Справа №474/505/24
Провадження №1-кп/479/54/25
09 жовтня 2025 року смтКриве Озеро
Кривоозерський районний суд Миколаївської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смтКриве Озеро, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР №12024153200000034 від 16 квітня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт.Врадіївка Врадіївського району Миколаївської області, зареєстрованої та фактично проживаючої АДРЕСА_1 , громадянки України, українки, маючої середню освіту, заміжньої, не працюючої, раніше не судимої,
- у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачена ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченої адвокат ОСОБА_5 ,
потерпілий ОСОБА_6 ,
законний представник потерпілого ОСОБА_7 ,
13 квітня 2024 року у вечірній час обвинувачена знаходилась за місцем свого проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Цього ж вечора невстановлена особа здійснила самовільне відключення електропостачання за місцем проживання ОСОБА_3 за допомогою електричного лічильнику, який належить останній та розташований за межами території її домоволодіння (на опорі лінії електромережі). 13 квітня 2024 року близько 23.30 год. у ОСОБА_3 виник умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень особі, яка причетна до самовільного вимкнення її електричного лічильника з метою помсти за вчинення вищевказаних протиправних дій. Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_3 взяла з собою засіб сльозоточивої та дратівної дії "ТЕРЕН-4" (балончик), який спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень, вийшла на вулицю Героїв Врадіївщини с-ща Врадіївка Первомайського району Миколаївської області та біля свого будинку стала вистежувати особу, причетну до вимкнення її електролічильника. В цей час по АДРЕСА_1 рухався неповнолітній ОСОБА_6 , 2007 року народження, спільно зі своїми знайомими неповнолітніми ОСОБА_8 , 2006 року народження, а також ОСОБА_9 , 2010 року народження. Помилково вважаючи, що серед вищевказаних осіб є особа причетна до скоєння самовільного відключення електроенергії шляхом вимкнення рубильника її електролічильника, ОСОБА_3 достовірно знаючи, що "ТЕРЕН-4" є засобом сльозоточивої та дратівної дії, призначений для самозахисту, за відсутності підстав для самозахисту, діючи умисно, розуміючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, усвідомлюючи та бажаючи настання відповідних наслідків, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, знаходячись біля входу (воріт) до території подвір'я житлового домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , дочекавшись моменту безпосереднього наближення вищевказаних осіб, спрямувала заздалегідь підготовлений засіб сльозоточивої та дратівної дії "ТЕРЕН-4" (балончик) в обличчя неповнолітнього ОСОБА_6 і застосувала його шляхом розпорошування відповідної речовини. Внаслідок вищезазначених умисних та протиправних дій ОСОБА_3 неповнолітньому ОСОБА_6 заподіяно тілесні ушкодження у виді подразнення шкіри обличчя, очей, ротової порожнини та потилиці, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Заподіяні ОСОБА_3 тілесні ушкодження ОСОБА_6 перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку із тими наслідками, що настали.
Будучи допитаною у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала повністю, підтвердила обставини, викладені в обвинувальному акті, у вчиненому розкаялася.
Потерпілий та його законний представник в судовому засіданні підтвердили, що обвинувачена ОСОБА_3 13 квітня 2024 року заподіяла потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження у виді подразнення шкіри обличчя, очей, ротової порожнини та потилиці, шляхом розпорошування відповідної речовини з засобу сльозоточивої та дратівної дії "ТЕРЕН-4" (балончика). В зв"язку з чим потерпілий поніс моральні страждання.
Суд, вислухавши прокурора, обвинувачену, потерпілого, його законного представника, з'ясувавши правильність розуміння обвинуваченою вищевказаних обставин обвинувачення, не маючи сумніву щодо добровільності та істинності позиції учасників судового провадження, в тому числі і щодо наслідків розгляду кримінального провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, вирішив обмежитись дослідженням лише тих доказів, що характеризують особу обвинуваченої.
Пояснення обвинуваченої відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку із чим суд вважає їх достовірними.
Оцінюючи вищевикладене, суд приходить до висновку про винність обвинуваченої ОСОБА_3 в скоєнні інкримінованого їй кримінального проступку, та кваліфікує її діїза ч.1 ст.125 КК України як умисне спричинення легкого тілесного ушкодження.
При призначенні обвинуваченій покарання, суд керується положеннями ст.65 КК України та виходить з аналізу даних про особу обвинуваченої, суспільної небезпеки вчиненого нею, її відношення до скоєного, наявність пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин, матеріальний та сімейний стан особи.
Аналізуючи дані про особу обвинуваченої, суд встановив, що вона раніше не судима, до лікарів нарколога та психіатра за амбулаторною допомогою не зверталася, за місцем проживання характеризується з посередньої сторони, заміжня.
Судом враховується те, що ОСОБА_3 вчинила умисний кримінальний проступок проти життя та здоров'я особи.
Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченій, суд визнає її щире каяття.
Обставин, які б відповідно до ст.67 КК України обтяжували покарання обвинуваченій - відсутні.
Таким чином, виходячи з загальних засад призначення покарання, передбачених ст.65 КК України, тяжкості скоєного кримінального проступку, даних про особу обвинуваченої, з урахуванням обставин, які пом'якшують покарання, додержуючись принципу законності, індивідуалізації, справедливості, обґрунтованості покарання, а також враховуючи, що за положеннями ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженої, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_3 за вчинення кримінального проступку можливо призначити покарання в межах санкціях ч.1 ст.125 КК України - у виді штрафу.
Потерпілий заявив позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 грн., які обґрунтовані тим, що внаслідок дій обвинуваченої йому була завдана моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та душевних стражданнях, моральних переживаннях, що є наслідком протиправної поведінки обвинуваченої.
Заявлений цивільний позов був підтриманий потерпілим, його законним представником у судовому засіданні. Характер, тривалість страждань чи будь-яких вимушених змін у її життєвих стосунках не повідомив.
Обвинувачена позовні вимоги потерпілого не визнала, її захиснисник в судовому засіданні вказував, що страждання потерпілого нічим не підтвердженні.
Цивільне законодавство України під моральною шкодою розуміє втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.2, ч.3, ч.4 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Судом встановлено, що діями обвинуваченої ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_6 завдано моральну шкоду. З урахуванням фактичних обставин справи та матеріалів провадження вбачається причинний зв'язок між заподіяною потерпілому моральною шкодою та протиправними діями обвинуваченої.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд бере до уваги глибину та тривалість моральних страждань потерпілого, які він зазнав внаслідок вчиненого обвинуваченою кримінального правопорушення, при цьому зважає на відсутність вимушених змін у її життєвих стосунках, а тому з урахуванням принципів розумності та справедливості, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги потерпілого частково та стягнути з обвинуваченої моральну шкоду у розмірі 5000 грн..
Речовими доказами суд розпоряджається відповідно до ст.100 КПК України. Судові витрати по справі відсутні.
Відповідно до положень ч.4 ст.174 КПК України, суд вважає необхідним скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Врадіївського районного суду Миколаївської області від 30 квітня 2024 року.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 у даному провадженні не затримувалась, запобіжний захід відносно неї не обирався.
Керуючись ст.ст.369-371, 373-375 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850(вісімсот п'ятдесят) грн..
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 грошову суму в розмірі 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Скасувати арешт, на майно, накладений ухвалою слідчого судді слідчого судді Врадіївського районного суду Миколаївської області від 30 квітня 2024 року, а саме на: засіб для самозахисту сльозоточивої та дратівної дії "ТЕРЕН-4", належним чином упаковано/опечатано до полімерного прозорого сейф-пакету слідчого управління Національної поліції України PSP1016766, що зберігається в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції N?2 Первомайського районного відділу поліції ГУНП в Миколаївській області.
Речові докази:
- засіб для самозахисту сльозоточивої та дратівної дії "ТЕРЕН-4", належним чином упаковано/опечатано до полімерного прозорого сейф-пакету слідчого управління Національної поліції України PSP1016766, що зберігається в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції N?2 Первомайського районного відділу поліції ГУНП в Миколаївській області - знищити.
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Миколаївського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду у відповідності з вимогами ч.2 ст.394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.
Обвинуваченій та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.