Ухвала від 21.10.2025 по справі 489/6984/23

"21" жовтня 2025 р.

Справа № 489/6984/23

Номер провадження 2/489/75/25

УХВАЛА

21 жовтня 2025 місто Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого - судді Рум'янцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань - Ставратій Я.С.,

за участю: позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2 , представниці відповідачки - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві клопотання представниці відповідачки авокатки Бєлової Р.В. про поновлення процесуального строку на подання зустрічної позовної заяви у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про реальний поділ майна та виплати грошової компенсації

встановив.

В провадженні Інгульського районного суду м. Миколаєва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про реальний поділ майна та виплати грошової компенсації.

19 жовтня 2025 від представниці відповідачки ОСОБА_4 - адвокатки Бєлової Р.В. надійшла заява про поновлення пропущеного процесуального строку на подання зустрічної позовної заяви у цивільній справі № 489/6984/23. Посилаючись на те, що при винесенні постанови Миколаївським апеляційним судом від 22.09.2025 звернуто увагу на те, що саме зустрічний позов дозволяє розглянути в одному процесі вимоги обох сторін у справі, що дає можливість заощадити час і сприяє більш швидкому захисту їхніх прав та інтересів, а також запобігає можливості винесення суперечливих і взаємовиключних судових рішень у справах. Дане клопотання було подано після закриття підготовчого провадження з поважних причин, а саме відсутність у відповідачки ОСОБА_4 можливості сплати судового збору для подання зустрічного позову та можливості внесення на депозитний рахунок коштів для компенсації ринкової вартості майна ОСОБА_5 , що є обов'язковою умовою для подання відповідного позову. Можливість визначення ринкової вартості майна лише після проведення відповідної судової експертизи. Крім того, не бажання ОСОБА_1 укладати з ОСОБА_4 мирової угоди по справі.

Від представника позивача надійшли заперечення на заяву про поновлення пропущеного строку на подання зустрічного позову, відповідно до яких вважає, що заява про поновлення процесуального строку не підлягає задоволенню. Зазначає, що починаючи з 10.01.2024 заявницею пропущено строк на подання зустрічного позову, тобто на 1 рік та 10 місяців. Підставою для поважності причин встановленого процесуального строку відповідачка зазначає - відсутність коштів у сумі 3155032,50 грн. Вищенаведена підстава як поважність суперечить й змісту положень вимог ч. 2 ст. 365 ЦК України, яка передбачає, що суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду. Відсутність коштів лише унеможливлює прийняти відповідне судове рішення.

У судовому засіданні представниця відповідачки підтримала заявлене клопотання про поновлення просувального строку на подання зустрічної позовної заяви.

Позивач та представник позивача заперечували проти поновлення просувального строку на подання зустрічного позову.

Дослідивши заяви представниці відповідачки, суд приходить до наступного.

Представниця відповідачки як на підставу про поновлення пропущеного строку на подання зустрічного позову посилається, зокрема, на те, що у відповідачки ОСОБА_4 була відсутня можливість сплатити судовий збір для подачі зустрічного позову до початку розгляду справи по суті в дійсній справі та можливості внесення на депозитний рахунок коштів для компенсації ринкової вартості майна ОСОБА_1 , що є обов'язковою умовою для подачі відповідного позову.

За приписами ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов'язані, зокрема, подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до ч.1 та п.3 ч.2 ст.49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з частинами першою-третьою статтею 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Відзив на позовну заяву подається відповідачем у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі (частина перша статті 191 ЦПК України).

Таким чином, зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, який подається у строк для подання відзиву та заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог виключає задоволення вимог позивача.

Згідно з частиною третьою статті 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частини першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 30.11.2023, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Роз'яснено відповідачу його право протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення копії цієї ухвали подати відзив на позовну заяву (заперечення проти позову) відповідно до вимог статті 178 ЦПК України.

10 січня 2024 від представниці відповідачки ОСОБА_4 - адвокатки Бєлової Р.В. надійшов відзив на позовну заяву.

Суд констатує, що стадія підготовчого судового розгляду у даній справі закрита ухвалою суду від 24.09.2024, яка ухвалена за участі представників сторін у справі.

У пунктах 43, 44 постанови від 20 березня 2019 року у справі № 910/2987/18 (провадження № 12-24гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред'явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов'язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.

Під час проведення підготовчого судового засідання судом визначено предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників судового процесу, визначено обставини справи, які підлягають встановленню. Судом у підготовчому судовому засіданні встановлено відсутність підстав для відводів, вступу у справу інших осіб, надання додаткових доказів або їх витребування.

Заяв про бажання укласти мирову угоду, або звернутися до суду для проведення врегулювання спори за участю судді від сторін не надходило, також як і не надходило зустрічного позову, уточнення позовних вимог або інших заяв.

Таким чином, судом виконані вимоги ст.197 ЦПК України.

Представниця відповідачки не скористалася своїм процесуальним правом, передбаченим ст. 193 ЦПК України та не пред'явила зустрічного позову у строк для подання відзиву.

19 жовтня 2025 від представниці відповідачки ОСОБА_4 - адвокатки Бєлової Р.В. надійшла заява про поновлення пропущеного процесуального строку на подання зустрічного позову.

Згідно статті 123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початку.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно ч.ч.1, 3, 4, 5 ст.127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Реалізація процесуальних прав та обов'язків учасників справі перебуває у тісному зв'язку зі стадіями судового провадження і пов'язана з перебігом процесуальних строків.

Процесуальний строк, виступає одним з ключових елементів цивільно-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження цивільного процесу у визначених ЦПК України часових рамках.

Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ЦПК України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов'язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб'єктивних процесуальних прав та обов'язків.

Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов'язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.

Питання щодо поновлення/продовження процесуального строку безпосередньо пов'язана з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов'язком та спрямоване на реалізацією саме його суб'єктивних процесуальних прав (обов'язків).

Суд при вирішенні питання про поновлення строку повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об'єктивно незалежних від волі зацікавленої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк.

Як на підставу поновлення пропущеного строку на подання зустрічного позову, посилається, зокрема, на те, що у відповідачки ОСОБА_6 була відсутня можливість сплатити судовий збір для подачі зустрічного позову до початку розгляду справи по суті в дійсній справі та можливості внесення на депозитний рахунок коштів для компенсації ринкової вартості майна ОСОБА_1 , що є обов'язковою умовою для подачі відповідного позову.

З моменту подання позовної заяви ОСОБА_1 до суду (07.11.2023) минуло більше півтора року. Підготовче судове засідання закінчено 24.09.2024.

Судовий розгляд по суті було призначено на: 26.11.2024, 27.01.2025, 13.03.2025, 12.05.2025, 31.07.2025, 02.09.2025 та 21.10.2025.

Отже, з моменту закінчення підготовчого судового засідання до моменту подання зустрічного позову разом з клопотанням про поновлення строку на його подання, сплинуло більше одного року. Протягом усього часу розгляду справи, представниця відповідачки зазначала про можливість позасудового врегулювання спору та укладання мирової угоди у зв'язку з чим просила відкладати судові засідання, однак до теперішнього часу сторони не дійшли згоди щодо вирішення спору. З моменту пред'явлення дійсного позову відповідач не була позбавлена можливості подати зустрічний позов протягом всього часу проведення підготовчих засідань.

Поновлення пропущеного процесуального строку для подання зустрічного позову, не обґрунтовано належними поясненнями і на його пропущення стороною відповідачки не надано суду жодних документів, що вказує на його пропуск без поважних причин.

Крім того, відсутність у відповідачки ОСОБА_4 можливості сплати судового збору та внесення коштів на депозитний рахунок не може бути прийнято судом у якості поважних причин пропуску строку для подання до суду зустрічного позову.

Щодо посилання представниці відповідачки на постанову Миколаївського апеляційного суду від 22.09.2025, в якій зазначено, що зустрічний позов дозволяє розглянути в одному процесі вимоги обох сторін у справі, що дає можливість заощадити час і сприяє більш швидкому захисту їхніх прав та інтересів, слід зазначити наступне.

Правова позиція щодо подання зустрічної позовної заяви із пропуском строку, встановленого для подання відзиву, є достатньою підставою для її повернення, є послідовною та викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.03.2019 у справі № 920/342/17, від 04.04.2019 у справі № 918/361/18, від 29.07.2019 у справі № 925/872/18, від 07.11.2019 у справі № 910/2892/19. Верховний Суд також наголошував, що повернення зустрічного позову не є перешкодою у доступі до правосуддя, адже учасник справи не позбавлений можливості подання такого позову як окремого на загальних підставах.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність поважних причин пропуску стороною відповідача процесуального строку на звернення до суду з зустрічною позовною заявою.

Керуючись ст. 123, 127, 193, 194 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

у поновленні процесуального строку на подання зустрічної позовної заяви - відмовити.

Відкласти судовий розгляд на 01 грудня 2025 на 11:00.

Ухвала набирає законної сили після її підписання та може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Повний текст судового рішення складено «21» жовтня 2025.

Суддя Н.О. Рум'янцева

Попередній документ
131129209
Наступний документ
131129211
Інформація про рішення:
№ рішення: 131129210
№ справи: 489/6984/23
Дата рішення: 21.10.2025
Дата публікації: 23.10.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Інгульський районний суд міста Миколаєва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (25.02.2026)
Дата надходження: 07.11.2023
Предмет позову: реальний поділ майна
Розклад засідань:
12.02.2024 14:00 Ленінський районний суд м. Миколаєва
24.09.2024 14:00 Ленінський районний суд м. Миколаєва
26.11.2024 14:00 Ленінський районний суд м. Миколаєва
27.01.2025 14:30 Ленінський районний суд м. Миколаєва
13.03.2025 14:00 Ленінський районний суд м. Миколаєва
12.05.2025 14:00 Ленінський районний суд м. Миколаєва
31.07.2025 14:00 Ленінський районний суд м. Миколаєва
02.09.2025 09:30 Ленінський районний суд м. Миколаєва
21.10.2025 09:30 Ленінський районний суд м. Миколаєва
01.12.2025 11:00 Ленінський районний суд м. Миколаєва
05.02.2026 13:30 Ленінський районний суд м. Миколаєва
10.02.2026 10:00 Ленінський районний суд м. Миколаєва
24.02.2026 11:15 Ленінський районний суд м. Миколаєва
16.03.2026 09:30 Ленінський районний суд м. Миколаєва