65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"20" жовтня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1546/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г.
при секретарі судового засідання Меленчук Т.М.
розглянувши справу №916/1546/25
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна телекомунікаційна компанія" (65016, м. Одеса, провул. Ванний, буд.20; ЄДРПОУ 34994559)
До відповідача: Об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку “ВІЛЬЯМСА 58-А» (65113, м. Одеса. вул. Євгена Чикаленка, буд. 58-А; ЄДРПОУ 44983627)
про визнання укладеним договору
Представники:
Від позивача: Скляренко Ю.С., ордер, Корнєєва К.М., самопредставництво
Від відповідача: Бороган В.В., ордер, Сопруненко О.В., керівник
Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Південна телекомунікаційна компанія" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку “ВІЛЬЯМСА 58-А» про визнання укладеним договору.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.04.2025р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна телекомунікаційна компанія" від 21.04.2024р. вх. № ГСОО 1582/25 залишено без руху. Встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної, які визначено судом в ухвалі суду. Повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю "Південна телекомунікаційна компанія", що відповідно до вимог ч. 4 ст.174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
01.05.2025р. до Господарського суду Одеської області позивачем були надані докази, в підтвердження усунення недоліків позовної заяви, які були визначені судом в ухвалі Господарського суду Одеської області від 28.04.2025р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.05.2025р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна телекомунікаційна компанія" до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1546/25. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "09" червня 2025 р. о 11:20. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачу відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано представників учасників справи у підготовче засідання, призначене на 09.06.2025р. о 11:20.
09.06.2025р. до суду відповідачем надано відзив.
09.06.2025р. суд, без оформлення окремого документа, постановив ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 28.07.2025р. о 10:00, із викликом учасників справи в судове засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.06.2025р. повідомлено ТОВ "Південна телекомунікаційна компанія" про підготовче засідання, яке відбудеться "28" липня 2025 р. о 10:00. Встановлено позивачу строк на подання відповіді на відзив, в порядку ст.166 ГПК України до 25.06.2025р. включно. Встановлено відповідачу строк на подання заперечень на відповідь на відзив, в порядку ст.167 ГПК України до 10.07.2025р. включно.
25.06.2025р. до суду позивачем надано відповідь на відзив.
10.07.2025р. до суду відповідачем надано заперечення.
28.07.2025р. до суду позивачем надано пояснення.
28.07.2025р. судом, без оформлення окремого документа, постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.08.2025р. о 12:00, із викликом учасників справи в судове засідання.
18.08.2025р. судом оголошено перерву у розгляді справи по суті до 22.09.2025р. о 12:00, із викликом учасників справи в судове засідання.
22.09.2025р. судом оголошено перерву у розгляді справи по суті до 24.09.2025р. о 13:20, із викликом учасників справи в судове засідання.
24.09.2025р. судове засідання не відбулося, у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.09.2025р. судове засідання для розгляду справи №916/1546/25 по суті призначено на "13" жовтня 2025 р. о 13:00. Резервна дата 20.10.2025р. о 12:00.
Позивач підтримує заявлені позовні вимоги.
Відповідач заперечував проти позову позивача.
У судовому засіданні 20.10.2025 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 21.10.2025 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив.
В обґрунтування поданого позову, позивачем було зазначено суду, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Південна телекомунікаційна компанія» є постачальником електронних комунікаційних послуг та мереж, зареєстроване в Реєстрі постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг за № 291 та надає на території м. Одеса послуги.
За поясненнями позивача, 07 лютого 2025 року з метою розвитку електронних комунікаційних мереж у відповідності із абзацом другим частини другої статті 16 Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж» Товариство з обмеженою відповідальністю "Південна телекомунікаційна компанія" листом вих. № 040 від 05.02.2025 р. звернулося до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 58-А» з пропозицією укладення договору з доступу до інфраструктури об'єкта будівництва (багатоквартирного будинку №58-А по вулиці Євгена Чикаленка (попередня назва вулиці - Академіка Вільямса) у м. Одесі) для забезпечення можливості надання електронних комунікаційних послуг і отримання таких послуг мешканцями будинку.
За поясненнями позивача, до листа Товариство з обмеженою відповідальністю "Південна телекомунікаційна компанія" додало два примірники проекту Договору № Д- 02/25-02 з доступу до інфраструктури об'єкта будівництва.
Як вказує позивач, відповідачем вищевказаний лист отримано не було, а поштове відправлення №0505249980263 повернуто відправнику у зв'язку з закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується роздруківкою з сайту Укрпошти щодо відстеження поштового відправлення.
Як вказує позивач, станом на дату подання позовної заяви проект Договору відповідачем не підписано.
За посиланням позивача, відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 16, ч. 5 ст. 16 «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж», відмова в укладенні договору з доступу з інших підстав, ніж визначені у цій статті, забороняється.
Враховуючи вищевикладене та ухилення відповідача від укладення Договору, позивач з метою захисту своїх порушених прав вимушене звернутися до суду з позовною заявою про визнання договору укладеним.
Щодо обов'язковості укладання договору з доступу до інфраструктури об'єкта будівництва та ухилення відповідача від укладання даного Договору позивачем було зазначено суду, що обов'язковість укладення договору з доступу прямо передбачена ст. 16 Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва» та обов'язок укладення договору, з урахуванням дії в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року, введеного Указом Президента № 64/2022 від 24.02.2022 та положень п. розділу VI Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж», виникає після письмового звернення замовника, підписаного уповноваженою належним чином його посадовою особою (представником), до якого додаються два примірники проекту договору з доступу, що і було здійснено позивачем.
При цьому, як вважає позивач, ухилення відповідача від укладення договору є безпідставним та таким, що порушує права позивача.
Надаючи відзив на позову заяву, відповідачем було зазначено суду, що діючим законодавство передбачено, що позивач не має право здійснювати доступ без погодження із власником та даний факт свідчить про те, що позивач, в порушення вимог Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж» не отримавши згоди від відповідача щодо доступу до об'єкту будівництва та не уклавши з відповідачем відповідного договору з доступу встановив у багатоквартирному будинку №58-А по вул. Ак. Вільямса в м. Одесі своє обладнання.
Відповідачем було зазначено суду, що він на протязі всього періоду намагався укласти з позивачем договір з доступу, проте позивач проігнорував дані звернення.
Також, надаючи заперечення проти позову відповідачем було зазначено суду, що у преамбулі договору не вірно зазначена посада керівника відповідача, відповідачем було зазначено, що він вважає за необхідним викласти пункт 2.3 у іншій редакції., видалити пункт 2.5. та пункт 2.6.
Розділ 3,4, 6, 7, 8, 9 Договору відповідач бажав викласти у свій редакції, розділ 5 Договору доповнити та Додаток №1 до Договору № Д-02/25-02 з доступу до інфраструктури об'єкта будівництва.
Відповідач вважає, що саме дані зміни відповідають вимогам Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж», Методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта будівництва, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.09.2018 №247 та зареєстрованого в міністерстві юстиції України 28.09.2018 за № 1119/32571 та захищають права усіх співвласників багатоквартирного будинку, якім на праві спільної сумісної власності належать об'єкт будівництва.
Надаючи відповідь на відзив, позивачем було зазначено суду, що відповідач ніяким чином не повідомляв позивача про неправомірне розміщення останнім технічних засобів телекомунікацій. Жодного обґрунтування розрахунку та доказів додаткових витрат відповідача на утримання елементів інфраструктури будинку, пов'язаних з наданим доступом, наданих не було, у зв'язку з чим позивач відмовився укладати такий договір.
За посиланням позивача, надання телекомунікаційних послуг до моменту укладення договору з доступу до інфраструктури об'єкта будівництва не є підставою для відмови замовнику в укладанні такого договору з доступу.
Також позивачем було зазначено суду, що Законом України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж» не передбачено таких підстав для відмови в укладенні договору з доступу, як ненадання згоди загальними зборами об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку на укладення такого правочину, а тому відмова відповідача в укладенні договору з доступу у зв'язку з відсутністю згоди загальних зборів Об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 58-А» є незаконною.
Надаючи заперечення, відповідачем було зазначено суду, що твердження позивача, що згідно вимог Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж» не передбачене право об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку подавати свої зауваження та розбіжності щодо умов договору протирічить вимогам ГК України та ЦК України.
Надаючи додаткові пояснення, позивачем було зазначено суду, що відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження фактичного понесення зазначених додаткових витрат, а також не надано жодного розрахунку таких витрат.
Позивач вважає, що запропонована відповідачем редакція Додатку №1 до Договору №Д-02/25-02 є неприйнятною та не може бути погоджена сторонами та редакція Договору, запропонована відповідачем, не відповідає принципам рівності сторін та балансу їх інтересів, а тому не може бути прийнята, оскільки не забезпечує справедливий договірний баланс, містить ознаки зловживання правом та суперечить вимогам Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж».
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, за час розгляду справи, дійшов таких висновків.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Чинне законодавство визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.
Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочин.
Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).
В силу частин третьої, четвертої, сьомої статті 179 Господарського кодексу України укладання господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Суд вправі задовольнити позов про спонукання укласти договір лише у разі, якщо встановить, що існує правовідношення, в силу якого сторони зобов'язані укласти договір, але одна із сторін ухилилася від цього. При цьому, у справі має бути доведено наявність відповідного правовідношення, а саме: прямого законодавчого обов'язку відповідача щодо укладення договору.
Саме такий правовий висновок викладено в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.10.2018 у справі №910/15590/17.
Суд врахував, що з 28.08.2025 втратив чинність Господарський кодекс України, але на час звернення позивача з позовом він був чинний.
Надаючи оцінку доводам позивача, суд зазначає таке.
Як з'ясовано судом, 07 лютого 2025 року з метою розвитку електронних комунікаційних мереж у відповідності із абзацом другим частини другої статті 16 Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж» позивач листом вих. № 040 від 05.02.2025 р. звернувся до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 58-А» з пропозицією укладення договору з доступу до інфраструктури об'єкта будівництва (багатоквартирного будинку №58-А по вулиці Євгена Чикаленка (попередня назва вулиці - Академіка Вільямса) у м. Одесі) для забезпечення можливості надання електронних комунікаційних послуг і отримання таких послуг мешканцями будинку та додав два примірники проекту Договору №Д-02/25-02 з доступу до інфраструктури об'єкта будівництва.
Відповідно до частини 2 статті 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: установлення, зміни і припинення господарських правовідносин.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Переддоговірним є спір, який виникає у разі, якщо сторона ухиляється або відмовляється від укладення договору в цілому або не погоджує окремі його умови.
Відповідно до ст. 187 Господарського кодексу України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.
Зі змісту зазначеної статті вбачається, що переддоговірним є спір, який виникає у разі, якщо сторона ухиляється або відмовляється від укладення договору в цілому або не погоджує окремі його умови. При цьому передати переддоговірний спір на вирішення суду можливо лише тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов'язаною його укласти через пряму вказівку закону, або на підставі обов'язкового для виконання акта планування. В інших випадках спір про укладення договору чи з умов договору може бути розглянутий господарським судом тільки за взаємною згодою сторін або якщо сторони зв'язані зобов'язанням укласти договір на підставі існуючого між ними попереднього договору. У разі вирішення судом переддоговірного спору з дотриманням вказаних вимог днем укладення договору вважається день набрання чинності відповідним рішенням суду, враховуючи, що в такому випадку договірне зобов'язання між сторонами виникає саме на підставі судового рішення.
Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.05.2018 у справі №61/341, постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №905/887/19, від 16.01.2020 у справі №905/514/19, від 24.10.2019 у справі №46/406, від 08.10.2019 у справі №908/203/19.
Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про електронні комунікації", постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг мають право, в тому числі на установлення технічних засобів електронних комунікацій у приміщеннях, що належать їм на належних правових підставах, з дозволу власника приміщення та розміщення на елементах інфраструктури об'єктів будівництва, транспорту та електроенергетики технічних засобів електронних комунікацій на договірних засадах у порядку, встановленому законодавством.
Згідно зі ст. 25 Закону України "Про електронні комунікації", доступ до елементів інфраструктури об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельної каналізації електрозв'язку, будинкової розподільної мережі, що не перебувають у власності постачальників електронних комунікаційних послуг та/або мереж для розгортання загальнодоступних електронних комунікаційних мереж, здійснюється відповідно до Закону України "Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж".
Закон України "Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж" (назва Закону із змінами, внесеними згідно із Законом №1971-IX від 16.12.2021; далі - Закон) визначає правові, економічні та організаційні засади забезпечення доступу до інфраструктури об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельної каналізації електрозв'язку, будинкової розподільної мережі для розташування технічних засобів електронних комунікацій з метою забезпечення розвитку інформаційного суспільства в Україні, встановлює повноваження органів державної влади, органів місцевого самоврядування, визначає права та обов'язки осіб, які беруть участь у таких господарських відносинах.
Згідно зі ст. 4 Закону, забезпечення доступу до інфраструктури об'єкта доступу здійснюється за такими принципами: державне регулювання доступу до інфраструктури об'єкта доступу; доступ до інфраструктури об'єкта доступу виключно на договірній основі; забезпечення недискримінаційного доступу замовника до інфраструктури об'єкта доступу з метою користування ним; доступність та відкритість інформації щодо можливості доступу до інфраструктури об'єкта доступу; забезпечення надання доступу до інфраструктури об'єкта доступу на строк не менше строку надання електронних комунікаційних послуг споживачам; ефективне користування інфраструктурою об'єкта доступу, доступ до якого є обмеженим.
Відповідно до ст. 1 Закону, замовник доступу до інфраструктури об'єкта доступу (далі - замовник) - суб'єкт господарювання (оператор електронних комунікацій, постачальник електронних комунікаційних послуг або уповноважена ним особа), який звернувся чи має намір звернутися до власника інфраструктури об'єкта доступу із запитом про надання доступу до конкретного елемента інфраструктури об'єкта доступу або який уклав договір з доступу.
Доступ до інфраструктури об'єкта доступу - право замовника на користування елементами інфраструктури об'єкта доступу для розміщення, модернізації, експлуатаційного та технічного обслуговування технічних засобів електронних комунікацій відповідно до законодавства та на підставі договору з доступу.
Інфраструктура об'єкта будівництва - будинки, у тому числі житлового фонду, будівлі, споруди будь-якого призначення, опори зовнішнього освітлення, колектори, системи водопостачання та водовідведення, вертикальні труби-стояки, системи кабельних коробів, трубопроводів, лотоків, драбин, поверхові розподільні монтажні шафи систем зв'язку та сигналізації (окремі або суміщені з електрообладнанням) тощо, що надаються або можуть надаватися власником інфраструктури об'єкта доступу у користування замовнику на договірних засадах.
Елементи інфраструктури об'єкта доступу - складові частини інфраструктури відповідного об'єкта доступу, що надаються або можуть надаватися власником інфраструктури об'єкта доступу у користування замовнику на договірних засадах.
Договір з доступу - договір, укладений згідно з законодавством між власником інфраструктури об'єкта доступу і замовником про доступ до інфраструктури об'єкта доступу з метою користування нею або її елементами для забезпечення можливості надання електронних комунікаційних послуг замовником і отримання таких послуг їх споживачами, з урахуванням умов, визначених цим Законом.
За приписами ст. 14 Закону, власник інфраструктури об'єкта доступу має право відмовляти замовнику в укладенні договору з доступу виключно з підстав, визначених цим Законом. Особливості укладення договору з доступу визначені ст. 16 Закону.
Доступ до інфраструктури об'єкта доступу здійснюється на підставі договору з доступу між власником інфраструктури об'єкта доступу та замовником, що укладається відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Укладення договору з доступу здійснюється після видачі замовнику технічних умов з доступу та погодження власником інфраструктури об'єкта доступу проектної документації з доступу.
Підставою для укладення договору з доступу є письмове звернення замовника, підписане уповноваженою належним чином його посадовою особою (представником), до якого додаються два примірники таких документів: проектна документація з доступу до інфраструктури об'єкта доступу (засвідчені замовником копії проектної документації з доступу), проект договору з доступу.
Укладення договору з доступу здійснюється сторонами у строк, що не може перевищувати один місяць з дня надходження власникові інфраструктури об'єкта доступу документів, передбачених частиною другою цієї статті. Ухилення від укладення договору з доступу є порушенням цього Закону. Спори, пов'язані з ухиленням від укладення договору з доступу, вирішуються в судовому порядку.
Власник інфраструктури об'єкта доступу може відмовити замовнику в укладенні договору з доступу з таких підстав: звернення щодо укладення договору з доступу підписано не уповноваженою належним чином посадовою особою (представником) замовника або складено з порушенням відповідних правил надання доступу до інфраструктури об'єкта доступу; встановлена законом або чинним судовим рішенням, що набрало законної сили, заборона щодо укладення договору з доступу; ліквідація (знищення) або розібрання (демонтаж) окремих елементів інфраструктури об'єкта доступу після надходження до власника цієї інфраструктури об'єкта доступу звернення про укладення договору з доступу; ненадання замовником документів, передбачених частиною другою статті 16 цього Закону.
Відмова в укладенні договору з доступу з інших підстав, ніж визначені у цій статті, забороняється.
Відповідно до п. 4-2 Розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж" під час дії воєнного чи надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях та протягом одного року після його припинення чи скасування надання замовнику доступу до інфраструктури об'єкта доступу здійснюється без розроблення та видачі технічних умов з доступу та проектної документації з доступу.
З урахуванням зазначених положень, обов'язковість укладення договору з доступу прямо передбачена ст. 16 Закону. Обов'язок укладення договору, з урахуванням дії в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року, введеного Указом Президента №64/2022 від 24.02.2022 та положень п. 4-2 розділу VI Закону, виникає після письмового звернення замовника, підписаного уповноваженою належним чином його посадовою особою (представником), до якого додаються два примірники проекту договору з доступу.
На спростування доводів відповідача, суд зазначає, що принцип свободи договору не скасовує вимоги прямої вказівки закону на обов'язковість укладання договору. Обов'язковість укладення договору з доступу прямо передбачена ст. 16 Закону. Обов'язок укладення договору, з урахуванням дії в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року, введеного Указом Президента №64/2022 від 24.02.2022 та положень п. 42 розділу VI Закону, виникає після письмового звернення замовника, підписаного уповноваженою належним чином його посадовою особою (представником), до якого додаються два примірники проекту договору з доступу, що було здійснено позивачем та отримання такої пропозиції не заперечується відповідачем.
На думку суду, відмова відповідача від укладення договору є безпідставною та такою, що порушує права позивача.
Відповідно до частин третьої, четвертої, сьомої статті 179 ГК України, укладання господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: - вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; - примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; - типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Отже, доводи викладенні відповідачем у відзиві є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах закону.
Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія. Управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку відповідно до ст. 1 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Статтею 16 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначене право об'єднання відповідно до законодавства та статуту визначати порядок користування спільним майном відповідно до статуту об'єднання, укладати договори.
Оскільки відповідно до положень Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", управління спільним майном співвласників здійснюється саме об'єднанням в порядку, визначеному законом, та загальними зборами об'єднання, то прозивач правомірно звернувся саме до ОСББ щодо укладення договору та саме ОСББ - є належним відповідачем у даній справі.
За таких обставин, враховуючи вище встановлені судом обставини справи, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).
Суд наголошує на тому, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №911/2243/18, від 18.05.2021 у справі №916/2255/18, від 05.11.2019 у справі №915/641/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 26.02.2019 у справі №914/385/18 та від 05.02.2019 у справі №914/1131/18.
При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності. Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №916/2620/20, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 18.11.2019 у справі №902/761/18 та від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") наголошено, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". …Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.12.2020 у справі №904/1103/20 та від 25.06.2020 у справі №924/266/18.
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні та відповідачем не подано жодного належного у розумінні приписів статті 76 Господарського процесуального кодексу України доказу на спростування доводів та тверджень позивача, що були визначені ним у поданому позові.
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дає вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
За таких обставин, оцінивши в сукупності всі подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна телекомунікаційна компанія".
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі 2422,40грн. сплаченого судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна телекомунікаційна компанія"- задовольнити повністю.
2.Визнати укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Південна телекомунікаційна компанія» (код ЄДРПОУ: 34994559, місцезнаходження: 65016, м. Одеса, пров. Ванний, буд. 20) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 58-А» (код ЄДРПОУ: 44983627, місцезнаходження: 65113, м. Одеса, вул. Євгена Чикаленка, буд.58-А) Договір з доступу до інфраструктури об'єкта будівництва з додатками в наступній редакції: «ДОГОВІР №Д-02/25-02 з доступу до інфраструктури об'єкта будівництва» в наступній редакції:
ДОГОВІР № Д-02/25-02
з доступу до інфраструктури об'єкта будівництва
м. Одеса
2025 р. «___» ________
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПІВДЕННА ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНА КОМПАНІЯ» (ТОВ «ПТК») (далі - «Замовник»), в особі директора Козлова Олександра Миколайовича, що діє на підставі Статуту, та
ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «ВІЛЬЯМСА 58-А» (далі - «Власник»), в особі директора Сопруненко Олени Володимирівни, що діє на підставі Статуту, з іншого боку, разом іменовані як Сторони, а кожна окремо як Сторона, керуючись вимогами Закону України "Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж", уклали цей Договір про наступне:
1. ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ
1.1. У цьому договорі терміни вживаються у значенні встановленому Законом України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж», а саме:
· будинкова розподільна мережа - частина телекомунікаційної мережі доступу між кабельним вводом будинку та пунктами закінчення телекомунікаційної мережі, призначеної для забезпечення споживачів телекомунікаційними послугами в окремих приміщеннях (квартирах) будинку, у тому числі доступу до Інтернету;
· власник (володілець) інфраструктури об'єкта доступу - фізична або юридична особа, у власності (володінні) якої перебуває інфраструктура об'єкта доступу або окремі її елементи;
· договір з доступу - договір, укладений згідно з законодавством між власником інфраструктури об'єкта доступу і замовником про доступ до інфраструктури об'єкта доступу з метою користування нею або її елементами для забезпечення можливості надання телекомунікаційних послуг замовником і отримання таких послуг їх споживачами, з урахуванням умов, визначених цим Законом;
· доступ до інфраструктури об'єкта доступу - право замовника на користування елементами інфраструктури об'єкта доступу для розміщення, модернізації, експлуатаційного та технічного обслуговування технічних засобів телекомунікацій відповідно до законодавства та на підставі договору з доступу;
· елементи інфраструктури об'єкта доступу - складові частини інфраструктури відповідного об'єкта доступу, що надаються або можуть надаватися власником інфраструктури об'єкта доступу у користування замовнику на договірних засадах;
· замовник доступу до інфраструктури об'єкта доступу - суб'єкт господарювання (Замовник, провайдер телекомунікацій або уповноважена ним особа), який звернувся чи має намір звернутися до власника інфраструктури об'єкта доступу із запитом про надання доступу до конкретного елемента інфраструктури об'єкта доступу або який уклав договір з доступу;
· інфраструктура будинкової розподільної мережі - частина телекомунікаційної мережі доступу між кабельним вводом будинку та пунктами закінчення телекомунікаційної мережі, призначена для забезпечення споживачів телекомунікаційними послугами в окремих приміщеннях (квартирах) будинку, у тому числі доступу до Інтернету, що надається або може надаватися власником інфраструктури об'єкта доступу у користування замовнику на договірних засадах;
· інфраструктура кабельної каналізації електрозв'язку - обладнання та споруди, призначені для прокладання, монтажу та експлуатаційного обслуговування кабелів телекомунікацій, що включають трубопроводи (канали кабельної каналізації), закладні та оглядові пристрої в колодязях, кабельних шафах, шахтах, колекторах, мостах, естакадах, тунелях, будівлях, а також приміщення для введення кабелів і розміщення лінійного обладнання, що надаються або можуть надаватися власником інфраструктури об'єкта доступу у користування замовнику на договірних засадах;
· інфраструктура об'єкта будівництва - будинки, у тому числі житлового фонду, будівлі, споруди будь-якого призначення, опори зовнішнього освітлення, колектори, системи водопостачання та водовідведення, вертикальні труби-стояки, системи кабельних коробів, трубопроводів, лотоків, драбин, поверхові розподільні монтажні шафи систем зв'язку та сигналізації (окремі або суміщені з електрообладнанням) тощо, що надаються або можуть надаватися власником інфраструктури об'єкта доступу у користування замовнику на договірних засадах;
· об'єкт доступу - об'єкти будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельна каналізація електрозв'язку, будинкова розподільна мережа;
· періодична плата - відшкодування витрат власника на утримання елементів інфраструктури будинкової розподільної мережі, пов'язаних з наданим доступом. Розмір такої сплати визначається з урахуванням переліку робіт, що мають бути враховані, а саме: прямі витрати на оплату праці, яка використовується при наданні доступу, інші прямі витрати, кількість замовників, які використовують одну й ту саму інфраструктуру, захисту технічних засобів телекомунікацій, розміщених на елементах об'єкта будівництва, кількості спожитої електричної енергії та інше.
2. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ
2.1. Власник для реалізації мешканцями житлового будинку права на отримання телекомунікаційних послуг Замовника надає доступ до інфраструктури будинку № 58-А по вулиці Євгена Чикаленка (попередня назва вулиці - Академіка Вільямса) у м. Одеса з метою підключення абонентів Власника до електронних комунікаційних мереж Замовника для надання послуг доступу до мережі Інтернет та супутніх послуг своїм абонентам, а Замовник оплачує Власнику пов'язані з цим витрати, в порядку та на умовах зазначених у розділі 4 Договору.
2.2. Відповідно до умов даного Договору Власник надає Замовнику доступ до інфраструктури будинку, який знаходиться на самообслуговуванні Власника і зазначений у пункті 2.1. Договору, для розміщення телекомунікаційного обладнання (оптичних приймачів, підсилювачів, кабельних модемів, комутаторів мережі передачі даних і іншого устаткування), необхідного Замовнику для надання послуг доступу до мережі Інтернет та супутніх послуг своїм абонентам, а також можливість використання конструктивних елементів будівель, ввірених в управління Власника, для встановлення приладів та/або телекомунікаційних засобів з метою створення мережі та надання телекомунікаційних послуг мешканцям.
2.3. Елементами інфраструктури будинку, якими користується Замовник на підставі цього Договору, є: прибудинкова територія, допоміжні приміщення, підвали, покриття (дах), сходові клітини, позаквартирні коридори, комунікаційні канали, ніші та інші приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців, опори зовнішнього освітлення, колектори, вертикальні труби-стояки, системи кабельних коробів, трубопроводів, лотоків, драбин, поверхові розподільні монтажні шафи систем зв'язку та сигналізації, мережі електропостачання та електрообладнання, а також інші внутрішньобудинкові інженерні системи багатоквартирного будинку № 58-А по вулиці Євгена Чикаленка (попередня назва вулиці - Академіка Вільямса) у м. Одеса.
2.4. Замовник розміщує на елементах інфраструктури об'єкта будівництва, якими користується на підставі цього Договору, технічні засоби електронних комунікацій відповідно до переліку, зазначеного в Додатку № 1 до цього Договору.
2.5. Власник надає Замовнику можливість розміщення рекламних листівок, брошур, афіш та інших видів реклами в спеціально відведених містах для оголошень та на обладнанні Замовника.
2.6. Разом із розміщенням телекомунікаційного обладнання Замовнику надається право прокладати електронні комунікаційні (телекомунікаційні) мережі, які з'єднуватимуть розміщене телекомунікаційне обладнання з абонентським обладнанням, а також телекомунікаційне обладнання між собою.
2.7. Технічні засоби телекомунікацій Замовника, які одразу після встановлення їх в будинку, зазначеному в п. 2.1 Договору, стають невід'ємною частиною телекомунікаційної мережі Замовника, працюють за технологією (PON), що не потребує використання електричної енергії.
3. РОЗМІР ПЛАТИ ЗА ДОСТУП ТА ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ
3.1. Вартість доступу за цим договором (розмір щомісячної плати) становить 00 (нуль) гривень 00 коп. за місяць користування.
У відповідності до приписів частини 3 статті 17 Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» № 1834-VШ від 7 лютого 2017 року, періодична плата за доступ може встановлюватись виключно за наявності підтверджених додаткових витрат Власника на утримання елементів інфраструктури об'єкта доступу, пов'язаних з наданим доступом.
Розрахунок розміру щомісячної плати здійснюється відповідно до Методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта будівництва, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.09.2018 № 247 та зареєстрованого в міністерстві юстиції України 28.09.2018 за № 1119/32571 (далі - Методика), для кожного з елементів об'єктів будівництва.
Розрахунок розміру щомісячної плати за цим договором не здійснювався у зв'язку із відсутністю додаткових витрат Власника.
3.2. Плата за доступ до інфраструктури об'єкта будівництва здійснюється щомісячно на підставі виставленого Власником рахунку, у безготівковій формі в національній валюті України шляхом перерахування Замовником визначеної пунктом 3.1 цього Договору грошової суми на розрахунковий рахунок Власника протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання рахунку.
3.3. Плата за доступ здійснюється протягом строку дії договору або до дати фактичного демонтажу елементів інфраструктури телекомунікаційних мереж, розміщених на об'єктах будівництва, зазначених у Додатку 1 до Договору.
3.4. Датою оплати плати за доступ до інфраструктури об'єкта будівництва є дата списання грошових коштів з розрахункового рахунку Замовника.
3.5. Власник надсилає Замовнику рахунок до 10 (десятого) числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем.
3.6. На підтвердження виконання умов цього Договору Сторони щомісячно складають Акт приймання-передачі наданих послуг у наступному порядку.
3.6.1. Власник до 10 (десятого) числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем, надає Замовнику два примірника Акта приймання-передачі наданих послуг.
3.6.2. Замовник протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання Акта приймання-передачі наданих послуг здійснює перевірку виконання зобов'язань по цьому Договору та у разі відсутності зауважень підписує Акт та повертає Власнику один його примірник або за наявності зауважень - мотивовану письмову відмову від його підписання.
3.7. За наявності у Власника технічної можливості Сторони погоджуються використовувати при здійсненні своєї діяльності електронні документи та призначений для цього кваліфікований електронний підпис (КЕП (ЕЦП)) і визнають документи, складені та надані в електронному вигляді із застосуванням кваліфікованого електронного підпису засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригінали, що мають юридичну силу. Кожна Сторона зобов'язана регулярно слідкувати за надходженням електронних документів та своєчасно здійснювати їх приймання, перевірку, підписання з використанням КЕП (ЕЦП) та поверненням іншій Стороні.
4. ПОРЯДОК ДОСТУПУ ДО ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ ЕЛЕКТРОННИХ КОМУНІКАЦІЙ, РОЗМІЩЕНИХ НА ЕЛЕМЕНТАХ ІНФРАСТРУКТУРИ ОБ'ЄКТА ДОСТУПУ
4.1. Роботи з монтажу, експлуатації, реконструкції, модернізації технічних засобів електронних комунікацій на діючих елементах інфраструктури об'єкта будівництва виконуються з відома Власника.
4.2. Власник зобов'язується забезпечити можливість доступу працівникам Замовника та/або уповноваженим ним особам в допоміжні, технічні приміщення об'єкта будівництва та/або до елементів їх інфраструктури, визначених пунктом 2.3 цього Договору. Про таку можливість Власник письмово (із зазначенням відповідальної особи за організацію доступу та її контактних даних) інформує Замовника шляхом надсилання відповідного листа на адресу його електронної пошти протягом одного календарного дня з моменту отримання повідомлення від Замовника про необхідність здійснення робіт з монтажу, експлуатації, реконструкції, модернізації технічних засобів електронних комунікацій на елементах інфраструктури об'єкта будівництва.
5. ВИМОГИ ЩОДО ЗАХИСТУ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ ЕЛЕКТРОННИХ КОМУНІКАЦІЙ
5.1. Власник зобов'язаний вживати відповідно до чинного законодавства України технічні та організаційні заходи захисту технічних засобів електронних комунікацій, що розташовані на власних елементах інфраструктури об'єкта будівництва у відповідності з вимогами цього Договору.
5.2. Власник несе відповідальність за пошкодження (демонтаж або руйнування) технічних засобів електронних комунікацій, розміщених на елементах інфраструктури об'єкта будівництва, якщо таке пошкодження відбулося внаслідок дій працівників Власника, вина яких щодо пошкодження (демонтажу або руйнування) технічних засобів електронних комунікацій, розміщених на елементах інфраструктури об'єкта будівництва, доведена в установленому чинним законодавством порядку.
5.3. Істотні умови захисту Власником інфраструктури об'єкта будівництва технічних засобів електронних комунікацій, розміщених на елементах інфраструктури об'єкта будівництва від їх умисного пошкодження (демонтажу або руйнування) є:
5.3.1. Здійснення Власником моніторингу за станом елементів інфраструктури об'єкта будівництва, які використовуються Замовником відповідно до цього Договору, та проведення їх періодичного огляду.
5.3.2. Недопущення третіх осіб до технічних засобів електронних комунікацій Замовника, розміщених на елементах інфраструктури об'єкта будівництва.
6. ПОРЯДОК ЗДІЙНЕННЯ ВЛАСНИКОМ КОНТРОЛЮ ЗА КОРИСТУВАННЯМ ЕЛЕМЕНТАМИ ІНФРАСТРУКТУРИ ОБ'ЄКТА БУДІВНИЦТВА
6.1. Власник здійснює контроль за користуванням Замовником визначеними цим Договором елементами інфраструктури об'єкта будівництва шляхом проведення один раз на календарний рік огляду елементів інфраструктури об'єкта будівництва, які використовуються Замовником.
6.2. Для здійснення огляду елементів інфраструктури об'єкта будівництва, які використовуються Замовником, Власник наказом створює комісію зі складу трьох осіб з обов'язковим залученням уповноваженого представника Замовника.
6.3. Власник зобов'язаний попередити Замовника про здійснення огляду елементів інфраструктури об'єкта будівництва, які використовуються Замовником, за 30 (тридцять) робочих днів до запланованої дати огляду.
6.4. На підставі проведеного комісією огляду елементів інфраструктури об'єкта будівництва, які використовуються Замовником, у довільній формі складається Акт огляду елементів інфраструктури об'єкта будівництва, які використовуються Замовником.
6.5. Акт огляду елементів інфраструктури об'єкта будівництва, які використовуються Замовником, складений без уповноваженого представника Замовника, вважається недійсним та таким, що не фіксує факту проведення огляду елементів інфраструктури об'єкта будівництва, які використовуються Замовником.
7. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН
7.1. Замовник має право:
7.1.1. Здійснювати безперешкодний доступ до інфраструктури об'єкта будівництва з метою користування нею або її елементами.
7.1.2. Здійснювати огляд своїх технічних засобів електронних комунікацій, розміщених на елементах інфраструктуру об'єкта будівництва.
7.1.3. За рахунок власних сил або із залученням третіх осіб розміщувати, модернізувати, провадити експлуатацію, технічне обслуговування та реконструкцію технічних засобів електронних комунікацій, здійснювати їх монтаж та/або демонтаж на елементах інфраструктури об'єкта будівництва, визначених цим Договором.
7.2. Замовник зобов'язаний:
7.2.1. Розміщувати свої технічні засоби електронних комунікацій відповідно до цього Договору.
7.2.2. Відшкодовувати збитки Власнику або третім особам, заподіяні внаслідок невиконання чи неналежного виконання робіт, внаслідок дій або бездіяльності Замовника, безпосередньо пов'язаних з розміщенням та експлуатацією технічних засобів електронних комунікацій, відповідно цього Договору.
7.2.3. Розміщувати на своїх технічних засобах електронних комунікацій на зручному для огляду місці відомості про Замовника (найменування Замовника та номер контактного телефону).
7.2.4. Не допускати самовільного розміщення технічних засобів електронних комунікацій на елементах інфраструктури об'єкта будівництва.
7.2.5. Своєчасно сплачувати плату за доступ до інфраструктури об'єкта будівництва.
7.3. Власник має право:
7.3.1. Перевіряти хід виконання замовником робіт з монтажу, експлуатації, реконструкції, модернізації технічних засобів електронних комунікацій відповідно до розділу 4 цього Договору.
7.3.2. Вимагати від Замовника усунення порушень, виявлених за результатами перевірки виконання робіт з монтажу, експлуатації, реконструкції, модернізації технічних засобів електронних комунікацій.
7.3.3. Вимагати своєчасну плату за доступ до інфраструктури об'єкта будівництва.
7.4. Власник зобов'язаний:
7.4.1. Надавати Замовнику безперешкодний доступ до всіх його технічних засобів електронних комунікацій, розміщених на елементах інфраструктури об'єкта будівництва.
7.4.2. Не допускати дискримінаційних дій стосовно Замовника.
7.4.3. Здійснювати за власний рахунок поточний та капітальний ремонт елементів інфраструктури об'єкта будівництва, якими користується Замовник на підставі цього Договору, і не допускати замовлення та виконання будь-яких додаткових робіт та послуг щодо утримання таких елементів інфраструктури об'єкта будівництва за рахунок Замовника.
7.4.4. Вживати заходів для вирішення спорів із Замовником на етапах зміни, виконання чи розірвання цього Договору шляхом проведення консультацій та переговорів.
7.4.5. Шляхом направлення рекомендованого листа повідомляти Замовника про проведення на інфраструктурі об'єкта будівництва та/або її елементах робіт, які можуть вплинути на стан та справність технічних засобів електронних комунікацій Замовника, розміщених на визначених в цьому Договорі елементах інфраструктури об'єкта будівництва, за 10 (десять) робочих днів до початку виконання таких робіт.
7.4.6. Самостійно не використовувати технічні засоби електронних комунікацій, розміщені на визначених в цьому Договорі елементах інфраструктури об'єкта будівництва.
8.ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН
8.1. За невиконання або неналежне виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором, винна Сторона несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.
8.2. У випадку, якщо неналежним виконанням умов цього Договору будь-якої зі Сторін спричинені збитки, винна Сторона зобов'язана відшкодувати такі документально підтверджені збитки у повному обсязі, у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
8.3. У випадку порушення термінів або умов оплати згідно п. 4.2 цього Договору, Замовник сплачує Власнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу, за кожний день прострочення.
8.4. У разі чинення Власником інфраструктури будь-яких перешкод Замовнику у здійсненні ним робіт по цьому Договору, саме й перешкоджанні виконання взятих на себе зобов'язань, Власник інфраструктури сплачує Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент вчинення перешкод, від місячної суми плати за доступ, за кожний день створення перешкод.
9. СТРОК ДІЇ, ПОРЯДОК ВНЕСЕННЯ ЗМІН ТА УМОВИ РОЗІРВАННЯ
9.1. Цей Договір набирає чинності з дня його укладення і діє до 31.12.2025 року, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
У випадку, якщо за 60 календарних днів до закінчення терміну дії Договору від жодної із Сторін не надійшло письмове повідомлення про його розірвання, Договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік.
9.2. За взаємною згодою Сторони можуть внести в цей Договір необхідні доповнення або зміни шляхом підписання відповідних Додаткових угод, які будуть мати чинність після підписання уповноваженими представниками Сторін.
9.3. Власник не має права розірвати цей Договір або відмовити Замовнику у продовженні строку його дії, за умови:
9.3.1. Належного виконання Замовником умов цього Договору.
9.3.2. За наявності хоча б одного споживача, якому надаються електронні комунікаційні послуги з використанням технічних засобів електронних комунікацій, розміщених на елементах інфраструктури об'єкта будівництва Власника.
9.4. Дострокове розірвання цього Договору можливе лише за двосторонньою згодою Сторін, оформленою письмовою додатковою угодою, або за рішенням суду, яке набрало законної сили.
10. ОБСТАВИНИ НЕПЕРЕБОРНОЇ СИЛИ (ФОРС-МАЖОРУ)
10.1. Сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань, якщо воно викликано дією обставин непереборної сили (форс-мажор), які Сторони не могли передбачити або запобігти розумними діями. У випадку настання обставин непереборної сили (форс-мажор), термін виконання зобов'язань відсувається на термін дії таких обставин.
10.2. Під обставинами непереборної сили (форс-мажор) Сторони розуміють обставини, які виникли поза волею Сторін, і які(им) Сторони не в змозі були передбачити, запобігти, уникнути, що наступили після підписання цього Договору в результаті подій надзвичайного характеру, як-то: війна, бойові дії без оголошення війни, масові безладдя, страйки, локаути, державні перевороти, стихійні лиха (урагани, землетруси, повені, пожежі й ін., аварії в системі енергозбереження та зв'язку, а також рішення органів державної влади, тощо, якщо такі обставини призвели до об'єктивної неможливості для Сторін (Сторони) виконати свої зобов'язання за цим Договором.
10.3. Про настання таких обставин Сторони повинні повідомити один одного протягом 3 (трьох) календарних днів з дати настання таких обставин. Факт настання та період існування обставин непереборної сили (форс-мажор) підтверджується довідкою, виданою Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим органом. Сторона позбавляється права посилатися на дію форс-мажорних обставин, якщо дія таких обставин не підтверджена зазначеною в цьому пункті довідкою, або у випадку порушення Стороною строку повідомлення іншої Сторони згідно даного пункту.
10.4. Сторони розуміють та погоджуються з тим, що даний Договір укладається Сторонами у період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме військової агресії Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану відповідно до Указу Президента України від « 24» лютого 2022 року « 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Сторони розуміють і приймають всі ризики, пов'язані з такими обставинами, під час дії яких підписано цей Договір та підтверджують намір виконати свої зобов'язання, які випливають з умов Договору.
11.ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
11.1. Взаємовідносини Сторін, не врегульовані умовами цього Договору, підлягають врегулюванню відповідно до чинного законодавства України.
11.2. Реорганізація або зміна Власника не є підставою для зміни умов чи розірвання договору з доступу. У разі зміни Власника об'єкта доступу до нового Власника переходять права і обов'язки за договором доступу.
11.3. Цей Договір залишається в силі в разі зміни реквізитів сторін, власників або організаційно-правової форми будь-якої зі Сторін.
11.4. Сторони не мають права передавати права та обов'язки, що випливають з цього Договору, третім особам без письмової згоди іншої Сторони.
11.5. У рамках цього договору Сторони домовилися про надання один одному взаємних гарантій про нерозголошення комерційної та будь-якої іншої конфіденційної інформації, якою Сторони будуть обмінюватися в рамках спільної співпраці. Також Сторони, згідно Закону України «Про захист персональних даних», надають взаємну згоду один одному на обробку їх персональних даних/персональних даних представників Сторін. Сторони повідомлені про те, що їх персональні дані внесені в базу персональних даних, а також повідомлені про свої права згідно Закону України «Про захист персональних даних».
11.6. Акт приймання-передачі послуг складається відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» для відшкодування витрат Власнику, який не має на меті отримати прибуток, а лише отримує компенсацію на утримання елементів інфраструктури будинкової розподільної мережі, пов'язаних з наданим Замовнику доступом.
11.7. Цей Договір складено у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному примірнику для кожної із Сторін.
12. МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ, РЕКВІЗИТИ, ПІДПИСИ СТОРІН
ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ
"Вільямса 58-А"
Код ЄДРПОУ 44983627
Місцезнаходження: 65113, м. Одеса, вул. Євгена Чикаленка, 58А
Директор ____________ Олена СОПРУНЕНКО м.п.
ТОВ «ПІВДЕННА ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНА КОМПАНІЯ»
Код ЄДРПОУ 34994559
Місцезнаходження: 65016, м. Одеса, пров. Ванний, 20 Поштова адреса: 65088, м. Одеса, а/c 253
П/Р IBAN: НОМЕР_1 в АБ «Південний» м. Одеса, МФО 328209
р/р IBAN: НОМЕР_2 Банк: ФІЛІЯ - ОДЕСЬКЕ ОБЛАСНЕ УПРАВЛІННЯ АТ «ОЩАДБАНК» Свідоцтво платника ПДВ 100331265 ІПН 349945515517
телефон: (048) 705 72 27
Директор ________________ Олександр КОЗЛОВ м.п.
Додаток №1
до Договору № Д-02/25-02
з доступу до інфраструктури об'єкта будівництва від «___» _________ 2025 р.
м. Одеса «___» ________ 2025 р.
технічних засобів електронних комунікацій Замовника, розміщених на елементах інфраструктури об'єкта будівництва
№ п/п
Адреса
Найменування обладнання
Кількість
од/м
Місце розміщення
1.
м. Одеса, вул. Євгена Чикаленка, буд. 58А
Оптичний бокс
FOB-DM037/12-1-6
2 од.
8 поверх
2. м. Одеса, вул. Євгена Чикаленка, буд. 58А
Оптичний бокс
FOB-DM037/12-1-6
1 од.
16 поверх
3.
м. Одеса, вул. Євгена Чикаленка, буд. 58А
Оптичний кабель FUDI|UT|G0E0|G0E0|2(1X2) G657A1
100 м
між 8 та 16 поверхами
МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ, РЕКВІЗИТИ, ПІДПИСИ СТОРІН ВЛАСНИК:
ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ "Вільямса 58-А"
Код ЄДРПОУ 44983627
Місцезнаходження: 65113, м. Одеса, вул. Євгена Чикаленка, 58А Р/P:
Директор ____________ Олена СОПРУНЕНКО м.п.
ТОВ «ПІВДЕННА ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНА КОМПАНІЯ»
Код ЄДРПОУ 34994559 Місцезнаходження:
65016, м. Одеса, пров. Ванний, 20 Поштова адреса: 65088, м. Одеса, а/c 253
П/Р IBAN: НОМЕР_1 в АБ «Південний» м. Одеса, МФО 328209
р/р IBAN: НОМЕР_2 Банк: ФІЛІЯ - ОДЕСЬКЕ ОБЛАСНЕ УПРАВЛІННЯ АТ «ОЩАДБАНК» Свідоцтво платника ПДВ 100331265 ІПН 349945515517
Телефон: (048) 705 72 27
Директор ________________ Олександр КОЗЛОВ м.п.
3.Стягнути з Об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку “ВІЛЬЯМСА 58-А» (65113, м. Одеса. вул. Євгена Чикаленка, буд. 58-А; ЄДРПОУ 44983627) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна телекомунікаційна компанія" (65016, м. Одеса, провул. Ванний, буд.20; ЄДРПОУ 34994559) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Повне рішення складено 21 жовтня 2025 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г. Д'яченко