16 жовтня 2025 рокуСправа № 921/368/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумський І.П.
розглянув заяву б/н від 11.08.2025 (вх. №5745 від 11.08.2025) Акціонерного товариства "Сенс Банк" про визнання кредиторських (грошових) вимог до боржника
у справі
за заявою боржника - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про неплатоспроможність фізичної особи.
За участі від:
кредитора - не з'явився
боржника - не з'явився
арбітражного керуючого - не з'явився
В провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 17.07.2025: відкрито провадження у справі №921/368/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру реструктуризації боргів боржника та призначено керуючим реструктуризацією боржника ОСОБА_2 ; попереднє засідання призначено на 18.09.2025.
Офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 здійснено (сформовано) 17.07.2025 (дата публікації 22.07.2025, номер публікації 76682).
У попередньому засіданні 18.09.2025 оголошено перерву до 16.10.2025.
11.08.2025 через систему "Електронний суд" Акціонерне товариство "Сенс Банк" подало заяву б/н від 11.08.2025 (вх. №5745), в якій просило визнати кредиторські (грошові) вимоги до боржника ОСОБА_1 на суму 104506,45 грн, 4844,80 грн судового збору та включити їх до реєстру вимог кредиторів.
17.09.2025 через систему "Електронний суд" надійшла заява №16-09-25/14 від 16.09.2025 (вх. №6539) арбітражного керуючого Яковенка Д.Е. щодо кредиторських вимог АТ "Сенс Банк". У своїй заяві арбітражним керуючим визнано вказану суму грошових вимог.
Ухвалою від 19.09.2025 залишено без руху вищевказану заяву АТ "Сенс Банк".
25.09.2025 від заявника надійшла заява №921/368/25 від 24.09.2025 (вх. № 6781) на усунення недоліків.
Ухвалою від 26.09.2025 вказану заяву призначено до розгляду на 16.10.2025.
Учасники справи не приймали участі в судовому засіданні 16.10.2025 по розгляду заяви АТ "Сенс Банк", про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати заяву АТ "Сенс Банк" про визнання грошових вимог до боржника за наявними матеріалами справи.
Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони відповідно до ст. 42 ГПК України, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання 16.10.2025 за відсутності представників учасників судового процесу.
Суд, розглянувши вказану кредиторську заяву, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановив наступне.
За змістом кредиторської заяви Акціонерного товариства "Сенс Банк" б/н від 11.08.2025, 12.08.2022 на позачергових загальних зборах акціонерів Акціонерного товариства "Альфа-Банк" прийнято рішення про зміну найменування юридичної особи.
Протоколом позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Альфа-Банк" за № 2/2022, складеним 18.08.2022, змінено найменування банку з Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на найменування: Акціонерне товариство "Сенс Банк".
Відповідні зміни були внесені до статуту Акціонерного товариство "Альфа-Банк" та викладені у новій редакції статуту, а також проведена відповідна державна реєстрація.
Відповідно до статуту АТ "Сенс Банк", затвердженого постановою КМУ від 03.09.2024 № 1010, АТ "Сенс Банк" є правонаступником усіх прав і обов'язків акціонерного товариства "Альфа-Банк" (код ЄДРПОУ 23494714).
При цьому, відбулась зміна тільки найменування, ідентифікаційний код не змінено.
Матеріали справи вказують на те, що 05.09.2022 між АТ «Альфа-Банк» (кредитодавцем, правонаступником якого є АТ «Сенс Банк») та боржником укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 632544164 (надалі - угода від 05.09.2022), відповідно до умов якої боржнику безготівковим шляхом встановлено кредитний ліміт в сумі 200000 грн, процентна ставка, відсотків річних 37%, строком дії кредитної картки 5 років з правом пролонгації.
Зазначена угода є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб АТ «Альфа-Банк», повний текст якого розміщено на офіційному сайті кредитора за посиланням: https://sensebank.com.ua/tarifi-ta-umovi.
Відповідно до умов угоди від 05.09.2022, ОСОБА_1 зобов'язався повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, передбачених цим договором.
У зв'язку з неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за угодою від 05.09.2022, станом на 17.07.2025 (дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність), у боржника існує заборгованість перед АТ «Сенс Банк» за вказаним договором в розмірі 73,45 грн, у т.ч.: 70,51 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 2,94 грн - заборгованість за відсотками.
25.02.2023 між АТ «Сенс Банк» та боржником укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 632677031 (надалі - угода від 25.02.2023), відповідно до умов якої боржнику безготівковим шляхом встановлено кредитний ліміт в сумі 200000 грн, процентна ставка, відсотків річних 45%, строком дії кредитної картки 5 років з правом пролонгації.
Зазначена угода є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб АТ «Сенс Банк», повний текст якого розміщено на офіційному сайті кредитора за посиланням: https://sensebank.com.ua/tarifi-ta-umovi.
Відповідно до умов угоди від 25.02.2023, ОСОБА_1 зобов'язався повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, передбачених цим договором.
У зв'язку з неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за угодою від 25.02.2023, станом на 17.07.2025, у боржника існує заборгованість перед АТ «Сенс Банк» за вказаним договором в розмірі 20520,56 грн, у т.ч.: 4540,09 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 582,87 грн - заборгованість за відсотками; 14669,39 грн - заборгованість за тілом кредиту; 728,21 грн - овердрафт.
27.09.2023 між АТ «Сенс Банк» та боржником укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 632786673 (надалі - договір від 27.09.2023), відповідно до умов якої боржнику безготівковим шляхом встановлено ліміт кредиту в сумі 17000 грн, максимальна сума кредиту 200000 грн, процентна ставка, відсотків річних 45%, строком дії кредитної картки 5 років з правом пролонгації.
Зазначена угода є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб АТ «Сенс Банк», повний текст якого розміщено на офіційному сайті кредитора за посиланням: https://sensebank.com.ua/tarifi-ta-umovi.
Відповідно до умов угоди від 27.09.2023, ОСОБА_1 зобов'язався повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, передбачених цим договором.
У зв'язку з неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за угодою від 27.09.2023, станом на 17.07.2025, у боржника існує заборгованість перед АТ «Сенс Банк» за вказаним договором в розмірі 61178,93 грн, у т.ч.: 13370,15 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 1534,60 грн - заборгованість за відсотками; 44140,09 грн - заборгованість за тілом кредиту; 2134,09 грн - овердрафт.
27.09.2023 між АТ «Сенс Банк» та боржником укладено угоду про надання споживчого кредиту №501446278 (надалі - договір від 27.09.2023), відповідно до умов якої боржнику безготівковим шляхом надано кредит в сумі кредиту 17000 грн; процентна ставка, відсотків річних 35 %, строком на 48 місяців.
Зазначена угода є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб АТ «Сенс Банк», повний текст якого розміщено на офіційному сайті кредитора за посиланням: https://sensebank.com.ua/tarifi-ta-umovi.
Відповідно до умов угоди від 27.09.2023, ОСОБА_1 зобов'язався повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, передбачених цим договором.
У зв'язку з неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за угодою від 27.09.2023, станом на 17.07.2025, у боржника існує заборгованість перед АТ «Сенс Банк» за вказаним договором в розмірі 10077,87 грн, у т.ч.: 587,21 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 972,94 грн - заборгованість за відсотками; 8517,72 грн - заборгованість за строковим тілом кредиту.
28.10.2023 між АТ «Сенс Банк» та боржником укладено угоду про надання споживчого кредиту №501447790 (надалі - договір від 28.10.2023), відповідно до умов якої боржнику безготівковим шляхом надано кредит в сумі кредиту 10000 грн; процентна ставка, відсотків річних 35 %, строком на 48 місяців.
Зазначена угода є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб АТ «Сенс Банк», повний текст якого розміщено на офіційному сайті кредитора за посиланням: https://sensebank.com.ua/tarifi-ta-umovi.
Відповідно до умов угоди від 28.10.2023, ОСОБА_1 зобов'язався повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, передбачених цим договором.
У зв'язку з неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за угодою від 28.10.2023, станом на 17.07.2025, у боржника існує заборгованість перед АТ «Сенс Банк» за вказаним договором в розмірі 8592,94 грн, у т.ч.: 486,71 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 822,63 грн - заборгованість за відсотками; 7283,60 грн - заборгованість за строковим тілом кредиту.
18.03.2024 між АТ «Сенс Банк» та боржником укладено угоду про надання споживчого кредиту №501458344 (надалі - угода від 18.03.2024), відповідно до умов якої боржнику безготівковим шляхом надано кредит в сумі кредиту 5000 грн; процентна ставка, відсотків річних 35 %, строком на 48 місяців.
Зазначена угода є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб АТ «Сенс Банк», повний текст якого розміщено на офіційному сайті кредитора за посиланням: https://sensebank.com.ua/tarifi-ta-umovi.
Відповідно до умов угоди від 18.03.2024, ОСОБА_1 зобов'язався повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, передбачених цим договором.
У зв'язку з неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за угодою від 18.03.2024, станом на 17.07.2025, у боржника існує заборгованість перед АТ «Сенс Банк» за вказаним договором в розмірі 4062 грн, у т.ч.: 127,55 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 323,36 грн - заборгованість за відсотками; 3611,79 грн - заборгованість за строковим тілом кредиту.
Наслідком порушення ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань згідно вище перелічених угод було виникнення у нього перед кредитором - АТ "Сенс Банк" заборгованості, яка згідно розрахунків останнього, станом на 16.07.2025, становить 104506,45 грн.
При цьому, АТ "Сенс Банк" до заяви долучено відповідні договори (оферти на укладення угод, акцепти пропозиції на укладення вказаних угод, паспорти споживчого кредиту), меморіальні ордери, банківські виписки, розрахунки заборгованості.
На виконання приписів ст. 1 КУзПБ, заявник довів до відома суду, що АТ "Сенс Банк" не є заінтересованою особою стосовно боржника.
На підставі викладеного, заявник просить суд визнати грошові вимоги кредитора - АТ "Сенс Банк" до боржника - ОСОБА_1 в розмірі 104506,45 грн, а також 4844,80 грн судових витрат, включити до реєстру вимог кредиторів відповідні грошові вимоги АТ "Сенс Банк" до боржника.
Наведені у заяві обставини підтверджені відповідними письмовими доказами, а саме:
- договорами: №632544164 від 05.09.2022; № 632677031 від 25.02.2023; № 632786673 від 27.09.2023; №501446278 від 27.09.2023; № 501447790 від 28.10.2023; № 501458344 від 18.03.2024;
- меморіальними ордерами: №2043362304 від 27.09.2023 на суму 17000 грн; №2116262098 від 28.10.2023 на суму 10000 грн; №308398997 від 18.03.2024 на суму 5000 грн;
- банківськими виписками за рахунком боржника відносно кожної кредитної лінії: згідно з угодою №632544164 від 05.09.2022 виписка з рахунку № НОМЕР_1 за період: з 05.09.2022 до 16.07.2025; згідно з угодою № 632677031 від 25.02.2023 виписка з рахунку № НОМЕР_2 за період з 27.02.2023 до 16.07.2025; згідно з угодою № 632786673 від 27.09.2023, виписка з рахунку № НОМЕР_3 за період з 27.09.2023 до 16.07.2025; згідно з угодою №501446278 від 27.09.2023, виписка з рахунку № НОМЕР_4 за період з 27.09.2023 до 16.07.2025; згідно з угодою № 501447790 від 28.10.2023, виписка з рахунку № НОМЕР_5 за період з 28.10.2023 до 16.07.2025; згідно з угодою № 501458344 від 18.03.2024, виписка з рахунку № НОМЕР_6 за період з 18.03.2024 до 16.07.2025.
Суд звертає увагу, що в заяві про відкриття провадження у справі про платоспроможність боржник вказував про існування у нього заборгованості, що виникла перед АТ "Сенс Банк".
Докази погашення боржником заборгованості у сумі 104506,45 грн в матеріалах справи відсутні, заявлені вимоги керуючим реструктуризацією визнаються, та не спростовані боржником.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
За змістом ст. 1 КУзПБ, грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Частина 1 ст. 122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Як вказувалось вище, офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 здійснено (сформовано) 17.07.2025 (дата публікації 22.07.2025, номер публікації 76682) та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до матеріалів справи, заява АТ "Сенс Банк" від 11.08.2025 про визнання грошових вимог до боржника у справі № 921/368/25 надійшла до суду 11.08.2025 за вх. № 5745 через систему "Електронний суд", тобто у межах визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом постанови Верховного Суду від 01.12.2022 у справі № 918/1154/21, розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір, тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати, чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.06.2022 у справі № 902/90/21).
Водночас, заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).
Проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 914/1126/14, від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20).
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Стаття 643 ЦК України визначає, якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.
Підписані між АТ "Альфа-Банк" (після зміни найменування АТ "Сенс-Банк") та ОСОБА_1 вказані вище договори є договорами приєднання.
Матеріалами справи підтверджено отримання боржником грошових коштів згідно з вказаними договорами, користування боржником наданими кредитними коштами.
Відповідно до наявного у справі розрахунку заборгованості за кредитними договорами, станом на 16.07.2025, загальна сума заборгованості становить 104506,45 грн.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно п. 27, п. 33, п. 64 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", кредит - грошові кошти, які надаються надавачем фінансових послуг (кредитодавцем) особі (позичальнику) у користування на поворотній основі на визначений строк із сплатою процентів.
Надавач фінансових послуг - фінансова установа, а у випадках, прямо визначених спеціальними законами, - інша юридична особа або філія іноземної юридичної особи, яка має право надавати фінансові послуги відповідно до цього Закону та спеціальних законів.
Фінансова послуга - операція або декілька операцій, пов'язаних однією правовою метою, з фінансовими засобами, що здійснюються в інтересах інших осіб, ніж надавач такої фінансової послуги, а також послуги, прямо визначені спеціальними законами як фінансові послуги.
Згідно ч. 1, ч. 5 ст. 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", фінансова послуга надається на підставі договору, який укладається, змінюється, припиняється, виконання зобов'язань за яким забезпечується відповідно до вимог цивільного законодавства України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та спеціальними законами.
Договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов'язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину: 1) у паперовій формі; або 2) у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; або 3) у порядку, передбаченому законодавством України про електронну комерцію.
У разі якщо договір про надання фінансової послуги укладається шляхом приєднання, він складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, у тому числі у вигляді заяви про приєднання, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому.
Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на веб-сайті (веб-сторінці) надавача фінансових послуг, включаючи його мобільну версію, і надається клієнту в момент підписання договору у спосіб, обраний ним із запропонованих надавачем фінансових послуг, який дає змогу встановити дату надання такого договору, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на веб-сайті (веб-сторінці) надавача фінансових послуг із зазначенням строку їх дії у порядку та протягом строку, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора, але не менше трьох років з дати припинення дії останнього з договорів у відповідній редакції. Дія положень цього абзацу не поширюється на процес надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою, функціональні можливості якого дають змогу ознайомити клієнта з публічною частиною договору про надання фінансових послуг на екрані такого платіжного пристрою.
Індивідуальна частина договору повинна містити інформацію, передбачену частиною другою цієї статті, у тому числі шляхом посилання на відповідні умови, викладені у публічній частині договору.
Надання клієнту примірника індивідуальної частини договору, укладеної у формі електронного документа, та додатків до неї (за наявності) здійснюється у погоджений клієнтом спосіб, зазначений у договорі про надання фінансової послуги, у порядку, передбаченому Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" або Законом України "Про електронну комерцію".
Договори, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, укладаються у порядку, встановленому Законом України "Про електронну комерцію", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до п. 1-1, п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Кредитна лінія - вид кредиту, надання якого здійснюється повністю або частинами в узгоджені сторонами строки протягом строку кредитування. При цьому може бути передбачено право споживача отримати кредит у межах встановленого кредитного ліміту у разі часткового або повного погашення кредиту протягом строку кредитування, визначеного в договорі про споживчий кредит.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
У разі якщо зазначені у частині першій цієї статті договори укладаються щодо фінансових послуг, такі договори укладаються відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про фінансові послуги та фінансові компанії".
Зважаючи на наведені приписи законодавства та обставини справи, суд дійшов висновку, що укладені між заявником та боржником правочини за своїм змістом і правовою природою є кредитними договорами.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.07.2024 у справі № 910/10895/22, проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачено частиною другою статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
Зважаючи на викладене, перевіривши згаданий вище розрахунок заборгованості за кредитними договорами, виконаний станом на 16.07.2025, суд дійшов висновку, що заявлені до визнання заявником кредиторські вимоги до боржника в розмірі 104506,45 грн є конкурсними, відповідають умовам даних кредитних договорів та підтверджуються наявними у справі доказами, а тому є правомірними та підлягають визнанню.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 133 КУзПБ, витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви АТ "Сенс Банк" б/н від 11.08.2025 про визнання грошових вимог до боржника у справі № 921/368/25 з мотивів наведених вище, та визнання заявлених вимог в розмірі 104506,45 грн, які підтверджені наданими доказами з віднесенням їх до другої черги задоволення.
Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 4844,80 грн - судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів).
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст.9, 45, 47, 113, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, суд,
1. Заяву б/н від 11.08.2025 (вх. №5745 від 11.08.2025) Акціонерного товариства "Сенс Банк" про визнання кредиторських (грошових) вимог задоволити.
2. Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "Сенс Банк" (вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 23494714) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , паспорт НОМЕР_8 від 23.11.2016) в розмірі 104506,45 грн - заборгованості, а також 4844,80 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви.
Черговість задоволення грошових вимог кредитора:
- 4844,80 грн - судовий збір за подання заяви про визнання кредиторських (грошових) вимог (відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів);
- 104506,45 грн - вимоги другої черги.
3. Арбітражному керуючому (керуючому реструктуризацією) Яковенку Д.Е. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів боржника по справі №921/368/25.
4. Копію ухвали направити учасникам справи до їх електронних кабінетів у підсистемі "Електронний суд" відповідно до положень ч.5 ст.6 ГПК України.
5. Згідно з ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Ухвалу підписано 20 жовтня 2025 року.
Суддя І.П. Шумський