адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
17.10.2025 Справа № 917/1440/25
Господарський суд Полтавської області у складі судді Дмитра Сіроша розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "А-ТЕРА", 45636, Волинська обл., Луцький р-н, село Гаразджа, вул. Київська, будинок 107, ЄДРПОУ 38181454
до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЧБГ", 37233, Полтавська обл., Миргородський р-н, с. Піски, вул. Каденюка Леоніда, буд. 34, ЄДРПОУ 32517276
про стягнення суми основного боргу, інфляційних та 3 % річних,
без виклику представників сторін.
Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "А-ТЕРА" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЧБГ" про стягнення заборгованості за Договором поставки в розмірі 138 872,02 грн, з яких: 97 011,32 грн сума основного боргу, 33 129,68 грн інфляційних за період з 22.07.2022 по 21.07.2025 та 8 731,02 грн - 3 % річних за період з 22.07.2022 по 21.07.2025.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач посилається на те, що Відповідач не в повному обсязі здійснив оплату за поставлений Товар.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов, у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк, не скористався.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
18.08.2025 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (вх № 10726 від 18.08.2025), в якій просить суд стягнути з відповідача крім суми основного боргу в розмірі 97 011,32 грн, 77 023,23 грн інфляційних, 19 455,42 грн 3 % річних за період з 14.11.2018 по 21.07.2022.
Пунктом другим частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України, передбачено право позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Разом з цим, відповідно до частини 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже з урахуванням того, що ухвалу про відкриття провадження у цій справі постановлено 25.07.2025, ТОВ "А-ТЕРА" вправі збільшити заявлені у цій справі позовні вимоги протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, тобто у строк до 24.08.2025 включно.
Суд прийняв до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог та вирішує спір, виходячи з нової ціни позову.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 25.07.2025 відкрито провадження у справі № 917/1440/25, постановлено, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України сторони суду не надали.
Згідно з частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно зі статтею 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши матеріали справи, суд
13.02.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "А-ТЕРА" (далі - ТОВ "А-ТЕРА", Продавець, Позивач) надіслало Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЧБГ" (далі - ТОВ Агрофірма "ЧБГ", Покупець, Відповідач) пропозицію укласти Договір купівлі-продажу № 37-17Т (далі по тексту - Договір), відповідно до якого Продавець зобов'язувався передати у власність Покупця сільськогосподарську техніку, а саме: Навігаційну систему автоматичного керування трактором МТЗ з автоматичним керуванням з можливістю отримання RTK поправок в кількості 1 шт (далі по тексту - Товар), на умовах DDP (Інкотермс-2010) в строк, обумовлений Договором, а Покупець зобов'язувався прийняти Товар згідно з Актом приймання-передачі та видаткової накладної і сплатити за нього ціну (вартість) у відповідності з цим Договором.
Кількість, номенклатура та ціна Товару узгоджуються між Продавцем і Покупцем і визначаються в Специфікації до Договору.
Так, відповідно до умов Специфікації до Договору вартість Товару, що поставляється на умовах Договору, становить 11 460,00 (одинадцять тисяч чотириста шістдесят доларів США 00 центів) доларів США, в тому числі ПДВ, що за курсом продажу долара США/гривня на Міжбанківському Валютному Ринку (ASK) оприлюднених на сайті https://minfin.com.ua/ станом на 10.02.2017 (курс 27,25 гривень за 1 долар США) становив 312285,00 грн, в тому числі ПДВ.
На підтвердження раніше досягнутих домовленостей та з метою виконання Договору ТОВ "А-ТЕРА" виставило Покупцю рахунок № 65 від 01.03.2017 на оплату замовленого Товару на загальну суму 312 285,00 грн, в тому числі ПДВ 52 047,50 грн.
ТОВ Агрофірма "ЧБГ" прийняло пропозицію ТОВ "А-ТЕРА" про укладення договору та підписало Специфікацію до Договору (копія зазначеної Специфікації, підписаної керівником ТОВ Агрофірма "ЧБГ" та завіреної печаткою підприємства, міститься в матеріалах справи).
Проте, як зазначає Позивач, станом на дату подання цієї позовної заяви Позивач не отримав підписаного Відповідачем Договору, проєкт якого вручався особисто та направлявся поштовим відправленням за місцезнаходженням Відповідача.
Водночас, на виконання досягнутих домовленостей, ТОВ Агрофірма "ЧБГ" здійснило часткову оплату вартості Товару згідно з рахунком № 65 від 01.03.2017, а саме: 16.03.2017 здійснило оплату на рахунок ТОВ "А-ТЕРА" у розмірі 215 000,00 грн, в т. ч. ПДВ.
Відповідно до частини 1 статті 640 Цивільного кодексу України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Частиною першою статті 641 Цивільного кодексу України, визначено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 642 Цивільного кодексу України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Отже, виходячи з факту підписання Відповідачем Договору та здійснення часткової оплати вартості Товару згідно з рахунком № 65 від 01.03.2017, ТОВ Агрофірма "ЧБГ" прийняло пропозицію ТОВ "А-ТЕРА" про укладення договору та, як наслідок, між Сторонами виникли правовідносини з поставки товару.
Відтак, на виконання раніше досягнутих домовленостей ТОВ "А-ТЕРА" поставило, а ТОВ Агрофірма "ЧБГ" прийняло Товар загальною вартістю 312 011,32 грн, в тому числі ПДВ, що підтверджується підписаною Сторонами видатковою накладною № 3383 ВІД 13.11.2018 та Актом прийому-передачі від 13.11.2018.
Товар поставлено ТОВ "А-ТЕРА" та прийнято ТОВ Агрофірма "ЧБГ" без претензій, зауважень чи заперечень щодо його характеристик, якості, кількості та вартості.
Водночас, видаткова накладна № 3383 від 13.11.2018 та Акт прийому-передачі від 13.11.2018 підписані зі сторони Покупця директором ТОВ Агрофірма "ЧБГ" ОСОБА_1 та завірені відтиском печатки Відповідача.
ТОВ "А-ТЕРА" відобразило факт поставки Товару Відповідачу в регістрах свого бухгалтерського обліку, що підтверджується оборотно - сальдовою відомістю по субрахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» за період з 13.02.2017 по 21.07.2025 (графа «ТОВ Агрофірма ЧБГ (навігація, Договір № 37-17Т від 13.02.2017»)).
Крім того, при здійсненні операцій з оплати вартості та постачання товару ТОВ "А-ТЕРА" виконало свої зобов'язання як Продавця, визначені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, та в установлені строки склало та зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні:
- № 105 від 16.03.2017 на суму 215000,00 грн, в т. ч. ПДВ в сумі 35 833,33 грн;
- № 106 від 13.11.2018 на суму 97011,32 грн, в т. ч. ПДВ в сумі 16 168,55 грн.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для Покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абзац другий пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).
Ураховуючи викладене, ТОВ "А-ТЕРА" належними чином виконало свої зобов'язання з поставки Товару, що підтверджується належними доказами.
Відповідач не сплатив заборгованість за поставлений Товар у розмірі 97 011,32 грн.
За прострочення грошового зобов'язання Позивач нарахував Відповідачеві 33 129,68 грн інфляційних за період з 22.07.2022 по 21.07.2025 та 8 731,02 грн - 3 % річних за період з 22.07.2022 по 21.07.2025.
Згідно з пунктом 1 частиною 2 статті 11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Згідно з частиною 1 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України, визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Отже, керуючись положеннями статей 205 та 207 Цивільного кодексу України, між ТОВ "А-ТЕРА" та ТОВ Агрофірма "ЧБГ" досягнуто згоди щодо укладення договору поставки у спрощений спосіб шляхом поставки Позивачем Відповідачу Товару, найменування, кількість та ціна якого визначена у видатковій накладній № 3383 від 13.11.2018, та прийняття і часткової оплати такого Товару Відповідачем.
Водночас, видаткова накладна №3383 від 13.11.2018 є первинним документом в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а її форма та зміст відповідає вимогам до первинних документів, визначених у статті 9 зазначеного закону.
Отже, наявність належним чином оформленої видаткової накладної фіксує факт здійснення господарської операції з поставки Товару, підтверджує наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем та її розмір.
Аналогічний за змістом правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.05.2020 у справі № 918/535/19.
Згідно з частинами 1-2 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Зі змісту наведеної норми права слідує, що обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено іншого строку оплати. Отже, оскільки Покупцем не підписано Договір, що встановлює строк оплати Товару, то керуючись статтею 692 Цивільного кодексу України Відповідач як покупець був зобов'язаний оплатити вартість товару після його отримання від Позивача.
Аналогічна за змістом правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 922/1467/19.
З огляду на викладене, отримання Відповідачем Товару за видатковою накладною № 3383 від 13.11.2018 та Актом прийому-передачі Товару від 13.11.2018, та також підписання вказаних документів без зауважень та заперечень є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий Товар.
Разом з цим, строк оплати вартості поставленого Товару за видатковою накладною № 3383 від 13.11.2018 є таким, що настав 14.11.2018.
З метою здійснення Покупцем оплати вартості Товару ТОВ "А-ТЕРА" 01.03.2017 виставило Покупцю рахунок № 65 на оплату на загальну суму 312 285,00 грн, в т. ч. ПДВ.
Проте ТОВ Агрофірма "ЧБГ" здійснило лише часткову оплату вартості Товару згідно з рахунком № 65 від 01.03.2017.
Зокрема, 16.03.2017 на рахунок ТОВ "А-ТЕРА" надійшов вхідний платіж від ТОВ Агрофірма "ЧБГ" в сумі 215 000,00 грн, в тому числі ПДВ, з призначенням платежу "Ч/оплата за з/частини згідно рах № 65 від 01.03.2017 у т. ч. ПДВ 35833,33 грн".
Проведення Покупцем зазначеного платежу на оплату вартості Товару підтверджується випискою по рахунку ТОВ "А-ТЕРА" за 16.03.2017.
Інших платежів на оплату вартості Товару, поставленого за видатковою накладною № 3383 від 13.11.2018, від ТОВ Агрофірма "ЧБГ" не надходило.
Отже Покупець здійснив лише часткову оплату вартості Товару в сумі 215 000,00 грн, в т. ч. ПДВ.
Відтак, Відповідач має заборгованість перед Позивачем за Товар у розмірі 97 011,32 (дев'яносто сім тисяч одинадцять гривень 32 копійки) грн (в т. ч. ПДВ), що становить різницю між вартістю Товару за видатковою накладною № 3383 від 13.11.2018 (312 011,32 грн) та здійсненим Покупцем платежем на оплату вартості Товару (215 000,00 грн).
Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відтак, відповідно до статей 612 та 692 Цивільного кодексу України, ТОВ Агрофірма "ЧБГ" з 14.11.2018 є таким що прострочило виконання зобов'язання з оплати вартості Товару, поставленого за видатковою накладною № 3383 від 13.11.2018, та має перед ТОВ "А-ТЕРА" заборгованість у розмірі 97 011,32 грн, в т. ч. ПДВ.
Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Як встановив суд, з 14.11.2018 Відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання в сумі 97 011,32 грн, в т. ч. ПДВ.
Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також трьох процентів річних є правом кредитора, яким останній наділений у силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу. Такий висновок наведено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 липня 2019 року у справі № 905/600/18.
Крім того, у постанові від 07 квітня 2020 року у справі №910/4590/19 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що інфляційні втрати та проценти річних нараховуються на суму простроченого основного зобов'язання, тому зобов'язання зі сплати інфляційних та проценти річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимогою. Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2024 року у справі №657/1024/16-ц зауважила, що оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Відтак, виходячи з вищевказаних правових висновків та керуючись продовженням перебігу позовної давності під час дії карантину та воєнного стану, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 липня 2025 року у справі №903/602/24 сформувала наступний правовий висновок: «У разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану. Тому звернення до суду з позовними вимогами про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних без обмеження останніми трьома роками, що передували подачі позову, є обґрунтованим у разі, якщо позовна давність за такими вимогами не спливла станом на 02 квітня 2020 року» (пункти 154 - 155 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі №903/602/24).
Зокрема, у вказаній справі Велика Палата Верховного Суду дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість задоволення позовних вимог позивача про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, нарахованих за період з 02 квітня 2017 року по 01 квітня 2024 року, тобто без обмеження останніми трьома роками, що передували подачі позову (п. 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі №903/602/24).
Отже, оскільки прострочення боржника (Відповідача) про сплату заборгованості за видатковою накладною № 3383 від 13.11.2018 настало 14.11.2018, то керуючись загальною позовною давністю у три роки станом на 02 квітня 2020 року позовна давність про стягнення вказаної заборгованості не спливла.
Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, враховуючи правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 903/602/24, ТОВ «А-ТЕРА» вправі вимагати стягнення з Відповідача інфляційних втрат та трьох процентів річних з початку прострочення боржником виконання основного зобов'язання (тобто з 14.11.2018) та моменту подання до суду заяви у цій справі (тобто по 21.07.2025 включно).
Відтак, у зв'язку з простроченням Відповідача (боржника у зобов'язанні) та з метою реалізації права Позивача на збільшення розміру позовних вимог, Позивач правомірно здійснив нарахування інфляційних втрат Позивача та 3 % річних від простроченої суми за період з 14.11.2018 по 21.07.2022 включно.
Суд здійснивши перевірку, наданого позивачем розрахунку інфляційних та 3 % річних.
Отже, враховуючи порушення ТОВ Агрофірма "ЧБГ" строку виконання грошового зобов'язання, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення з Відповідача 77 023,23 грн інфляційних та 19 455,42 грн 3 % річних за період з 14.11.2018 по 21.07.2022.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЧБГ" (37233, Полтавська обл., Миргородський р-н, с. Піски, вул. Каденюка Леоніда, буд. 34, ЄДРПОУ 32517276) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "А-ТЕРА" (45636, Волинська обл., Луцький р-н, село Гаразджа, вул. Київська, будинок 107, ЄДРПОУ 38181454) 97 011,32 грн основного боргу, 77 023,23 грн інфляційних, 19 455,42 грн 3 % річних за період з 14.11.2018 по 21.07.2022 та 2 422,40 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.
Суддя Д. М. Сірош