адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
25.09.2025 Справа № 917/119/24(910/4963/24)
Суддя Господарського суду Полтавської області Ореховська О.О., при секретарі судового засідання Кобець Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ОЙЛ", вул. Небесної Сотні, 9/17, м. Полтава, 36000; код ЄДРПОУ 38516938
до Приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування", вул. Магнітогорська, 1, к. 42, м. Київ, 02660; код ЄДРПОУ 32377038
про стягнення 4 684 843,28грн,
За участю представників:
від позивача: Горьовий Володимир Володимирович (поза межами приміщення суду) - довіреність від 28.05.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №143 від 15.04.2013;
Остапенко Олександр Петрович (в залі суду) - свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1396 від 21.03.2014
від відповідача: Пінчук-Ніколайчук Юрій Володимирович (поза межами приміщення суду) - довіреність від 25.12.2024 №394-2024/К, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №7216/10 від 07.12.2018
В судовому засіданні суд, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення суду та повідомив, що повний текст рішення суду буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частин рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ОЙЛ" (далі - ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою (вх. №4963/24 від 23.04.2024) до Приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування" (далі - ПрАТ "Нафтогазвидобування", відповідач) про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за Договором № 6578 -НГД на виконання робіт з буріння свердловини від 12.11.2021 в розмірі 4 684 843,28грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/4963/24, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.06.2024, встановлено учасникам справи строки для подачі заяв по суті справи.
23.05.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №0711/47793/24).
28.05.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №0711/49443/24).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено розгляд справи на 01.07.2024.
28.06.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення по справі (вх. № 0711/59443/24). У додаткових поясненнях позивачем також заявлено до суду клопотання про поновлення строку на подання доказів. Вказане клопотання задоволено судом.
У судовому засіданні 01.07.2024 судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 22.07.2024.
15.07.2024 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
19.07.2024 від позивача надійшло клопотання про передачу справи № 910/4963/24 для розгляду в межах справи № 917/119/24 про банкрутство ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 матеріали справи №910/4963/24 за позовом ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" до ПрАТ "Нафтогазвидобування" про стягнення 4 684 843,28грн передано до Господарського суду Полтавської області для розгляду в межах справи №917/119/24 про банкрутство ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" (код ЄДРПОУ 38516938).
Згідно Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.09.2024 справу № 910/4963/24 передано судді Господарського суду Полтавської області Ореховській О.О. для розгляду в межах справи №917/119/24 про банкрутство ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" (код ЄДРПОУ 38516938), справі присвоєно єдиний унікальний номер -917/119/24(910/4963/24).
Суддя Ореховська О.О. ухвалою від 30.09.2024 прийняла справу № 917/119/24(910/4963/24) до провадження в межах справи №917/119/24 про банкрутство ТОВ"СЕРВІС ОЙЛ". Зазначеною ухвалою суду справу постановлено розгляд справи в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.11.2024, встановлено сторонам строки подання заяв по суті справи.
05.11.2024 від представника відповідача надійшло клопотання (вх. №14797) про відкладення розгляду справи та продовження строку підготовчого провадження на 30 днів. Зазначене клопотання задоволено судом.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.11.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 917/119/24(910/4963/24) на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 05.12.2024.
04.12.2024 від представника відповідача надійшло клопотання (вх. №16412) про відкладення розгляду справи або оголошення перерви у підготовчому засіданні, яке призначено на 05.12.2024, у зв"язку з неможливістю його явки в дане судове засідання. Судом клопотання відхилено.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 05.12.2024 закрито підготовче провадження у справі № 917/119/24(910/4963/24), справу призначено до судового розгляду по суті на 16.01.2025 на 10:30год.
Через загрозу безпеці учасників справи та працівників суду, у зв'язку з тим, що 16.01.2025 у Полтавській області була оголошена повітряна тривога, судове засідання у справі № 917/119/24(910/4963/24), яке призначене на 16.01.2025 на 10:30год, не відбулось. У зв'язку з цим, ухвалою суду від 16.01.2025 визначено нові дату та час проведення судового засідання з розгляду справи по суті - 25.02.2025 на 11:30год.
24.02.2025 від розпорядника майна ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" Гусара І.О., який також виконує повноваження керівника товариства, надійшла заява про припинення повноважень представника ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" (вх. № 2531).
В судовому засіданні 25.02.2025 судом постановлено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 01.04.2025.
Ухвалою суду від 26.03.2025 сторін у справі повідомлено, що судове засідання, яке було призначено на 01.04.2025, не відбудеться у зв"язку відпусткою судді Ореховської О.О. та визначено нові дату та час проведення судового засідання по справі - 20.05.2025, об 11:30год.
Від представників позивача та відповідача надійшли клопотання (вх. № 6679 від 20.05.2025 та вх. № 6575 від 19.05.2025 відповідно) про перенесення судового засідання у справі, яке відбудеться 20.05.2025, на іншу дату.
В судовому засіданні 20.05.2025 судом постановлено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 10.07.2025 та направлення сторонам у справі повідомлення про дату та час проведення наступного судового засідання.
Через загрозу безпеці учасників справи та працівників суду, у зв'язку з тим, що 10.07.2025 у Полтавській області була оголошена повітряна тривога, судове засідання у справі № 917/119/24(910/4963/24), яке призначене на 10.07.2025 на 11:00год, не відбулось. У зв'язку з цим, ухвалою суду від 15.07.2025 визначено нові дату та час проведення судового засідання з розгляду справи по суті - 16.09.2025, о 10:30год.
В судовому засіданні 16.09.2025 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відкладення ухвалення та проголошення судового рішення, яке відбудеться 25.09.2025.
Учасники у справі повідомлені про дату та час проголошення судового рішення 16.09.2025 в режимі ВКЗ та під розписку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у позовній заяві заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у загальному розмірі 4 684 843,28 грн, нарахованої за неналежне виконання відповідачем умов Договором № 6578-НГД на виконання робіт з буріння свердловини від 12.11.2021 в частині оплати виконаних робіт за актами виконаних робіт № 6 від 17.06.2022, № 7 від 19.07.2022.
Відповідач у відзиві на позов за вх. № 07-11/47793/24 від 23.05.2024 (а.с. 210-219 т. 1) позовні вимоги заперечує та просить суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі за мотивами, наведеними у відзиві. Зокрема зазначає таке:
- Вимоги позивача є безпідставними з огляду на ту обставину, що позивач в рамках ухвали Господарського суду Полтавської області від 03.04.2024 у справі № 917/483/21 фактично втратив право на отримання грошових коштів за рішенням Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 у справі №910/14379/22 і наказ за цим рішенням визнано таким, що не підлягає виконанню, а тому окремі вимоги про стягнення пені є по суті акцесорними вимогами і не можуть бути задоволені у поточній ситуації без стягнення основного зобов'язання на підстав якого обраховані такі акцесорні вимоги.
- При ухваленні рішення у справі № 910/14379/22 суд дійшов до висновку про те, що зазначені в актах виконаних робіт № 6 від 17.06.2022, № 7 від 19.07.2022 та № 8 від 05.08.2022 роботи, що виконувались упродовж травня - липня 2022 року, фактично виконані позивачем та, зважаючи на врахування зауважень відповідача щодо зменшення вартості цих робіт, вважаються прийнятими відповідачем.
Тобто в рамках розгляду справи №910/14379/22 було встановлено загальну заборгованість з оплати робіт за актами виконаних робіт № 6 від 17.06.2022, № 7 від 19 07.2022 та № 8 від 05.08.2022 на суму 18 585 606,53 грн без конкретизації заборгованості по кожному акту окремо, оскільки в межах розгляду справи №910/14379/22 досліджувалися акт виконаних робіт № 6 від 17.06.2022, № 7 від 19.07.2022 та № 8 від 05.08.2022 на загальну суму 54 724 232,62 грн за роботи, які виконувались у травні - липні 2022 року.
В межах справи №910/14379/22 позивач надав суду наступні документи, а саме:
акт виконаних робіт № 6 від 17.06.2022 на суму 17 790 419,10 грн
акт виконаних робіт № 7 від 19.07.2022 на суму 24 074 262,74 грн
акт виконаних робіт № 8 від 05.08.2022 на суму 12 859 550,78 грн
У поточній справі № 910/4963/24 позивач долучив до позову акт №6 від 17.06.2022 на суму 6 544 911,30 грн та акт №7 від 19.07.2022 на суму 12 041 695,22 грн, які разом становлять суму у розмірі 18 585 606,53 грн, яка і була присуджена до стягнення в рамках справи №910/14379/22 тільки 06 вересня 2023 року.
Як вже було зазначено вище, присуджена до стягнення сума 18 585 606,53 грн з'явилась в результаті розгляду справи №910/14379/22 при досліджені доказів і документів відповідача стосовно самостійно понесених витрат на загальну сум 36 138 625,31 грн за роботи які виконувались у травні - липні 2022 року без можливості конкретизувати залишок заборгованості окремо по кожному із акту виконаних робіт № 6 від 17.06.2022, № 7 від 19.07.2022 та № 8 від 05.08.2022.
З огляду на вище викладене, відповідач у даній справі просить врахувати принципи "естопель" та "заборони суперечливої поведінки".
Зазначає, що з огляду на предмет позову у справі №910/4963/24 та підстави якими обґрунтований, є усі підстави вважати, що позивач діє недобросовісно та намагається ввести суд в оману шляхом надання актів виконаних робіт № 6 від 17.06.2022 та № 7 від 19.07.2022 із сумами, які відрізняються від тих самих актів, виконаних робіт № 6 від 17.06.2022 та № 7 від 19.07.2022 в рамках справи №910/14379/22.
- Позивачем у даних правовідносинах є особа, кінцевим бенефіціарним власником якої є резидент Республіки Білорусь, яка в розумінні резолюції Генеральної Асамблеї ООН №3314 "Визначення агресії" від 14 грудня 1974 року є агресором по відношенню до України.
Відповідачем у даних правовідносинах є ПрАТ "Нафтогазвидобування" (Група ДТЕК), яке має стратегічне та соціальне значення для держави.
ПрАТ "Нафтогазвидобування" є стратегічним підприємством, яке забезпечує видобуток газу на території України, де систематично здійснюються ракетні обстріли енергетичної інфраструктури. В той же час, суттєво зменшився попит на природний газ, адже українська промисловість, яка була ключовим споживачем приватних видобувників, сильно постраждала: деякі підприємства та заводи розбомблені або захоплені, частина - мають пошкодження. Відповідно, через скорочення попиту на газ у компанії є проблеми із реалізацією газу, що завдає додаткових збитків.
Загалом було пошкоджено 8 ГВт потужностей української енергосистеми. Це майже 40% від усієї наявної генерації.
Резюмуючи усе викладене вище, ПрАТ "Нафтогазвидобування" зазначає:
1. Обов'язок відповідача зі сплати позивачеві коштів, присуджених до стягнення відповідно до судових рішень у справі №910/14379/22, відсутній, оскільки ці кошти відповідач зобов'язаний сплатити АТ "Райффайзен Банк" замість позивача.
2. Зобов'язання про стягнення пені по своїй суті є акцесорним і не може існувати окремо від основного зобов'язання.
3. Позивач обраховує пеню виходячи із неіснуючих Актів, оскільки добуток сум, які в них зазначені становить суму яка була визначена Господарським судом міста Києва у справі № 910/14379/22 без конкретизації заборгованості по кожному акту окремо.
4. Вказані Акти не підписані з боку відповідача і доказів їх направлення на адресу відповідача в матеріалах справи немає. Натомість у п. В ст. 10.2 Договору визначено, що оплати за визначеними цим Договором чинними сервісними ставками (Додаток F) проводяться впродовж 30 календарних днів з моменту підписання обома сторонами Акту виконання робіт щодо відповідного об"єму в порядку, передбаченому статтею 10.1 Договору, та після отримання від підрядника відповідного рахунку-фактури.
5. В матеріалах справи відсутній деталізований розрахунок пені та відсутні деталізовані розрахунки по акту виконаних робіт № 6 від 17.06.2022 на суму 6 544 911,30грн та по акту № 7 від 19.07.2022 на суму 12 041 695,22грн, що унеможливлює встановити які роботи були виконані за даними Актами. Натомість, ст. 10.1 Договору визначено, що стосовно робіт оплачуваваних за сервісними ставками (Додаток F), протягом 5 календарних днів після останнього календарного дня кожного звітного місяця підрядник надає компанії підписаний підрядником Акт виконаних робіт, (Додаток О) в 2-х примірниках разом з необхідними підтверджуючими добовими рапортами, копіями первинних документів по фактично понесених витратах, які відшкодовуються компанією на всі добові суми, включені підрядником за виконану роботу і витрати, фактично понесені ним протягом звітного календарного місяця і не включені в сервісні ставки, коли виконуються роботи відповідно до умов цього Договору.
В реагування на заперечення відповідача позивач надав відповідь на відзив (вх. № 0711/49443/24 від 28.05.2024, а.с. 223-231 т. 1), в якій, зокрема, зазначає, що у рішенні суду від 06.09.2023 у справі № 910/14379/22 суд дійшов до висновку, що зазначені в актах виконаних робіт № 6 від 17.06.2022, № 7 від 19.07.2022, № 8 від 05.08.2022 роботи виконувались упродовж травня - липня 2022, були фактично виконані позивачем та зважаючи на врахування зауважень відповідача щодо зменшення вартості цих робіт вважаються прийнятими відповідачем.
Отже, як зазначає позивач, сторонам було відомо про збройну агресію російської федерації проти України.
Незважаючи на це ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" виконало свої зобов'язання по Договору у повному обсязі, що підтверджується рішенням суду у справі № 910/14379/22.
В порушення взятих на себе договірних зобов'язань відповідач оплату виконаних робіт не здійснив.
Щодо актів виконаних робіт № 6 від 17.06.2022 та № 7 від 19.07.2022 позивач, з посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.01.2020 у справі № 916/922/19 (як доказ податкова накладна може оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте не може буди єдиним доказом, на підставі якого су, встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним) на підтвердженні обставин викладених у позовній заяві надав податкову накладну № 2 від 17.06.2022 на загальну суму 6 544 911,30 грн та №1 від 19.07.2022 на загальну суму 12 041 695,22 грн (а.с. 230, 231 т. 1).
Також позивач зазначає, що згідно відомостей з Державного реєстру санкцій станом на 28.05.2024 ні відносно ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ", ні відносно до засновника Товариства - ВАТ "Пуховичінафтопродукт" санкції не застосовувалися (а.с. 228, 229 т. 1).
Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі № 910/4963/24 було задоволено клопотання ПрАТ "Нафтогазвидобування" про витребування доказів. Зобов'язано ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" надати Господарському суду міста Києва для огляду оригінали актів виконаних робіт № 6 від 17.06.2022 на суму 6 544 911,30грн та № 7 від 19.07.2022 на суму 12 041 695,22грн та належним чином засвідчені копії для залучення до матеріалів справи.
В реагування на вказану ухвалу суду позивач подав додаткові пояснення по справі (вх. № 07-11/59443/24 від 28.06.2024 (а.с. 241-264 т. 1) в яких, зокрема, повідомив, що у розпорядженні ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" є лише акти виконаних робіт № 6 від 17.06.2022 на суму 6 544 911,30грн та № 7 від 19.07.2022 на суму 12 041 695,22грн, підписані зі сторони ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ".
Зазначає, що згідно рішення Господарського суду м. Києва від 06.09.2023 у справі № 910/14379/22 суд в ході розгляду справи встановив, що відповідач отримав від позивача акти виконаних робіт № 6 від 17.06.2022, № 7 від 19.07.2022 та № 8 від 05.08.2022, проте відмовився від їх підписання.
Відмова відповідача від підписання актів і стала підставою для звернення ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" до суду.
У судовому засіданні суду буде надано на огляд оригінали таких актів.
Крім того, 20.12.2023 позивач листом № 01/422, повторно, для виконання рішення Господарського суду м. Києва у справі № 910/14379/22, надіслав відповідачеві на підпис акти виконаних робіт, розрахунки до актів виконав переоцінки по Договору № 6578-НГД, які відповідач отримав 27.12.2023 (додаються).
Підписані та скріплені печаткою зі своєї сторони акти виконаних робіт відповідач не повернув ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ".
Листом № 01/140 від 12.06.2024 ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" звернулось до відповідача з проханням надіслати підписані та скріплені печаткою зі своєї сторони , у тому числі і акти виконаних робіт № 6 від 17.06.2022 на суму 6 544 911,30грн та № 7 від 19.07.2022 на суму 12 041 695,22грн, а також з проханням відповідача надати суду для огляду такі акти. Вказаний лист відповідач отримав 19.06.2024 (докази додаються).
Відповідь на вказаний лист від відповідача не надійшла, підписані та скріплені печаткою вищевказані акти виконаних робіт відповідач позивачу не направив.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує, на їх задоволенні наполягає.
Представник відповідача проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" (позивач) звернулось до суду із позовною заявою до ПрАТ "Нафтогазвидобування" (відповідач) про стягнення пені в розмірі 4 684 843,28 грн, нарахованої за неналежне виконання відповідачем умов Договором № 6578-НГД на виконання робіт з буріння свердловини від 12.11.2021 в частині оплати виконаних робіт за актами виконаних робіт № 6 від 17.06.2022, № 7 від 19.07.2022.
Стягнення заборгованості за Договором № 6578-НГД на виконання робіт з буріння свердловини від 12.11.2021 вже було предметом спору в межах справи № 910/14379/22, яка розглядалась Господарським судом міста Києва.
Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 у справі №910/14379/22 (а.с. 16-26 т. 1) позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з ПрАТ "Нафтогазвидобування" на користь ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" заборгованості в розмірі 36 622 713,37грн, переоцінку вартості виконаних робіт в сумі 13 691 708,86грн, пеню в розмірі 6 162 493,25грн, 3% річних в розмірі 572 275,66грн, витрат по сплаті судового збору в розмірі 855 737,87грн, витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 45 217,15грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 23 331,83 грн та на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 1 232,85 грн покладено на позивача.
Заяву ПрАТ "Нафтогазвидобування" про відстрочення виконання рішення задоволено частково.
Відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 у справі № 910/14379/22 до 06.03.2024.
В іншій частині в задоволенні заяви відмовлено.
В ході розгляду № 910/14379/22 Господарський суд міста Києва встановив таке.
12.11.2021 між ПрАТ "Нафтогазвидобування" (компанія) та ТОВ "Сервіс Ойл" (підрядник) було укладено Договір № 6578-НГД на виконання робіт з буріння свердловини (далі - Договір), згідно зі ст. 1.4 якого компанія доручає підряднику, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати роботи з буріння свердловини встановленої компанією глибини, спуск колон/хвостовика та їх кріплення, випробування на герметичність, випробування закінченої бурінням свердловини на ліцензійній ділянці та виконання усіх допоміжних робіт та надання послуг, відповідно до умов цього Договору та індивідуального проекту на буріння, а компанія зобов'язується провести оплату виконаних робіт згідно умов Договору.
Згідно вимог компанії, підрядник має пробурити Свердловину № 81 Семиренківського родовища в межах відповідної ліцензійної ділянки (п. 2.3.1 ст. 2.3 Договору).
Статтею 10.1 Договору визначено, що стосовно робіт, оплачуваних за сервісними ставками (Додаток F), протягом 5 календарних днів після останнього календарного дня кожного звітного місяця підрядник надає компанії підписаний підрядником Акт виконаних робіт (Додаток O) в 2-х примірниках разом з необхідними підтверджуючими добовими рапортами, копіями первинних документів по фактично понесених витратах, які відшкодовуються компанією на всі добові суми, включені підрядником за виконану роботу, і витрати, фактично понесені ним протягом звітного календарного місяця і не включені в сервісні ставки, коли виконувалися роботи відповідно до умов цього Договору.
Усі документи, які надаються разом з Актом виконаних робіт, оплачуваних за сервісними ставками, надаються підрядником за адресою: 36000, м. Полтава, вул. Стрітенська, 36. Для прискорення документообігу сторони допускають обмін документами з застосуванням засобів електронного зв'язку (факс, електронна пошта) на адреси сторін, зазначені в цьому Договорі. Сторони визнають юридичну силу документів, відправлених (отриманих) за допомогою засобів електронного зв'язку на адреси сторін, зазначені в Договорі, за умови подальшого направлення їх оригіналів протягом 3-х робочих днів від дати їх передачі засобами електронного зв'язку.
Компанія протягом 15 календарних днів з моменту отримання підписаного підрядником Акту виконаних робіт від підрядника при відсутності зауважень та/чи заперечень підписує його і передає підряднику. При наявності заперечень та/або зауважень компанія письмово повідомляє підрядника про такі заперечення та/або зауваження протягом 10 календарних днів з моменту отримання Акту виконаних робіт.
При отриманні від компанії мотивованих заперечень та/або зауважень до Акту виконаних робіт підрядник протягом 3 робочих днів зобов'язаний усунути зазначені компанією заперечення та/або зауваження та у визначений термін повторно направити Акт виконаних робіт на адресу компанії.
Компанія протягом 3 робочих днів з моменту повторного отримання Акту виконаних робіт при відсутності заперечень та/або зауважень підписує його і передає підряднику.
У разі не направлення мотивованих заперечень та/або зауважень або непідписання Акту виконаних робіт у встановлені терміни, передбачені статтею 10.1 Договору, Акт виконаних робіт вважається підписаним обома сторонами і підлягає оплаті в порядку, встановленому цим Договором. У зазначеному випадку датою оформлення Акта виконаних робіт вважається наступний календарний день з дати закінчення необхідного терміну надання мотивованих заперечень та/або зауважень або підписання Акту виконаних робіт стороною.
Згідно зі ст. 10.2 Договору всі платежі повинні бути сплачені підрядником виключно в українських гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до долара США, встановленого Національним банком України на дату здійснення платежу.
В пунктах 4.1 - 4.4 Додатку F до Договору сторони визначили розмір ставок, тарифів і цін в гривнях, вказавши еквівалент в доларах США. Грошовий еквівалент ставок, тарифів і цін в доларах США визначений відповідно до офіційного курсу валют, встановленого Національним банком України на 12.11.2021 (26,1022 грн за один долар США).
У п. В ст. 10.2 Договору визначено, що оплати за визначеними цим Договором чинними сервісними ставками (Додаток F) проводяться впродовж 30 календарних днів з моменту підписання обома сторонами Акту виконання робіт щодо відповідного об'єму в порядку, передбаченому статтею 10.1 Договору, та після отримання від підрядника відповідного рахунку-фактури.
Відповідно до п. Е ст. 10.2 Договору вартість виконаних робіт, розрахована згідно з п.п. A - D ст. 10.2 Договору, повинна бути скоригована компанією самостійно при проведенні оплати за відповідним Актом виконання робіт шляхом перерахунку за такою формулою на дату оплати: S1 = (A1/A0)*S0, де S1 - вартість робіт, що розрахована згідно з п.п. A - D ст. 10.2 Договору, на дату оплати; A1 - офіційний курс гривні до долара США, встановлений Національним банком України на дату оплати; A0 - офіційний курс гривні до долара США, встановлений Національним банком України на дату закінчення робіт у звітному періоді, вказану в Акті виконаних робіт; S0 - вартість робіт, що розрахована згідно з п.п. A - D ст. 10.2 Договору, вказана в Акті виконаних робіт.
Пунктом 8 Додатку I до Договору передбачено, що за кожен день прострочення оплати виконаних робіт та (або) інших платежів, передбачених Договором, компанія сплачує підряднику пеню в розмірі денної подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, що діє у періоді, за який сплачується пеня, від суми простроченої заборгованості, що утворилася на останній день терміну сплати відповідно до умов цього Договору з урахуванням перерахунку за курсом Національного банку України на останній день строку оплати.
Відповідно до ст. 9.9 Договору підрядник зобов'язаний самостійно забезпечити бурову установку і обладнання підрядника дизельним паливом для виконання робіт за Договором. Компанія відшкодовує підряднику понесені витрати на покупку дизельного палива, розраховані відповідно до даного пункту Договору.
На виконання умов Договору сторони підписали та скріпили печатками акт виконаних робіт № 4 від 18.02.2022 на суму 25 013 215,37 грн.
Відповідач вказані роботи оплатив в сумі 24 692 150,97 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача.
У подальшому позивач склав акти виконаних робіт № 5 від 16.03.2022 на суму 17 716 042,44 грн, № 6 від 17.06.2022 на суму 14 232 345,04 грн, № 7 від 19.07.2022 на суму 19 259 423,36 грн та № 8 від 05.08.2022 на суму 10 287 647,66 грн.
Акт виконаних робіт № 5 від 16.03.2022 позивач 01.03.2022 надіслав на електронну пошту представників відповідача, а оригінал - 23.06.2022 супровідним листом № 12/567 від 22.06.2022. Цим же листом позивач надіслав відповідачу і Акт виконаних робіт № 6 від 17.06.2022.
Відповідач вказаний лист разом з актами виконаних робіт № 5 від 16.03.2022, № 6 від 17.06.2022 отримав 27.06.2022, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, та листом № 125/14 від 01.07.2022 висловив свої зауваження. Так, відповідач відмовився підписати Акт виконаних робіт № 5 від 16.03.2022 з огляду на помилкову дату його оформлення та неможливість визначення середньої ринкової ціни дизельного палива в звітному періоді. Акт виконаних робіт № 6 від 17.06.2022 відповідач відмовився підписати з огляду на помилкову дату його оформлення та включення до нього сервісів, які були профінансовані відповідачем, у зв'язку з чим, на його думку, вартість виконаних робіт має бути зменшена.
Акт виконаних робіт № 7 від 19.07.2022 позивач надіслав відповідачу 04.07.2022 засобами електронного та поштового зв'язку.
Листом № 132/8 від 13.07.2022 відповідач повідомив позивача про відмову від підписання Акту виконаних робіт № 7 від 19.07.2022 з підстав неможливості визначення середньої ринкової ціни дизельного палива в звітному періоді та включення до нього сервісів, які були профінансовані відповідачем, у зв'язку з чим, на його думку, вартість виконаних робіт має бути зменшена.
Акт виконаних робіт № 8 від 05.08.2022 позивач надіслав відповідачу разом з листом №12/593 від 22.07.2022.
Листом № 144/11 від 29.07.2022 відповідач повідомив позивача про відмову від підписання Акту виконаних робіт № 8 від 05.08.2022 з підстав включення до нього сервісів, які були профінансовані відповідачем, у зв'язку з чим, на його думку, вартість виконаних робіт має бути зменшена.
У відповідь на листи відповідача № 125/14 від 01.07.2022 та № 132/8 від 13.07.2022, позивач звернувся до відповідача з листом № 12/617 від 01.08.2022, у якому висловив свої міркування з приводу зауважень відповідача та просив прийняти і підписати акти виконаних робіт № 5 від 16.03.2022, № 6 від 17.06.2022 та № 7 від 19.07.2022 а також підписати Додаткову угоду № 1 з подальшим перерахунком вартості виконаних робіт за актами виконаних робіт № 6 від 17.06.2022 та № 7 від 19.07.2022.
З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача із претензією № 09/777 від 09.12.2022 про сплату заборгованості за актом виконаних робіт №4 від 18.02.2022 в розмірі 13 898 017,82 грн та за актом виконаних робіт №5 від 16.03.2022 в розмірі 27 774 594,50 грн. Проте докази вручення цієї претензії відповідачу, як і докази її розгляду останнім в матеріалах справи відсутні.
Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем за виконані роботи, позивач звернувся до суду з цим позовом та, з урахуванням остаточного визначення предмета спору, просить стягнути з відповідача на свою користь:
- по Акту виконаних робіт № 4 від 18.02.2022: 321 064,40 грн заборгованості, 5 304 895,86 грн переоцінки вартості виконаних робіт, 4 540 940,28 грн пені, 896 261,94 грн інфляційних втрат та 378 612,62 грн 3% річних;
- по Акту виконаних робіт № 5 від 16.03.2022: 17 716 042,44 грн заборгованості, 3 740 427,08 грн переоцінки вартості виконаних робіт, 1 621 552,97 грн пені, 500 476,98 грн інфляційних втрат та 352 379,36 грн 3% річних;
- по Актах виконаних робіт № 6 від 17.06.2022, № 7 від 19.07.2022, № 8 від 05.08.2022: 18 586 606,53 грн заборгованості та 4 646 385,92 грн переоцінки вартості виконаних робіт.
Вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 36 622 713,37 грн та вимоги про стягнення з відповідача 5 304 895,86 грн переоцінки вартості виконаних робіт за Актом виконаних робіт № 4 від 18.02.2022, 3 740 427,08 грн переоцінки вартості виконаних робіт за Актом виконаних робіт № 5 від 16.03.2022 та 4 646 385,92 грн переоцінки вартості виконаних робіт за Актами виконаних робіт № 6 від 17.06.2022, № 7 від 19.07.2022 та № 8 від 05.08.2022, що загалом складає 13 691 708,86 грн задоволено місцевим судом у повному обсязі.
Внаслідок порушення відповідачем грошового зобов'язання позивачем нараховано до стягнення з відповідача 4 540 940,28 грн пені, 896 261,94 грн інфляційних втрат, 378 612,62 грн 3% річних за неналежне виконання зобов'язань з оплати робіт за актом виконаних робіт № 4 від 18.02.2022 та 1 621 552,97 грн пені, 500 476,98 грн інфляційних втрат, 352 379,36 грн 3% річних за неналежне виконання зобов'язань з оплати робіт за актом виконаних робіт № 5 від 16.03.2022.
Розглядаючи спір, місцевий суд у повному обсязі задовольнив вимоги про стягнення суми пені та 3 % річних. Натомість, у задоволенні вимоги про стягнення інфляційних втрат відмовив.
Також суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зменшення розміру пені, заявленого до стягнення з відповідача.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 у справі №910/14379/22 в частині відмови у стягненні інфляційних втрат по акту виконаних робіт № 4 в розмірі 896 261,94 грн та по акту виконаних робіт № 5 в розмірі 500 476,98 грн та прийняти у цій частині нове рішення про задоволенні позовних вимог.
Також не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 06.09.2023, ПрАТ "Нафтогазвидобування" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 у справі №910/14379/22 в частині стягнення пені у розмірі 6 162 493,25 грн та 3% річних у розмірі 572 275,66 грн та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з ПрАТ "Нафтогазвидобування" пеню у розмірі 1,00 грн, а в задоволенні вимог про стягнення 3% річних у розмірі 572 275,66 грн - відмовити повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 (а.с. 27-31 т. 1) апеляційну скаргу ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ПрАТ "Нафтогазвидобування" задоволено частково.
Рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 у справі №910/14379/22 змінено, викладено його в наступній редакції:
"1. Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування" (Україна, 02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1, кім. 42; ідентифікаційний код: 32377038) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл" (Україна, 36000, м. Полтава, вул. Небесної Сотні, буд. 9/17; ідентифікаційний код: 38516938) заборгованість в розмірі 36 622 713 (тридцять шість мільйонів шістсот двадцять дві тисячі сімсот тринадцять) грн 37 коп., переоцінку вартості виконаних робіт в сумі 13 691 708 (тринадцять мільйонів шістсот дев'яносто одна тисяча сімсот вісім) грн 86 коп., пеню в розмірі 616 249 (шістсот шістнадцять тисяч двісті сорок дев'ять) грн 32 коп., 3% річних в розмірі 572 275 (п'ятсот сімдесят дві тисячі двісті сімдесят п'ять) грн 66 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 855 737 (вісімсот п'ятдесят п'ять тисяч сімсот тридцять сім) грн 87 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 45 217 (сорок п'ять тисяч двісті сімнадцять) грн 15 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 23 331,83 грн та на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 1 232,85 грн покласти на позивача.
5. Заяву Приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування" про відстрочення виконання рішення задовольнити частково.
6. Відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 у справі № 910/14379/22 до 06.03.2024.
7. В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.".
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційних скарг покладено на ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" та ПрАТ "Нафтогазвидобування".
Рішенням Європейського суду з прав людини у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002р, Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007р. одним з основних елементів верховенства права визнано принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовної якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Отже, обставини, встановлені судовими рішеннями справі № 910/14379/22 мають преюдиціальне значення та не доказуються при розгляді даної справи.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.04.2024 у справі № 917/483/23 (а.с. 32-34 т. 1) задоволено заяву Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" від 21.03.2024 (вхід. № 3936 від 21.03.2024). Звернуто стягнення на грошові кошти у сумі 52 403 902,23 грн, які належать ПрАТ "Нафтогазвидобування" (ідентифікаційний код 32377038) та яке має заборгованість перед ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" (вул. Небесної Сотні, буд. 9/17, м. Полтава, 36000; ідентифікаційний код 38516938) згідно судових рішень у справі № 910/14379/22 (рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2024, які набрали законної сили), в рахунок погашення заборгованості ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" (ідентифікаційний код 38516938) перед Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" (ідентифікаційний код 14305909) згідно з рішенням Господарського суду Полтавської області від 25.04.2023, що набрало законної сили 18.05.2023, у справі № 917/483/23.
Предметом спору в межах даної справи № 917/119/24(910/4963/24) є вимога позивача про стягнення з ПрАТ "Нафтогазвидобування" на користь ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" пені у загальному розмірі 4 684 843,28грн, нарахованої за неналежне виконання умов Договору № 6578-НГД на виконання робіт з буріння свердловини від 12.11.2021 за актами виконаних робіт № 6 від 17.06.2022 на суму 6 544 911,30грн та № 7 від 19.07.2022 на суму 12 041 695,22грн.
Як зазначає позивач, відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 у справі 910/14379/22 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 вимоги про стягнення пені за актами виконаних робіт № 6 від 17.06.2022 та № 7 від 19.07.2022 в межах справи 910/14379/22 не заявлялися.
В обґрунтування позовних вимог в межах даної справи позивач посилається на те, що оскільки відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов'язання щодо своєчасності оплати виконаних робіт по за актами виконаних робіт № 6 від 17.06.2022 та № 7 від 19.07.2022 ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" нарахувало та заявило до стягнення з ПрАТ "Нафтогазвидобування" пеню в розмірі 4 684 843,28грн, у тому числі:
за актом виконаних робіт № 6 від 17.06.2022 (на суму 6 544 911,30грн) за період з 18.07.2022 по 23.04.2024 в сумі 1 649 675,27грн;
за актом виконаних робіт № 7 від 19.07.2022 (на суму 12 041 695,22грн) за період з 19.08.2022 по 23.04.2024 в сумі 3 035167,01грн.
Позивачем на адресу відповідача була надіслана вимога за № 01/94 від 05.04.2024 про сплату пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за Договором № 6578-НГД на виконання робіт з буріння свердловини від 12.11.2021 на загальну суму 4 684 843,28грн (а.с. 12 т. 1). Вказана вимога отримана позивачем 12.04.2024.
На підтвердження надсилання вимоги та отримання її відповідачем позивач надав фіскальний чек АТ "Укрпошта" від 08.04.2024 щодо відправлення № 3601102551952, рекомендоване повідомлення про вручення вручення поштового відправлення № 3601102551960 (а.с. 248 т. 1) та роздруківкою з сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження відправлення за трекінгом № 3601102551952 (а.с. 13 т. 1).
Вимога позивача про сплату пені за № 01/94 від 05.04.2024 залишена відповідачем без відповіді, а грошове зобов"язання - без виконання.
Судом прийнято до уваги наступне.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Згідно зі статтями 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Укладений між сторонами у справі договір за своєю правовою природою є договором підряду.
За змістом ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно зі ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Статтею 853 ЦК України встановлено обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акту визнані судом обґрунтованими.
Таким чином, згідно з положеннями статей 853, 882 Цивільного кодексу України, якщо замовник не підписав акт та не висловив заперечення щодо виконаних робіт, то такі роботи вважаються прийнятими.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акту і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором. Подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.03.2021 у справі № 910/11592/19, від 20.04.2021 у справі № 905/411/17 та від 14.07.2021 у справі № 911/1981/20.
Як вбачається з матеріалів справи в ході розгляду справи № 910/14379/22 Господарським суд міста Києва встановлено, що на виконання умов Договору № 6578-НГД на виконання робіт з буріння свердловини від 12.11.2021, позивачем у період з січня по липень 2022 року було виконано будівельні роботи з буріння Свердловини № 81 Семиренківського родовища, що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаним та скріпленим печатками обох сторін актом виконаних робіт № 4 від 18.02.2022 на суму 25013215,37 грн, а також односторонньо підписаними позивачем актами виконаних робіт № 5 від 16.03.2022 на суму 17716042,44 грн, № 6 від 17.06.2022 на суму 14232345,04 грн, № 7 від 19.07.2022 на суму 19259423,36 грн та № 8 від 05.08.2022 на суму 10287647,66 грн.
Суд встановив, що відповідач отримав від позивача акти виконаних робіт № 5 від 16.03.2022, № 6 від 17.06.2022, № 7 від 19.07.2022 та № 8 від 05.08.2022, проте відмовився від їх підписання.
При цьому у відзиві на позовну заяву відповідач визнав наявність заборгованості перед позивачем з оплати робіт за актами виконаних робіт № 4 від 18.02.2022 та № 5 від 16.03.2022.
Щодо інших актів обставини справи свідчать про те, що відповідач не заперечує виконання позивачем робіт, водночас вказує, що позивачем безпідставно включено до них роботи і послуги (сервіси), які ним фактично не виконувались і не надавались, поза-як були виконані та надані третіми особами за дорученням відповідача, у зв'язку з чим відповідач доводив необхідність зменшення вартості робіт на суму понесених ним затрат.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 858 Цивільного кодексу України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, вимагати від підрядника пропорційного зменшення ціни роботи.
Право відповідача вимагати пропорційного зменшення вартості робіт та послуг позивача, у разі порушення останнім зобов'язань, невиконання або неналежного виконання робіт, також передбачено у пункті С статті 14.3 Договору.
Під час розгляду справи позивач визнав таке право відповідача і погодився з ним шляхом зменшення розміру позовних вимог на суму витрат, понесених відповідачем на залучення третіх осіб для забезпечення сервісів, які відповідно до Додатку E до Договору мав забезпечити позивач.
Між сторонами відсутній спір щодо розміру витрат відповідача на послуги третіх осіб, а відтак з урахуванням положень ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України вказані обставини не підлягають доказуванню.
З цих же підстав звільняються від доказування обставини перевищення встановленого Договором ліміту використання палива на будівництво свердловини та зменшення вартості виконаних відповідно до актів виконаних робіт №6 від 17.06.2022, №7 від 19.07.2022 та №8 від 05.08.2022 робіт на вартість дизельного палива, яке було придбане відповідачем, оскільки позивач визнав понесення цих витрат відповідачем та зменшив розмір позовних вимог на відповідну суму.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що зазначені в актах виконаних робіт № 6 від 17.06.2022, № 7 від 19.07.2022 та № 8 від 05.08.2022 роботи, що виконувались упродовж травня - липня 2022 року, фактично виконані позивачем та, зважаючи на врахування зауважень відповідача щодо зменшення вартості цих робіт, вважаються прийнятими відповідачем.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Частиною 1 ст. 854 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
За приписами ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір підряду складається з двох взаємопов'язаних між собою зобов'язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має виконати роботи, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов'язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.
У п. В ст. 10.2 Договору визначено, що оплати за визначеними цим Договором чинними сервісними ставками (Додаток F) проводяться впродовж 30 календарних днів з моменту підписання обома сторонами Акту виконання робіт щодо відповідного об'єму в порядку, передбаченому статтею 10.1 Договору, та після отримання від підрядника відповідного рахунку-фактури.
При цьому, суд зауважив, що за своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, а тому не звільняє відповідача від обов'язку своєчасної оплати робіт.
У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що згідно банківської виписки по рахунку позивача відповідач 06.09.2022 перерахував позивачу 11 997 899,36 грн, 04.10.2022 - 12 148 692,12 грн, 03.11.2022 - 545 559,49 грн в якості оплати за виконані роботи відповідно до Акту виконаних робіт №4 від 18.02.2022.
З огляду на викладене, Господарський суд міста Києва в рішенні від 06.09.2023 у справі №910/14379/22 дійшов до висновку, що оскільки невиконання відповідачем грошового зобов'язання за Договором підтверджується матеріалами справи, доказів сплати боргу відповідач не надав, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 321 064,40 грн заборгованості з оплати робіт за Актом виконаних робіт № 4 від 18.02.2022, 17 716 042,44 грн заборгованості з оплати робіт за Актом виконаних робіт № 5 від 16.03.2022 та 18 585 606,53 грн заборгованості з оплати робіт за актами виконаних робіт № 6 від 17.06.2022, № 7 від 19.07.2022 та № 8 від 05.08.2022, що загалом складає 36 622 713,37 грн, є обґрунтованими.
Позовні вимоги в цій частині задоволено місцевим судом у повному обсязі та у цій частині сторонами у справі рішення суду першої інстанції не оскаржувалося, а відтак і не переглядалось апеляційним судом.
Отже рішенням Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 у справі №910/14379/22 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2024, що набрали законної сили, встановлено у ПрАТ "Нафтогазвидобування" перед ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" наявність заборгованості, зокрема по актах виконаних робіт № 6 від 17.06.2022 та № 7 від 19.07.2022.
Позивач зазначає, що на виконання рішень суду у справі № 910/14379/22 та Договору № 6578-НГД на виконання робіт з буріння свердловини від 12.11.2021 направив на адресу відповідача з супровідним листом від 20.12.2023 за № 01/422 акти виконаних робіт, розрахунки до актів виконаних робіт та акти переоцінки, у тому числі акт виконаних робіт № 6 від 17.06.2022 на загальну суму 6 544 911,30грн з розрахунком до нього та № 7 від 19.07.2022 на загальну суму 12 041 695,22грн з розрахунком до нього.
Відповідач у відзиві на позов заперечує факт отримання від позивача вищевказаних актів виконаних робіт.
На підтвердження направлення відповідачу вищевказаних актів виконаних робіт № 6 від 17.06.2022 на загальну суму 6 544 911,30грн з розрахунком до нього та № 7 від 19.07.2022 на загальну суму 12 041 695,22грн з розрахунком до нього та отримання їх відповідачем позивачем долучено до матеріалів справи (а.с. 252-253 т. 1):
лист від 20.12.2023 за № 01/422 з переліком доданих до нього документів,
фіскальний чек АТ "Укрпошта від 20.12.2023 щодо відправлення рекомендованого листа № 3601102476560,
роздруківку з сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження відправлення за трекінгом № 3601102476560, відповідно до якого вказане поштове відправлення вручено 27.12.2023,
рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 3601102476560 із зазначенням про особисте отримання 27.12.2023, що містить:
- штрих-код з написом "Полтава 11 36011 0247656 0", який збігається з номером рекомендованого листа фіскального чеку 3601102476560 від 20.12.2023;
- місце подання м. Полтава;
- дата подання 20.12.23;
- найменування адресата ПрАТ "Нафтогазвидобування";
- поштова адреса вул. Магнітогорська, буд. 1,оф 42, м. Київ, 02694;
- вид та категорія поштового відправлення - лист, рекомендоване;
- вищезазначене поштове відправлення, поштовий переказ вручено 27.12.2023, зазначено прізвище особи якій вручено;
- міститься підпис працівника поштового зв'язку.
У частині підлягає поверненню:
- відбиток календарного штемпеля;
- найменування відправника ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ";
- номер телефону 0502528166;
- поштова адреса вул. Небесної Сотні буд. 9/17, м. Полтава, 36000;
- штрих код з написом "Київ 94 02094 273894 8".
При цьому, відповідач, посилаючись на неотримання від позивача актів виконаних робіт № 6 та № 7 , не навів суду обґрунтувань, які ж документи були йому вручені у поштовому відправленні №3601102476560, надісланому позивачем.
В подальшому ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" листом за № 01/140 від 12.06.2024 звернулось до відповідача з проханням, зокрема, надіслати підписані та скріплені печаткою зі своєї сторони акти виконаних робіт, розрахунки до актів виконаних робіт та акти переоцінки, у тому числі і акти виконаних робіт № 6 від 17.06.2022 на суму 6 544 911,30грн та № 7 від 19.07.2022 на суму 12 041 695,22грн, які були надіслані позивачем з супровідним листом за № 01/422 від 20.12.2023 та отримані відповідачем 27.12.2023.
На підтвердження направлення відповідачу листа за № 01/140 від 12.06.2024 та отримання його відповідачем позивачем долучено до матеріалів справи (а.с. 249-251т. 1):
лист за № 01/140 від 12.06.2024 з переліком доданих до нього документів,
фіскальний чек АТ "Укрпошта від 12.06.2024 щодо відправлення рекомендованого листа № 360110266681,
роздруківку з сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження відправлення за трекінгом № 360110266681, відповідно до якого вказане поштове відправлення вручено 19.06.2024,
рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 360110266681 із зазначенням про особисте отримання 19.06.2024:
Вказаний лист відповідач залишив без відповіді.
Внаслідок порушення відповідачем грошового зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт Договору № 6578-НГД на виконання робіт з буріння свердловини від 12.11.2021 позивач нарахував та завив до стягнення з відповідача пеню у загальному розмірі 4 684 843,28грн, у тому числі:
за актом виконаних робіт № 6 від 17.06.2022 (на суму 6 544 911,30грн) за період з 18.07.2022 по 23.04.2024 в сумі 1 649 675,27грн;
за актом виконаних робіт № 7 від 19.07.2022 на суму 12 041 695,22грн за період з 19.08.2022 по 23.04.2024 в сумі 3 035167,01грн.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 854 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи викладене та умови договору, суд дійшов висновку, що строк виконання відповідачем зобов'язань з оплати виконаних робіт за актом №6 та актом № 7 є таким, що настав.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пункт 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами частин 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 8 Додатку I до Договору передбачено, що за кожен день прострочення оплати виконаних робіт та (або) інших платежів, передбачених Договором, компанія сплачує підряднику пеню в розмірі денної подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, що діє у періоді, за який сплачується пеня, від суми простроченої заборгованості, що утворилася на останній день терміну сплати відповідно до умов цього Договору з урахуванням перерахунку за курсом Національного банку України на останній день строку оплати.
З огляду на викладене, оскільки неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов"язань за Договором № 6578-НГД на виконання робіт з буріння свердловини від 12.11.2021 в частині своєчасного здійснення розрахунків за виконані роботи підтверджується матеріалами справи, зокрема судовими рішеннями справі № 910/14379/22, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені, нарахованої на підставі пункту 8 Додатку I до Договору за несвоєчасне здійснення розрахунків, визнається судом обґрунтованими.
При цьому суд зауважує, що згідно з ч. 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні. Водночас розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідним договором є незмінною. Таким чином, розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не змінює цивільне або господарське зобов'язання, у тому числі в частині строків його виконання. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом ( Постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2025 у справі № 916/190/18).
Здійснивши перевірку розрахунку пені позивача (не виходячи за заявлений позивачем період нарахування) суд встановив, що розмір пені, розрахований позивачем у позовній заяві, не перевищує розміру, розрахованого судом.
Судом враховано таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій (пені) суди також беруть до уваги як обставини, прямо визначені у статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України, так і інші обставини, на які посилаються сторони і які мають бути доведені ними. Найчастіше судами враховуються такі обставини (постанови Верховного Суду від 12.03.2019 року у справі № 916/3211/16, від 26.01.2021 року у справі № 922/4294/19, від 24.02.2021 року у справі № 924/633/20, від 16.03.2021 року у справі № 922/266/20): ступінь виконання зобов'язання боржником (співвідношення між сумою простроченого зобов'язання та загальною сумою зобов'язання); причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання; тривалість прострочення виконання; наслідки порушення зобов'язання для кредитора;- поведінку боржника (системність порушення, чи навпаки - порушення з боку боржника мало винятковий характер; намагання/зусилля боржника погасити борг або погашення основної заборгованості на момент звернення до суду, намагання врегулювати спір в досудовому порядку, звернення з пропозиціями про реструктуризацію боргу до кредитора); поведінку кредитора; майновий стан кредитора та боржника (наявність збитків, заборгованості по виплаті заробітної плати); негативні наслідки стягнення неустойки з боржника, які можуть настати для нього та третіх осіб (трудового колективу, населення); ризики настання неплатоспроможності боржника; статус боржника, предмет діяльності боржника (забезпечення оборонних потреб, безпеки та здоров'я населення); майнові, а також інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.
Втім, закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд оцінити при ухваленні рішення.
Суд не зобов'язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення пені; це не входить в предмет доказування у справах про стягнення пені. Відповідно до принципу змагальності суд оцінює лише надані сторонами докази і наведені ними аргументи. Суд повинен належним чином мотивувати своє рішення про зменшення пені, із зазначенням того, які обставини ним враховані, якими доказами вони підтверджені, які аргументи сторін враховано, а які відхилено (статті 86, 236-238 Господарського процесуального кодексу України).
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (відповідна правова позиція викладена, зокрема, в п.141 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 по справі № 911/952/22).
Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду (п.144 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 по справі № 911/952/22).
Визначення справедливого розміру неустойки належить до дискреційних повноважень суду (п.147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 по справі № 911/952/22).
Водночас слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Наявність у позивача можливості стягувати із відповідача надмірні грошові суми, як неустойку, спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
З огляду на великий перелік причин і обставин, які зумовили порушення відповідачем строку оплати виконаних робіт за Договором № 6578-НГД на виконання робіт з буріння свердловин від 12.11.2021, враховуючи, що заявлений позивачем до стягнення розмір пені є занадто великим (що становить більше 25% від загальної суми основного боргу, стягнутої за актами виконаних робіт № 6 та № 7 ), присудження до стягнення якої у повному обсязі матиме наслідком покладання на відповідача надмірного тягаря та отримання позивачем невиправданого прибутку, враховуючи, що безпека держави та населення України знаходяться у безпосередній залежності від сталої роботи об'єктів відповідача, спрямована на зебезпечення, в умовах воєнного стану, належного проходження опалювального сезону, що в даний час є головним завданням країни задля підтримання енергетичної сфери, враховуючи відсутність доказів понесення позивачем збитків, зумовлених порушенням відповідачем його господарських зобов'язань, погіршення фінансового стану, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача, на 90%, що становить 4 216 358,95 грн, цим самим забезпечивши баланс інтересів сторін.
Таким чином, за рішенням суду стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в сумі 468 484,33 грн грн.
Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належність доказів передбачена ст. 76 ГПК України, у відповідності до якої належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України встановлена допустимість доказів, у відповідності до якої обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
З аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача підлягають задоволенню частково в сумі 468 484,33 грн грн.
Суд встановив, що за подання до суду позову позивач сплатив 70 272,70грн судового збору за квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки 23.04.2024 (а.с. 5 т. 1).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, судовий збір, у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення є наслідком не необгрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судами свого права на таке зменшення, передбачене наведеною нормою. Тому витрати по сплаті судового збору в сумі 70 272,70грн грн покладаються на відповідача у повному обсязі.
Заява розпорядника майна ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" арбітражного керуючого Гусара І.О., який також є виконуючим обов"язки керівника ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ", про припинення у даній справі повноважень представника ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" адвоката Остапенка О.П. судом відхиляється з огляду на наступне.
В поданій заяві ( вх. № 2531 від 24.02.2025, а.с. 85-93 т.2) розпорядник майна посилається на те, що представництво інтересів ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" у даній справі здійснюється адвокатом АО "АРГОС" Остапенком О.П. на підставі договору про надання правової допомоги №13/22 від 17.05.2022. Зазначає, що 24.12.2024 він повідомив АО "АРГОС" про відкликання всіх раніше зроблених заявок від ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" щодо надання послуг з боку АО "АРГОС" за договорами укладеними між ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" та АО "АРГОС" .
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Суд розглянувши вищевказану заяву, а також зважаючи на положення п. 7.2 Договору № 13/22 від 17.05.2022 про надання правничої допомоги, за змістом якого договір може бути розірваний за згодою сторін, та зважаючи на те, що матеріали справи не містять відповідних доказів наявності згоди обох сторін правочину щодо припинення правовідносин або розірвання договору в судовому порядку, дійшов висновку про недоведеність обставин щодо відсутності в Остапенка О.П. процесуальних повноважень на здійснення представництва ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" у даній справі.
Керуючись ст.ст. 129, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування" (вул. Магнітогорська, 1, к. 42, м. Київ, 02660; код ЄДРПОУ 32377038) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ОЙЛ" ( вул. Небесної Сотні, 9/17, м. Полтава, 36000; код ЄДРПОУ 38516938) 468 484, 33 грн пені за несвоєчасне виконання грошового зобов"язання за Договором № 6578-НГД на виконання робіт з буріння свердловини від 12.11.2021 та 70 272, 70 грн. судового збору.
3. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Видати наказ після набранням рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 Господарського процесуального кодексу України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено та підписано 06.10.2025
Суддя О.О. Ореховська