8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"15" жовтня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/4496/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калантай М.В.
при секретарі судового засідання Почуєвій А.А.
розглянувши матеріали заяву Комунального підприємства "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області від 03.10.2025 про відстрочку виконання рішення суду у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м.Київ
до Комунального підприємства "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області, м.Лозова Харківської області
про стягнення 61 452 033,93 грн.
за участю представників:
від позивача (стягувача): Яковенко П.А.
від відповідача (боржника): Радигін Є.С.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.04.2025 у даній справі частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (надалі - позивач) до Комунального підприємства "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області (надалі - відповідач); з відповідача на користь позивача стягнуто 41061548,71грн. основного боргу, 492738,58 грн. судового збору; в частині вимог про стягнення 20390485,22грн. основного боргу провадження у справі закрито; відстрочено виконання даного рішення строком на шість місяців з дня його ухвалення, тобто по 18.10.2025.
03 жовтня 2025 року від відповідача надійшла заява, в якій він просить суд відстрочити виконання рішення суду у справі № 922/4496/24 від 18.04.2025 до 18.04.2026 або на інший строк, який суд при даних обставинах вважає за можливим задовольнити.
Ухвалою від 06.10.2025 дану заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 15.10.2025.
07 жовтня 2025 року від відповідача надійшли додаткові пояснення, до в яких він в яких він повідомив, що залишок стягнутої у даній справі заборгованості на даний час становить 6401319,04грн., тобто ним вже погашено більше 8/9 частини заборгованості, що була стягнута на користь позивача.
10 жовтня 2025 року від позивача надійшов відзив на заяву відповідача про відстрочку виконання рішення суду, в якому він заперечив проти задоволення цієї заяви, посилаючись на відсутність передбачених законом підстав для відстрочення виконання рішення у даній справі.
У судовому засіданні 15.10.2025 представник відповідача підтримав доводи, викладені у заяві про відстрочку виконання рішення, та просив суд її задовольнити.
Представник позивача у даному судовому засіданні просив відмовити у задоволенні вищевказаної заяви.
Розглянувши заяву відповідача про відстрочку виконання рішення суду, суд встановив наступне.
Відповідно до частини 1 статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно з частиною 3 статті 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частиною 4 статті 331 ГПК України визначено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1)ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (частина 5 статті 331 ГПК України).
Отже виконання рішення суду може бути розстрочене на строк до одного року з дня ухвалення такого рішення у випадку доведення відповідачем наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Під час розгляду даної справи по суті вимог, відповідач вже звертався з клопотанням про відстрочення виконання рішення. Дане клопотання було частково задоволено судом, виконання рішення від 18.04.2025 було відстрочено строком на шість місяців з дня його ухвалення, тобто по 18.10.2025.
Разом із тим, до закінчення вказаного строку відповідач, повторно звернувся до суду із заявою про відстрочення виконання рішення.
При цьому відповідач посилається на наступні обставини, які унеможливлюють виконання рішення у даній справі після закінчення строку, наданої судом відстрочки (по 18.10.2025).
Так, під час дії в Україні воєнного стану, відповідач є підприємством, яке є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, тому як основною метою діяльності відповідача є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності підприємства та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу відповідача.
Підприємство відповідача є єдиним джерелом теплопостачання в м. Лозова, Лозівський район та обслуговує понад 19 тисяч особових рахунків споживачів-фізичних осіб, 51 об'єкти бюджетної та соціальної сфери, до складу яких входять 11 медичних закладів, 18 шкільних закладів та 12 дитячих садків. Специфіка роботи підприємства полягає в тому, що основними споживачами теплової енергії є бюджетні підприємства та населення міста, які мають постійну значну заборгованість за спожиту теплову енергію.
Як вбачається з наданих відповідачем доказів, заборгованість споживачів перед його підприємством станом на 01.09.2025 становить 169659,696 тис.грн., з них заборгованість населення 160335805,00 грн., оскільки населення є головним споживачем теплової енергії, що виробляється КП "Теплоенерго". Основні причини, які не дають можливості отримати плату за теплопостачання від споживачів виникли з початку агресії Російської федерації, що почалася з 24.02.2022.
Вище зазначені обставини стали причиною міграції населення та його виїзду з території Лозівської міської територіальної громади та передмістя, що вплинуло на розрахунки за отриману теплову енергію отриману у період опалювальних сезонів 2022 - 2025 рік.
Обсяг заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію на 01.08.2025 за 2022 - 2025 рік складає суму у розмірі 201908123,00 грн. (протокол №1 від 04.11.2022 (40203883,00грн.) + протокол № 2 від 19.12.2022 (17364171,00грн.+ 3887361,00грн. + 646540,00грн.) + протокол № 8 від 07.08.2023 (29799811,00грн. + 5951317,00грн. + 1233332,00грн.)+ протокол № 9 від 13.11.2023 (16870172,00грн. + 3288955,00грн. + 672496,00грн.) + протокол № 10 від 21.03.2024 (10020542,00грн.) + протокол № 11 від 20.05.2024 (2815497,00грн.) + протокол № 12 від 15.08.2024 (17380357,00грн.) + протокол № 13 від 21.11.2024 (16549505,00) + протокол № 1 від 18.03.2025 (13072607,00) + протокол № 2 від 16.05.2025 (15179316,00) + протокол № 3 від 19.08.2025 (20572261,00).
Зазначена заборгованість з різниці в тарифах виникла на підставі вимог Закону України №2479-ІХ "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", згідно якого забороняється підвищення тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) для населення протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано. Статтею 2 Закону України № 2479-ІХ "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" були надані гарантії суб'єктам господарювання, що здійснюють виробництво та/або транспортування, та/або постачання теплової енергії і надають послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, щодо яких запроваджено мораторій згідно з частиною першою статті 1 цього Закону, а саме компенсується:
- заборгованість з різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що підлягає врегулюванню на умовах та в порядку, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення";
- витрати та/або втрати, понесені внаслідок воєнних дій та з метою запобігання настанню гуманітарних кризових ситуацій, до яких відносяться витрати на ремонт пошкоджених виробничих потужностей, втрати від зменшення кількості абонентів та/або обсягу наданих послуг, втрати від зниження рівня розрахунків, що утворилися (утворяться) за періоди з 1 лютого 2022 року по останнє число шостого місяця після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано.
Статтею 3 Закону України № 2479-ІХ "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» передбачений механізм гарантій і компенсацій, а саме фінансування компенсацій, передбачених статтею 2 цього Закону, здійснюється за рахунок видатків державного бюджету за цільовим призначенням, що передбачаються Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік".
Відповідач наголошує, що станом на момент звернення з даною заявою сума заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію не змінилась, та гроші з Державного бюджету не надійшли, хоча тарифи значно зросли.
Крім того, відповідач звертає увагу й на наявність соціальних гарантій наданих Державою без належних механізмів компенсації збитків відповідачу, а саме:
1) Постанова Кабінету Міністрів України № 206 від 5.03.2022 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» у відповідності до якої до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:
- нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації);
- припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг у разі їх не оплати або оплати не в повному обсязі послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації);
- стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. з дати виникнення можливості бойових дій/початку бойових дій по дату припинення можливості бойових дій/завершення бойових дій на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
- нарахування плати за житлово-комунальні послуги з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та стягнення заборгованості за ці послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. за відповідний період окупації, споживачів та/або членів їх сімей на відповідній території.
2) Вимоги Закону України "Про виконавче провадження" в редакції від 05.10.2016, а саме п. 7 ст. 48 Закону де вказано, що у разі якщо заборгованість за виконавчим провадженням не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, то звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов'язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, якщо такого не має, то повертає виконавчий документ без виконання згідно п. 2,9 ст. 37 Закону.
Зокрема, надані відповідачем листи Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції свідчать про повернення виконавчих проваджень за 2021 -2025 рік на загальну суму у розмірі 42284040,70 грн. з тих підстав, що не можливо виконати примусове стягнення на житло де проживає боржник, у зв'язку з тим, що законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
Окрім того, відповідач вказує, що з 2023 року він бере участь разом з органом місцевого самоврядування у реструктуризації заборгованості за природний газ та електричну енергію згідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" виконав у 2023 році вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 812 від 19.07.2022 р. "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам" (надалі - Положення 2) та відкрив рахунки, про що свідчить додаткова угода до договору про здійснення розрахунково-касового обслуговування від 28.07.2022.
Починаючи з 2023 року відповідно до п.п. 7 п.3-1 Положення 2 залишок грошей, що залишається у відповідача згідно встановлених нормативів розподілу грошей затверджених Положенням 2 складає лише 35% від отриманих грошей на спецрахунок, що не дає можливості ні тільки розрахуватися з позивачем, а ще є причиною проблем по виконанню фінансових зобов'язань перед іншими кредиторами та податковим органом, щодо оплати податків.
На даний час, відповідач має значні збитки та знаходиться у скрутному фінансовому становище, що підтверджуються доданими до його заявами фінансовими звітами (баланси, звіти про фінансові результати діяльності, звіти з праці, звіти про витрати на виробництво та фінансові показники діяльності підприємства від надання послуг теплопостачання та інші фінансові документи), які підтверджують наявність значних збитків підприємства від надання послуг теплопостачання з причин зростання дебіторської заборгованості населення та держави, при цьому у відповідності до звітів із праці розмір заробітної плати у періодах надання та не надання послуг з теплопостачання фактично не змінювався.
Розглянувши вищевказані доводи та дослідивши подані відповідачем докази, суд вважає, що останнім належним чином доведено факт наявності обставин, що унеможливлюють виконання судового рішення, навіть з урахуванням наданої судом відстрочки - по 18.10.2025, та які обумовлені об'єктивними причинами, що не залежать від відповідача.
В той же час, відповідачем також надано докази того, що на даний час розмір заборгованості перед позивачем суттєво зменшено, а саме: станом на 06.10.2025 із загальної суми заборгованості, що була стягнута рішенням від 18.04.2025 у даній справі (41061548,71грн. заборгованості + 492738,58грн. судового збору) непогашеною лишилася лише частина в розмірі 6401319,04грн.
Зазначене свідчить, що раніше надана судом відстрочка виконання рішення (по 18.10.2025) позитивним чином вплинула на виконання відповідачем своїх зобов'язань, оскільки його заборгованість скоротилася майже на 85% без завдання шкоди для підприємства відповідача.
За таких обставин, суд вважає що додаткове надання відстрочки виконання рішення у даній справі дозволить відповідачу належним чином забезпечити проведення опалювального сезону 2025-2026 років, накопичити достатню суму грошових коштів для повного погашення заборгованості, без завдання шкоди своєму підприємству та споживачам.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19 та від 03.09.2020 у справі №905/30/16 питання про відстрочення / розстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів обох сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку розстрочення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що надання додаткової відстрочки виконання рішення, в межах строку, встановленого частиною 5 статті 331 ГПК України, забезпечить можливість його реального виконання без припинення діяльності підприємства відповідача та доведення його до банкрутства.
В свою чергу, заходи з примусового стягнення всієї суми заборгованості призведе до арешту коштів підприємства відповідача, що унеможливить його подальшу роботу та може призвести до зриву проведення опалювального сезону 2025-2026 років.
При цьому, матеріали справи не містять та позивачем не надано суду будь-яких доказів того, що у випадку надання відстрочки, він зазнає збитків або це іншим чином негативно позначиться на можливості ведення ним власної діяльності.
За таких обставин, суд вважає за можливе надати відстрочку виконання рішення у даній справі до 18.04.2026.
Надання такої відстрочки виконання рішення суд вважає оптимальним та таким, що забезпечить належне дотримання інтересів обох сторін, дозволить остаточно виконати рішення суду у даній справі.
Враховуючи викладене, заяву відповідача слід задовольнити.
Відповідно до частини 7 статі 331 ГПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
Керуючись статтями 234, 240, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Комунального підприємства "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області від 03.10.2025 про відстрочку виконання рішення суду задовольнити.
Відстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 18.04.2025 у справі №922/4496/24 до 18.04.2026.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали.
Повна ухвала складена 20.10.2025.
Суддя Калантай М.В.