Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057)705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
21.10.2025м. ХарківСправа № 922/3728/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавренюк Т.А.
розглянувши заяву про видачу судового наказу
заявник ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
боржник ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )
про видачу судового наказу
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просить суд видати судовий наказ про стягнення з Фізичної особи-підприємця Нечипорука Владислава Івановича на користь Фізичної особи-підприємця Матинян Тетяни Іванівни заборгованості за надані послуги у розмірі 49 962,96грн. Стягнути з боржника на користь стягувача сплачений судовий збір у розмірі 302,80грн.
Розглянувши дану заяву, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, виходячи з наступного.
За приписами ч.2 ст.12 Господарського процесуального кодексу України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Судовий наказ, відповідно до положень ст.232 Господарського процесуального кодексу України, є судовим рішенням.
Частиною 1 ст.147 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
За змістом статті 148 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Форма і зміст заяви про видачу судового наказу визначені статтею 150 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.150 Господарського процесуального кодексу України у заяві повинно бути зазначено, зокрема, місце проживання чи перебування для фізичних осіб, а також вказівку на статус фізичної особи-підприємця (для фізичних осіб-підприємців) та відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету.
Подана заявником заява не містить ані повної адреси місця проживання чи перебування Матинян Тетяни Іванівни (лише зазначена вулиця та номер будинку), ані вказівки на статус фізичної особи-підприємця стягувача та боржника та відомостей про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету.
За приписами п.1 ч.1 ст.150 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Матинян Тетяни Іванівни про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з Нечипорука Владислава Івановича.
При цьому, суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до ч.2 ст.151 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст.ст.6, 147, 148, 152-154, 175, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні заяви Матинян Тетяни Іванівни про видачу судового наказу відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено та підписано 21.10.2025.
СуддяЛавренюк Т.А.