16 жовтня 2025 року
м. Черкаси
Справа № 925/900/25
Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянувши справу
за позовом Військової частини НОМЕР_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сістем Графіт Компані"
про стягнення 163050,40 грн,
1.1. 29.07.2025 Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сістем Графіт Компані".
1.2. Змістом позову є майнова вимога про стягнення 163050,40 грн, зокрема 124862,87 грн інфляційних втрат, 38187,53 грн 3% річних за період з 06.11.2023 до 31.10.2024 за прострочення виконання грошового зобов'язання з повернення коштів за договором про закупівлю №611/3310.1103 від 09.11.2023.
1.3. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач неналежно виконав у встановлені договором про закупівлю №611/3310.1103 від 09.11.2023 строк зобов'язання з повернення коштів, внаслідок чого позивач нарахував 3% річних та інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов'язання.
1.4. 04.08.2025 суд ухвалив позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 залишити без руху. Установив Військовій частині НОМЕР_1 строк та спосіб для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до Господарського суду Черкаської області протягом п'яти днів з дня вручення ухвали суду про залишення позовної заяви без руху доказу сплати до Державного бюджету України судового збору у розмірі 3028,00 грн, обґрунтований розрахунок ціни позову.
1.5. 12.08.2025 позивач подав до суду дози сплати до Державного бюджету України судового збору у розмірі 3028,00 грн та обґрунтований розрахунок ціни позову (а.с. 23-25, 27).
1.6. 02.09.2025 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, ухвалив розглянути справу у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судовий розгляд справи призначив о 09 год. 30 хв. 16.09.2025.
1.7. Ухвалу суду від 02.09.2025 про відкриття провадження у справі суд надіслав позивачу та відповідачу, яку 02.09.2025 доставлено до їх електронних кабінетів у ЄСІТС (а.с. 34-35).
1.8. 08.09.2025 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову повністю (а.с. 36-37).
1.9. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначив, що під час виконання укладеного між сторонами договору №611/3310.1103 від 09.11.2023, помилково перерахував відповідачу 1290000,00 грн. Враховуючи, що строк зобов'язання з повернення безпідставно перерахованих позивачем коштів сторонами встановлений не був, відповідач не допустив прострочення виконання грошового зобов'язання перед позивачем. Отже, відсутні правові підстави для застосування до правовідносин сторін положень частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України. У відповідача відсутній обов'язок зі сплати позивачу інфляційних втрат та 3% річних.
1.10. 12.09.2025 позивач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату (а.с. 41-42).
1.11. У судове засідання 16.09.2025 з'явився представник (керівник) відповідача Геращенко М.В. Представник позивача у судове засідання не з'явився.
1.12. 16.09.2025 суд ухвалив відкласти розгляд справи у судовому засіданні до 09 год. 30 хв. 16.10.2025.
1.13. 16.10.2025 у судове засідання з'явився представник (керівник) відповідача Геращенко М.В. Представник позивача у судове засідання не з'явився. Позивач не повідомив суду причин неможливості з'явлення у судове засідання його представника та не подав суду заяви про розгляд справи без участі його представника.
1.14. Представник (керівник) відповідача Геращенко М.В. у судовому засіданні вважав, що оскільки позивач належним чином повідомлений про розгляд справи, проте не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, позов позивача підлягає залишенню без розгляду.
1.15. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку позов залишити без розгляду.
1.16. Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано нормами Господарського процесуального кодексу України.
1.17. Відповідно до частин 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
1.18. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.
1.19. Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
1.20. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
1.21. У судове засідання 16.10.2025 представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Заяви про розгляд справи без його участі не подав.
1.22. Відповідно до частини 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
1.23. У випадку, якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки і у випадку визнання таких причин поважними, суд може відкласти розгляд справи. До такого правового висновку дійшла об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.
1.24. Неявка позивача у судове засідання та неповідомлення ними про причини неявки не зумовлює підстав для відкладення розгляду справи у судовому засіданні 16.10.2025, передбачених частиною 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України.
1.25. Відповідно до частини 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
1.26. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
1.27. Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пунктом 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності. До такого висновку дійшов Касаційний господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 10.02.2021 у справі №916/365/17 (п. 6.8).
1.28. За своєю конструкцією вказані процесуальні норми є імперативними та не передбачають право розсуду суду у їх застосуванні: суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки.
1.29. Водночас, якщо позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, суд вправі залишити позов лише у випадку, коли нез'явлення позивача перешкоджає вирішенню спору.
1.30. Позивач заяви про розгляд справи без участі його представника суду не подав.
1.31. Ухвалу суду від 16.09.2025 про відкладення розгляду справи суд надіслав позивачу, яку 17.09.2025 доставлено до його електронного кабінету у ЄСІТС (а.с. 46).
1.32. Відповідно до частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.
1.33. Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси
1.34. Днем вручення ухвали суду від 16.09.2025 позивачу є 17.09.2025 - день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи (а.с. 46)
1.35. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії (частина 4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України)
1.36. Отже, ухвала суду про відкладення розгляду справи відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України вручена позивачу за п'ять днів до дня судового засідання. Позивач завчасно, за п'ять днів, повідомлений про час та місце розгляду справи, мав достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи або для повідомлення суду про причини неможливості явки у підготовче засідання 16.10.2025.
1.37. Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 листопада 2017 року у справі "Sukhanov and Others v. Russia" (заяви №№ 56251/12, 23302/13, 53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов'язком позивача.
1.38. Право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
1.39. У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності. У цьому випадку саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами статей 202, 226 ГПК України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності (такий правовий висновок викладений у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19 та від 16.10.2020 у справі №910/8816/19, постанові Верховного Суду від 25.11.2020 у справі №910/15226/19).
1.40. Разом з тим частина четверта статті 202, пункт 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду (аналогічний правовий висновок міститься у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19).
1.41. Положення частини четвертої статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України не пов'язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності (такий правовий висновок викладено у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі №916/3616/15).
1.42. Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові 13.10.2019 у справі №916/3616/15 відступила від висновків щодо застосування положень частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, викладених, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18.03.2019 у справі №910/1615/16, від 20.11.2018 у справі №908/104/18 про те, що обов'язковою умовою для залишення позову без розгляду з підстав неявки позивача (його представника) у судове засідання є неможливість вирішення судом спору по суті за наявними матеріалами справи.
1.43. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).
1.44. Отже, позовна заява залишається судом без розгляду у разі сукупності певних умов, а саме: належне повідомлення позивача про час та місце проведення судового розгляду; позивач не з'явився у судове засідання; від позивача не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
1.45. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
1.46. Позивач, який переважно найбільш зацікавлений у розгляді справи, повинен демонструвати своєю поведінкою сумлінність реалізації своїх процесуальних прав та виконання обов'язків.
1.47. Неявка позивача, належним чином повідомленого про дату та час розгляду справи у судовому засіданні, відсутність у справі заяви про розгляд справи за відсутності позивача позбавляє суд можливості проведення чи відкладення розгляду справи незалежно від причин неявки, зобов'язуючи залишити позовну заяву без розгляду.
1.48. Не з'явлення представника позивача у судове засідання, не повідомлення про причини неможливості участі у судовому засіданні та не подання заяви про розгляд справи за його відсутності є підставою залишення позову без розгляду.
1.49. Враховуючи викладене вище, керуючись пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позову Військової частини НОМЕР_1 без розгляду.
1.50. Залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (до такого правового висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 09.11.2022 у справі №925/1376/21).
1.51. Згідно з частиною 4 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
1.52. Суд звертає увагу позивача на те, що залишення позову без розгляду не обмежує позивача у доступі до правосуддя та не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду у загальному порядку після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду.
1.53. Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету (частина 2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України).
1.54. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
1.55. Оскільки клопотання про повернення судового збору позивач не подав, питання про повернення позивачу судового збору сплаченого при зверненні до суду з позовною заявою суд не вирішує.
Керуючись статтями 202, 226, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сістем Графіт Компані" залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення суддею.
Ухвала суду протягом 10 днів з дня її оголошення може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя А.І. Гладун