24 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/716/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,
представників учасників справи:
Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Гуленко Ю.М.,
ОСОБА_1 - не з'явився,
ОСОБА_2 - Павлова Н.Є.,
ОСОБА_3 - не з'явився,
ОСОБА_4 - Юр'єва М.В.,
ОСОБА_5 - Мунька О.М., Юр'єва М.В. ,
ОСОБА_7 - не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.05.2025 (суддя Котков О.В.)
постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 (колегія суддів: Андрієнко В.В., Буравльов С.І., Шапран В.В.)
та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2025 (колегія суддів: Андрієнко В.В., Буравльов С.І., Шапран В.В.)
у справі за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд)
до відповідачів:
1) ОСОБА_1 ,
2) ОСОБА_2 ,
3) ОСОБА_3 ,
4) ОСОБА_4 ,
5) ОСОБА_5 ,
6) ОСОБА_7
про відшкодування шкоди.
1. У цій справі Фонд звернувся з позовом до шести відповідачів, один із яких ОСОБА_7 на момент існування спірних відносин був громадянином Польщі. Фонд у позові зазначив останню відому йому інформацію про місце проживання відповідача-6 в Україні (станом на 2008 рік), стверджуючи, що в Україні останній не проживає, а його адреса місця проживання (перебування) за кордоном на момент звернення з позовом Фонду не відома.
2. Суд у лютому 2025 року відкрив провадження у справі, втім у травні 2025 року залишив позов без руху, зобов'язав позивача зазначити належне місце проживання чи перебування відповідача-6, та надати суду докази відправки позову з додатками з описом вкладення на належну адресу місця проживання чи перебування ОСОБА_7 .
3. Після того як Фонд надав докази відправки позову на ту саму адресу (зазначену як місце проживання ОСОБА_7 у 2008 році у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна), суд залишив позов без розгляду на підставі ст.226 Господарського процесуального кодексу України.
4. Крім того, суд першої інстанції залишив без розгляду заяву відповідача-2 про стягнення з позивача судових витрат, тоді як суд апеляційної інстанції додатковою постановою стягнув з Фонду на користь відповідача 2 5 000 грн таких витрат. Фонд звернувся до Верховного Суду з касаційними скаргами на ухвалені рішення.
5. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:
- чи повинен позивач докладати розумних зусиль для пошуку місця проживання відповідача-нерезидента;
- чи може вважатися відповідач-нерезидент належним чином повідомленим про розгляд справи шляхом публікації оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
6. Верховний Суд касаційні скарги задовольнив частково, виходячи з таких мотивів.
7. До Господарського суду міста Києва від Фонду надійшла позовна заява до ОСОБА_1 (відповідач-1), ОСОБА_2 (відповідач-2), ОСОБА_3 (відповідач-3), ОСОБА_4 (відповідач-4), ОСОБА_5 (відповідач-5), ОСОБА_7 (відповідач-6) про стягнення з відповідачів в солідарному порядку заподіяну Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Надра" (далі - Банк "Надра", Банк) шкоду в розмірі 134 476 766,17 грн.
8. З позовної заяви вбачається, що відповідачем-6 у справі Фонд вказав ОСОБА_7 , який є іноземним громадянином. Останньою відомою адресою місця проживання (перебування) ОСОБА_7 позивач визначив: АДРЕСА_1 , на яку Фонд направив позов з доданими до нього документами.
9. На виконання ч.8 ст.176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) з метою визначення місця проживання (перебування) ОСОБА_7 . Господарський суд міста Києва здійснив запит до Єдиного державного демографічного реєстру для встановлення місця проживання вказаного відповідача.
10. Згідно отриманої 22.01.2025 відповіді №1056042 з Єдиного державного демографічного реєстру за вказаними параметрами ОСОБА_7 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), вказану особу в реєстрі не знайдено.
11. Господарський суд міста Києва ухвалою від 23.01.2025 звернувся до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Голосіївської РДА із запитом про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_7 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) та зобов'язав надати інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) цієї фізичної особи.
12. 04.02.2025 на електронну пошту Господарського суду міста Києва від Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла відповідь на запит суду від 30.01.2025 №100-1405, відповідно до якої інформація про реєстрацію місця проживання ОСОБА_7 відсутня.
13. Господарський суд міста Києва ухвалою від 06.02.2025 звернувся до Державної міграційної служби України із запитом про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_7 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).
14. 06.02.2025 на електронну пошту Господарського суду міста Києва від Державної міграційної служби України надійшла відповідь на запит суду від 11.02.2025 №6.2-1535/6-25, відповідно до якої за наявною інформацією відомостей щодо місця проживання ОСОБА_7 не встановлено.
15. Господарський суд міста Києва ухвалою від 20.02.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, ухвалив розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання.
16. Оскільки після відкриття провадження у справі суд встановив, що зазначена позивачем у позові адреса місця проживання (перебування) ОСОБА_7 (що є іноземним громадянином) - АДРЕСА_1 не відповідає адресі місця проживання чи перебування ОСОБА_7 (відповідача-6), Господарський суд міста Києва ухвалою від 12.05.2025 позов Фонду залишив без руху, надав заявнику строк на усунення вказаних в ньому недоліків, зокрема, зобов'язав позивача зазначити належне місце проживання чи перебування відповідача-6, та надати суду докази відправки позову з додатками з описом вкладення на належну адресу місця проживання чи перебування ОСОБА_7 .
17. 19.05.2025 Фонд надав заяву про усунення недоліків, у якій зазначив, що останньою відомою позивачу адресою ОСОБА_7 (відповідача-6) є: АДРЕСА_1 , на підтвердження чого надав розширений витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 30.05.2024 №91505927, зі змісту якого вбачається, що боржником майнових прав, що належить заставодавцю за договором банківського вкладу №659596 строкового банківського вкладу (депозиту) "Мій вибір", оформленого в рамках тарифного пакету "Абсолют" №373130 від 16.10.2008, зазначений ОСОБА_7 ( АДРЕСА_1 ), про що до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено запис №7628995 від 25.07.2008.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
18. Господарський суд міста Києва ухвалою від 27.05.2025, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025, позовну заяву Фонду до відповідачів про відшкодування шкоди залишив без розгляду.
19. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, таким:
- відповідно до приписів ГПК статус учасника справи особа має ще до моменту звернення позивача до суду з позовом та відкриття провадження у справі (по суті з моменту складення позивачем остаточного тексту позовної заяви і визначення у ньому певної особи як відповідача);
- Фонд визначив відповідачем-6 за позовом ОСОБА_7 , який є іноземним громадянином;
- позивач у позові не зазначив місце проживання чи перебування ОСОБА_7 , а вказана адреса відповідача-6, як боржника, відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна згідно з реєстраційним записом від 25.07.2008 (наданого з заявою про усунення недоліків), не є належними відомостями у розумінні положень Закону "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" та ст.162 ГПК; такий реєстраційний запис у Державний реєстр обтяжень рухомого майна був внесений більше, ніж 16 років тому;
- позивач не надав суду доказів відправки відповідачу-6 ( ОСОБА_7 ) позову з додатками з описом вкладення на належну адресу його місця проживання чи перебування, що суперечить вказаним вимогам законодавства; за таких обставин позивач не усунув недоліки позову;
- більшість своїх прав, передбачених ГПК, сторона (відповідач) реалізує вже після відкриття провадження у справі, про що сторона належним чином повідомляється судом;
- відповідач-6 не буде повідомлений судом про наявність судового процесу у даній справі за його участі, що фактично не забезпечить ОСОБА_7 подальшу можливість на власний розсуд користуватися своїми процесуальними правами, а тому права відповідача-6, у разі його неповідомлення або повідомлення на неналежну адресу (шляхом направлення паперових копій процесуальних документів), будуть порушені, що також призведе до порушення основоположних принципів господарського процесу та забезпечення балансу між усіма учасниками провадження.
20. Суд першої інстанції ухвалою від 16.06.2025 заяву ОСОБА_2 про розподіл судових витрат залишив без розгляду.
21. Північний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 23.07.2025 частково задовольнив заяву ОСОБА_2 про компенсацію витрат, стягнув з Фонду на її користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.
Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг, відзивів на касаційні скарги
22. 21.07.2025 Фонд засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.05.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025, в якій просить їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
23. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК скаржник посилається на порушення судами норм процесуального права та зазначає таке:
1) суди першої та апеляційної інстанції необґрунтовано застосували частини 11, 13 ст.176 ГПК, зокрема, безпідставно залишили без розгляду позовну заяву з огляду на відсутність в матеріалах справи інформації про належне місце проживання/реєстрації одного з відповідачів та зауважили, що ця обставина свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам, які встановлені в ст.162 ГПК;
2) суди також порушили вимоги частин 1 та 4 ст.122 ГПК, у відповідності до яких у справах про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, підлягають оприлюдненню судом на офіційному веб-порталі судової влади України ухвала про відкриття провадження у справі та інформація про відкладення розгляду справи або оголошення перерви в засіданні;
3) суди грубо порушили вимоги ч.10 ст.176 ГПК, згідно яких, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
24. Скаржник стверджує, що хибні висновки судів першої та апеляційної інстанції про те, що неможливо розглядати справу за відсутності відомостей про місце перебування або реєстрації відповідачів - фізичних осіб суперечить положенням процесуального законодавства, зокрема, статей 2, 122, 176 ГПК; чинний ГПК встановлює суду чіткий спосіб повідомлення відповідача, який є фізичною особою, за відсутності інформації про його місця проживання (перебування), шляхом виклику такої особи як відповідача у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України; залишаючи позовну заяву без розгляду, суди фактично відмовились розглядати справу з надуманих мотивів, що є фактичним самоусуненням від здійснення судочинства та безпідставним перешкоджанням позивачу в захисті порушеного права.
25. 11.08.2025 Фонд через систему Електронний суд звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2025, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 .
26. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК скаржник зазначає таке:
1) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновку щодо застосування положень статей 129, 130 ГПК у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 26.04.2021 у справі №910/12099/17, від 29.07.2022 у справі №911/1237/21, від 16.06.2021 у справі №904/9024/16, від 06.03.2024 у cправі №905/1840/21;
2) апеляційний суд під час розгляду заяви не надав належної правової оцінки наданим доказам (заява ОСОБА_2 , долучені докази, позовна заява Фонду для встановлення характеру спірних правовідносин).
27. 22.08.2025 надійшов відзив ОСОБА_5 у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані ухвалу та постанову - без змін.
28. Доводи відзиву в цілому збігаються з мотивами рішень судів попередніх інстанцій. Також у відзиві, зокрема, вказує:
- зазначені позивачем порушення, які нібито були допущені судом, є необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивач лише повторно надіслав ОСОБА_7 копію позовної заяви з додатками на ту ж саму поштову адресу, яка зазначена ним у позовній заяві, що призвело до фактичного невиконання вимог суду, зазначених в ухвалі про залишення позову без руху;
- суд правильно встановив, що наданий позивачем витяг з Державного реєстру обтяжень датований 2008 роком, при цьому позивач не надає до суду актуальну інформацію щодо місця проживання (перебування) ОСОБА_7 , або ж реєстрації за ним права власності на нерухоме майно;
- позивач не вжив заходів для вручення відповідачу, який є нерезидентом України та проживає за її межами, копію позовної заяви з додатками, у спосіб передбачений Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів;
- суд першої інстанції встановив, що зазначена позивачем у позові адреса місця проживання (перебування) ОСОБА_7 , який є іноземним громадянином, не відповідає адресі його місця проживання (перебування), що й стало підставою для залишення позовної заяви без розгляду;
- повідомлення іноземного громадянина шляхом публікації оголошення на веб-порталі судової влади не може вважатися належним способом повідомлення, а отже, розгляд справи за відсутності належного інформування відповідача, який є іноземним громадянином, потягне істотне порушення його процесуальних прав;
- позивач, до звернення з позовом до суду навіть не намагався з'ясувати чи є ОСОБА_7 громадянином України, чи перебуває він в Україні, коли виїхав за межі України, до якої країни та громадянином якої країни він являється;
- правовідносини, що розглядались у справі №910/12955/20, не є подібними до правовідносин у справі №910/716/25, а отже, висновки Верховного Суду у зазначеній справі не можуть бути застосовані як прецедент у цьому провадженні;
- відсутні підстави для задоволення касаційної скарги, оскільки викладені у касаційній скарзі доводи не ґрунтуються на належних і допустимих доказах, а також суперечать встановленим судами попередніх інстанцій фактичним обставинам.
29. 25.08.2025 надійшов відзив ОСОБА_2 у якому просить касаційну скаргу на ухвалу та постанову залишити без задоволення.
30. У відзиві, зокрема, зазначає:
- у касаційній скарзі заявник висновків апеляційного суду не спростовує; натомість просить Верховний Суд вдатися до переоцінки доказів;
- Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності належного повідомлення учасників справи, як гарантії права на справедливий судових розгляд (постанови від 10.05.2023 у справі №405/1117/20, від 03.03.2021 у справі №918/1478/14, від 25.09.2024 у справі № 490/9587/18); оскаржувані судові рішення узгоджуються з поточною практикою Верховного Суду;
- відповідачі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 є громадянами інших держав, які 16 років тому працювали у Банку в Україні; в матеріалах справи відсутні докази наявності зв'язку таких відповідачів з Україною; відсутні відомості про здійснення такими відповідачами підприємницької діяльності в Україні або роботи; відсутні підстави стверджувати, що відповідачі-іноземці можуть об'єктивно передбачити судовий розгляд за їх участю в Україні;
- позивач не надав доказів вжиття конкретних заходів з метою з'ясувати останні відомі належні адреси таких відповідачів, для прикладу, місця їх роботи, адреси з відкритих джерел; відсутні і відомості про звернення позивача з запитами до відповідних органів іноземних держав; дії позивача свідчать про спробу перекласти обов'язок повідомлення суду належної адреси відповідача на суд;
- у випадку скасування законних оскаржуваних рішень, стане неможливим виконання судом першої та апеляційної інстанцій міжнародних договорів; не відомо, яким чином суд має повідомити іноземця про судовий розгляд, не допустивши порушень Гаазької Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах від 18.03.1970; така конвенція не застосовується, якщо адреса особи не відома;
- Закон встановлює обов'язки учасників справи, а не виконання процесуальних обов'язків спричиняє процесуальні наслідки;
- Позивач заявив вимоги про солідарне стягнення; не зазначення вірних адрес відповідачів у позові має наслідком стягнення боргу, у випадку задоволення позову, з тих, кого знайдуть; два відповідача, чиї адреси невідомі, фактично не зазнають у такій ситуації стягнення, що суперечитиме і суті позову, і завданням судочинства.
Надходження касаційних скарг на розгляд Верховного Суду
31. Верховний Суд ухвалами від 18.08.2025 та 22.08.2025 відкрив касаційне провадження за касаційними скаргами Фонду, розгляд касаційних скарг призначив у відкритому судовому засіданні на 17.09.2025.
32. У судовому засіданні 17.09.2025 Верховний Суд оголосив перерву до 24.09.2025.
Який порядок повідомлень судом відповідача-нерезидента, місцезнаходження якого невідоме?
33. Суди вважали, що позивач у позові не зазначив актуальне місце проживання чи перебування відповідача-6, і не надав докази направлення йому позову, чим порушив приписи статей 162, 164 ГПК.
34. Верховний Суд вважає такі міркування судів попередніх інстанцій помилковими.
35. При визначенні порядку пред'явлення позову до відповідача-нерезидента суд застосовує "закон суду", тобто процесуальне законодавство держави, до якої належить суд, який розглядає відповідну справу.
36. Чинне процесуальне законодавство України допускає пред'явлення позову до відповідача, місце проживання чи знаходження якого не відомо.
37. Так, відповідно до ч.3 ст.162 ГПК позовна заява щодо фізичних осіб відповідачів повинна містити:
- ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) сторін та інших учасників справи;
- їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
38. Зі змісту зазначеної норми випливає, що позивачу можуть бути невідомі відомості про місце проживання чи перебування відповідача, засоби зв'язку з ним та адреса електронної пошти. ГПК покладає на нього обов'язок зазначати лише відомі йому відомості.
39. У такому випадку подальші дії суду визначає ст.176 ГПК, на яку покликається скаржник.
40. У ч.6 цієї статті вказано, що у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
41. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду (ч.7).
42. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру (ч.8).
43. Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.10).
44. Згідно з ч.1 ст.122 ГПК у справах про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, та про визнання торговельної марки (знака для товарів і послуг) добре відомою підлягають оприлюдненню судом на офіційному веб-порталі судової влади України ухвала про відкриття провадження у справі та інформація про відкладення розгляду справи або оголошення перерви в засіданні.
45. Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи (ч.4 ст.122 ГПК).
46. Отже, діючи за цим алгоритмом, суд першої інстанції повинен був відкрити провадження у справі, не вимагаючи дотримання позивачем приписів ст.162 ГПК, а подальші повідомлення відповідача-6 здійснювати на офіційному веб-порталі судової влади України.
47. Верховний Суд звертає увагу, що Конвенція про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року (приєднання України на підставі Закону від 19.10.2000 №2052-III; дата набуття чинності для України 01.12.2001) не застосовується якщо адреса особи, якій необхідно вручити документ, невідома (ст.1 Конвенції).
48. Двосторонній Договір між Україною та Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах (ратифікований постановою Верховної Ради України від 04.02.1994 №3941-ХІІ) регулює порядок вручення документів, зокрема повідомлення осіб. У п.3 ст.7 Договору передбачено, що якщо докладна адреса особи, відносно якої складене клопотання, невідома, запитувана установа вживатиме необхідних заходів щодо її встановлення.
49. Тобто на відміну від Конвенції про вручення Двосторонній договір передбачає можливість вручення документів особі, докладна адреса якої невідома. Втім термін "докладна адреса" означає, що якась адреса на території Польщі має бути визначена.
50. Так, відповідно до п.1 ст.2 Угоди між Міністерством юстиції України та Міністерством юстиції Республіки Польща на виконання п.3 ст.3 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах (дата підписання 10.01.2011, дата набрання чинності для України 08.02.2011) суд України, який розглядає справу, подає клопотання про надання правової допомоги через відповідне головне управління юстиції до голови окружного суду Республіки Польща, в окрузі якого має бути виконане клопотання.
51. Тобто необхідною є обізнаність позивача і суду щонайменше щодо округу, в якому має бути виконане клопотання.
52. Верховний Суд також звертає увагу, що висновки стосовно повідомлення фізичної особи - громадянина іноземної держави міститься у постанові від 28.10.2024 у справі №910/12955/20.
53. У цій справі після закінчення касаційного перегляду рішень по суті, один із відповідачів, стверджуючи, що справу розглянуто за відсутності останнього, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання (п.5 ч.1 ст.310 ГПК), звернувся з касаційною скаргою на рішення судів попередніх інстанцій. Верховний Суд постановою від 28.10.2024 касаційну скаргу залишив без задоволення, а оскаржувану постанову залишив без змін. Верховний Суд вважав достатнім для належного повідомлення відповідача, який мав громадянство Ізраїлю та рф, публікацію оголошень на веб-сайті судової влади у порядку, передбаченому ст.122 ГПК.
54. Так, Верховний Суд у постанові від 28.10.2024 у справі №910/12955/20 дійшов таких висновків:
"116. Окрім цього, відповідно до ст.1 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах вона не застосовується, якщо адреса особи, якій необхідно вручити документ, невідома, на що обґрунтовано посилається Фонд у відзиві.
117. Доводи про те, що Фонд не міг не знати про те, що скаржник є громадянином Ізраїлю не доводять того, що, навіть знаючи про Ізраїльське громадянство ОСОБА_1, Фонд знав або повинен був знати його адресу проживання (перебування) чи реєстрації в іноземній державі, зокрема, Ізраїлі.
118. Як вже було зазначено та вбачається з обставин справи та обставин, на які посилається сам скаржник, належність до громадянства певної держави не підтверджує того, що особа фактично перебуває на її території. ОСОБА_1, будучи громадянином Ізраїлю та росії, довгий час не проживав у цих державах, натомість проживав та працював в Україні.
119. З доданої скаржником копії паспорта громадянина Ізраїлю вбачається, що цей паспорт видано у м. Києві у 2012 році, що підтверджує його постійне проживання в Україні в період роботи в Банку, відомості про що могли бути наявні у Фонду в силу його повноважень. Натомість відомостями про подальше (після звільнення з Банку) місце проживання (перебування) ОСОБА_1. Фонд, в силу його повноважень, володіти не повинен".
55. Верховний Суд також зауважує, що у разі, якщо відповідач є громадянином чи резидентом іншої держави суд не позбавлений права покласти на позивача обов'язок забезпечити переклад відповідних оголошень (у справі що переглядається - відповідно польською чи англійською мовою).
56. Вирішуючи це питання, суд має врахувати, чи наявні підстави вважати що відповідач володіє (може володіти) українською мовою (схожа за змістом позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 29.04.2022 у справі №905/830/21 (пункти 98-109), від 18.01.2022 у справі №910/5257/21, від 29.07.2019 у справі №910/16503/18, від 21.12.2022 у справі №905/947/21 (пункти 120-125), від 23.05.2022 у справі №905/1060/21).
57. Отже, суди першої та апеляційної інстанції необґрунтовано застосували частини 11, 13 ст.176 ГПК, зокрема, безпідставно залишили без розгляду позовну заяву з огляду на відсутність в матеріалах справи інформації про належне місце проживання/реєстрації одного з відповідачів та зауважили, що ця обставина свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам, які встановлені в ст.162 ГПК.
Чи має позивач докладати розумних зусиль для пошуку актуальної адреси відповідача - нерезидента, яка йому невідома?
58. Верховний Суд звертає увагу, що належне повідомлення учасника справи, відповідача має суттєве значення для забезпечення справедливого процесу, ухвалення законного та обґрунтованого рішення та у разі задоволення позову - його належного виконання.
59. Верховний Суд у постановах від 29.04.2022 у справі №905/830/21 та від 21.12.2022 у справі №905/947/21 зазначав, що відсутність формального повідомлення відповідачів-нерезидентів створює ризики подальшого скасування рішення або може стати підставою для відмові у визнанні та примусовому виконанні таких рішень за кордоном. Якщо суд, керуючись національним законодавством, певними міркуваннями та доводами, не дотримається встановленого Конвенцією формального порядку повідомлення всіх відповідачів, це може призвести до неможливості визнання та примусового виконання рішення суду за кордоном (у країні місцезнаходження відповідача чи його майна).
60. Отже, позивач має докласти розумних зусиль для пошуку місця проживання/перебування відповідача - нерезидента на момент звернення з позовом (його актуальної адреси), а не просто констатувати, що йому невідомо це місцезнаходження.
61. Якщо таке місцезнаходження відомо іншим відповідачам, які разом працювали тривалий період часу, то вони мають повідомити його суду в силу принципу добросовісності та свого обов'язку сприяти суду у розгляді справи (який вбачається з положень ст.2 ГПК).
62. Так, відповідно до частин 1, 2 ст.2 ГПК завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
63. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, обов'язковість судового рішення, неприпустимість зловживання процесуальними правами (ч.3 ст.2 ГПК).
64. Верховний Суд неодноразово зазначав, що добросовісність є однією із основоположних засад цивільного законодавства (п.6 ст.3 Цивільного кодексу України). Принцип добросовісності передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. Дії учасників цивільних відносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.
65. Законодавство та судова практика інших країн, які дозволяють повідомлення відповідача, місце проживання чи місцезнаходження якого позивачу невідоме, шляхом публікації оголошення, тим не менше покладають на позивача попередній (мінімальний) обов'язок виконати певні дії з пошуку актуальної адреси відповідача, зокрема, звернутися з запитом до посольства чи інших компетентних органів відповідної країни, громадянином якої є відповідач, звернутися до роботодавця відповідача, опитати членів родини та знайомих відповідача (тобто осіб, яким може бути відома його поточна адреса), здійснити пошук у публічних державних реєстрах певної країни, де може знаходитися відповідач, в соціальних мережах (Facebook, LinkedIn та інших), у мережі Інтернет (зокрема у Google), спеціалізованих сайтах з пошуку осіб тощо.
66. Чинне процесуальне законодавство України не містить таких вимог, але тим не менше, керуючись завданнями господарського судочинства, принципом добросовісності, Фонд, звертаючись з позовом в січні 2025 року, тобто через більш як 16 років після вчинених відповідачами дій, якими, на думку Фонду, завдано збитки у розмірі 134 476 766,17 грн (жовтень 2008 року), мав докласти розумних зусиль для встановлення актуальної адреси відповідача-нерезидента.
67. У цій справі суди не надали оцінки як доводам позивача про неможливість встановлення місця проживання чи перебування відповідача за кордоном, так і доводам відповідачів про те, що Фонд свідомо не доклав цих зусиль, що відповідач-6 є відомою особою, керівником банку, через пошук у мережі інтернет знаходиться інформація про його офіційне місце роботи у Казахстані (банк), засоби зв'язку (телефон, робоча пошта).
68. Так, ОСОБА_5 у відзиві зазначає, що в матеріалах справи міститься паспорт ОСОБА_7 , який являється громадянином Республіки Польща; в мережі інтернет наявна інформація про те, що ОСОБА_7 наразі очолює посаду замісника голови правління, голови ризик-менеджменту АО "Народный Банк Казахстана".
69. На зазначені обставини міститься посилання у клопотанні ОСОБА_5 , поданому до суду першої інстанції (т.5, а.с.14) та у відзивах на апеляційну скаргу, поданих до апеляційного господарського суду ОСОБА_2 (т.5, а.с.153) та ОСОБА_5 (т.5, а.с.165).
70. Враховуючи, що суди не надали належної оцінки вказаним доводам, відповідні обставини не дослідили, Верховний Суд дійшов до висновку про необхідність направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
71. Також, оскільки додаткове судове рішення є невід'ємною частиною основного судового рішення, враховуючи, що Верховний Суд дійшов висновку про скасування основного рішення (постанови від 25.06.2025), то скасуванню підлягає також і додаткова постанова Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2025.
Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
72. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
73. Відповідно до частин 3, 4 ст.304 ГПК касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.
74. Пунктом 2 ч.1 ст.308 ГПК передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
75. Відповідно до ч.6 ст.310 ГПК підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
76. З урахуванням викладеного ухвала та постанова, що оскаржуються, підлягають скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Судові витрати
77. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (ч.14 ст.129 ГПК).
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити частково.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.05.2025, постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2025 у справі №910/716/25 скасувати.
3. Справу №910/716/25 направити до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді С. Бакуліна
В. Студенець