20 жовтня 2025 року
м. Київ
cправа № 922/4214/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В., Власова Ю.Л.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Дедюлі Олесі Леонідівни
на ухвалу господарського суду Харківської області від 12.08.2025
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2025
у справі № 922/4214/14
за позовом фізичної особи-підприємця Дедюлі Олесі Леонідівни
до фізичної особи-підприємця Ковшарева Олексія Олександровича
про припинення порушення прав інтелектуальної власності та стягнення 242 000,00 грн,
Дедюля Олеся Леонідівна (далі - Дедюля О.Л. ) 01.10.2025 через підсистему "Електронний суд" звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 12.08.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2025 у справі № 922/4214/24 в частині відмови у поновленні строку скасувати, справу передати на розгляд до відповідного суду.
Дослідивши матеріали касаційної скарги Дедюлі О.Л. у справі № 922/4214/24, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналогічне положення закріплено і у частині першій статті 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), яким передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк (пункт 9 частини першої статті 255 ГПК України).
Згідно з частиною першою статті 304 ГПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Предметом касаційного оскарження є ухвала господарського суду Харківської області від 12.08.2025 в частині відмови у поновленні строку на подання доказів, яка залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2025 у справі № 922/4214/24.
Ухвали суду першої інстанції про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк (пункт 9 частини першої статті 255 ГПК України), після їх перегляду в апеляційному порядку, не містяться в переліку судових рішень, на які згідно з пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки), мають право подати касаційну скаргу.
Отже, касаційну скаргу у цьому випадку подано на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.
Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).
Суд зазначає, що вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду", що повністю узгоджується з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, положеннями Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Дедюлі О.Л. на ухвалу господарського суду Харківської області від 12.08.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2025 у справі № 922/4214/24, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтею 234, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Дедюлі Олесі Леонідівни на ухвалу господарського суду Харківської області від 12.08.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2025 у справі № 922/4214/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Колос
Суддя І. Булгакова
Суддя Ю. Власов