адреса юридична: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_1 , E-mail ІНФОРМАЦІЯ_1 , https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ НОМЕР_2
13.10.2025 Справа № 917/894/25
ІНФОРМАЦІЯ_2 у складі судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю представника прокуратури ОСОБА_3 , представник позивача - ОСОБА_4 , відповідача - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №917/894/25, -
за позовною заявою заступника керівника ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_3
в інтересах держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_4
до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_5
про стягнення 9 968 361,70 грн збитків,
02.05.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_6 через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява заступника керівника ІНФОРМАЦІЯ_3 в інтересах держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_4 до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_5 1628 про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря внаслідок неорганізованих викидів забруднюючих речовин або сумішей таких речовин в атмосферне повітря під час дії воєнного стану внаслідок пожеж на звалищі твердих побутових відходів в с. Макухівка Полтавського району Полтавської області упродовж 2024 року в сумі 9 968 361,70 грн (вх. № 926/25).
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що слідчим управлінням ГУНП в Полтавській області за процесуального керівництва Спеціалізованої екологічної прокуратури Полтавської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022170000000042 від 10.05.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 239, ч. 1 ст. 241 КК України. В ході досудового розслідування установлено факти систематичного виникнення пожеж на звалищі твердих побутових відходів в с. Макухівка на земельній ділянці з кадастровим номером 5324081900:00:004:0025 на території Полтавської міської територіальної громади, яке перебуває на балансі ІНФОРМАЦІЯ_7 , в результаті чого відбулись неорганізовані викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що в свою чергу спричинило шкоду довкіллю. Згідно з інформацією, наданою ІНФОРМАЦІЯ_8 , станом на 25.09.2024 упродовж 2024 року на полігоні твердих побутових відходів ІНФОРМАЦІЯ_7 -1628 сталося 16 пожеж. Позивачем встановлено, що загальний розмір шкоди, завданої неорганізованими викидами забруднюючих речовин або сумішей таких речовин в атмосферне повітря під час дії воєнного стану внаслідок пожеж на звалищі твердих побутових відходів в с. Макухівка Полтавського району Полтавської області упродовж 2024 року становить 9 968 361,70 грн. Розрахунок розміру шкоди, проведений Інспекцією, підтверджено висновком експерта ІНФОРМАЦІЯ_9 № СЕ-19/111-25/16044-ФХЕД від 20.03.2025.
Правовими підставами позову вказано норми Закону України «Про охорону атмосферного повітря», Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст.2,11, 1166 Цивільного кодексу України.
На підтвердження обґрунтованості позовних вимог прокурор надав наступні докази: копії листа ІНФОРМАЦІЯ_3 № 12-326вих-25 від 04.04.2025, листа ІНФОРМАЦІЯ_4 № 06-08_2037 від 09.04.2025, повідомлення про представництво, листа ІНФОРМАЦІЯ_10 25.10.2024 та довідки, висновку експертизи № СЕ-19111-2516044-ФХЕД від 20.03.2025, справи № 280 про адміністративне правопорушення, справи № 6 про адміністративне правопорушення, листа ІНФОРМАЦІЯ_11 та довідки, інформації ІНФОРМАЦІЯ_11 та актів про пожежу, листа ІНФОРМАЦІЯ_11 від 25.04.2024, матеріали фотофіксації пожеж, статуту Полтавського КАТП-1628, постанови ІНФОРМАЦІЯ_12 від 29.05.2024 у справі № 440493421, висновку з оцінки впливу на довкілля, публікації в медіа, наказу ІНФОРМАЦІЯ_10 № 30 від 20.02.2023, положення про ІНФОРМАЦІЯ_10 , витягу з ЄДРПОУ щодо позивача та щодо КАТП, наказу про призначення ОСОБА_6
08.05.2025 року до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання із підтримкою позовних вимог (вх. № 6189).
29.05.2025 року до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 7116, поданий з пропущенням строку, встановленого судом). У відзиві на позов відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки вважає їх не обґрунтованими та хибними через передчасність їх заявлення, не відповідність фактичним обставинам справи та нікчемність поданих до позову доказів, а також про відсутність правових підстав для задоволення поданого позову. Більш того, на думку відповідача, ініційований позов про стягнення збитків в 9968361,70 гривень є намаганням органу досудового розслідування та процесуальних прокурорів не у законний спосіб підтвердити існування події та складу кримінального правопорушення, шляхом незаконної легалізації результатів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022170000000042 від 10.05.2022 через ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідач вказував, що всі долучені докази до позову, в силу вимог ст. 94 КПК України, повинні оцінюватись виключно в кримінальному провадженні, шляхом їх всебічного, повного й неупередженого дослідження, керуючись законом, при цьому кожний доказ оцінюється з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Станом на день подачі вказаного відзиву на позов прокурора, невідомо чи прийнято, відповідно до вимог ст. 110 КПК України, остаточне процесуальне рішення у кримінальному провадженні № 42022170000000042 від 10.05.2022, а від так прокурор зобов'язаний надати суду та іншим учасникам справи інформацію (відомості) про прийняте стороною обвинувачення процесуальне рішення в ході досудового розслідування.
Відповідач просив суд взяти до уваги, що КАТП-1628 не приймало жодної участі під час здійснення позивачем начебто розрахунку розміру шкоди, зумовленої забрудненням атмосферного повітря неорганізованими викидами забруднюючих речовин або суміші таких речовин в атмосферне повітря під час дії воєнного стану внаслідок пожеж на звалищі твердих побутових відходів в с. Макухівка на земельній ділянці за кадастровим номером 5324081900:00:004:0025 та за її межами, яке перебуває на балансі КАТП-1628.
03.06.2025 року до суду через систему "Електронний суд" від прокуратури надійшла відповідь на відзив (вх. № 7351).
09.06.2025 року до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 7655).
16.06.2025 року до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про поновлення строку на подачу відзиву на позовну заяву (вх. № 7962).
18.06.2025 року до суду через систему "Електронний суд" від прокуратури надійшла заява із запереченнями проти задоволення клопотання відповідача про поновлення строку на подачу відзиву на позовну заяву (вх. 3 8124).
18.06.2025 року до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення по справі (вх. №8151).
18.08.2025 року від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів ( вх. № 10692), в якому відповідач просив суд визнати поважними не заявлення про письмові докази відповідача, мова про які йде у цьому клопотанні, разом з подачею до суду відзиву на позов та заперечень на відповідь, долучити до матеріалів справи № 917/894/25 наступні письмові докази: запит КАТП-1628 від 24.06.2025 за вих. № 1637 до Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста; відповідь Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста від 16.07.2025 за вих. № 01-07/031-07/391 на адресу КАТП-1628; запит КАТП-1628 від 11.07.2025 за вих. № 1786 до Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста; відповідь Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста від 16.07.2025 за вих. № 01-07/031-07/416 на адресу КАТП-1628; акт від 08.06.2025 визначення площі пожежі, яка відбулась 08.06.2025 на ІНФОРМАЦІЯ_13 , площею 212 м.кв.; адвокатський запит від 23.07.2025 за вих. № 23/07/25-2 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_8 ; відповідь ІНФОРМАЦІЯ_8 від 28.07.2025 за вих. № 61-01-04- 6160/61-06.03 на адресу адвоката ОСОБА_5 , з додатком завіреною належним чином копією акту про пожежу складеного 08.06.2025 провідним інспектором ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_7 , пояснення від громадянки ОСОБА_8 .
21.08.2025 року до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача - ОСОБА_5 надійшла заява про його участь в судовому засіданні 26.08.2025 року по справі № 917/894/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. №10839).
25.08.2025 року від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів ( вх.№ 10939), в якому відповідач просив суд:
- зобов'язати слідчих ІНФОРМАЦІЯ_14 ( АДРЕСА_6 ) надати суду, завірені належним чином копії матеріалів кримінального провадження № 42022170000000042 від 10.05.2022, зокрема 47-м аркушів, які направлялись експертам для проведення експертного дослідження, в результаті якого складений висновок експерта ІНФОРМАЦІЯ_9 № СЕ-19/111-25/16044-ФХЕД від 20.03.2025;
- зобов'язати слідчих ІНФОРМАЦІЯ_14 ( АДРЕСА_6 ) надати суду відомості про особу якій повідомлено про підозру у кримінальному провадженні № 420220000000042 від 10.05.2022, зокрема її повні анкетні дані: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження, РНОКПП, адреса місцезнаходження, засоби для зв'язку, а також копії паспорта та картки про присвоєння податкового номеру (РНОКПП), наявні в матеріалах даного кримінального провадження
15.09.2025 року від представника відповідача надійшло клопотання (вх. № 11788) , згідно якого представник Відповідача просив суд відкласти розгляд справи № 917/894/25 в зв'язку з неможливістю його участі в судовому засіданні з поважних причин, оскільки він зобов'язаний, як захисник у кримінальному провадженні, прийняти участь в судовому засіданні ІНФОРМАЦІЯ_15 , яке призначене на 10:15 год. 25.09.2025 у справі № 554/11399/25 за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 07 серпня 2025 року про відмову в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що підтверджується повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_15 від 10.09.2025 за вих. № 554/11399/25/21495/2025.
Представник позивача та відповідача в судове засідання 25.09.2025 року не з'явились.
В судовому засіданні 25.09.2025 року суд розпочав слухання справи по суті, заслухав вступне слово прокурора, досліджував докази; протокольною ухвалою оголосив перерву до 30.09.2025 року на 09.00 год.
26.09.2025 року від відповідача надійшло клопотання (вх. №12385), в якому відповідач зазначив, що громадянин ОСОБА_10 є третьою особою на стороні Відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, оскільки учать ОСОБА_10 у справі свідчить про його юридичну заінтересованість, яка ґрунтується на матеріально-правових відносинах з відповідачем, та судове рішення прийняте у справі № 917/894/25 може вплинути на її права та обов'язки, тому що можуть змінитися та/або припинитися або виникнуть нові правовідносини між відповідачем у справі і вказаною третьою особою). Відповідач просив суд перейти зі стадії розгляду справи по суті до стадії підготовчого провадження для вчинення відповідних процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження та залучити у справу № 917/894/25 в якості третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, громадянина ОСОБА_10 , який є робітником відповідача - начальником міського сміттєзвалища.
2. Процесуальні питання, вирішені судом.
Ухвалою від 06.05.2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у даній справі, ухвалив розглядати справу у порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 03.06.2025 року на 09:00 год.
03.06.2025 року в судовому засіданні суд оголосив протокольну ухвалу про перерву у підготовчому засіданні до 01.07.2025 року до 09 год. 00 хв.
У зв'язку з перебуванням судді ОСОБА_1 у відпустці засідання суду 01.07.2025 року не відбулося.
Ухвалою від 21.07.2025 року суд призначив підготовче засідання на 18.08.2025 року на 09:00.
У зв'язку з ввімкненням 18.08.2025 року автоматизованої системи централізованого оповіщення "повітряна тривога" у м. Полтава та Полтавській області підготовче засідання суду по даній справі не відбулося.
Ухвалою від 18.08.2025 року суд призначив підготовче засідання на 26.08.2025 року на 10:00.
Ухвалою від 25.08.2025 року суд задовольнив заяву представника відповідача - ОСОБА_5 про його участь в судовому засіданні Господарського суду Полтавської області 26.08.2025 року о 10:00 год. по справі № 917/894/25 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Суд поновив відповідачу пропущений строк на подачу відзиву протокольною ухвалою в судовому засіданні.
В судовому засіданні 26.08.2025 року суд протокольними ухвалами відмовив у задоволенні клопотань відповідача про :
- зупинення провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227, 228, п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України до моменту набрання законної сили судового рішення у кримінальному провадженні № 42022170000000042 від 10.05.2022 (відмовляючи у зупиненні провадження у справі суд враховував, що згідно з пунктом 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості лише до вирішення іншої кримінальної справи. У розумінні статей 314, 317 Кримінального процесуального кодексу України кримінальною справою є матеріали, направлені до суду після закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні, які включають, зокрема, обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. Системне тлумачення змісту наведених норм свідчить, що обов'язок суду щодо зупинення провадження у справі пов'язується із наявністю саме судового провадження, яке завершується ухваленням відповідного судового рішення, а проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні за своєю правовою природою таким провадженням не є та під дію статей 227, 229 ГПК України не підпадає (постанови Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 913/32/21, від 27.01.2022 у справі № 910/9721/18, від 05.03.2024 у справі № 910/3374/23, від 19.07.2024 у справі № 917/549/23).
- зобов'язання Прокурора та/або Позивача надати Суду під час розгляду справи №917/894/25 (до моменту завершення підготовчого провадження) оригінали матеріалів кримінального провадження № 42022170000000042 від 10.05.2022 на 47-ми аркушах, які надавались експерту для проведення інженерно-екологічної експертизи, за результатом проведення якої складений висновок експерта ІНФОРМАЦІЯ_9 № СЕ-19/111-25/16044-ФХЕД від 20.03.2025 ( дане клопотання відповідача не відповідало приписами ст. 81 ГПК України, оскільки відповідач всупереч приписам ст. 81 ГПК України не вказав і не навів заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання).
Також суд залишив без задоволення клопотання відповідача про поновлення строку і витребування доказів (вх. 10939 від 25.08.2025 року) та про поновлення строку і долучення доказів (вх. № 10692 від 18.08.2025 року), оскільки відповідач не навів поважних причин пропуску строку на подачу вказаних клопотань. Звернення із такими клопотаннями залежало виключно від волевиявлення самого відповідача.
В судовому засіданні представник відповідача відкликав своє клопотання про залишення позову без розгляду, яке було заявлено ним у відзиві.
За результатами судового засідання 26.08.2025 року суд оголосив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження і призначення справи до розгляду по суті на 25.09.2025 року на 10:00 год та визначив резервну дату судового засідання 30.09.2025 року на 09:00, якщо справу не буде вирішено 25.09.2025 року. Дати судових засідань були узгоджені з представниками учасників справи, також судом було заброньовано зали судових засідань для забезпечення можливості представнику відповідача взяти участь в судових засіданнях 25.09.2025 року та 30.09.2025 року в режимі відеконференції.
В судовому засіданні 25.09.2025 року суд розпочав розгляд справи по суті, досліджував докази, оголосив перерву в судовому засіданні до 30.09.2025 року на 09.00 год.
В судовому засіданні 30.09.2025 року суд протокольною ухвалою відмовив в задоволенні клопотання відповідача про повернення до стадії підготовчого провадження та залучення у справу № 917/894/25 в якості третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, громадянина ОСОБА_10 , який є працівником відповідача - начальником міського сміттєзвалища.
Також в судовому засіданні 30.09.2025 року суд продовжив дослідження доказів, в тому числі електронних доказів, заслухав дебати учасників справи, однак завершити обмін репліками представників не вдалося через несправність системи відеоконференцзв'язку, про що складено відповідний акт (арк. справи 110, том 2). З огляду на наведене суд оголосив перерву в судовому засіданні до 13.10.2025 року на 09.00 год.
В судовому засіданні 13.10.2025 року за результатами розгляду справи суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення, роз'яснив порядок та строки оскарження рішення та набрання ним законної сили, повідомив коли буде виготовлено повний текст рішення.
3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.
Слідчим управлінням ГУНП в Полтавській області за процесуального керівництва Спеціалізованої екологічної прокуратури Полтавської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022170000000042 від 10.05.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 239, ч. 1 ст. 241 КК України.
Прокурор вказував, що в ході досудового розслідування установлено факти систематичного виникнення пожеж на звалищі твердих побутових відходів в с. Макухівка на земельній ділянці з кадастровим номером 5324081900:00:004:0025 на території Полтавської міської територіальної громади, яке перебуває на балансі ІНФОРМАЦІЯ_7 , в результаті чого відбулись неорганізовані викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що в свою чергу спричинило шкоду довкіллю.
Відповідно до п. п. 1.1, 1.6, 2.1, 2.2, 2.2.1 статуту Полтавського комунального автотранспортного підприємства 1628, затвердженого рішенням ІНФОРМАЦІЯ_16 від 15.09.2023, Полтавське КАТП-1628 є комунальним унітарним комерційним підприємством. Підприємство від свого імені виступає у господарських, цивільних та адміністративних правовідносинах з юридичними та фізичними особами, набуває майнових прав та несе обов'язки, виступає позивачем та відповідачем у всіх судах, несе відповідальність за результати своєї господарської діяльності. Підприємство створене з метою здійснення виробничої та господарської діяльності, направленої на задоволення потреб ІНФОРМАЦІЯ_17 , інших населених пунктів України у послугах зазначених у п. 2.2 цього Статуту, інших послугах, які не заборонені чинним законодавством України та з метою отримання прибутку за її результатами. Предметом господарської діяльності Підприємства для реалізації зазначеної мети є, зокрема господарська діяльність у сфері управління побутовими відходами, в тому числі захоронення (розміщення) побутових відходів на ІНФОРМАЦІЯ_18 , утримання та експлуатація ІНФОРМАЦІЯ_19 .
Матеріали справи свідчать, що згідно з інформацією, наданою ІНФОРМАЦІЯ_8 , станом на 25.09.2024 упродовж 2024 року на полігоні твердих побутових відходів ІНФОРМАЦІЯ_7 -1628 сталося 16 пожеж (арк. справи 92, том 1), що також підтверджується актами про пожежу від 02.04.2024 року, від 11.06.2024 року, від 14.06.2024 року, від 22.06.2024 року, від 27.06.2024 року, від 30.06.2024 року, від 03.07.2024 року, від 16.07.2024 року, від 01.08.2024 року, від 05.08.2024 року, від 07.08.2024 року, від 11.08.2024 року, від 12.08.2024 року, від 02.09.2024 року, від 11.09.2024 року, від 15.09.2024 року (арк. справи 93-108, том 1).
ІНФОРМАЦІЯ_11 надало прокуратурі матеріали фотофіксацій пожеж на звалищі твердих побутових відходів Полтавського КАТП-1628 за період з квітня 2024 року по вересень 2024 року (арк. справи 109). Вказані електронні докази також були досліджені в судовому засіданні.
ІНФОРМАЦІЯ_4 було розраховано розмір шкоди, зумовленої забрудненням атмосферного повітря неорганізованими викидами забруднюючих речовин або суміші таких речовин в атмосферне повітря під час дії воєнного стану внаслідок пожеж на звалищі твердих побутових відходів в с. Макухівка на земельній ділянці з кадастровим номером 5324081900:00:004:0025, про що складено відповідну довідку ( арк. справи 34-51, том 1).
У довідці Інспекцією встановлено, що загальний розмір шкоди, завданої неорганізованими викидами забруднюючих речовин або сумішей таких речовин в атмосферне повітря під час дії воєнного стану внаслідок пожеж на звалищі твердих побутових відходів в с. Макухівка Полтавського району Полтавської області упродовж 2024 року, становить 9 968 361,70 грн.
Згідно висновку експерта від 20.03.2025 року № СЕ-19111-2516044-ФХЕД за результатами інженерно-екологічної експертизи, проведеної у кримінальному провадженні, загальний розмір шкоди, завданої неорганізованими викидами забруднюючих речовин або сумішей таких речовин в атмосферне повітря під час дії воєнного стану внаслідок пожеж на звалищі твердих побутових відходів в с. Макухівка Полтавського району Полтавської області упродовж 2024 року становить 9 968 361,70 грн (арк. справи 52-75, том 1). У висновку експертизи вказано, що неорганізовані викиди забруднюючих токсичних речовин або суміші таких речовин, від 1-го до 4-го класу небезпеки, внаслідок горіння об'єктів, відходів та інших речовин, під час дії воєнного стану завдали шкоду довкіллю та створили небезпеку для життя і здоров'я людей.
04.08.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_20 ОСОБА_11 відносно начальника комплексу з видалення відходів ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_10 складено протокол № 021999 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 175 КУпАП, за фактом порушення вимог пожежної безпеки. У протоколі зазначено, що під час розслідування факту пожежі на території Полтавського міського звалища твердих побутових відходів КАТП-1628 в с. Макухівка виявлені порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, передбачених Правилами пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом ІНФОРМАЦІЯ_21 від 30.12.2014 № 1417 (далі - Правила, Правила пожежної безпеки), а саме всупереч п. п. 3.6, 3.11 глави 3 розділу V Правил територія та приміщення підприємства не забезпечені первинними засобами пожежогасіння, пожежні щити не доукомплектовані засобами пожежогасіння, зокрема вогнегасниками, ящиком із піском, покривалом з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті, гаками, лопатами, ломами та сокирами (арк. справи 76-77, том 1).
Постановою ПО № 021999 від 05.08.2024 на ОСОБА_10 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, який сплачено останнім 06.08.2024 (арк. справи 80-81, том 1).
18.02.2025 року державним інспектором з нагляду (контролю) у сфері пожежної та ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_12 відносно начальника міського сміттєзвалища ОСОБА_10 складено протокол № 022413 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 175 КУпАП, за тими самими фактами порушення вимог пожежної безпеки (арк. справи 82-83, том 1). Постановою ПО № 022413 від 19.02.2025 на ОСОБА_10 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, який сплачено останнім 20.02.2025 (арк. справи 86-87, том 1).
В ході досудового розслідування 05.03.2025 додатково проведено огляд земельної ділянки з кадастровим номером 5324081900:00:004:0025 за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Макухівка, та за її межами із залученням спеціалістів Інспекції, геодезиста та працівників ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Так, згідно з довідкою (арк. справи 88-89, том 1), складеної головним інспектором ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_13 за результатами участі в якості спеціаліста у проведенні огляду земельної ділянки з кадастровим номером 5324081900:00:004:0025 за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Макухівка та за її межами у рамках кримінального провадження від 10.05.2022 року № 42022170000000042 за ч. 1 ст. 239 КК України, в ході огляду виявлені порушення вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, зокрема:
- не надано підтверджуючі матеріали (повідомлення про результати ідентифікації об'єкта підвищеної небезпеки) щодо проведення ідентифікації об'єкта підвищеної небезпеки (стаття 9 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки»),
- не розроблена для приміщення побутового призначення затверджена керівником об'єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкція про заходи пожежної безпеки (пункт 4 розділу II Правил пожежної безпеки в Україні),
- на території об'єкта на в'їздах (виїздах) не встановлені схеми території, в яких слід вказувати розміщення будівель, водойм, гідрантів, пірсів та градирень, під'їздів пожежних автомобілів до них (пункт 1.15. глави 1 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні),
- сміттєзвалище не прийнято в експлуатацію у порядку встановленому чинним законодавством (пункт 1 статті 57 Кодексу цивільного захисту України),
- територія підприємств та приміщення будинків не забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку (пункт 3.6. глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні),
- не встановлені для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння вказівні знаки згідно з ДСТУ ЕN ISO 7010:2019,
- для розміщення первинних засобів пожежогасіння на території підприємства не встановлені спеціальні пожежні щити (стенди), які (стенди) повинні розміщуватись на території об'єкта площею більше 200 м2 з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м2 захищуваної площі,
- територія об'єкта не забезпечена джерелами протипожежного водопостачання для цілей пожежогасіння,
-та інші порушення, вказані у довідці.
Як вбачається з поданих доказів, травні 2021 року ІНФОРМАЦІЯ_22 ( справа №440/4934/21) зверталася до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_5 , у якому просила тимчасово заборонити діяльність ІНФОРМАЦІЯ_7 у частині розміщення твердих побутових відходів, розташованого в урочищі «Триби» поблизу с. Макухівка, зокрема до приведення експлуатації міського звалища ТПВ у відповідність до Правил експлуатації полігонів побутових відходів, зокрема: облаштування виїзного дизбар'єру (заглиблена відкрита ємність (ванна) призначений для дезінфекції транспортних засобів при виїзді з території полігону ТПВ; облаштування дренажної системи з дренажними трубами та приймальними колодязями; облаштування по периметру ІНФОРМАЦІЯ_23 спостережних свердловин, згідно з Робочим проектом «Реконструкція діючого міського звалища твердих побутових відходів та з послідуючим проведенням робіт щодо його рекультивації» том 4. Оцінка впливів на навколишнє середовище (ОВНС); облаштування на МВВ пожежних ємностей, які згідно з вимогами Робочого проекту необхідно 3 шт. по 50 м. куб. кожна; облаштування МВВ суцільною огорожею по периметру сміттєзвалища; встановлення звукового та біоакустичного обладнання для відлякування птахів.
Постановою ІНФОРМАЦІЯ_24 від 19.10.2022, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 29.05.2024 у справі № 440/4934/21 (арк. справи 117-121, том 1), позов Інспекції задоволено. Верховним Судом у постанові від 29.05.2024 року зазначено, що відповідач має усунути порушення, зокрема облаштувати на МВВ пожежні ємності, що передбачено п. 2.1 Рекомендацій з удосконалення експлуатації діючих полігонів та звалищ твердих побутових відходів, затверджених наказом ІНФОРМАЦІЯ_25 від 10.01.2016 №5. Нормальне функціонування полігонів та звалищ ТПВ може бути забезпечене за наявності на них (згідно із ДБН В.2.4-2-2005) таких об'єктів, зокрема пожежних резервуарів. Верховним Судом також зауважено, що станом на час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій, порушення, які стали підставою для звернення позивача з даним позовом для застосування заходів реагування, відповідачем не усунуто. Вказані порушення є небезпечними для життя та здоров'я людей. Тобто ті порушення, які залишаються, продовжують створювати загрозу життю та здоров'ю людей (п.63 постанови Верховного Суду від 29.05.2024 року).
4. Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.
У даній справі предметом спору є стягнення збитків, понесених державою внаслідок порушення підприємством відповідача законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Тож, предметом доказування в силу норм Господарського процесуального кодексу України, є:
- факт порушення підприємством відповідача законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
- наявність підстав для стягнення збитків у відповідності до ст.1166 ЦК України,
- правильність розрахунку збитків.
Згідно зі ст. 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» встановлено, що джерело викиду - об'єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин; атмосферне повітря - життєво важливий компонент навколишнього природного середовища, який являє собою природну суміш газів, що знаходиться за межами жилих, виробничих та інших приміщень
За приписами ч. 1 ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» суб'єкти господарювання, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів; заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» суб'єкти господарювання, які здійснюють викиди забруднюючих речовин або впливи фізичних та біологічних факторів, що можуть призвести до виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру або до надзвичайних екологічних ситуацій, зобов'язані заздалегідь розробити та погодити спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря відповідно до закону.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» не допускається спалювання промислових та побутових відходів, які є джерелами забруднення атмосферного повітря забруднюючими речовинами та речовинами з неприємним запахом або іншого шкідливого впливу, на території підприємств, установ, організацій і населених пунктів, за винятком випадків, коли це здійснюється з використанням спеціальних установок при додержанні вимог, встановлених законодавством про охорону атмосферного повітря.
Положеннями ст. 22 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» визначено, що для забезпечення охорони атмосферного повітря впроваджуються організаційно-економічні заходи, що передбачають, зокрема, відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. Особливій державній охороні підлягають території та об'єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об'єкти, визначені відповідно до законодавства України. Державній охороні від негативного впливу несприятливої екологічної обстановки підлягають також здоров'я і життя людей.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають, зокрема: визначення джерел фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища; встановлення лімітів використання природних ресурсів, скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище; відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Статтями 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Згідно зі ст. 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» особи, винні у: порушенні прав громадян на безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище; порушенні встановлених законодавством правил складування та утилізації промислових і побутових відходів, транспортування, зберігання і застосування пестицидів і агрохімікатів, що спричинило забруднення атмосферного повітря; недотриманні норм екологічної безпеки, державних санітарних норм при проектуванні, розміщенні, будівництві та введенні в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, споруд та інших об'єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, несуть відповідальність згідно з законом.
За приписами ст. 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Поданими доказами підтверджується, що упродовж 2024 року на полігоні твердих побутових відходів ІНФОРМАЦІЯ_7 -1628 сталося 16 пожеж, що також підтверджується актами про пожежу від 02.04.2024 року, від 11.06.2024 року, від 14.06.2024 року, від 22.06.2024 року, від 27.06.2024 року, від 30.06.2024 року, від 03.07.2024 року, від 16.07.2024 року, від 01.08.2024 року, від 05.08.2024 року, від 07.08.2024 року, від 11.08.2024 року, від 12.08.2024 року, від 02.09.2024 року, від 11.09.2024 року, від 15.09.2024 року (арк. справи 92-108, том 1), а також матеріалами фотофіксації пожеж.
ІНФОРМАЦІЯ_4 розраховано розмір шкоди, зумовленої забрудненням атмосферного повітря неорганізованими викидами забруднюючих речовин або суміші таких речовин в атмосферне повітря під час дії воєнного стану внаслідок пожеж на звалищі твердих побутових відходів в с. Макухівка на земельній ділянці з кадастровим номером 5324081900:00:004:0025.
Розрахунок розміру шкоди проведено на підставі Методики розрахунку неорганізованих викидів забруднюючих речовин або суміші таких речовин в атмосферне повітря внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій та/або під час дії воєнного стану та визначення розмірів завданої шкоди, затвердженої наказом ІНФОРМАЦІЯ_26 13.04.2022 № 175, зареєстрованої в ІНФОРМАЦІЯ_27 16.04.2022 за № 433/37769 (далі Методика).
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Методики №175 у разі відсутності інформації про масу згорілої речовини, розрахунок маси неорганізованого викиду для кожної забруднюючої речовини або суміші таких речовин (Мi викид) в атмосферне повітря від джерела викиду, здійснюється за формулою:
Мi викид = qi ? po ? S, де,
i - забруднююча речовина або суміш таких речовин (CO, NOx та ін);
qi - питомий показник викиду забруднюючої речовини або суміші таких речовин, визначається згідно з додатком 1 до Методики,
т/т; ро - коефіцієнт середньої щільності речовин, дорівнює 0,03;
S - площа пожежі, кв.м.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Методики розмір шкоди розраховується за формулою:
Рш = Мi викид ? Сп ? Кнеб ? Кв ? Кмп ? Кпп, де,
Рш - розмір шкоди, грн
Мi викид - маса неорганізованого викиду забруднюючої речовини або суміші таких речовин в атмосферне повітря, внаслідок надзвичайних ситуацій та/або під час дії воєнного стану, т;
Сп - ставка податку за неорганізовані викиди забруднюючих речовин або суміші таких речовин в атмосферне повітря відповідно до ст. 243 Податкового кодексу України, грн/т;
Кнеб - коефіцієнт класу небезпеки забруднюючих речовин або суміші таких речовин, визначається згідно з додатком 3 до Методики;
Кв - коефіцієнт впливу на довкілля в залежності від тривалості події, визначається згідно з додатком 4 до Методики;
Кмп - коефіцієнт, що залежить від масштабу подій, визначається згідно з додатком 5 до Методики;
Кпп - коефіцієнт, що залежить від характеру походження події, визначається згідно з додатком 6 до Методики.
Згідно з пунктом 3 розділу ІІІ Методики загальний розмір Рш (заг) шкоди, розраховується як сума розмірів шкоди, за неорганізований викид в атмосферне повітря за сумарним показником кожної забруднюючої речовини або сумішей таких речовин.
Згідно з висновком експерта за результатами судової інженерно-екологічної експертизи від 20.03.2025 року № СЕ-19111-2516044-ФХЕД за результатами інженерно-екологічної експертизи, проведеної у кримінальному провадженні № 42022170000000042 від 10.05.2022.
Оціюючи вказаний вище висновок експерта, суд враховує, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (ст. 98 ГПК України). Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
За умовами ст.104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів ІНФОРМАЦІЯ_28 від 15.06.2021 у справі №910/5898/20 - висновок судової експертизи, яку було проведено у межах провадження з іншої справи, у тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної, оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах, як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду у належним чином засвідченій копії.
З огляду на те, що експерт був обізнаний про кримінальну відповідальність за ст.384 КК України за завідомо неправдивий висновок та за ст.385 КК України за відмову без поважних причин від виконання покладений на нього обов'язків, а висновок експерта від 20.03.2025 року № СЕ-19111-2516044-ФХЕД за результатами інженерно-екологічної експертизи, проведеної у кримінальному провадженні № 42022170000000042, містить інформацію щодо питань які є предметом доказування у даній господарській справі, вказаний експертний висновок є належним доказом у даній справі.
Судом перевірено правильність розрахунків суми збитків, розрахованих Інспекцією та експертом.
Так, судом встановлено, що при розрахунку розміру шкоди, завданої неорганізованими викидами забруднюючих речовин або сумішей таких речовин в атмосферне повітря під час дії воєнного стану внаслідок пожеж на звалищі твердих побутових відходів в с. Макухівка, що виникла 11.06.2024 року, експертом і Інспекцією вказано, що площа пожежі становила 400 кв.м.
Однак, як вбачається з копії акту про пожежу на звалищі твердих побутових відходів в с. Макухівка, що виникла 11.06.2024 року, такі відомості в ньому відсутні (арк. справи 94, том 1).
Оригінал акту про пожежу на звалищі твердих побутових відходів в с. Макухівка, що виникла 11.06.2024 року, прокурором суду не подано.
Суд відхиляє посилання прокурора на лист ІНФОРМАЦІЯ_8 від 25.09.2024 року, оскільки вказаний лист є лише супровідним листом до актів про пожежу, тоді як сам акт від 11.06.2024 року відомостей щодо площі пожежі не містить.
В іншій частині розрахунки Інспекції, наведені у відповідній довідці, а також розрахунки експерта відповідають змістам актів щодо площі пожеж та Методиці розрахунку неорганізованих викидів забруднюючих речовин або суміші таких речовин в атмосферне повітря внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій та/або під час дії воєнного стану та визначення розмірів завданої шкоди, затвердженої наказом ІНФОРМАЦІЯ_26 13.04.2022 № 175, зареєстрованої в ІНФОРМАЦІЯ_27 16.04.2022 за № 433/37769.
Відповідно до частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Жодних доказів у спростування позовних вимог відповідач суду не надав.
Згідно з пунктом 1.6. Роз'яснень ІНФОРМАЦІЯ_29 «Про деякі питання вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього середовища» від 27.06.2001 №02-5/744, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.
Аналогічна правова позиція щодо презумпції вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу викладена у постановах ІНФОРМАЦІЯ_28 у складі ІНФОРМАЦІЯ_12 від 12.10.2018 у справі №925/119/18 та від 27.05.2021 у справі №761/12945/19.
Як вже зазначалося судом, відшкодування майнової шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі елементи:
1) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;
2) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо);
3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;
4) вина особи, що завдала шкоду.
Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
В той же час у діях відповідача наявні всі підстави для покладення на нього відповідальності за заподіяну шкоду, зокрема:
- вина - як вже зазначав суд вище, у деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Відповідачем жодними доказами не спростовано наявність його вини у заподіянні шкоди.
З матеріалів справи вбачається, що 04.08.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_20 ОСОБА_11 відносно начальника комплексу з видалення відходів ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_10 складено протокол № 021999 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 175 КУпАП, за фактом порушення вимог пожежної безпеки.
У протоколі зазначено, що під час розслідування факту пожежі на території Полтавського міського звалища твердих побутових відходів КАТП-1628 в с. Макухівка виявлені порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, передбачених Правилами пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом ІНФОРМАЦІЯ_21 від 30.12.2014 № 1417, а саме всупереч п. п. 3.6, 3.11 глави 3 розділу V Правил територія та приміщення підприємства не забезпечені первинними засобами пожежогасіння, пожежні щити не доукомплектовані засобами пожежогасіння, зокрема вогнегасниками, ящиком із піском, покривалом з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті, гаками, лопатами, ломами та сокирами (арк. справи 76-77, том 1).
Постановою ПО № 021999 від 05.08.2024 на ОСОБА_10 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, який сплачено останнім 06.08.2024 (арк. справи 80-81, том 1).
- протиправна поведінка, яка полягає у здійсненні діяльності з порушенням встановлених законодавством вимог пожежної безпеки,
- причинний зв'язок, що виражений у заподіяні шкоди саме протиправною поведінкою відповідача - забруднення атмосферного повітря неорганізованими викидами забруднюючих речовин або суміші таких речовин в атмосферне повітря під час дії воєнного стану, завдання шкоди довкіллю, що створює небезпеку для життя і здоров'я людей,
- наявна сама шкода, яка обрахована відповідно до Методики розрахунку неорганізованих викидів забруднюючих речовин або суміші таких речовин в атмосферне повітря внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій та/або під час дії воєнного стану та визначення розмірів завданої шкоди, затвердженої наказом ІНФОРМАЦІЯ_26 13.04.2022 № 175, зареєстрованої в ІНФОРМАЦІЯ_27 16.04.2022 за № 433/37769, та який становить 9 871 930,23 грн.
Суд критично оцінює посилання відповідача на те, що ним надані органу досудового розслідування в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022170000000042 від 10.05.2022, на виконання ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 14.03.2025 про тимчасовий доступ до речей та документів у справі № 554/5302/22 (провадження № 1-кс/554/4011/2025) інструкція з охорони праці № 74, копія схеми оповіщення при виникненні пожежі на ІНФОРМАЦІЯ_18 , а також інші документи, які спростовують обґрунтованість подачі прокурором позову. Жодних доказів на підтвердження цієї обставини, як і копій чи оригіналів таких документів, відповідач всупереч ст. 74 ГПК України суду не надав.
Верховний Суд наголосив на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначив, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно він не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано ІНФОРМАЦІЯ_30 у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Верховний Суд зазначив, що стандарт доказування "вірогідність доказів", на відмінну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Зміст цієї статті свідчить, що нею на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були. Застосував судову практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи є вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Враховуючі всі подані прокурором докази у їх сукупності, суд вважає їх більш вірогідними з огляду на відсутніть доказів відповідача на спростування позову.
Щодо заперечень відповідача про те, що всі подані прокурором докази повинні оцінюватись виключно в кримінальному провадженні, то в межах даної справи розглядається господарський спір про стягнення шкоди з юридичної особи, а не встановлюється наявність/відсутність вини будь-яких конкретних осіб чи наявність/відсутність в діях таких осіб ознак кримінального правопорушення.
Інші заперечення відповідача судом почуті і розглянуті, однак вони також не спростовують обґрунтованість позовних вимог в сумі 9 871 930,23 грн та не є підставою для відмови у їх задоволенні.
Щодо представництва прокурора.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України «Про прокуратуру».
За положеннями ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Означені вище обставини вказують на дотримання прокуратурою вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», що полягали у наданні належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові ІНФОРМАЦІЯ_31 від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
У позовній заяві прокурором наведено обґрунтування звернення із цим позовом, на думку суду, підстави для залишення позову без розгляду відсутні.
Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.
Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в сумі 9 871 930,23 грн підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", no. 4241/03, від 28.10.2010 року).
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. (п. 58 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Серявін проти України"). Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади обов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Суд зауважує, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий суд. Однак ця стаття не закріплює будь-яких правил допустимості доказів чи правил їх оцінки, а тому такі питання регулюються передусім національним правом і належать до компетенції національних судів.
Для того, щоб судовий розгляд був справедливим, як того вимагає п. 1 ст. 6 Конвенції, суд зобов'язаний належним чином вивчити та перевірити зауваження, доводи й докази, а також неупереджено їх оцінити на предмет того, чи будуть вони застосовуватися в рішенні суду.
І хоча Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях констатує, що п. 1 ст. 6 Конвенції дійсно вимагає, щоб суди мотивували висновки в рішеннях, однак ця вимога не означає обов'язку суду надавати детальну відповідь на кожен аргумент; таке питання вирішується виключно у світлі обставин конкретної справи.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2018 року у справі № 918/519/17.
Судові витрати.
Як передбачено пунктом 2 частини 5 статті 238 ГПК України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору
При пред'явленні позову прокуратурою було сплачено 119 620,35 грн судового збору (9968 361,70 * 1,5% * 0,8 = 119 620,35 грн)
З урахуванням часткового задоволення позовних вимог судовий збір в сумі 118 463,16 грн. відшкодовується прокуратурі за рахунок відповідача.
Керуючись статтями 129,232-233,237-238,240 ГПК України, суд,-
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , АДРЕСА_7 ) збитки, завдані порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря внаслідок неорганізованих викидів забруднюючих речовин або сумішей таких речовин в атмосферне повітря під час дії воєнного стану внаслідок пожеж на звалищі твердих побутових відходів в с. Макухівка Полтавського району Полтавської області упродовж 2024 року в сумі 9 871 930,23 грн на користь ІНФОРМАЦІЯ_4 (ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_4 ) за наступними реквізитами: р/р UA058999980333169331000016719 ГУК у АДРЕСА_8 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , банк отримувача ІНФОРМАЦІЯ_32 , для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100, «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності».
3. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , АДРЕСА_7 ) на користь ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_9 , р/р НОМЕР_6 , банк ІНФОРМАЦІЯ_33 МФО НОМЕР_7 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ) понесені витрати на сплату судового збору в сумі 118 463,16 грн.
Видати накази після набрання цим рішенням законної сили.
4. Відмовити в задоволенні позовних вимог в іншій частині позову.
Повне рішення складено і підписано 20.10.2025 року
Рішення набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України. Апеляційна скарга подається в порядку та строки, встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. )
Суддя ОСОБА_1