8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" жовтня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/2767/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7)
до Приватної промислово-торговельної фірми "ЮСІ" (61036, м. Харків, вул. Дизельна, буд. 3/5)
про стягнення 114839,89 грн.
без виклику учасників справи
Позивач, Харківська міська рада звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Приватної промислово-торговельної фірми "ЮСІ" про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Старошишківській, 6 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 13.04.2009, зареєстрованого 26.05.2009 за №340967100133, за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 у розмірі 114839,89 грн. та судові витрати.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.08.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк у п'ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
15.08.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано заяву про усунення недоліків (вх. №18797) разом із доданими до неї документами, яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.08.2025 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Беручи до уваги те, що поданий позов за своїми ознаками є малозначним в розумінні частини 5 статті 12 ГПК України, з метою економії процесуального часу учасників справи та виконання завдань господарського судочинства, визначених у статті 2 ГПК України, в тому числі щодо забезпечення своєчасного вирішення судом спору, враховуючи необхідність недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці учасників справи у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні, судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.
Суд зазначає, що 18.10.2023 введено в дію зміни, що внесені в Господарський процесуальний кодекс України Законом України №3200-IX від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документам", який набрав чинності 21.07.2023.
Відповідно до частини 5 статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з частиною 7 статті 6 ГПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З 05.10.2021 офіційно почали функціонувати три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв'язку.
Положеннями п. 17 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено спосіб належного повідомлення сторін про розгляд справи в електронній формі - через "Електронний кабінет".
Правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/6322/21, від 29.06.2022 у справі №906/184/21.
Матеріали справи свідчать, що сторони зареєстрували "Електронний кабінет" в ЄСІТС, а тому ухвалу Господарського суду Харківської області від 20.08.2025 було доставлено до зареєстрованого "Електронного кабінету" сторін, про що свідчать довідки про доставку електронного листа, які долучено судом до матеріалів справи.
Пунктом 2 частини 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 20.08.2025 по справі №922/2767/25 було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.
Отже, матеріали справи свідчать, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд даної справи. Заяв або клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до статті 252 ГПК України на адресу суду від учасників справи не надходило.
Разом з тим, 04.09.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано відзив на позовну заяву (вх. №20225), в якому відповідач просить суд долучити відзив до матеріалів справи та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, який досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
В обґрунтування заперечень проти позовних вимог у вказаній заяві по суті справи зазначено, що в матеріалах позовної заяви Харківської міської ради відсутні докази оприлюднення рішення 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19 про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова. Отже, відповідач вважає, що плата за землю на підставі даних технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 вводиться в дію не з 01.01.2020, а повинна застосовуватись не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом, тобто не раніше 01.01.2021, а тому нарахування орендної плати в збільшеному розмірі за період з 01.01.2020 до 31.12.2020 є безпідставним.
Окрім того, відповідач зазначає, що рішення органу місцевого самоврядування про затвердження нормативної грошової оцінки земельних ділянок може бути прийняте лише за умови наявності позитивного висновку державної експертизи такої землевпорядної документації. Затверджена Харківською міською радою нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2018 мала пройти обов'язкову державну експертизу та отримати позитивний висновок. Натомість, з рішення №1474/19 Харківської міської ради не вбачається, що позивач отримав висновок державної експертизи "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2019". Отже, на думку відповідача, Харківська міська рада не мала законних підстав для затвердження нової технічної документації нормативної грошової оцінки земель міста Харкова.
Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Отже, матеріали справи свідчать, що судом було створено всім учасникам справи належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання доказів для обґрунтування своїх вимог та заперечень, а тому справа розглядається в межах строку, що передбачений частиною 1 статті 248 ГПК України.
При цьому суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи та вирішення господарського спору по суті.
Положеннями частини 4 статті 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
13.04.2009 між Харківською міською радою (далі - позивач, орендодавець) та Приватною промислово-торговельною фірмою "ЮСІ" (далі - відповідач, орендар) було укладено договір оренди землі, зареєстрований 26.05.2009 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в Державному реєстрі земель за №340967100133 (далі - договір).
Пунктом 1 договору передбачено, що орендодавець на підставі рішення 23 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 20.06.2008 року №164/08 "Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування та надання згоди на укладання договорів суборенди земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться м. Харків, вул. Старошишківська, 6.
Пунктом 2 договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0722 га, у тому числі під забудовою 0,0561 га, інших угідь 0,0161 га.
Умовами пункту 3 договору передбачено, що на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна - нежитлова будівля: літ. "А-1": яка належить орендарю на праві приватної власності, а також інші об'єкти інфраструктури - пандус.
Згідно з пунктом 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1176843 грн. При змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.
Відповідно до пункту 9 договору орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки. Розмір орендної плати за земельну ділянку на рік згідно з розрахунком №363/9 від 29.01.2009 року становить: 8% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає: 94147,43 грн.; розмір орендної плати за земельну ділянку в місяць становить: 7845,62 грн.
Згідно з пунктом 10 договору передбачено, що орендар самостійно здійснює обчислення орендної плати за землю з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки, визначеної законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами.
Відповідно до пункту 11 договору передбачено, що орендна плата за земельну ділянку сплачується рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Пунктом 13 договору погоджено, що розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку; в) внаслідок інфляції - щорічно; г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; д) в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 15 договору земельна ділянка передається в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (магазину).
Згідно з пунктом 16 договору цільове призначення земельної ділянки землі житлової та громадської забудови.
Пунктом 18 договору передбачено, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту її відведення. Підставою розроблення проекту відведення земельної ділянки є: рішення 4 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 26.07.2006 року №85/06 "Про надання згоди на розробку проектів відведення земельних ділянок юридичним та фізичним особам для експлуатації та обслуговування будівель і споруд". Організація розроблення проекту відведення земельної ділянки і витрати, пов'язані з цим, покладаються на орендаря.
Відповідно до пункту 20 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється протягом п'яти робочих днів після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.
Згідно з Актом приймання-передачі земельної ділянки від 27.05.2009 орендарю передано земельну ділянку в оренду строком до 01.06.2013, площею 0.0722 га для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (магазину) на підставі рішення 23 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 20.06.2008 року №164/08 "Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування та надання згоди на укладення договорів суборенди земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд".
Окрім того, з матеріалів справи убачається, що 04.11.2013 між орендарем та орендодавцем було укладено додаткову угоду до договору оренди землі.
Умовами пункту 1 додаткової угоди передбачено, що відповідно до Земельного кодексу України, Податкового кодексу України, Закону України "Про оренду землі", рішення 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 03.07.2013 р. №1203/13 "Про поновлення юридичним та фізичним особам договорів оренди землі для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" пункти 5, 8, 9, 11, 13, 14, 21, 28, 31 та 39 договору оренди землі, зареєстрованого 26 травня 2009 р. за №340967100133 змінено, викладено у новій редакції, зокрема:
"5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом №3753/08 від 28.10.2008 року становить: 1021565 грн., а з урахуванням коефіцієнту індексації за 2008, 2009 рік становить: 1246309 грн. При змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідного органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки".
"8. Договір укладено строком до 01.07.2018 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити орендодавець про намір продовжити його дію листом-повідомлення".
"9. Орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки. Розмір орендної плати за земельну ділянку на рік згідно з розрахунком №392/13 від 19.06.2013 року становить: 8% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає: 99704,74 грн.; розмір орендної плати за земельну ділянку в місяць становить: 8308,73 грн.
"11. Орендна плата за земельну ділянку сплачується рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця або в строки визначені чинним законодавством".
Також, 12.04.2019 між орендарем та орендодавцем було укладено додаткову угоду до договору оренди землі, згідно з пунктом 1 якої, відповідно до Земельного кодексу України, Податкового кодексу України, Закону України "Про оренду землі", рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 року №1306/18 "Про поновлення юридичним та фізичним особам договорів оренди землі для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" внесено зміни до договору оренди землі, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, дата державної реєстрації 05.12.2013 року, номер запису про інше речове право 3876537 в частині (розділ "Умови і строки передачі земельної ділянки в оренду" разом з п.п. 18, 19, 20 виключено на підставі ст. 17 Закону України "Про оренду землі" та Постанови КМУ №843 від 23.11.2016) пункт 38 виключено, а пункт 5, 8, 9, 13, 14, 21, 36 змінено, виклавши у новій редакції:
"5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення згідно з витягом (дата формування витягу 14.05.2018 року) становить: 1830393 гривень. При змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки".
"8. Договір укладено строком до 01.12.2023 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію листом-повідомленням".
"9. Орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки. Розмір орендної плати за земельну ділянку на рік згідно з розрахунком №274/18 від 11.06.2018 року становить: 8% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає: 146431,44 грн. Розмір орендної плати за земельну ділянку в місяць становить: 12202,62 грн.
Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №4250/176-20 від 05.10.2020 щодо земельної ділянки площею 0,0722 га, за адресою: вул. Старошишківській, 6 у м. Харкові, кадастровий номер 6310136600:12:003:0154, зокрема, убачається наступне: 1) категорія земель: землі житлової та громадської забудови; 2) цільове призначення земельної ділянки: 03.07. - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; 3) площа земельної ділянки - 722 кв.м.; 4) середня (базова) вартість земель населеного пункту - 639,78 грн/кв.м.; 5) номер економіко-планувальної зони - 6658; 6) коефіцієнт - 1,96 км2; 6) сукупний коефіцієнт - 1,20 км3; 7) коефіцієнт Кф - 2,50; 8) коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки К (і) - 1,000; 9) нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 3396391 грн.
Згідно з листом Головного управління ДПС у Харківській області від 15.01.2025 №828/5/20-40-04-07-12, відповідач обліковується платником орендної плати, зокрема, за земельну ділянку площею 0,0722 га, кадастровий номер 6310136600:12:003:0154. За даними податкових декларацій з плати за землю за 2017-2024 роки платним податків задекларовано до сплати за вказану земельну ділянку за 11 місяців 2020 року - 134228,82 грн.
З рішення 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018" убачається, що на підставі Земельного кодексу України, Податкового кодексу України, Закону України "Про оцінку земель", Закону України "Про оренду землі", постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213 "Про Методику нормативної грошової оцінки земель населених пунктів", наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489 "Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів", рішення 16 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 08.11.2017 №806/17 "Про заходи щодо розроблення Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018", керуючись ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Харківська міська рада вирішила затвердити Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018. Встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2018 застосовується з 01.01.2020.
Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що позов стосується стягнення заборгованості з відповідача за користування земельною ділянкою по вул. Старошишківській, 6 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 13.04.2009, зареєстрованого 26.05.2009 за №340967100133, за період з 01.01.2020 по 31.12.2020. Зазначає, що спірна земельна ділянка протягом тривалого строку використовується відповідачем без належної сплати орендної плати, а тому станом на дату звернення з позовом до суду заборгованість з орендної плати становить 114839,89 грн.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, а також заперечень проти них, суд виходить з наступного.
Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України унормовано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно із частиною 1 статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Статтею 93 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Статтею 13 цього Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до статті 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
За приписами статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Положеннями частини 5 статті 16 та частини 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
Згідно з статтею 80 ЗК України самостійними суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Відповідно до умов пункту 1 договору орендодавець на підставі рішення 23 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 20.06.2008 року №164/08 "Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування та надання згоди на укладання договорів суборенди земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться м. Харків, вул. Старошишківська, 6.
Пунктом 2 договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0722 га, у тому числі під забудовою 0,0561 га, інших угідь 0,0161 га.
Відповідно до пункту 20 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється протягом п'яти робочих днів після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.
Згідно з Актом приймання-передачі земельної ділянки від 27.05.2009 орендарю передано земельну ділянку в оренду строком до 01.06.2013, площею 0.0722 га для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (магазину) на підставі рішення 23 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 20.06.2008 року №164/08 "Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування та надання згоди на укладення договорів суборенди земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд".
Відповідно до статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Згідно з частина 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є в тому числі орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За змістом частини 1 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або місцевого самоврядування.
Частиною 3 статті 762 ЦК України передбачено, що договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.
Відповідно до статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами).
12.04.2019 між орендарем та орендодавцем було укладено додаткову угоду до договору оренди землі, згідно з пунктом 1 якої, відповідно до Земельного кодексу України, Податкового кодексу України, Закону України "Про оренду землі", рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 року №1306/18 "Про поновлення юридичним та фізичним особам договорів оренди землі для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" внесено зміни до договору оренди землі, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, дата державної реєстрації 05.12.2013 року, номер запису про інше речове право 3876537 в частині (розділ "Умови і строки передачі земельної ділянки в оренду" разом з п.п. 18, 19, 20 виключено на підставі ст. 17 Закону України "Про оренду землі" та Постанови КМУ №843 від 23.11.2016) пункт 38 виключено, а пункт 5, 8, 9, 13, 14, 21, 36 змінено, виклавши у новій редакції, зокрема: "5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення згідно з витягом (дата формування витягу 14.05.2018 року) становить: 1830393 гривень. При змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки". Також, погоджено пункт "9. Орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки. Розмір орендної плати за земельну ділянку на рік згідно з розрахунком №274/18 від 11.06.2018 року становить: 8% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає: 146431,44 грн. Розмір орендної плати за земельну ділянку в місяць становить: 12202,62 грн.
Згідно з пунктом 10 договору передбачено, що орендар самостійно здійснює обчислення орендної плати за землю з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки, визначеної законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами.
Відповідно до пункту 11 договору передбачено, що орендна плата за земельну ділянку сплачується рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі №914/2848/22 виснувала, що для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Відповідно до частини п'ятої статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Положеннями п. 289.1 ст. 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Водночас обов'язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац другий частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель").
Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини 2 статті 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 ПК України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. З моменту початку застосування відповідно до п. 271.2 ст. 271 ПК України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов'язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов'язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.
З матеріалів справи убачається, що рішення 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018" Харківська міська рада вирішила затвердити Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018. Встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2018 застосовується з 01.01.2020.
Таким чином, суд зазначає, що з моменту затвердження нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідач мав сплачувати орендну плату в новому розмірі. Внесення будь-яких змін до договору оренди не потребується.
Як обґрунтовано зазначено позивачем, розрахунок розміру орендної плати, яку відповідач повинен був сплачувати за користування земельною ділянкою загальною площею 0,0722 га по вул. Старошишківській, 6 у м. Харкові з кадастровим номером 6310136600:12:003:0154, відповідно до договору починаючи з дати вступу в дію нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 - з 01.01.2020 здійснено на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №4250/176-20 від 05.10.2020.
Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 по справі №920/739/17).
В контексті наведеного вище, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09.11.2021 у справі №905/1680/20 та Верховний Суд в постанові від 05.08.2022 у справі №922/2060/20 вказали, що як положення ПК України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами в обґрунтування оцінки землі, зокрема, технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.
При цьому законодавство не обмежує можливості подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом із Державного земельного кадастру. Належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка із Державного земельного кадастру, витяг із Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98-103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.
Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №4250/176-20 від 05.10.2020 щодо земельної ділянки площею 0,0722 га, за адресою: вул. Старошишківській, 6 у м. Харкові, кадастровий номер 6310136600:12:003:0154, зокрема, убачається наступне: 1) категорія земель: землі житлової та громадської забудови; 2) цільове призначення земельної ділянки: 03.07. - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; 3) площа земельної ділянки - 722 кв.м.; 4) середня (базова) вартість земель населеного пункту - 639,78 грн/кв.м.; 5) номер економіко-планувальної зони - 6658; 6) коефіцієнт - 1,96 км2; 6) сукупний коефіцієнт - 1,20 км3; 7) коефіцієнт Кф - 2,50; 8) коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки К (і) - 1,000; 9) нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 3396391 грн.
Таким чином, розмір орендної плати за договором, яку відповідач повинен був сплачувати після вступу в дію технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 - з 01.01.2020 становить 8% нормативної грошової оцінки земельної ділянки та у 2020 році складає 22642,61 грн. в місяць, а за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 (крім березня 2020 р.) складає 249068,71 грн.
Натомість матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано, що згідно з листом Головного управління ДПС у Харківській області від 15.01.2025 №828/5/20-40-04-07-12, відповідач обліковується платником орендної плати, зокрема, за земельну ділянку площею 0,0722 га, кадастровий номер 6310136600:12:003:0154. За даними податкових декларацій з плати за землю за 2017-2024 роки платним податків задекларовано до сплати за вказану земельну ділянку за 11 місяців 2020 року - 134228,82 грн.
Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із частиною 1, 4 статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Отже, однією із основних умов виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Відповідно до статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.
Згідно з статтею 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.
Згідно пункту "в" частини 1 статті 96 ЗК України, землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати оренду плату.
Пунктом 31 договору передбачено, що орендар зобов'язується: б) сплачувати орендну плату в строки та в розмірах, встановлених договором; в) в разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки в місячний термін звернутися до орендодавця щодо перерахунку розміру орендної плати.
Згідно статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи вищевказані обставини, відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували наявність заборгованості відповідача перед позивачем, а також доказів, які свідчили про сплату орендної плати у належному розмірі за користування земельною ділянкою по вул. Старошишківській, 6 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 13.04.2009, зареєстрованого 26.05.2009 за №340967100133, суд констатує, що заборгованість у розмірі 114839,89 грн. за період з 01.01.2020 по 31.12.2020, є обґрунтованою, правомірною, доведеною матеріалами справи, а тому підлягає задоволенню.
Разом з тим, суд відхиляє заперечення відповідача про те, що в матеріалах позовної заяви відсутні докази оприлюднення рішення 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19 про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова як необґрунтовані та зазначає, що матеріали справи містять рішення 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018" як належний доказ в обґрунтування позовної заяви.
При цьому відповідачем в розумінні статті 13, 74 ГПК України не спростовано, що на офіційному веб-сайті позивача (https://www.city.kharkov.ua/) було оприлюднено рішення Харківської міської ради від 27.02.2019 №1474/19 та розташоване в Єдиному міському реєстрі актів Харківської міської ради, що свідчить про доведеність їх до відома відповідача, як орендаря, який уклав з позивачем договір оренди землі.
Крім того, матеріали справи свідчать, що укладаючи договір оренди землі, Харківська міська рада врахувала, що нормативна грошова оцінка землі змінюється не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, як це унормовано вимогами статті 18 Закону України "Про оцінку земель". Саме тому у пункті 5 спірного договору сторони погодили, що при змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.
Суд враховує, що проведення нової нормативної грошової оцінки пов'язано з забезпеченням ефективного та раціонального використання земель комунальної власності, збільшення надходжень від орендної плати до місцевого бюджету, а тому Харківська міська рада розраховувала на отримання орендної плати у належному розмірі від оновленої нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням рішення 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018".
Як обґрунтовано зазначено судом, з моменту затвердження нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідач мав сплачувати орендну плату в новому розмірі. Внесення будь-яких змін до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди внаслідок зміни нормативної грошової оцінки не потребується. При цьому, така несплата, очевидно, завдає збитки місцевій громаді, адже остання недоотримує грошові кошти, на які вона має право та наповнення місцевого бюджету задля виконання міських програм.
Матеріали справи свідчать, що відповідачем не надано будь-яких доказів, які б свідчити про його необізнаність щодо актуального розміру нормативної грошової оцінки з об'єктивних причин, внаслідок чого він сплачував орендну плату у меншому розмірі або доказів, які свідчили б про те, що неповна сплата орендних платежів пов'язана з помилкою, а не ухиленням від виконання зобов'язання в повному обсязі.
Щодо заперечень відповідача про те, що плата за землю на підставі даних технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 вводиться в дію не з 01.01.2020, а повинна застосовуватись не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом, а також про те, що Харківська міська рада не мала законних підстав для затвердження нової технічної документації нормативної грошової оцінки земель міста Харкова, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 271.2. статті 271 ПК України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Однак відповідачем в розумінні вимог статті 13, 74 ГПК України не спростовано, що на офіційному веб-сайті позивача (https://www.city.kharkov.ua/) було оприлюднено рішення Харківської міської ради від 27.02.2019 №1474/19 та розташоване в Єдиному міському реєстрі актів Харківської міської ради. При цьому технічна документації була затверджена на підставі рішення 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19 та застосовується з 01.01.2020, що відповідає приписам пункту 271.2. статті 271 ПК України.
Також, суд зазначає, що правові, організаційні і фінансові основи здійснення державної експертизи землевпорядної документації та порядок її проведення визначає Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", який був чинний станом на момент прийняття рішення 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" державна експертиза землевпорядної документації - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи.
Об'єктами державної експертизи є документація із землеустрою та документація з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріали і документація державного земельного кадастру (стаття 6 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації").
Відповідно до статті 32 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" державна експертиза проводиться шляхом розгляду документації та матеріалів, а за необхідності - шляхом проведення обстежень у натурі (на місцевості).
При проведенні державної експертизи досліджуються, перевіряються, аналізуються та оцінюються: питання дотримання вимог законодавства та встановлених стандартів, норм і правил при прийнятті проектних рішень; відповідність передбачених документацією і матеріалами заходів завданням на проектування, вимогам раціонального використання та охорони земель, а також дотриманню законних прав та інтересів власників земельних ділянок та землекористувачів, держави і суспільства; еколого-економічна ефективність проектних рішень щодо запобігання їх негативному впливу на стан земельних ресурсів, суміжні земельні ділянки, ландшафт.
Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об'єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки.
Якщо об'єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією.
Згідно з частиною 5 статті 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріалами і документацією державного земельного кадастру щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи, без позитивних висновків державної експертизи забороняється.
Таким чином, суд зазначає, що рішення органу місцевого самоврядування про затвердження нормативної грошової оцінки земельних ділянок може бути прийняте за умови наявності позитивного висновку державної експертизи такої землевпорядної документації.
З матеріалів справи убачається, що рішення 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19, яким затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018, є чинним, доказів визнання його недійсним матеріали справи не містять та відповідачем до суду не надано.
Відтак, наведені заперечення відповідача, а також твердження про те, що плата за землю на підставі даних технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 вводиться в дію не з 01.01.2020, а повинна застосовуватись не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом та доводи про те, що Харківська міська рада не мала законних підстав для затвердження нової технічної документації нормативної грошової оцінки земель міста Харкова не знаходять правового обґрунтування, документального підтвердження та спростовуються сукупністю наявних в матеріалах справи належних та допустимих доказів.
Отже, оскільки відповідач не здійснив належний розрахунок з позивачем, що суперечить вимогам законодавства, суд констатує, що відповідачем порушено права та законні інтереси позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вказані вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Однак, з огляду на вимоги статей 13, 74 ГПК України жодних доказів на спростування встановлених обставин справи та обґрунтованості заявлених позовних вимог, відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.
З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
Здійснюючи розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 129 ГПК України, а тому враховуючи висновки суду про задоволення позову, покладає витрати зі сплати судового збору на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватної промислово-торговельної фірми "ЮСІ" (61036, м. Харків, вул. Дизельна, буд. 3/5, код ЄДРПОУ 21178268) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243) заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Старошишківській, 6 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 13.04.2009, зареєстрованого 26.05.2009 за №340967100133, за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 у розмірі 114839,89 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "20" жовтня 2025 р.
Суддя Г.І. Сальнікова