8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" жовтня 2025 р. м ХарківСправа № 922/3645/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шарко Л.В.
розглянувши матеріали
позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДіСі Лінк", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Флешком", м. Харків
про виконання зобов'язання за договором застави
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДіСі Лінк", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Флешком", відповідач, в якому просить суд відповідача виконати п. 4.2. договору застави товарів в обороті №2022/04/25-З від 25.04.2022 року шляхом передання на відповідальне зберігання ТОВ "ДіСі Лінк", предмету застави - 857869 одиниць товару, перелік якого визначений у додатку 13 до договору застави товарів в обороті № 2022/04/25-З від 25.04.2022 “Загальний перелік товарів, які залишаються в заставі». Також позивач просить суд здійснити розподіл судових витрат.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір".
У преамбулі цього Закону зазначено, що він визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення позивача з позовом) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 2), а позовної заяви немайнового характеру - 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 2).
Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості- визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто судовий збір визначається як зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 25.08.2020 по справі № 910/13737/19 Великою Палатою Верховного Суду.
Позивач у позові вказує, що згідно із долученими платіжними інструкціями, акту звірки взаємних розрахунків, станом на день підписання додаткової угоди № 15 від 30 березня 2025 року загальний розмір заборгованості позичальника за договором про надання поворотної фінансової допомоги склала 485794500,00 грн. Тобто, згідно із п. 2.5. договору застави, ринкова вартість предмету застави у зв'язку із наявною заборгованістю у позичальника мала становити 728691750,00 грн. (150 % * 485794500,00), а тому відповідач був зобов'язаний збільшити розмір предмету застави шляхом надання додаткових товарів в обороті у зв'язку із зміною розміру невиконаного зобов'язання. Усупереч вищевикладеному, жодних додаткових угод у подальшому між сторонами укладено не було, попри численні звернення до відповідача, останній свого обов'язку зі надання у заставу додаткових товарів у обороті - не виконав. З метою приведення розміру предмету застави у відповідність до вимог п. 2.5. договору застави, позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою надати додаткові товари в обороті на суму, достатню для досягнення необхідного співвідношення ринкової вартості застави та обсягу невиконаних зобов'язань. Проте, відповідач відмовився від виконання зазначених вимог, чим фактично порушив умови договору застави та ухилився від належного виконання своїх зобов'язань. Відповідно до п. 3.9. договору застави, у випадку порушення умов цього договору щодо заміни предмету застави або збільшення розміру предмету застави шляхом надання додаткових товарів в обороті, або щодо надання переліків товарів в обороті, заставодержатель набуває право: вилучити з володіння, користування та розпорядження заставодавця предмету застави шляхом прийняття його на зберігання заставодержателя за визначеною заставодавцем адресою; заборонити шляхом замикання та опечатування приміщень заставодавцю доступ до предмету застави, залишивши предмет застави на території заставодавця; достроково звернути стягнення на предмет застави.
Позовна вимога зобов'язати відповідача виконати п.4.2. договору застави товарів в обороті №2022/04/25-З від 25.04.2022 року шляхом передання на відповідальне зберігання позивачу предмету застави свідчить про її майновий характер, оскільки у позові заявлені вимоги на отримання позивачем саме майнових прав, які можна оцінити вартісно.
Заявлені вимоги позивача про передання на відповідальне зберігання предмету застави - 857869 одиниць товару ґрунтуються на наявності грошових вимог ТОВ "ДіСі Лінк" до ТОВ "Флешком", що виникли на підставі договору № 2022/04/25 про надання поворотної фінансової допомоги та договору застави товарів в обороті №2022/04/25-З від 25.04.2022. Отже, позовні вимоги про зобов'язання виконати умови договору застави мають вартісну оцінку, носять майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається на підставі статті 4 Закону України "Про судовий збір" виходячи з розміру грошових вимог позивача.
Як зазначалося вище, згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028,00 грн.
Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду цієї позовної заяви позивач повинен оплатити судовий збір у розмірі 847840,00 грн.
Позивачем до позовної заяви додана квитанція про сплату №7Y8Q-886F-5ZZE від 10.10.2025 про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Отже, позивачем не був доплачений судовий збір у розмірі 845417,60 грн.
У відповідності до пунктів 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
За вказаних обставин та підстав позовна заява підлягає залишенню без руху, із встановленням позивачу строку для усунення недоліків, про які вказано у цій ухвалі.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 3 статі 174 ГПК України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 164, 172, 174, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДіСі Лінк" - залишити без руху.
Позивачу протягом семи днів з дня вручення цієї ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду доказів оплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Роз'яснити позивачу що в разі усунення недоліків у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала підписана 20 жовтня 2025 року.
Суддя Л.В. Шарко