8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про відкриття провадження у справі
"20" жовтня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3503/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калантай М.В.
розглянув матеріали
позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Здравофарм", м. Харків
до Російської Федерації в особі Уряду Російської Федерації, Російська Федерація
про стягнення 8 820 232,76 грн., що еквівалентно 213 825,37 доларів США
Товариство з обмеженою відповідальністю "Здравофарм" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Російської Федерації в особі Уряду Російської Федерації (надалі - перший відповідач) та Міністерства юстиції Російської Федерації (надалі - другий відповідач) про стягнення 8 820 232,76 грн., що за офіційним курсом валют Національного банку України станом на 09.09.2025 еквівалентно 213 825,37 доларів США, з яких: інфляційні втрати за період з 04.10.2023 по 01.08.2025 у сумі 6 164 679,20 грн., що за офіційним курсом валют Національного банку України станом на 09.09.2025 еквівалентно 149 447,85 доларів США; 3% річних за період з 04.10.2023 по 09.09.2025 у сумі 2 655 553,56 грн., що за офіційним курсом валют Національного банку України станом на 09.09.2025 еквівалентно 64 377, 52 доларів США.
На підтвердження позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Господарського суду Харківської області у справі №922/2981/23, яке набрало законної сили 04.10.2023, з Російської Федерації на користь ТОВ "Здравофарм" було стягнуто 45245780,25грн. реальних збитків, 380079,09грн. упущеної вигоди, 73200,00грн. витрат на експертизи. Однак, незважаючи на набрання вказаним рішенням законної сили, відповідач у вказаній справі добровільно вказане рішення не виконав, у зв'язку з чим на підставі статті 625 ЦК України має сплатити на користь ТОВ "Здравофарм" суми 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за період з 04.10.2023 по 01.08.2025.
Ухвалою від 06.10.2025 дана позовна заява залишена без руху. Позивача у 10-денний строк з дня вручення ухвали зобов'язано усунути виявлені недоліки та уточнити хто саме є відповідачем за його позовом - лише Російська Федерація в особі Уряду Російської Федерації, як єдиний відповідач, або Російська Федерація в особі Уряду Російської Федерації та Міністерство юстиції Російської Федерації, як окремі відповідачі. У випадку визначення Міністерства юстиції Російської Федерації як другого відповідача позивачу слід викласти обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги до даної установи та визначити зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів окремо.
Дана ухвала згідно з ч.ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України була направлена судом позивачу в електронній формі до його Електронного кабінету із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. У даному випадку судом отримано таке повідомлення 06.10.2025 о 16:12, а тому ухвала про залишення позовної заяви без руху є врученою позивачу 06.10.2025.
Отже позивач мав усунути виявлені судом недоліки не пізніше 16.10.2025.
13 жовтня 2025 року до суду надійшла заява, в якій він зазначив, що позов ТОВ "Здравофарм" пред'явлено до Російської Федерації в особі Уряду Російської Федерації, яка відповідно до законодавства Російської Федерації діє через Міністерство юстиції Російської Федерації як уповноважений орган держави. Так, згідно з пунктом 5.2.48 Положення про Міністерство юстиції Російської Федерації, затвердженого постановою Уряду РФ від 01.06.2009 про № 512: "Міністерство юстиції Російської Федерації представляє інтереси Російської Федерації у судах іноземних держав, міжнародних судових органах та арбітражах відповідно до законодавства Російської Федерації, міжнародних договорів Російської Федерації та рішень Президента Російської Федерації і Уряду Російської Федерації". Отже, зазначення Міністерства юстиції Російської Федерації у позовній заяві має допоміжний (представницький) характер і не свідчить про пред'явлення до нього самостійних позовних вимог. Єдиним відповідачем у справі є Російська Федерація в особі Уряду Російської Федерації, яка діє через Міністерство юстиції Російської Федерації як свій уповноважений орган, що здійснює процесуальне представництво держави у судах іноземних держав.
Таким чином, позивач у встановлений судом строк усунув виявлені недоліки.
При цьому, з огляду на здійснене позивачем уточнення щодо кола учасників справи, в межах даного спору судом будуть розглядатися вимоги позивача саме до Російської Федерації в особі Уряду Російської Федерації як єдиного відповідача.
Відповідно до частин 1, 2 статті 176 ГПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу. Про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Суд зауважує, що відповідачем у справі є держава Російська Федерація в особі Уряду Російської Федерації.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Закону України "Про міжнародне приватне право" пред'явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.
Таким чином, Закон України "Про міжнародне приватне право" встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави за відсутності згоди компетентних органів цієї держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави, зокрема як відповідача.
Разом з цим згідно із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.04.2022 у справі №308/9708/19 після початку війни в Україні, а саме з 2014 року, суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено Російську Федерацію, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої особі в результаті збройної агресії РФ, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.
У постановах від 18.05.2022 у справах №428/11673/19 та №760/17232/20-ц Верховний Суд розширив правові висновки, згідно яких підтримання юрисдикційного імунітету Російської Федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Судовий імунітет Російської Федерації не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004). Підтримання імунітету Російської Федерації є несумісним із міжнародно-правовими зобов'язаннями України в сфері боротьби з тероризмом.
Судовий імунітет Російської Федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення російською федерацією державного суверенітету України, а, отже, не є здійсненням Російською Федерацією своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про те, що, звертаючись із позовом до Російської Федерації, для правильного вирішення спору позивач не потребує згоди компетентних органів держави Російської Федерації на розгляд справи у судах України або наявності міжнародної угоди між Україною та Російською Федерацією з цього питання.
При цьому судом враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі №308/9708/19, відповідно до якої національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб'єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом генерального делікту).
Отже суд доходить висновку про застосування у даній справі деліктного винятку, відповідно до якого будь-який спір, що виник на її території у юридичної особи України, навіть з іноземною країною, зокрема, й Російською Федерацією, може бути розглянутий та вирішений судом України як належним та повноважним судом.
За таких обставин, суд вважає за необхідне прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Відповідно до статей 12, 247 ГПК України, з огляду на ціну позову, категорію справи та характер спірних правовідносин, дана справа не може бути визнана малозначною, а тому вона підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.
Згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан.
Відповідно до ч. 1 ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
За зверненням Мін'юсту Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв'язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов'язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.
Згідно з листом Міністерства юстиції України "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" №25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.
Крім того, у зв'язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану Акціонерне товариство "Укрпошта" з 25.02.2022 припинило обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з Російською Федерацією та Республікою Білорусь.
Також відповідно до Закону України "Про вихід з Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності" Верховна Рада України, керуючись положеннями статті 62 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, статті 24 Закону України "Про міжнародні договори України", постановила вийти з Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, вчиненої в м. Києві 20 березня 1992 року та ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року № 2889-XII (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №9, ст. 66).
Отже, приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про неможливість звернення із судовим дорученням для вручення відповідачу судових документів про відкриття провадження у даній справі в порядку статті 367 Господарського процесуального кодексу України.
Водночас, відповідно до частини 4 статті 122 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
За таких обставин, суд вважає за необхідне подальше повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи здійснювати шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Керуючись статтями 176, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
3. Призначити підготовче засідання на 19 листопада 2025 року о 10:00.
4. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: 61022, Україна, місто Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 8-й під'їзд, 1-й поверх, зал №109.
5. Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов в п'ятнадцять днів з дня вручення цієї ухвали про відкриття провадження у справі.
6. Встановити, що відповідь на відзив може бути подана позивачем протягом п'яти днів з дня отримання відзиву.
7. Встановити, що заперечення може бути подане відповідачем протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
8. Звернути увагу учасників справи на те, що:
- відповідно до вимог ч.5 ст.165, ч.3 ст.166, ч.3 ст.167, ч.3 ст.168 ГПК України копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи надсилаються (надаються) одночасно з надсиланням (наданням) відзиву до суду з урахуванням положень статті 42 ГПК України;
- відповідно до ч.7 ст.6 ГПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи. Дана особа має право отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою;
- учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою https://hr.arbitr.gov.ua/sud5023/, а також мають можливість ознайомитися з матеріалами справи за допомогою підсистем (модулів) "Електронний суд" та "Електронний кабінет" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
9. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
10. Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
11. Ухвалу підписано 20.10.2025.
Суддя М.В. Калантай