65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"21" жовтня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3060/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи:
за позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, Одеська обл., м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 1)
до відповідача: Молодіжної громадської організації "Центр студентського спілкування" (65009, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Сегедська, будинок 23 Б, квартира 11)
про стягнення 130 119,34 грн
1. Зміст позовних вимог Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.
04.08.2025 Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Молодіжної громадської організації "Центр студентського спілкування", в якій просить суд стягнути з відповідача неустойку за прострочення повернення об'єкта оренди у сумі 130 119,34 грн та судовий збір.
2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.08.2025 за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/3060/25 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз'яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.
Ухвала суду від 11.08.2025 була надіслана позивачу до електронного кабінету 11.08.2025 о 20:25, про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного листа, а також надіслана на юридичну адресу відповідача, втім, поштове повідомлення повернулося до суду неврученим через відсутність адресата за вказаною адресою, про що свідчить наявна в матеріалах справи поштова довідка (а.с.62).
Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
За таких обставин, зважаючи на обставину повернення до суду ухвали від 11.08.2025 з відміткою поштової установи "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.61-64), суд зазначає про виконання обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом відповідної процесуальної дії (відкриття провадження у справі).
Згідно з ч.5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від сторін до суду не надходило.
Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зі змісту ст. 165 ГПК України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Згідно положень ст.248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Враховуючи необхідність забезпечення доступу до правосуддя, гарантованого державою та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в умовах воєнного стану, суд вважає за можливе розглянути дану справу в межах розумного строку.
3. Позиція учасників справи.
3.1. Доводи Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.
12.12.2006 між Представництвом по управлінню комунальною власністю міськради (орендодавець, позивач) та Молодіжною громадською організацією «Центр студентського спілкування» (Орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №335/201, згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення напівпідвалу, загальною площею 55,9 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Краснова, 14, на підставі розпорядження міського голови №1384-01р від 12.12.2006 під розміщення організації (п.1.1. договору).
Відповідно до п.1.2. договору строк дії договору оренди з 12 грудня 2006 року до 01 листопада 2007 року.
Разом із договором від 12.12.2006 сторони підписали розрахунок орендної плати та акт приймання-передачі приміщення.
10.01.2007 сторони уклали додаткове погодження №l до договору, яким внесли зміни у частині площі з 55,9 кв.м. на 66,4 кв.м. на підставі акту обстеження від 10.01.2007 та технічного паспорту ОМБТІ та РОН від 27.04.98, та визначили, що орендна плата з 10.01.2007 становить 382,97 грн на рік.
Додатковими погодженнями №2 від 29.12.2008, №3 від 12.02.2009 та №4 від 20.04.2009 продовжувався строк дії договору та змінювався розмір орендної плати.
Додатковим погодженням №5 від 28.02.2012 назву орендодавця за договором оренди Nє335/201 від 12.12.2006 змінено на Департамент комунальної власності Одеської міської ради на підставі рішення Одеської міської ради від 31.01.2011 №273-VI, строк дії договору продовжено до 31.12.2012, встановлено, що орендна плата з 28.02.2012 становить 1 грн на рік.
В подальшому, сторонами вносились зміни щодо розміру орендної плати та продовження строку дії договору відповідними додатковими договорами.
Додатковим договором №14 від 23.12.2018 сторони продовжили термін дії договору на один рік, а саме: з 01.01.2020 до 31.12.2020 та домовилися, що орендна плата з 01.01.2020 до 31.12.2020 становить 1 грн 20 коп. з ПДВ, а з 01.01.2021 - 1551,11 грн, що розраховано на 01.12.2019 (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць.
Отже, сторонами остаточно було встановлено строк дії договору оренди до 31.12.2020 року.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.02.2024 по справі №916/3833/23 позовні вимоги Департаменту повністю задоволено. Виселено Молодіжну громадську організацію «Центр студентського спілкування» з нежитлового приміщення напівпідвалу, загальною площею 55,9 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул.Краснова, 14 на користь Департаменту. Стягнуто з відповідача на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради неустойку за прострочення повернення об?єкта оренди в розмірі 118 534, 84 грн за період з 01.01.2021 по 30.11.2023.
У зв'язку з невиконанням орендарем зобов'язання щодо повернення орендованого майна Департаменту самостійно за актом приймання-передачі, старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) Подолян А.В. виселено Молодіжну громадську організацію «Центр студентського спілкування» з нежитлового приміщення напівпідвалу, загальною площею 55,9 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Краснова, 14, про що складено акт державного виконавця від 23.05.2025.
При цьому, позивач зазначає, що саме у зв'язку з невиконанням орендарем зобов'язання щодо повернення орендованого майна Департаменту самостійно за актом приймання-передачі позивачем нарахована неустойка у розмірі подвійної орендної плати за кожен місяць прострочення, що за період з 01.08.2023 до 23.05.2025 складає 130 119,34 грн, яку позивач просить стягнути у судовому порядку.
4. Фактичні обставини, встановлені судом.
Нежилі напівпідвальні приміщення № 602, загальною площею 55,9 кв.м., які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Краснова, № 14, згідно свідоцтва про право власності серії САВ № 331258 від 19.04.2007 та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №15572229 від 14.08.2007, належать на праві комунальної власності територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради (а.с.12).
12.12.2006 між Представництвом по управлінню комунальною власністю міськради (орендодавець, позивач) та Молодіжною громадською організацією “Центр студентського спілкування» (орендар, відповідач) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №335/201 (а.с.13-15), згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення напівпідвалу, загальною площею 55,9 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Краснова, № 14, на підставі розпорядження міського голови № 1384-01р від 12.12.2006 під розміщення організації (п. 1.1. договору).
Відповідно до п.1.2. договору оренди №335/201, строк дії договору оренди з 12 грудня 2006 року до 01 листопада 2007 року.
У п.2.2. договору встановлено, що за орендоване приміщення орендар зобов'язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить за перший, після підписання договору оренди, місяць 113,74 грн. без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.
Відповідно п. 2.4. договору, орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.
Пунктом 4.1 договору сторони погодили, що вказане у п. 1.1 приміщення орендодавцем передається орендарю виключно для використання під розміщення організації.
У пункті 4.7. договору встановлено, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди.
За умовами п. 7.9 договору його дія припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; продажу об'єкта оренди за участю орендаря; переходу права власності на об'єкт оренди за договорами відчуження; загибелі об'єкта оренди; достроково за згодою сторін або за рішенням арбітражного суду (суду); банкрутства або ліквідації орендаря; інших випадках, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до п. 7.12 договору вступ орендаря у користування приміщенням настає одночасно з підписанням відповідного розпорядження про передачу в оренду нежитлового приміщення, договору оренди та акту приймання-передачі вказаного приміщення.
Разом із договором оренди № 335/201 від 12.12.2006 сторони підписали розрахунок орендної плати та акт приймання-передачі приміщення (а.с.17-18).
10.01.2007 сторони уклали додаткове погодження №1 до договору оренди №335/201, яким внесли зміни у частині площі з 55,9 кв.м. на 66,4 кв.м. на підставі акту обстеження від 10.01.2007 та технічного паспорту ОМБТІ та РОН від 27.04.98, та визначили, що орендна плата з 10.01.2007 становить 382,97 грн на рік (а.с.19).
Додатковими погодженнями № 2 від 29.12.2008, № 3 від 12.02.2009 та № 4 від 20.04.2009 продовжувався строк дії договору №335/201 та змінювався розмір орендної плати (а.с.20-22).
Додатковим погодженням № 5 від 28.02.2012 назву орендодавця за договором оренди №335/201 від 12.12.2006 змінено на Департамент комунальної власності Одеської міської ради на підставі рішення Одеської міської ради від 31.01.2011 №273-VІ, строк дії договору продовжено до 31.12.2012, встановлено, що орендна плата з 28.02.2012 становить 1 грн на рік (а.с.23).
В подальшому, сторонами вносились зміни щодо розміру орендної плати та продовження строку дії договору відповідними додатковими договорами № 6 від 12.0.2013, № 7 від 13.02.2014, № 8 від 20.11.2014, № 9 від 13.01.2016, № 10 від 20.02.2017, № 11 від 12.12.2017, № 12 від 02.03.2018, № 13 від 29.12.2018 (а.с.24-38).
Додатковим договором №14 від 23.12.2018 сторони продовжили термін дії договору на один рік, а саме: з 01.01.2020 до 31.12.2020 та домовилися, що орендна плата з 01.01.2020 до 31.12.2020 становить 1 грн 20 коп. з ПДВ, а з 01.01.2021 - 1551,11 грн, що розраховано на 01.12.2019 (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць (а.с.39).
У претензії від 27.02.2025 позивач заявив вимогу у місячний строк сплатити неустойку за прострочення повернення об'єкта оренди у розмірі 105 562,58 грн зі період з 1.08.2023 до 31.01.2025 (а.с.40). Вказана претензія направлена на адресу відповідача 28.02.2025, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.41).
Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.02.2024 у справі №916/3833/23 (а.с.42-47), яке набрало законної сили 26.03.2024, виселено Молодіжну громадську організацію “Центр студентського спілкування» з нежитлового приміщення напівпідвалу, загальною площею 55,9 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Краснова, 14 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради та стягнуто з Молодіжної громадської організації “Центр студентського спілкування» на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради неустойку за прострочення повернення об'єкта оренди в розмірі 118 534,84 грн.
При цьому, судом було встановлено, що договір оренди нежитлового приміщення №335/201 закінчився 31.12.2020. Проте, відповідач не виконав свій обов'язок щодо повернення орендованого майна та оформлення повернення наймачем орендованого майна шляхом підписання акта приймання-передачі нерухомого майна після закінчення строку дії договору оренди.
З огляду на те, що доказів виконання вказаного обов'язку відповідач суду не надав, доказів вчинення орендодавцем (Департаментом комунальної власності Одеської міської ради) дій, спрямованих на ухилення від прийняття об'єкта оренди від орендаря після закінчення строку дії договору, або ухилення орендодавця від підписання акта приймання-передачі майна матеріали справи також не містять, і відповідачем такі докази не подавалися, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна у розмірі 118 534,84 грн за період з 01.01.2021 по 31.07.2023.
Судом також було встановлено, що відповідно до акту обстеження нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Краснова, 14, від 16.08.2023 комісією у складі заступника начальника орендного відділу Департаменту, головного спеціаліста орендного відділу, заступника начальника орендного відділу КУ “Муніципальна служба комунальної власності ОМР» встановлено, що нежитлове напівпідвальне приміщення, загальною площею 66,4 кв.м., що знаходиться в орендованому користуванні МГО “Центр студентського спілкування» за договором оренди від 12.12.2006 № 335/201, під розміщення громадської організації, строком до 31.12.2020, зачинено, орендарем не використовується, приміщення не застраховано, є заборгованість по орендній платі.
Актом державного виконавця від 23.05.2025 встановлено, що нежитлові приміщення напівпідвалу площею 55,9 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Краснова, 14, передані представнику Департаменту. Рішення суду виконано (а.с.48).
26.05.2025 було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу №916/3833/23 від 1.04.2024 щодо виселення з огляду на фактичне повне виконання рішення (а.с.49).
Позивачем також надано суду розрахунок неустойки, яка у період з 1.08.2023 до 23.05.2025 складає 130 119,34 грн (а.с.50).
5. Позиція суду.
5.1 Щодо правомірності нарахування неустойки у період з 1.08.2023 до 23.05.2025.
Частиною 2 ст. 785 ЦК України встановлено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Невиконання наймачем передбаченого частиною першою статті 785 ЦК України обов'язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до частини другої статті 785 ЦК України такої форми майнової відповідальності, як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 19.07.2023 у справі № 924/746/22, від 19.10.2021 у справі № 922/4268/20.
Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як вже було зазначено судом, факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором щодо повернення об'єкта оренди після закінчення строку дії договору встановлений в рішенні Господарського суду Одеської області від 22.02.2024 у справі №916/3833/23, яким виселено Молодіжну громадську організацію “Центр студентського спілкування» з нежитлового приміщення напівпідвалу, загальною площею 55,9 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Краснова, 14, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради та стягнуто з Молодіжної громадської організації “Центр студентського спілкування» на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради неустойку за прострочення повернення об'єкта оренди в розмірі 118 534,84 грн за період з 01.01.2021 по 31.07.2023.
Враховуючи, що доказів повернення майна після припинення договору відповідачем не надано, а акт державного виконавця датовано 26.05.2025, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення неустойки за вказаний період в порядку ст.785 ЦК України.
Згідно з поданим позивачем до суду розрахунком неустойки у цій справі, позивачем заявлено до стягнення неустойку у сумі 130 119,34 грн за період з 1.08.2023 до 23.05.2025 (а.с.50).
Водночас, позивачем не було враховано висновки, наведені у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі №916/1319/19, відповідно до яких при розрахунку розміру неустойки згідно з частиною 2 статті 785 ЦК за неповернення майна з оренди після припинення дії договору найму до її складу не включається податок на додану вартість, який мав би сплачуватися орендарем орендодавцю у випадку правомірного користування майном.
Такі висновки Верховного Суду ґрунтуються на тому, що застосування будь-яких заходів юридичної відповідальності за порушення господарських зобов'язань до юридичної особи не віднесено законодавцем до об'єктів оподаткування ПДВ. Основою для розрахунку ПДВ виступає додана вартість - знов створена вартість підприємством за рахунок його власних факторів виробництва (землі, капіталу, робочої сили, підприємництва тощо). Додана вартість (Value Added) це різниця між вартістю продукції, яку випускає підприємство, та вартістю засобів виробництва які ним використовуються; це вартість, яка додається в процесі виробництва товарів до вартості сировини, матеріалів, палива на кожній стадії руху товарів від виробника до споживача; це вартість послуги, яка надана юридичною особою до закупленої сировини та матеріалів своїми факторами виробництва; це чистий внесок фірми у створення товару.
Виходячи з аналізу частини 2 статті 785 ЦК, неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення її повернення, враховуючи природу її виникнення, не генерує додану вартість, оскільки не є товаром або послугою, її виникнення не пов'язане з впливом дій виробника/надавача послуг, розмір такої неустойки не залежить від вартості використаних продавцем/надавачем послуг сировини, інших товарів та додаткових послуг. Неустойка, нарахована на підставі частини 2 статті 785 ЦК, є спеціальною санкцією за порушення законодавства, вона не може бути об'єктом оподаткування податком на додану вартість в силу своєї правової природи як міри відповідальності.
За таких обставин, виключенню підлягає сума ПДВ, нарахована на орендну ставку.
При цьому, суд також зазначає про відсутність підстав для нарахування неустойки до 23.05.2025 включно, враховуючи, що актом державного виконавця, датованим 23.05.2025, було передано вказане приміщення орендодавцю.
Отже, за підрахунком суду розмір неустойки за період з 1.08.2023 до 22.05.2025 становить 108 253,54 грн.
5.2. Щодо обставин, які підлягають врахуванню при визначенні розміру неустойки, що підлягає стягненню.
Суд враховує, що Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у Постанові від 16.08.2024 по справі №910/14706/22 відступив від висновку колегій суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постановах від 29.03.2018 у справі №914/730/17, від 30.10.2019 у справі №924/80/19, та сформував правову позицію про те, що санкція, передбачена частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, є різновидом неустойки (штрафної санкції), яка є законною неустойкою і застосовується у разі, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі.
Отже, така неустойка, передбачена частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, може бути зменшена судом за правилами частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України.
Так, за ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Оцінюючи можливість зменшення суми неустойки, суд враховує, що позивачем доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану чи завдання останньому збитків в результаті дій саме відповідача, не надано.
Крім того, суд враховує, що актом державного виконавця від 23.05.2025 встановлено, що нежитлові приміщення напівпідвалу площею 55,9 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Краснова, 14, передані представнику Департаменту (а.с.48).
Водночас, у наведеному акті державного виконавця встановлено факт відсутності боржника в орендованому приміщенні без зазначення дати виселення. Складання державним виконавцем відповідного акту 23.05.2025 не свідчить про звільнення відповідачем вказаного приміщення саме у цю дату, а не раніше. При цьому позивач не довів суду неможливість вчинення відповідних виконавчих дій з моменту набрання чинності рішенням суду у справі №916/3833/23 (з 26.03.2024) та до 23.05.2025. Матеріали справи також не містять жодного повідомлення з боку позивача щодо необхідності звільнення відповідачем орендованого приміщення як після закінчення строку дії договору, так і після винесення судом рішення щодо виселення, зокрема й у період з 1.08.2023 до 23.05.2025, за який позивач просить суд стягнути з відповідача неустойку.
Суду також не надано доказів, що підтверджують можливість здачі приміщення в оренду іншій особі у разі його своєчасного звільнення відповідачем.
При цьому, рішенням суду було встановлено, що відповідно до акту обстеження нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Краснова, 14, від 16.08.2023 комісією у складі заступника начальника орендного відділу Департаменту, головного спеціаліста орендного відділу, заступника начальника орендного відділу КУ “Муніципальна служба комунальної власності ОМР» встановлено, що нежитлове напівпідвальне приміщення, загальною площею 66,4 кв.м., що знаходиться в орендованому користуванні МГО “Центр студентського спілкування» за договором оренди від 12.12.2006 № 335/201, під розміщення громадської організації, строком до 31.12.2020, зачинено, орендарем не використовується, приміщення не застраховано, є заборгованість по орендній платі.
Суд також враховує, що відповідач є громадською організацією, при цьому, рішенням Одеської міської ради №969-VIII від 29.06.2022 на період воєнного стану та до його припинення (скасування) за договорами оренди комунального майна територіальної громади м. Одеси, укладеними до 24 лютого 2022 року, звільнено від орендної плати орендарів, які є громадськими об'єднаннями та благодійними організаціями.
Дійсно, для звільнення орендарів від орендної плати орендодавцем має бути прийнято відповідний наказ, водночас, суд враховує направленість нормотворчості органів місцевого самоврядування на підтримку та захист інтересів громадських та благодійних організацій у період воєнного стану.
При цьому суд бере до уваги, що рішенням Господарського суду Одеської області від 22.02.2024 по справі №916/3833/23, зокрема, стягнуто з відповідача на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради неустойку у розмірі 118 534,84 грн за період з 01.01.2021 по 31.07.2023, тобто, подвійну орендну плату, у тому числі за період воєнного стану.
З урахуванням викладеного у сукупності, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов'язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов'язання, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України, суд з огляду на наведені положення законодавства та правові висновки Верховного Суду, застосовуючи принципи справедливості, добросовісності, розумності, дійшов висновку щодо можливості зменшення розміру неустойки до 10 000 грн.
Приймаючи до уваги зменшення розміру неустойки судом з власної ініціативи, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору, враховуючи його мінімальний розмір, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Молодіжної громадської організації "Центр студентського спілкування" (65009, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Сегедська, будинок 23 Б, квартира 11, код ЄДРПОУ 21009873) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) неустойку за прострочення повернення об'єкта оренди у сумі 10 000 /десять тисяч/ грн, судовий збір у сумі 2 422 /дві тисячі чотириста двадцять дві/ грн 40 коп.
3. В задоволенні решти позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Ю.М. Щавинська