20 жовтня 2025 року м. ЧернівціСправа № 926/401/25
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ніколаєва Михайла Ілліча,
секретар судового засідання Голіней Я.І.
розглянувши матеріали
за участі представників:
прокурор: не з'явився
позивача: Бельмега С.С.
третя особа: Кушнір М.І.
відповідача: не з'явився
за позовом Керівника Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Чернівецької обласної військової (державної) адміністрації
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )
до відповідача: Тереблеченська сільська рада Чернівецького району Чернівецької області
про скасування державної реєстрації речових прав з одночасною зміною цих прав
В С Т А Н О В И В: Чернівецька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону звернулася до Господарського суду Чернівецької області в інтересах держави в особі Чернівецької обласної військової (державної) адміністрації із позовною заявою до Тереблеченської сільської ради про скасування державної реєстрації речового права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7321085400:01:006:0561 площею 2,5293 га, що розташована у межах прикордонної смуги на території Чернівецького району Чернівецької області за Тереблеченською сільською об'єднаною територіальною громадою в особі Тереблеченської сільської ради (код ЄДРПОУ 04418423) на підставі рішення державного реєстратора Глибоцької селищної ради Чернівецької області Чорної Н.Г. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.09.2023, номер запису 52103994, з одночасною зміною права державної власності на вказану земельну ділянку за державою в особі Чернівецької обласної військової (державної) адміністрації та зміною категорії і цільової призначення спірної земельної ділянки на землі “Землі оборони» із цільовим призначення (код згідно з КВЦПЗ 15.03) для розміщення та постійної діяльності Державної прикордонної служби України.
Позов обґрунтований тим, що на підставі рішення №262-10/21 від 18.11.2021 “Про прийняття земель державної власності у комунальну власність» Тереблеченська сільська рада прийняла у комунальну власність земельну ділянку за кадастровим номером 7321085400:01:006:0561, площею 2,5293 га.
Чернівецькою спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону встановлено, що вищезазначена земельна ділянка відноситься до земель оборони та знаходиться в межах прикордонної смуги, тож протиправно передана в комунальну власність.
За таких обставин прокурор вважає, що державна реєстрація речового права комунальної власності на зазначену земельну ділянку підлягає скасуванню з одночасною зміною цього права на право державної власності за державою в особі Чернівецької обласної військової (державної) адміністрації.
Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 16.01.2025 позовну заяву передано судді Ніколаєву М.І.
Ухвалою суду від 07.02.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ). Підготовче судове засідання призначено на 04.03.2025.
14.03.2025 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог шляхом викладення пункту 4 позовної заяви в наступній редакції: “усунути перешкоди власнику - державі в особі Чернівецької ОВА у користуванні та розпорядженні землями оборони шляхом скасування державної реєстрації речового права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7321085400:01:006:0561 площею 2,5293 га, що розташована у межах прикордонної смуги на території Чернівецького району Чернівецької області за Тереблеченською сільською об'єднаною територіальною громадою в особі Тереблеченської сільської ради (код ЄДРПОУ 04418423) на підставі рішення державного реєстратора Глибоцької селищної ради Чернівецької області Чорної Н.Г. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.09.2023, номер запису 52103994, з одночасною зміною права державної власності на вказану земельну ділянку за державою в особі Чернівецької обласної військової (державної) адміністрації та зміною категорії і цільової призначення спірної земельної ділянки на землі “Землі оборони» із цільовим призначення (код згідно з КВЦПЗ 15.03) для розміщення та постійної діяльності Державної прикордонної служби України».
27.03.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах у справі №902/122/24.
Подана заява обґрунтовується тим, що ухвалою Касаційний господарський суд Верховного Суду від 25.02.2025 р. у справі №902/122/24 на розгляд Великої палати Верховного Суду передано справу для вирішення виключної правової проблеми щодо визначення правового статусу земельних ділянок, які розміщені в межах прикордонної смуги, встановленої вздовж державного кордону з урахуванням положень пункту 27-1 розділу Х “Перехідні положення» Земельного кодексу України, а саме щодо віднесення/не віднесення їх до земель оборони в автоматичному порядку.
Протокольною ухвалою від 27.03.2025 задоволено заяву про зміну позовних вимог (уточнення), продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів та відкладено підготовче судове засідання на 17.04.2025, встановлено відповідачу строк до 11.04.2025 для подання відзиву на позов, позивачу протягом 5 днів з дня отримання відзиву на подання відповіді на відзив.
17.04.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (в новій редакції) до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах у справі №902/122/24.
Подана заява обґрунтовується тим, що ухвалою Великою Палати Верховного суду від 26.03.2025 прийнято до розгляду справу №902/122/24 для вирішення виключної правової проблеми щодо визначення правового статусу земельних ділянок, які розміщені в межах прикордонної смуги, встановленої вздовж державного кордону з урахуванням положень пункту 27-1 розділу Х “Перехідні положення» Земельного кодексу України, а саме щодо віднесення/не віднесення їх до земель оборони в автоматичному порядку.
Касаційний господарський суд Верховного Суду в ухвалі від 25.02.2025, якою справа №902/122/24 була направлена на розгляд Великої Палати Верховного суду констатував, що наразі висновок суду касаційної інстанції у подібних правовідносинах відсутній. Більше того, у правозастосуванні наявна виключна правова проблема визначення правового статусу земельних ділянок, які розміщені в межах прикордонної смуги, встановленої вздовж державного кордону з урахуванням положень пункту 27-1 Перехідних положень Земельного кодексу України, а саме щодо віднесення / не віднесення їх до земель оборони в автоматичному порядку. При цьому, від вирішення цього питання залежить встановлення дійсного власника вказаних земель, їх належного розпорядника, а відтак і можливість стверджувати про порушення інтересів держави у спірних правовідносинах.
17.04.2025 представник відповідача звернувся з клопотанням про залишення позовної заяви з уточненими вимогами без руху, оскільки фактично позивач доповнив позовні вимоги новими вимогами про зміну категорії та цільового призначення спірної земельної ділянки, тобто змінив предмет позову.
Ухвалою суду від 17.04.2025 за клопотанням прокурора розгляд справи відкладено на 06.05.2025.
Ухвалою суду 06.05.2025 відмовлено у задоволенні клопотання про залишення позову без руху, зупинено провадження у справі №926/401/25 до розгляду Великою Палатою Верхового Суду та оприлюднення повного тексту судового рішення у справі №902/122/24.
21.07.2025 від представника Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області надійшло клопотання про поновлення провадження у справі 926/401/25, у зв'язку з тим, що 02.07.2025 Великою Палатою Верховного Суду ухвалено постанову у справі №902/122/24.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 відкрито апеляційне провадження у справі №926/401/25 за апеляційною скаргою Керівника Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 06 травня 2025 року.
Ухвалою суду від 22.07.2025 розгляд питання про поновлення провадження відкладено до повернення матеріалів справи №926/401/25 до Господарського суду Чернівецької області після завершення апеляційного провадження.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 15.08.2025 ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 06.05.2025 залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
02.09.2025 матеріали судової справи №926/401/25 повернулися до суду, у зв'язку з чим провадження у справі поновлено, підготовче засідання призначено на 02.10.2025.
01.10.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з перебуванням у щорічній відпустці поза межами території України.
02.10.2025 від прокурора надійшло клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи.
В обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначив, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 по справі №902/122/24 дійшла висновку, що земельні ділянки у межах прикордонної смуги, встановленої шириною 30-50 метрів вздовж державного кордону України, належать до земель оборони, щодо яких встановлений особливий режим використання та які можуть перебувати винятково у державній власності, а отже, мають обмежену оборотоздатність і не підлягають передачі до комунальної чи приватної власності.
Далі прокурор вказує, що спірна земельна ділянка за кадастровим номером 7321085400:01:006:0561, площею 2,5293 га, яка розташована на території Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, знаходиться у прикордонній смузі, тобто між лінією державного кордону та лінією прикордонних інженерних споруджень, яка внесена до Державного земельного кадастру за кадастровим номером 7321085400:01:006:0003, що підтверджується викопіюванням з програмного модуля Державного земельного кадастру.
Разом із цим, матеріали судової справи не містять доказів, які б підтверджували чи спростовували факти перебування спірної земельної ділянки у межах прикордонної смуги, встановленої шириною 30-50 метрів вздовж державного кордону України, а також відсутності накладення цієї земельної ділянки на лінію прикордонних інженерних споруджень, та яка внесена до Державного земельного кадастру за кадастровим номером 7321085400:01:006:0003.
Прокурор вважає, що вказані обставини мають вагоме значення для вирішення справи, а для їх з'ясування необхідні спеціальні знання у сфері землеустрою, геодезії, картографії та землекористування, без яких відповідні обставини встановити неможливо.
З огляду на викладене, прокурор просить суд призначити у справі № 926/401/25 судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (79024, Львівська обл., м. Львів, вул. Липинського, буд. 54) та попередити експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, до вирішення спору по суті, покласти на Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Західного регіону (79007, Львівська обл, м. Львів, вул. Клепарівська, буд. 20). Провадження у справі № 926/401/25 на час проведення експертизи -зупинити. На вирішення експерта поставити питання:
- Чи розташована земельна ділянка за кадастровим номером 7321085400:01:006:0561, площею 2,5293 га у межах прикордонної смуги шириною 30- 50 метрів уздовж державного кордону України? Яка площа, схема та конфігурація накладення вказаної земельної ділянки на прикордонну смугу шириною 30- 50 метрів уздовж державного кордону України?
- Чи накладається земельна ділянка за кадастровим номером 7321085400:01:006:0561, площею 2,5293 га на земельну ділянку за кадастровим номером 7321085400:01:006:0003 (лінію прикордонних інженерних споруджень)? Якщо так, то яка площа, схема та конфігурація накладення?
Ухвалою суду від 02.10.2025 підготовче судове засідання відкладено на 20.10.2025.
Представник відповідача в судове засідання 02.10.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату і час судового засідання, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа.
Представники позивача та третьої особи клопотання прокурора про призначення судової експертизи підтримали.
Пунктом 1 частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Відповідно до частин 3-5 статті 99 Господарського процесуального кодексу України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
На підставі частини 1 статті 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні суду.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві викликана тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних досліджень.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" від 01 червня 2006 року, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Європейський суд з прав людини у справі "Брумареску проти Румунії" дійшов висновку про те, що принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права, і для того, щоб судове рішення відповідало вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно, щоб воно було розумно передбачуваним.
Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах "Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands" від 27 жовтня 1993 року (п. 33) та "Ankerl v. Switzerland" від 23 жовтня 1996 року (п. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.
При цьому, принцип змагальності тісно пов'язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, "без якого змагальність як принцип не існує". Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.
Отже, експертиза призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, рішення суду має прийматися у повній відповідності з нормами процесуального та матеріального права, з повним та об'єктивним дослідженням обставин та доказів. Призначення експертизи у дійсній справі не спрямоване на затягування розгляду, а є засобом для встановлення доказів, які мають значення для правильного вирішення даного спору.
Предметом спору у справі 926/401/25 є скасування державної реєстрації речового права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7321085400:01:006:0561 площею 2,5293 га, що розташована у межах прикордонної смуги на території Чернівецького району Чернівецької області за Тереблеченською сільською об'єднаною територіальною громадою в особі Тереблеченської сільської ради з одночасною зміною права державної власності на вказану земельну ділянку за державою в особі Чернівецької обласної військової (державної) адміністрації та зміною категорії і цільового призначення спірної земельної ділянки на “Землі оборони» із цільовим призначення для розміщення та постійної діяльності Державної прикордонної служби України.
Даний спір виник у зв'язку із рішенням Тереблечанської сільської ради Чернівецької області від 18.11.2021, яким прийнято у комунальну власність спірну земельну ділянку.
Прокурор зазначив, що спірна земельна ділянка відноситься до земель оборони, оскільки знаходиться в межах прикордонної смуги, щодо якої встановлений спеціальний режим використання та яка може перебувати лише у державній власності, тож не підлягає передачі до комунальної чи приватної власності.
Ухвалою суду від 06.05.2025, залишеною в силі постановою Західного апеляційного господарського суду у справі №926/401/25 від 15.08.2025, провадження у даній справі № 926/401/25 зупинялось до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 902/122/24.
У пунктах 80, 82, 85 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі №902/122/24, вказано, що законодавець визначив як правовий режим земельних ділянок у межах прикордонної смуги, так і спеціальний правовий режим земельних ділянок у межах прикордонної смуги шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій тощо.
Особливий режим використання земель у межах прикордонної смуги зумовлює неодмінність погодження фізичними та юридичними особами із ДПС України здійснення всіх видів господарської діяльності на державному кордоні України, зокрема й проведення землевпорядних робіт для встановлення меж суміжних земельних ділянок на місцевості з метою уникнення накладення таких земельних ділянок на земельні ділянки в межах прикордонної смуги шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону.
Земельні ділянки у межах прикордонної смуги, встановленої шириною 30-50 метрів вздовж державного кордону України, належать до земель оборони, щодо яких встановлений особливий режим використання та які можуть перебувати винятково у державній власності, а отже, мають обмежену оборотоздатність і не підлягають передачі до комунальної чи приватної власності.
У пункті 133 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що витребування майна із чужого незаконного володіння як правомірний та ефективний спосіб захисту в цій справі не можна застосувати щодо всієї площі земельних ділянок, таку вимогу можна розглядати лише стосовно тієї частини земельної ділянки, що накладається на 50-метрову смугу вздовж кордону.
Для вирішення подібних спорів земельна ділянка має бути ідентифікована, зокрема, шляхом визначення координат поворотних точок меж і даних про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі (стаття 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр»). У разі якщо під час нового розгляду справи буде встановлено, що спірні земельні ділянки частково накладаються на 50-метрову смугу вздовж кордону, то суди повинні врахувати висновки щодо ефективного та правомірного способу захисту у таких категоріях справ, що викладені у пунктах 87-105 цієї постанови (пункти 135-136).
Призначення судової експертизи віднесено до компетенції суду за наявності умов, передбачених частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України, і таке призначення не може розцінюватися як порушення норм процесуального права. (такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі №910/9564/20)
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення (правова позиція висловлена, зокрема, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 січня 2018 року у справі №907/425/16 та від 24 січня 2018 року у справі №917/50/17).
На стадії підготовчого провадження та вирішення питання про призначення експертизи, суд не вправі давати оцінку доказам та робити висновок про наявність чи відсутність порушеного права. Такі питання суд вирішує під час ухвалення рішення суду (стаття 237, 238 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної зави.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Пунктом 6.1 розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року №1950/5; далі - Інструкція), передбачено, що основними завданнями земельно-технічної експертизи є: визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо); визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об'єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації; визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки; визначення можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками, розробка варіантів їх розподілу (порядку користування); визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту.
Враховуючи підстави, предмет позову та обставини, на які посилається прокурор в обґрунтування своїх позовних вимог, з урахуванням посилань відповідача у відзиві на відсутність у матеріалах справи доказів, якими можливо було б встановити межі прикордонних зон та смуг, які вказували б яка частина земельної ділянки в межах прикордонної смуги є необхідною для обслуговування лінії інженерних споруд, суд вважає, що для з'ясування цих обставин необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право.
З урахуванням принципів розумності та справедливості, балансу інтересів сторін та права на справедливий судовий розгляд, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для призначення судової земельно-технічної експертизи у даній справі.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи.
Приписами частини 2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Отже, обсяг обставин, які можуть бути досліджені експертом, визначається з огляду на предмет доказування.
Питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об'єктам і матеріалам, які направляються на експертизу. Недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.
Проведення судової експертизи, з урахуванням положень частини 3 статті 99 Господарського процесуального кодексу України, слід доручити з врахуванням поданого органом прокуратури клопотання про призначення судової експертизи - Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (79024, Львівська обл, м. Львів, вул. Липинського, буд. 54).
Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона (п. 23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23 березня 2012 року «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»).
Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи слід покласти на Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Західного регіону за її клопотанням (79007, Львівська обл, м. Львів, вул. Клепарівська, буд. 20).
На вирішення експерта поставити питання, які викладені в резолютивній частині цієї ухвали.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках призначення господарським судом судової експертизи.
З огляду на зазначене, враховуючи, що судом призначено у справі судову експертизу та матеріали справи підлягають направленню до судового експерта, провадження у справі слід зупинити до завершення експертного дослідження та повернення матеріалів справи до суду.
Керуючись статтями 99, 100, 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Клопотання Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (вх. №3299 від 02.10.2025) про призначення судової земельно-технічної експертизи - задовольнити.
2.Призначити у справі №926/401/25 судову земельно-технічну експертизу.
3.Проведення судової земельно-технічної експертизи доручити - Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (79024, Львівська обл, м. Львів, вул. Липинського, буд. 54).
4.Попередити судових експертів до початку проведення судової експертизи про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
5.На вирішення судовим експертам поставити наступні питання:
- Чи розташована земельна ділянка за кадастровим номером 7321085400:01:006:0561, площею 2, 5293 га у межах прикордонної смуги шириною 30- 50 метрів уздовж державного кордону України? Якщо так, то яка площа, схема та конфігурація накладення вказаної земельної ділянки на прикордонну смугу шириною 30- 50 метрів уздовж державного кордону України?
- Чи накладається земельна ділянка за кадастровим номером 7321085400:01:006:0561, площею 2, 5293 га на земельну ділянку за кадастровим номером 7321085400:01:006:0003 (лінію прикордонних інженерних споруджень)? Якщо так, то яка площа, схема та конфігурація накладення?
6.Витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи покласти на Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Західного регіону (79007, Львівська обл, м. Львів, вул. Клепарівська, буд. 20).
7.Висновок експертизи надіслати Господарському суду Чернівецької області та учасникам справи.
8.Для проведення судової експертизи матеріали справи № 926/401/25 направити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (79024, Львівська обл, м. Львів, вул. Липинського, буд. 54).
9.Провадження у справі № 926/401/25 зупинити.
10.Примірники ухвали надіслати учасникам справи та експертній установі.
Повний текст ухвали складено та підписано - 21.10.2025
Ухвала господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст. ст. 254-259 ГПК України.
Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.
Суддя М.І. Ніколаєв