Провадження № 1-кп/484/457/25
Справа № 484/5733/25
про призначення справи до судового розгляду та
продовження строку запобіжного заходу
21.10.2025 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
секретар судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Первомайську кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025150010002453, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лоцкіно Баштанського району Миколаївської області, який зареєстрвоаний за адресою: АДРЕСА_1 , на час вчинення злочину проходив військову службу за призовом під час мобілізації обіймаючи посаду радіотелефоніста відділення управління штабу взводу зв'язку НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 у військовому званні «солдат», раніше не судимого, у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_5
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України
Прокурор вважав за можливе призначити справу до розгляду.
Обвинувачений та захисник проти призначення справи до розгляду не заперечували.
Заслухавши думку прокурора, інших учасників процесу, вивчивши обвинувальний акт, суд дійшов наступного.
Обвинувальний акт складений відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України. Прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності та вказане кримінальне провадження підсудне Первомайському міськрайонному суду Миколаївської області. Угод про примирення у порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження або повернення обвинувального акту прокурору судом не встановлено.
Отже, вислухавши думку учасників процесу, з'ясувавши необхідність проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні суддею одноособово, вирішивши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді та вчинивши всі необхідні дії, суд приходить до висновку про те, що наявні достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Під час судового засідання прокурор також заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави. Підтримуючи своє клопотання прокурор зазначив що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, отже може переховуватись з метою уникнення кримінальної відповідальності; перебуваючи на волі він може незаконно впливати та здійснювати тиск на свідків у вказаному кримінальному провадження з метою зміни їх показів; може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки є військовослужбовцем, та у разі його переховування від суду та, відповідно, від військової служби такі дії можуть набути ознак військового злочину, передбаченого ст.407-408 КК України. Також прокурор вказав, що застосувати більш м'які запобіжні заходи до обвинуваченого неможливо, оскільки такі вони не забезпечать належної його поведінки.
Обвинувачений проти задоволення клопотання не заперечував. Захисник також проти продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою не заперечував, але просив визначити обвинуваченому заставу у мінімальному розмірі.
Вислухавши учасників процесу, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім передбачених ст.. 177 КПК України ризиків, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність його соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей та інші.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років, отже може переховуватись з метою уникнення кримінальної відповідальності. Суворість передбаченого законом покарання є суттєвим елементом при оцінюванні вказаного ризику. Свідки у кримінальному провадженні судом не допитані, отже існує ризик, що обвинувачений може вживати заходи для впливу на свідків з метою зміни показань.
Обставини, передбачені ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судом не встановлені.
Обвинувачений є військовослужбовцем та кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, вчинене в умовах воєнного стану, запровадженого через широкомасштабну збройну агресією російської федерації проти України, та спрямоване проти встановленого порядку несення військової служби.
Крім того, п. 8 ст. 176 КПК України визначено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину, зокрема, передбаченого ст. 407 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Також, слід зазначити, що ризик це не визначена подія, та по суті представляє собою ймовірність отримання несприятливих для суду подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України. Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії.
Отже, враховуючи вищевикладене, наявність конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до свободи особистості, суд вважає доведеним той факт, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, не зникли та продовжують існувати.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Частиною 4 статті 183 КПК України передбачено, що підчас дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, передбаченого статтею 407 КК України.
Враховуючи викладене, те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, суд вважає, що зазначеним ризикам неможливо запобігти, застосувавши до обвинуваченого будь-який більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки застосування застави у даному випадку не зможе забезпечити ефективного уникнення встановлених ризиків.
Керуючись ст.ст.314-316 КПК України суд
призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні суддею одноособово на 27.10.2025 на 13:00 за участю прокурора, обвинуваченого, захисника.
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів терміном до 19.12.2025 включно без визначення розміру застави.
Ухвала суду може бути оскаржена у частині продовження строку запобіжного заходу протягом семи днів з дня її оголошення до Миколаївського апеляційного суду.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Суддя ОСОБА_1