адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018
Код ЄДРПОУ 03500004
20.10.2025 Справа № 917/1145/25
м. Полтава
Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І.І., розглянувши матеріали
за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 )
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ» (код ЄДРПОУ 32517276; вул. Каденюка Леоніда, 34, село Піски, Миргородський район, Полтавська область, 37233)
про стягнення 100 801 000 грн
без виклику представників сторін
11.06.2025 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ» про стягнення ринкової вартості частки ОСОБА_1 у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ», яка підлягає виплаті у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви про вихід з товариства (23.11.2023 року) в розмірі 100 801 000,00 гривень.
Ухвалою суду від 19.06.2025 суд прийняв до розгляду вказану позовну заяву, відкрив загальне позовне провадження у справі.
Ухвалою від 15.07.2025 клопотання ОСОБА_1 (вх. №1180/25 від 11.06.2025) про витребування доказів та уточнене клопотання про витребування доказів (вх. № 9174 від 10.07.2025) у справі № 917/1145/25 суд задовольнив. В порядку частини 7 статті 81 ГПК України витребував у Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ» належним чином засвідчені копії документів, які зазначені в п. 2 ухвали від 15.07.2025 (том 3, а.с. 112-115). П. 3 ухвали суд встановив відповідачу строк для подачі витребуваних документів - не пізніше 15.09.2025.
Суд констатує, що станом на 20.10.2025 в матеріалах справи № 917/1145/25 відсутні докази виконання відповідачем вимог суду, викладених в ухвалі Господарського суду Полтавської області від 15.07.2025.
Згідно з ч. 8 ст. 81 ГПК України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Ухвала суду від 15.07.2025 про витребовування доказів в електронному вигляді була направлена згідно з ч. 11 ст. 242 ГПК України до електронного кабінету відповідача та доставлена 17.07.2025 о 01:25 год., що підтверджується повідомленням про доставку електронного листа, залученим до матеріалів справи.
Отже, останнім днем строку, для повідомлення відповідачем суд про неможливість подати доказ, з урахуванням приписів ч. 8 ст. 81 ГПК України, є 22.07.2025.
Проте, про неможливість подати доказ відповідач повідомив в клопотанні від 18.09.2025 (вх. № 12013 від 18.09.2025, том 3, а.с. 119), тобто після закінчення строку подання доказів, встановленого п. 3 ухвали від 15.07.2025 та з порушенням строку, встановленого ч. 8 ст. 81 ГПК України.
Згідно з ч. 9 ст. 81 ГПК України у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Відповідач у клопотанні від 18.09.2025 посилається на те, що вимоги щодо подання документів не виконано ним через несвоєчасне повернення документів суб'єктом оціночної діяльності.
Докази передачі суб'єкту оціночної діяльності будь-яких документів, в тому числі тих, які були витребувані ухвалою від 15.07.2025, додані до вказаного клопотання не були.
Таким чином, обставини, на які посилається відповідач у клопотанні не можуть бути визнані судом поважними причинами неподання доказів, витребуваних судом.
Крім того, суд звертає увагу, що за ч. 2 ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідачем не надані докази відсутності у нього оригіналів доказів, витребуваних судом, або докази неможливості виготовлення копій відповідних документів для надання їх на вимогу суду.
Відповідно до п. 1. ч. 1 ст. 232 ГПК України судовими рішеннями є ухвали.
Згідно з положеннями ч. ч. 1-2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст. 131 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 132 ГПК України заходами процесуального примусу є штраф.
На підставі ч. 1 ст. 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: невиконання процесуальних обов'язків, зокрема, ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; порушення заборон, встановлених частиною десятою статті 188 цього Кодексу.
Таким чином, обов'язковою підставою для застосування судом заходу процесуального примусу у вигляді штрафу є чітко визначені ч. 1 ст. 135 ГПК України випадки, які розширеному тлумаченню не підлягають.
Правова позиція щодо застосування заходів процесуального примусу викладена в п. 46 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21 вересня 2022 року у cправі № 904/3469/21, яку суд враховує на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням того, що Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ» ні протягом встановлених ухвалою від 15.07.2025 строку, ні в подальшому не виконало вимог зазначеної ухвали суду, не надало без поважних причин витребувані судом докази, не повідомило в строк, встановлений ч. 8 ст. 81 ГПК України, про неможливість подати докази, витребувані судом, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ» заходів процесуального примусу у вигляді стягнення штрафу.
Відповідно до ч. 7 ст. 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Згідно з ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028,00 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 135 ГПК України ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою рішення на підставі ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Враховуючи викладене, до відповідача підлягають застосуванню заходи процесуального впливу за неповідомлення про неможливість подати докази в строк, визначений ч. 8 ст. 81 ГПК України та за неподання без поважних причин.
Враховуючи ступінь допущеного порушення, особу порушника, можливі правові наслідки допущеного порушення для подальшого розгляду даної справи, суд вважає за необхідне покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ» (код ЄДРПОУ 32517276; вул. Каденюка Леоніда, 34, село Піски, Миргородський район, Полтавська область, 37233) штраф в розмірі п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 15140,00 грн, шляхом його стягнення в дохід Державного бюджету України.
Крім того, суд звертає увагу, що згідно з п. 2 ст. 132 ГПК України, застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.
Керуючись статтями 12, 18, 81, 73, 74, 86, 132, 135, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ» (код ЄДРПОУ 32517276; вул. Каденюка Леоніда, 34, село Піски, Миргородський район, Полтавська область, 37233) в дохід Державного бюджету в особі Державної судової адміністрації України (адреса: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) 15140,00 грн штрафу.
Стягувач - Державна судова адміністрація України (адреса: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).
Боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ» (код ЄДРПОУ 32517276; вул. Каденюка Леоніда, 34, село Піски, Миргородський район, Полтавська область, 37233).
Дана ухвала в частині стягнення штрафу відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом, який набирає чинності з моменту його прийняття, тобто з 20.10.2025, та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців, тобто до 21.01.2026.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та в частині застосування заходів процесуального примусу може бути оскаржена в порядку, та строк, передбачені ст. 254-257 ГПК України.
Суддя Пушко І.І.