адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018
Код ЄДРПОУ 03500004
про відмову в задоволенні заяви про зустрічне забезпечення позову
21.10.2025 Справа № 917/1145/25
м. Полтава
Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І.І., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ» (вх № 13118 від 14.10.2025) про зустрічне забезпечення позову у справі № 917/1145/25
за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 )
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ» (код ЄДРПОУ 32517276; вул. Каденюка Леоніда, 34, село Піски, Миргородський район, Полтавська область, 37233)
про стягнення 100 801 000 грн
На розгляді Господарського суду Полтавської області перебуває справа № 917/1145/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ» про стягнення 100801000 грн ринкової вартості частки ОСОБА_1 у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ», яка підлягає виплаті у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви про вихід з товариства (23.11.2023 року).
Ухвалою від 14.10.2025 суд за заявою позивача забезпечив позов шляхом накладення арешту на грошові кошти належні Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ», які знаходяться на всіх рахунках цього товариства у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, у межах суми позову 100 801 000,00 гривень.
14.10.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ» надійшла заява від 13.10.2025 (вх.№ 13118) про застосування зустрічного забезпечення позову у справі № 917/1145/25.
У вказаній заяві відповідач просить застосувати зустрічне забезпечення виконання рішення шляхом внесення грошових коштів на депозитний рахунок суду в розмірі 20% суми позовних вимог.
В обґрунтування заяви відповідач, зокрема, зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ» постійно і послідовно веде сільськогосподарську діяльність, яка є основним видом діяльності та має незавершене виробництво посівів сільськогосподарських культур, вартість яких є достатньою для задоволення позовних вимог у доведеному розмірі; позивач був обізнаний із господарською діяльністю відповідача, ще станом на березень та серпень 2025 року; відповідач вважає, що метою зазначеного клопотання про забезпечення позову є не забезпечення прав, а створення перешкод у господарській діяльності відповідача; окремі заходи забезпечення позову про які просить позивач фактично унеможливлять господарську діяльність товариства і фактично не забезпечать позов, а паралізують роботу підприємства.
Дослідивши зміст поданої заяви про застосування зустрічного забезпечення позову, суд дійшов висновку про таке.
Частиною 1 ст. 141 ГПК України передбачено право суду вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), а тому питання щодо необхідності зустрічного забезпечення може бути вирішено судом після розгляду заяви про забезпечення позову, що не порушує приписів ч. 6 ст. 140 цього Кодексу.
Зважаючи на ч. 4 ст. 141 ГПК України, ухвалення рішення про забезпечення позову без одночасного вирішення судом питання про зустрічне забезпечення не позбавляє заявника права звернутися до суду із клопотанням про зустрічне забезпечення, що може бути подано після застосування судом заходів забезпечення позову. Зазначене відповідає принципу змагальності сторін, закріпленому ст. 13 ГПК України.
З аналізу положень статті 141 ГПК України вбачається, що метою застосування заходів зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Заходи до зустрічного забезпечення повинні бути співмірними із заходами забезпечення позову. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до зустрічного забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.
Суд звертає увагу, що при вирішенні питання про зустрічне забезпечення господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідного заходу з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо зустрічного забезпечення; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.
Метою зустрічного забезпечення є співмірне вжиття судом заходів, спрямованих на забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача відповідно до ст. 146 ГПК України, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
Інститут зустрічного забезпечення спрямований на реалізацію таких основних засад господарського судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та пропорційність, адже забезпечення позову певною мірою обтяжує відповідача у випадку незадоволення вимог позивача зустрічне забезпечення гарантує можливість відшкодувати збитки.
Правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 28.07.2023 у справі №911/2797/22.
Забезпечення позову та зустрічне забезпечення позову є процесуальними інструментами, які мають відмінну правову природу та процесуальну мету.
Так, метою зустрічного забезпечення позову, є саме забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути понесенні останнім, у зв'язку з вжиттям заходів забезпечення позову.
Процесуальне законодавство не містить вимог щодо форми та змісту заяви про зустріне забезпечення позову, з зазначеного вбачається, що позаяк в обґрунтування такої заяви, відповідач повинен навести суду обставини, які свідчать про наявність ризиків понесення останнім збитків внаслідок вжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1 ст. 79 ГПК України).
Таким чином, особа звертаючись до суду із заявою про зустрічне забезпечення, повинна аргументувати та довести відповідними доказами в порядку статей 73, 76-79 Господарського процесуального кодексу України наявність можливості заподіяння збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову у справі.
Твердження відповідача в заяві про можливість заподіяння збитків внаслідок застосування судом заходів забезпечення позову не обґрунтовано посиланням на будь-які докази. Відповідачем не зазначено, які саме збитки можуть бути спричинені внаслідок застосування відповідних заходів. Саме лише посилання відповідача на потенційну можливість заподіяння збитків, без доведення реальної можливості їх настання, без надання обґрунтованого розрахунку таких збитків та без надання доказів наявності причинного зв'язку між фактом застосування заходів по забезпеченню позову та можливими збитками, не є достатньою підставою для застосування зустрічного забезпечення.
Подана заява фактично містить лише посилання на наявність в провадженні Господарського суду Полтавської області справ, в яких ТОВ «Агрофірма «ЧБГ» є позивачем.
Посилання в заяві на те, що відповідач «постійно і послідовно веде сільськогосподарську діяльність» не є обставиною , яка сама по собі може свідчити про можливе заподіяння збитків внаслідок забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.
Суд звертає увагу, що відповідачем не надані суду будь-які докази, які б свідчили про його дійсний фінансовий стан, зокрема, щодо наявності грошових коштів на банківських рахунках, а також докази фактичного виконання ухвали суду від 14.10.2025 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в певній сумі.
Оцінивши подані докази та врахувавши, що заявник повинен довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про зустрічне забезпечення позову, оскільки заявником не наведено обставин та не надано доказів, які б свідчили про можливість понесення Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ» збитків у заявленому ним розмірі.
Як визначено статтею 141 Господарського процесуального кодексу України, питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.
За наведених обставин, заява про зустрічне забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 141, 232, 234, 235 ГПК України, суд
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ» в задоволенні заяви від 13.10.2025 (вх.№ 13118 від 14.10.2025) про застосування зустрічного забезпечення позову у справі № 917/1145/25.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту складення повного тексту ухвали (ст. 235,255-256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.І. Пушко