"09" жовтня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/349/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,
секретар судового засідання Борисова Н.В.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Проць Т.В.,
від відповідача: Кондраков В.В.,
від третьої особи: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОЛОГ ТД" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОДОР", про стягнення 9 474 835,00 грн заборгованості,
зазначає наступне:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОЛОГ ТД" (надалі - ТЗОВ "ПРОЛОГ ТД", Позивач) використовуючи систему "Електронний суд" звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" (надалі - ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ", Відповідач) 9474835,00 грн заборгованості у зв'язку із неналежним виконанням взятих на себе за укладеним 10.01.2022 договором поставки № 1001-1х/2022 зобов'язань в частині своєчасної та остаточної оплати вартості переданого за видатковими накладними від 14.01.2022 №№ 2,3,4 товару.
ТЗОВ "ПРОЛОГ ТД" додаткового посилається на те, що товар було передано залученому Відповідачем перевізнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "АВТОДОР", відповідно до товарно-транспортних накладних від 14.01.2022 №№ 1,2,3.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2024 позовній заяві ТЗОВ "ПРОЛОГ ТД" присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 916/349/24 та визначено суддю Господарського суду Одеської області Гута С.Ф. для її розгляду.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 прийнято позовну заяву ТЗОВ "ПРОЛОГ ТД" до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/349/24, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05 березня 2024 року.
04 березня 2024 року ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" використовуючи систему "Електронний суд" представлено відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.
Обґрунтовуючи підстави, які суд має врахувати при ухваленні рішення у справі посилається на те, що між сторонами не відбулась поставка товару, відповідно не виникли грошові зобов'язання із оплати вартості товару; на те, що, за посиланням Позивача, кожну партію товару передано перевізнику та уповноваженому представнику Відповідача, втім останній не відряджав представника задля отримання товару; те, що після отриманих від перевізника відомостей, з'ясовано, що перелічені в товарно-транспортних накладних автомобілі не перебували у місці приймання товару.
Додаткового просить поновити строк на представлення відзиву, з підстав викладених у відзиві.
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.03.2024 на підставі статей 80,119,165 ГПК України з метою дотримання принципів диспозитивності, змагальності, права на справедливий суд, поновлено строк ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" для подачі відзиву на позов.
Іншою протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.03.2024 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 26 березня 2024 року.
25 березня 2024 року ТЗОВ "ПРОЛОГ ТД" використовуючи систему "Електронний суд" представлено клопотання про витребування доказів.
25 березня 2024 року ТЗОВ "ПРОЛОГ ТД" використовуючи систему "Електронний суд" представлено відповідь на відзив, в якій зазначає, що довіреність, за якою представник Відповідача отримав товар, відповідає приписам законодавства; відтиск печатки Відповідача на представлених товарно-транспортних накладних підтверджує факт його участі у відповідній господарській операції; представлені договори перевізника на встановлення певного обладнання (gps трекерів) викликають сумніви у достовірності, з огляду на те, що дата електронного підпису договорів відрізняється від дати самих договорів, у той же час, відсутні докази встановлення відповідного обладнання на автомобілях, перелічених у товарно-транспортних накладних; те, що Відповідачем здійснено перерахування коштів у розмірі 500000,00 грн, при цьому помилка у номері договору (у призначенні платежу), не може свідчити про оплату за відповідним договору, оскільки між сторонами відсутні інші правочини, аніж договір поставки № 1001-1х/2022.
Додатково посилається на той факт, що Позивачем зареєстровано податкові накладні, а Відповідачем відображено факт здійснення господарської операції у своїй господарській діяльності перед податковим органом, що свідчить про визнання факту здійснення відповідної господарської операції.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.03.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі та відкладено підготовче засідання на 11 квітня 2024 року.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.04.2024 частково задоволено клопотання ТЗОВ "ПРОЛОГ ТД" про витребування доказів.
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.04.2024 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 25 квітня 2025 року.
12 квітня 2024 року ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" представлено заперечення, в яких серед іншого зазначає, що між сторонами у справі тривали перемовини стосовно укладення договору поставки, втім на значно менший об'єм товару. В процесі перемовин отримано підписаний проект договору, однак Відповідачем не прийнято пропозицію; те, що договір поставки № 1001-1х/2022 не міг бути укладений, в силу приписів статуту та законодавства за відсутності згоди загальних зборів; те, що не отримано відповідний товар, а отримані від перевізника докази підтверджують факт перебування автомобілів в межах Одеської області станом на дату складання товарно-транспортних накладних.
Додатково зазнає, що директором не підписувався договір, стягнення коштів за поставлений на його виконання товар є предметом позову, у зв'язку із чим клопоче про призначення у справі почеркознавчої експертизи для встановлення належності підпису на договорі, додатках, довіреності та товарно-транспортних накладних директору та працівнику відповідача (представляє оформлені у відповідності до приписів ГПК України відповідні заяви свідків). Додатково просить витребувати у Позивача оригінали відповідних документів для проведення почеркознавчої експертизи.
24 квітня 2024 року ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" представлено додаткові письмові пояснення, в яких зазначає, що успішність реєстрації податкових накладних не свідчить про факт здійснення господарської діяльності, адже контролюючий орган не перевіряє факт реальності (здійснення) господарської операції; те, що у січні 2022 року звільнився бухгалтер, а найнятий новий бухгалтер не з'ясував факту отримання товару перед тим, як зареєстрував податкову звітність; те, що стаття 50 Податкового кодексу України передбачає право платника виправлення виявлених порушень, в контексті того, що після виявлення та внесення виправлень до податкової звітності, остання буде представлена до матеріалів справи.
25 квітня 2024 року ТЗОВ "ПРОЛОГ ТД" представлено додаткові пояснення стосовно спірних моментів, серед іншого посилається на зміну позиції Відповідача у відзиві та запереченнях; на відсутності домовленостей стосовно укладання іншого правочину; на наявність суперечливої поведінки Відповідача; на наявність відбитку печатки на видаткових накладних, як на підставу участі Відповідача у господарській операції; те, що реєстрація податкової звітності відбулась значно пізніше, аніж господарська операція із постачання товару; те, що представлені докази від перевізника викликають сумнів у достовірності.
Окрім того, 25.04.2024 ТЗОВ "ПРОЛОГ ТД" представлено заперечення проти призначення у справі почеркознавчої експертизи та клопотання про застосування заходів процесуального примусу та постановлення окремої ухвали.
Протокольними ухвалами Господарського суду Одеської області від 25.04.2024 на підставі статті 50 ГПК України залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОДОР" (Код ЄДРПОУ 13888197), як особа, котра здійснювала перевезення товару за договором поставки № 1001-1х/2022; враховуючи те, що ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" заперечує проти факту підписання договору із додатками, разом із товарно-транспортними накладними, представляючи відповідні заяви свідків, запропоновано ТЗОВ "ПРОЛОГ ТД" представити суду для огляду оригінали договору поставки товару від 10.01.2022 № 1001-1х/2022 з додатками; довіреність від 14.01.2022 № 1; видаткові накладні від 14.01.2022 №№ 2,3,4; товарно-транспортні накладні від 14.01.2022 №№ 1,2,3.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.04.2024 відкладено підготовче засідання на 07 травня 2024 року.
06 травня 2025 року до матеріалів справи надійшли, витребувані ухвалою від 11.04.2024 докази.
У підготовчих засіданнях 07.05.2024 оглянуто представлені ТЗОВ "ПРОЛОГ ТД" оригінали документів та встановлено, їх відповідність представленим копіям. При цьому представником ТЗОВ "ПРОЛОГ ТД" заперечувалось проти їх залучення до матеріалів справи, окрім того зазначено, що у випадку призначення у справі почеркознавчої експертизи відповідні документи будуть представлені безпосередньо до експертної установи. В процесі підготовчих засідань запропоновано ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" забезпечити явку представників для відбору підписів та запропоновано надати вільні зразки підписів відповідних працівників.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.05.2024 відкладено підготовче засідання на 13 травня 2024 року.
13 травня 2024 року ТЗОВ "ПРОЛОГ ТД" представлено заперечення на клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.
13 травня 2024 року ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" представлено клопотання про долучення до матеріалів справи документів із вільними зразками підписів.
В процесі підготовчого засідання 13.05.2024 Соболєвим А.М. та Новак О.С. представлено експериментальні зразки підписів; та наголошено, що останні є працівниками ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ", у той же час, проставлені на договорі поставки товару від 10.01.2022 № 1001-1х/2022 з додатками; довіреність від 14.01.2022 № 1; видаткових накладних від 14.01.2022 №№ 2,3,4; товарно-транспортних накладні від 14.01.2022 №№ 1,2,3, підписи їм не належать.
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.05.2024 на підставі частини 6 статті 91 ГПК України витребувано у ТЗОВ "ПРОЛОГ ТД" оригінали договору поставки товару від 10.01.2022 № 1001-1х/2022 з додатками; довіреність від 14.01.2022 № 1; видаткові накладні від 14.01.2022 №№ 2,3,4; товарно-транспортні накладні від 14.01.2022 №№ 1,2,3 для їх долучення до матеріалів справи з урахуванням відкритого питання про призначення у справі почеркознавчої експертизи. Зобов'язано представити витребувані документи до суду в строк до 21 травня 2024 року.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.05.2024 відкладено підготовче засідання на 22 травня 2024 року.
15 травня 2024 року ТЗОВ "ПРОЛОГ ТД" представлено заяву про відвід судді.
17 травня 2024 року ТЗОВ "ПРОЛОГ ТД" представлено оригінали витребуваних документів.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.05.2024 визнано заяву ТЗОВ "ПРОЛОГ ТД" про відвід судді необґрунтованою, передано її на розгляд судді, який не входить до складу суду.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.05.2024 (суддя Найфлейш В.Д.) відмовлено у задоволенні заяви ТЗОВ "ПРОЛОГ ТД" про відвід судді Гута С.Ф. від розгляду справи.
21 травня 2024 року ТОВ "АВТОДОР" представлено пояснення третьої особи, в яких зазначає про відсутність здійснення господарської операції із постачання товару на підставі договору поставки 10.01.2022 р. № 1001-1х/2022, у зв'язку із тим, що автомобілі перелічені у товарно-транспортних накладних не здійснювали вказаного перевезення.
Посилається на те, що внаслідок несприятливих погодних умов офіс зазнав певних пошкоджень, в тому числі знищення первинних бухгалтерських документів, у зв'язку із цим надано Відповідачу договори у вигляді універсальних документів з цифровим підписом. Зазначає, що після отримання оригіналів договорів від контрагентів їх представлено до суду у паперовій формі, разом із іншими документами.
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.05.2024 відмовлено у задоволенні клопотання ТЗОВ "ПРОЛОГ ТД" про постановлення окремої ухвали, у зв'язку із тим, що судом не встановлено наявності підстав для винесення окремої ухвали. Додатково з цього приводу буде викладено у мотивувальній частині рішення суду.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.05.2024 призначено у справі № 916/349/24 почеркознавчу експертизу, доручено проведення експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, провадження у справі № 916/349/24 зупинено до одержання результатів експертизи.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.05.2024 залешено без змін.
Суд зазначає, що в матеріалах справи наявні клопотання та заяви експертної установи, котрі в процесі розгляду справи розглянуто та їм надано оцінку у відповідних ухвалах суду.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.11.2024 уточнено поставлені в ухвалі від 22.05.2024 перед судовими експертами питання.
17 квітня 2025 року ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" представлено до матеріалів справи докази коригування податкових відомостей стосовно анулювання факту здійснення господарських операції із Позивачем, просить поновити строк для подачі доказів. Посилається на зроблену у поясненнях заяву стосовно надання відповідних доказів після їх отримання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.04.2024 погоджено проведення експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду Одеської області від 22 травня 2024 у справі, у строк понад 90 календарних днів.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.07.2025 поновлено провадження у справі № 916/349/24 після отримання висновку експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та призначено підготовче засідання на 31 липня 2025 року.
29 липня 2025 року ТЗОВ "ПРОЛОГ ТД" представлено клопотання про витребування доказів разом із клопотанням про поновлення строку на звернення із клопотанням про витребування доказів
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.07.2025 на підставі статей 80,81,119,164 ГПК України з метою дотримання принципів диспозитивності, змагальності, права на справедливий суд, поновлено строк ТЗОВ "ПРОЛОГ ТД" для звернення із клопотанням про витребування доказів.
Ухвалами Господарського суду Одеської області від 31.07.2025 задоволено клопотання ТЗОВ "ПРОЛОГ ТД" про витребування доказів; відкладено підготовче засідання на 14 серпня 2025 року.
13 серпня 2025 року до матеріалів справи надійшли витребувані докази.
14 липня 2025 року ТЗОВ "ПРОЛОГ ТД" представлено клопотання про витребування доказів.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.08.2025 відкладено розгляд справи на 15 серпня 2025 року.
15 серпня 2025 року ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" представлено заперечення на клопотання про витребування доказів, в яких зазначає, що можливість коригування податкових відомостей виникла після того як інший контрагент на підставі рішення суду здійснив реєстрацію податкових накладних за аналогічний період; у поясненнях допущено технічну помилку в частині назви юридичної особи, до якої прийнято бухгалтера, при цьому у доданому наказі чітко вбачається факт прийняття бухгалтера на роботу саме до ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ".
Ухвалами Господарського суду Одеської області від 15.08.2025 задоволено клопотання ТЗОВ "ПРОЛОГ ТД" про витребування доказів; відкладено підготовче засідання на 04 вересня 2025 року.
29 серпня 2025 року до матеріалів справи надійшли витребувані докази.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 11 вересня 2025 року.
11 вересня 2025 року ТЗОВ "ПРОЛОГ ТД" представлено додаткові пояснення у справі, в яких викладає позицію стосовно заявлених позовних вимог та поведінки Відповідача в процесі розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.09.2025 відкладено розгляд справи на 02 жовтня 2025 року.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.10.2025 відкладено розгляд справи на 09 жовтня 2025 року.
Частинами 1 та 2 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
В свою чергу, частиною 3 статті 2 ГПК України встановлено, що одним із основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Відповідно до положень статті 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Згідно із приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку "розумності строку" розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Разом із тим право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за свою природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України").
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнецов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України"), з якої випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи вищенаведене, значення справи для учасників, з метою дотримання принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності учасників справи перед законом та судом, господарським судом здійснювався розгляд справи в межах розумного строку з метою наданням можливості реалізувати процесуальні права для викладення позицій та виступу представників учасників із промовами.
Впродовж розгляду справи судом надавалась можливість як Позивачу, так і Відповідачу реалізувати передбачені ГПК України права з метою дотримання принців змагальності та диспозитивності.
09 жовтня 2025 року ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" представлено письмову промову у судових дебатах.
У призначені судові засідання представник ТОВ "АВТОДОР" не з'явився, підстав відсутності представника товариством не повідомлено.
В автоматизованій системі діловодства Господарського суду Одеської області наявна інформація про зареєстрований у ТОВ "АВТОДОР" електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Приписами частини 6 статті 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Враховуючи наявні в матеріалах справи сформовані автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської області довідки про завчасну доставку до електронного кабінету ТОВ "АВТОДОР" підсистемою "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в автоматичному режимі кожної із постановлених у справі ухвал, ТОВ "АВТОДОР" вважається належним чином повідомленим про призначенні засідання суду.
Ухвалами Господарського суду Одеської області забезпечено право участі представника ТЗОВ "ПРОЛОГ ТД" у призначених засідання суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду після звернення із відповідним клопотанням.
В процесі розгляду справи представник ТЗОВ "ПРОЛОГ ТД" підтримував заявлені позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову в повному обсязі, представник ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" натомість заперечував проти задоволення заявлених позовних вимог та наполягав на відмові у задоволенні позову.
В ході розгляду даної справи Господарським судом Одеської області, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
09 жовтня 2025 року в судовому засіданні судом проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:
Статутом ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ", затвердженим загальними зборами учасників, рішення від 14.06.2019 № 14/06-19, передбачено, що Органами Товариства є: Загальні збори Учасників; Директор Товариства (пункт 9.1).
Вищим органом Товариства є Загальні збори Учасників. Вони складаються з Учасників або призначених ними представників. Представники Учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника, сповістивши про це інших Учасників.
Учасник Товариства вправі передати свої повноваження на Загальних зборах Учасників іншому Учаснику або представникові іншого Учасника Товариства (пункт 9.2.1).
До компетенції Загальних зборів Учасників Товариства належить прийняття рішення щодо вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів Товариства станом на кінець попереднього кварталу (пункт 9.2.5.11).
Виконавчий орган Товариства здійснює управління поточною діяльністю Товариства. Виконавчий орган є одноосібним в особі Директора (пункт 9.3).
Директор обирається Загальними зборами Учасників. При обранні, з Директором може укладатися контракт, яким передбачаються права, термін обрання, обов'язки і відповідальність перед Товариством, умови матеріального забезпечення і звільнення з посади (пункт 9.3.1).
Директор укладає (підписує) від імені Товариства будь-які правочини (договори, контракти), розпоряджається майном та коштами Товариства, видає доручення (довіреності), гарантії, має право першого підпису фінансово-розпорядчих (банківських), звітних та облікових документів (пункт 9.3.2.2).
Директор несе персональну відповідальність за відповідність виробничо-господарської діяльності, фінансово-бухгалтерської документації вимогам законодавства України, положенням Статуту і рішенням Загальних зборів Учасників.
Без рішення Загальних зборів Учасників, Директор не має права вчиняти правочин, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів Товариства станом на кінець попереднього кварталу (пункт 9.3.3).
08 лютого 2021 року між ТОВ "АВТОДОР" (Виконавець) та ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" (Замовник) укладено договір № 08/02/2021 про надання послуг дорожньою-будівельною технікою, за умовами пункту 1.1 якого Виконавець бере на себе зобов'язання власними силами і з використанням вантажних транспортних засобів, будівельних машин, дорожніх механізмів, обладнання (засобів малої механізації та механізованих інструментів) (далі по тексту - «механізми»), надавати необхідні для Замовника послуги, перелік і обсяг яких встановлюється по кожному факту' виникнення у Замовника необхідності залучення механізмів Виконавця, а Замовник - приймати та оплачувати їх.
Виконавець надає послуги: вантажними транспортними засобами, будівельними машинами, дорожніми механізмами, обладнанням (засобами малої механізації та механізованими інструментами) з- поміж власного та/або залученого парку усіх механізмів згідно додатків до дійсного договору. Виконавець самостійно за виробничої потреби може надавати послуги залученими механізмами, що відповідатимуть технічним вимогам послуг, необхідність в наданні яких виникає у Замовника (пункт 1.2).
Виконавець надає послуги згідно заявок Замовника, які останній надає уповноваженим особам Виконавця або надсилає Виконавцю поштою, електронною поштою, факсом тощо, узгоджує усно за допомогою телефонного зв'язку. Заявка містить обсяг необхідних послуг, технічні вимоги до послуг, місце надання послуг, наявність або відсутність екіпажу, його кількість та інші важливі умови. необхідні Замовнику (пункт 1.3).
10 січня 2022 року між ТЗОВ "ПРОЛОГ ТД" (Постачальник) та ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" (Покупець) укладено договір поставки № 1001-1х/2022 (Договір), умовами пункту 1.1 якого передбачено, що Постачальник протягом строку дії цього Договору зобов'язується систематично постачати Товар, а Покупець приймати й оплачувати Товар, згідно з умовами цього Договору.
Предметом поставки є Товари, перелік яких визначений в Додатку № 1 до цього Договору (Товар) (пункт 1.2).
Найменування, вартісні і кількісні характеристики Товару, що є предметом поставки за цим Договором, визначаються у видаткових накладних та/або рахунках, і Додатках (специфікаціях) до Договору на кожну партію Товару окремо (пункт 1.3).
Додатки до даного Договору оформляються на кожну поставку партії Товару окремо, і є невід'ємними частинами цього Договору (Додаток) (пункт 1.4).
Постачальник здійснює постачання товарів окремими партіями на підставі замовлень Покупця та в наступному порядку:
Для здійснення поставки кожної партії товару Покупець, із використанням факсимільного або електронного зв'язку, надає Постачальнику замовлення із зазначенням асортименту товару, кількості та адреси його поставки.
Зобов'язання по поставці Товару в рамках цього договору виникає після погодження Сторонами істотних умов поставки окремої партії Товару шляхом обміну повідомленнями з використанням факсимільного та/чи електронного зв'язку Повідомлення вважається таким, що надіслано та отримано іншою Стороною, якщо воно надіслане за реквізитами вказаними в цьому Договорі.
Сторони зобов'язуються надавати відповідь на отримане повідомлення протягом розумного строку, але не більше ніж 2 робочі дні. У випадку неотримання відповіді на надіслане повідомлення, попередні домовленості Сторін щодо замовлення на поставку окремої партії Товару втрачають силу (пункт 2.1.1);
Постачальник на підставі замовлення та письмової заявки Покупця передає йому рахунок на Товар із використанням факсимільного або електронного зв'язку (пункт 2.1.2).
Покупець зобов'язаний до моменту відвантаження Товару надати Постачальнику із використанням факсимільного або електронного зв'язку довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей (Товару) згідно виставленого рахунку (пункт 2.1.3).
Сторони погодили наступне:
Датою відвантаження товару є дата виписки Постачальником видаткової накладної та передачі Товару перевізнику (пункт 2.2.1).
Датою поставки Товару Покупцю є дата доставки товару на адресу, вказану Покупцем в замовленні/ письмовій заявці (склад Покупця/склад Перевізника) (пункт 2.2.2).
Термін поставки Товару Покупцю має бути попередньо узгодженим сторонами і вказуватиметься у відповідному Додатку на поставку кожної партії Товару (пункт 2.2.3).
Постачальник має право на дострокову поставку кожної партії товару з обов'язковим повідомленням про це Покупця (пункт 2.3).
Покупець зобов'язаний забезпечити прийняття партії товару у місці, що зазначено в товаро-транспортній накладній, відповідно до замовлення/письмової заявки Покупця (пункт 2.4).
Поставки товару в межах цього Договору здійснюються відповідно до «ІПКОТЕРМС» в редакції 2010 року, в частині, що не суперечить умовам цього Договору, на умовах СРТ - пункт призначення, вказаний у замовленні та/або письмовій заявці Покупця (пункт 3.1).
За домовленістю Сторін поставка товару може здійснюватися на інших умовах, що буде обумовлюватись у відповідному Додатку (пункт 3.2).
Право власності на Товар переходить до Покупця з моменту відвантаження Товару Перевізнику зі складу Постачальника, що фіксується видатковою накладною Постачальника та іншими товаро-супровідними документами (пункт 3.3).
Видаткові накладні на Товар надаються Покупцю із використанням факсимільного або електронного зв'язку. Постачальник передає Покупцю товаро-транспортні накладні разом з Товаром. Оригінали документів надсилаються на адресу Покупця поштою не пізніше 10 (десяти) робочих днів з дати відвантаження Товару Покупцю / Перевізнику (пункт 3.4).
Покупець (уповноважена ним особа) зобов'язаний підписати та пропечатати оригінали документів на поставку Товару (видаткові накладні, товаро-транспортні накладні) та надіслати їх Постачальнику разом із довіреністю на отримання товару не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання даних документів (пункт 3.5).
Покупець оплачує поставлену Постачальником партію товару за договірною ціною, зазначеною у рахунку, виданому Постачальником (пункт 6.1).
Загальна Ціна Договору складає суму вартості всіх партій товару, поставлених Покупцю Постачальником на протязі строку дії цього Договору (пункт 6.2).
Покупець зобов'язується оплачувати партії Товару, що будуть постачатись в рамках цього Договору, на умовах оплати повної вартості Товару в строк, що не перевищує 30 календарних днів з дати відвантаження Товару (пункт 7.1).
Сторони залишають за собою право на зміну порядку здійснення розрахунків за Товар, що буде обумовлюватись у відповідному Додатку до Договору на кожну партію товару окремо та підтверджуватись комунікацією Сторін шляхом обміну повідомленнями з використанням факсимільного та/чи електронного зв'язку (пункт 7.2).
Як правило, Сторони проводять між собою розрахунки, використовуючи безготівкову форму, шляхом перерахування необхідної суми Покупцем зі свого рахунку в банківській установі на рахунок в банківській установі Постачальника, з використанням платіжних доручень (пункт 7.3).
Постачальник зобов'язаний забезпечити Покупця первинними документами на поставку Товару (рахунок, видаткові накладні), а також на вимогу Покупця, необхідними документами, що засвідчують якість придбаного товару (пункт 8.1.2).
Покупець зобов'язаний Надати Постачальнику оригінал довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей (Товару) згідно виставленого рахунку (пункт 8.2.2); передати Постачальнику належно оформлені документи на отримання товарно-матеріальних цінностей в строк 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання оригіналів документів на отримання товару (пункт 8.2.4).
Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2023 року, а в частині взаєморозрахунків за поставлений Товар - до повного виконання зобов'язань (пункт 9.1).
У випадку, якщо жодна із Сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договірні відносини за 15 (п'ятнадцять) календарних днів до закінчення терміну його дії, цей Договір вважається продовженим на наступний календарний рік (пункт 9.2).
Сторони несуть відповідальність за невиконання чи за неналежне виконання умов цього Договору відповідно до чинного законодавства України з урахуванням положень цього Договору (пункт 10.1).
За порушення строку оплати вартості окремої партії Товару, Покупець на вимогу Постачальника сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен календарний день пропуску строку оплати. Нарахування пені за порушення строку оплати вартості поставленої партії товару відбувається за весь період прострочення до моменту погашення Покупцем всієї суми заборгованості за Договором (пункт 10.3.1).
Усі спори між Сторонами, з яких не було досягнуто згоди, розв'язуються у відповідності з чинним законодавством України (пункт 11.1).
Сторони визначають, що всі ймовірні претензії за даним Договором повинні були розглянуті Сторонами протягом тридцяти днів з моменту отримання претензії (пункт 11.2).
При виконанні договірних умов, Сторони підтримують між собою взаємозв'язок, використовуючи при цьому електронний (електронна пошта), телефонний, факсимільний та інші види доступного Сторонам зв'язку за реквізитами зазначеними в Договорі (пункт 14.1).
Сторони дійшли згоди, що обмін повідомленнями за допомогою засобів зв'язку за реквізитами вказаними в цьому Договорі та погодження істотних умов поставки окремої партії Товару має юридичну силу щодо умов поставки окремої партії Товару в розумінні ст. 639 ЦК України (пункт 14.2).
Листування, обмін повідомленнями, будь-які інші документи що укладаються та/чи вчиняються Сторонами протягом строку дії цього Договору становлять невід'ємну частину цього Договору (пункт 14.3).
Документи, одержані Сторонами при використанні вище перелічених видів зв'язку мають силу оригіналів і Сторони зобов'язуються приймати до уваги дані цих документів, до надання їм оригіналів цих документів Стороною-автором (пункт 14.4).
Представлена копія Договору містить залишені представниками підписи та скріплена печатками контрагентів. З боку ТЗОВ "ПРОЛОГ ТД" підписано директором - Гураль Р.С., з боку ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" директором - Соболєв А.М.
Додатком № 1 до Договору погоджено найменування Товару, вид пакування, вагу пакувальної одиниці.
Додатком № 2 до Договору погоджено назву Товару, упаковку, кількість та ціну. Загальна вартість товару 9974835,00 грн. Умови оплати - 100% оплата вартості Товару в строк, що не перевищує 30 календарних днів з дати відвантаження Товару. Умови поставки - склад Продавця (Львівська обл., смт. Запитів, вул. Київська, 236); строк поставки Товару - декількома партіями до 15 січня 2022.
14 січня 2022 року ТЗОВ "ПРОЛОГ ТД" виставлено ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" рахунок № 5 на оплату товару загальною вартістю 9974835,00 грн, у тому числі ПДВ 1662472,50 грн.
14 січня 2022 року ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" на підставі довіреності № 1 уповноважено Новак О.С. на отримання від ТЗОВ "ПРОЛОГ ТД" цінностей за рахунком від 14.01.2022 № 5.
14 січня 2022 року між ТЗОВ "ПРОЛОГ ТД" як Постачальником та ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" як Покупцем підписано видаткові накладні:
№ 2 про отримання товару загальною вартістю 5914080,00 грн, у тому числі ПДВ 985680,00 грн;
№ 3 про отримання товару загальною вартістю 3361455,00 грн, у тому числі ПДВ 560242,50 грн;
№ 4 про отримання товару загальною вартістю 699300,00 грн, у тому числі ПДВ 116550,00 грн.
З боку Постачальника видаткові накладні підписано заступником начальника відділу збуту - Малинич О.О., з боку Покупця - Новак О.С. (за довіреністю від 14.01.2022 № 1). Перелічені накладні містять проставлену печатку ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ".
14 січня 2022 року між ТЗОВ "ПРОЛОГ ТД" як Постачальником та ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" як Покупцем підписано товарно-транспортні накладні:
№ 1 - автомобіль вантажний-самоскид Scania P 440 B8X4HZ KA5478AO, автомобільний перевізник - ТОВ "АВТОДОР", замовник ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ", вантажовідправник ТЗОВ "ПРОЛОГ ТД", пункт навантаження - Львівська обл., смт. Запитів, вул. Київська, 236, пункт розвантаження - 6800, Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Малодолинське, вул. Паромна, буд. 11, загальна вартість товару - 5914870,00 грн, у тому числі ПДВ 985680,00 грн;
№ 2 - автомобіль сідловий тягач Scania G 440 A4X2N4 KA3413BT, автомобільний перевізник - ТОВ "АВТОДОР", замовник ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ", вантажовідправник ТЗОВ "ПРОЛОГ ТД", пункт навантаження - Львівська обл., смт. Запитів, вул. Київська, 236, пункт розвантаження - 6800, Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Малодолинське, вул. Паромна, буд. 11, загальна вартість товару - 3361455,00 грн, у тому числі ПДВ 560242,50 грн;
№ 3 - автомобіль сідловий тягач Scania G 440 A4X2N4 KA3418BT, автомобільний перевізник - ТОВ "АВТОДОР", замовник ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ", вантажовідправник ТЗОВ "ПРОЛОГ ТД", пункт навантаження - Львівська обл., смт. Запитів, вул. Київська, 236, пункт розвантаження - 6800, Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Малодолинське, вул. Паромна, буд. 11, загальна вартість товару - 699300,00 грн, у тому числі ПДВ 116550,00 грн.
З боку Постачальника товарно-транспортні накладно підписані начальником транспортного відділу - Кузьма Р.І., з боку Покупця - Новак О.С. Перелічені накладні містять проставлену печатку ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ".
14 січня 2022 року ТЗОВ "ПРОЛОГ ТД" (індивідуальний податковий номер 324836413031) складено податкову накладну № 2, в якій відображено постачання товару ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" (індивідуальний податковий номер 428467626597) загальною вартістю 5914080,00 грн, в тому числі 985680,00 грн ПДВ.
14 січня 2022 року ТЗОВ "ПРОЛОГ ТД" (індивідуальний податковий номер 324836413031) складено податкову накладну № 3, в якій відображено постачання товару ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" (індивідуальний податковий номер 428467626597) загальною вартістю 3361455,00 грн, в тому числі 560242,50 грн ПДВ.
14 січня 2022 року ТЗОВ "ПРОЛОГ ТД" (індивідуальний податковий номер 324836413031) складено податкову накладну № 4, в якій відображено постачання товару ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" (індивідуальний податковий номер 428467626597) загальною вартістю 699300 грн, в тому числі 116550,00 грн ПДВ.
ТЗОВ "ПРОЛОГ ТД" представлено виписку по банківському рахунку, з якої вбачається перерахування ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" 19.01.2022 500000,00 грн із призначенням платежу «оплата за матеріали згідно дог№ 1004-1Х/2022 від 10.01.2022…».
29 січня 2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження 12022167480000056 за заявою ОСОБА_1 повідомлення про викрадення двох пакетів документів, в середині яких знаходились документи ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ".
31 січня 2022 року ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" складено акт, котрим встановлено перелік відсутніх документів та іншої документації, які були викрадені (витяг з ЄРДР - номер кримінального провадження 12022167480000056 від 29.01.2022).
01 лютого 2022 року ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" прийнято наказ про припинення трудового договору (контракту) із бухгалтером ОСОБА_2
03 лютого 2022 року ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" прийнято наказ № 7-к/тр про прийняття ОСОБА_3 на посаду провідного бухгалтера за сумісництвом із 04 лютого 2022 року.
19 лютого 2022 року ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" подано податкову декларацію за звітний період - січень 2022 року, із відомостей про суми податку на додану вартість, зазначених у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі податкових накладаних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1), вбачається факт відображення здійснення певної операції із постачальником (індивідуальний податковий номер 324836413031) на суму 2801212,50 грн, сума ПДВ 560242,50 грн.
19 листопада 2023 року ТОВ "АВТОДОР" звернулось до Відділу поліції № 1 (м. Чорноморськ) Одеського районного управління поліції № 2 ГУПН в Одеській області із повідомленням про зірваний в одному із боксів дах в результаті вітру. Вказане повідомлення зареєстровано за № 14304.
21 листопада 2023 року ТОВ "АВТОДОР" складено акт наслідків залиття нежитлового приміщення, в якому встановлено факт пошкодження та знищення первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, серед яких документи з обліку розрахунків з покупцями і постачальниками за період 2019-17.11.2023 роки.
09 січня 2024 року ТЗОВ "ПРОЛОГ ТД" складено до ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" претензію, в якій посилаючись на укладений Договорів, отриманий за видатковими та товарно-транспортними накладними Товару, повідомляє про наявність заборгованості розміром 9474835,00 грн, яку вимагає оплати до звернення із позовом до суду.
Відповідно до опису вкладення у цінний лист, фіскального чеку та накладної АТ «УКРПОШТА» претензію надіслано ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" 10 січня 2025 року.
04 березня 2024 року ТОВ "АВТОДОР" надано відповідь на запит ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ", в якій повідомлено, що автомобіль Scania P 440 B8X4HZ KA5478AO 14.01.2022 перебував за адресою місцезнаходження ТОВ "АВТОДОР", автомобіль Scania G 440 A4X2N4 KA3418BT 14.01.2022 здійснював перевезення у Одеській області (до відповіді додано роздруківку місцеперебування (перевезення), автомобілів із номерами KA5478AO, KA3413BT та KA3418BT).
29 березня 2024 року ТОВ «ДЖ ЕС ЕМ ДЖ ПІ ЕСТЕХНОЛОГІЇ» повідомлено ТОВ "АВТОДОР" листом № 0329 про факт встановлення обладнання згідно із договором № 0517П від 02.10.2017 на транспортні засоби:
вантажний самоскид Scania Р440 В8ХН2 державний номерний знак НОМЕР_1 , роботи по встановленню обладнання від 04.01.2021, а саме пристрою спостереження за рухомими об'єктами моделі GGТ-11R з GPS-приймачем, серійний номер №6628 та GSM-антеною, а також датчиком рівня палива моделі «ДУ-02М»;
сідельний тягач Scania G 440 А4X2NА державний номерний знак НОМЕР_2 , роботи по встановленню обладнання від 29.01.2021, а саме пристрою спостереження за рухомими об'єктами моделі GGТ-11R з GPS-приймачем, серійний номер №6350 та GSM-антеною, а також датчиком рівня палива моделі «ДУ-02М»;
сідельний тягач Scania G 440 А4X2NА державний номерний знак НОМЕР_3 , роботи по встановленню обладнання від 11.01.2021, а саме пристрою спостереження за рухомими об'єктами моделі GGТ-11R з GPS-приймачем, серійний номер №6700 та GSM-антеною, а також датчиком рівня палива моделі «ДУ-02М».
Повідомляє, що базовий модуль програмного забезпечення «GG-Explorer» призначений для контролю у режимі реального часу параметрів переміщення та стану датчиків транспортних засобів. Програмне забезпечення «GG-Explorer» наділене функціями візуального відображення переміщення транспортних засобів із встановленими на них пристроями спостереження.
11 листопада 2016 року між ТОВ «ДЖ ЕС ЕМ ДЖ ПІ ЕСТЕХНОЛОГІЇ» (Виконавець) та ТОВ "АВТОДОР" (Абонент) укладено договір № 0517 У про надання інформаційних послуг, за яким Виконавець відповідно до умов цього Договору надає Абоненту інформаційні послуги (далі за текстом послуги) що забезпечують умови для безперебійної роботи трасера автомобільного, іменованого далі трасер, у переліку та кількості, що зазначені в Додатках до цього Договору, що є невід'ємною частиною Договору. Виконавець на період дії цього договору надає Абоненту у використання програмне забезпечення з контролю рухомих об'єктів для отримання необхідної інформації та формування звітів.
02 жовтня 2017 року між ТОВ «ДЖ ЕС ЕМ ДЖ ПІ ЕСТЕХНОЛОГІЇ» (Постачальник) та ТОВ "АВТОДОР" (Покупець) укладено договір поставки № 0517 П, за яким Постачальник у порядку та на умовах, визначених у Договорі, зобов'язується здійснити поставку і передати у власність Покупця обладнання, іменоване Товару, в комплексності та кількості згідно рахунку.
Відповідно до акту надання послуг від 01.02.2021 № 541, ТОВ «ДЖ ЕС ЕМ ДЖ ПІ ЕС ТЕХНОЛОГІЇ» виконано, а ТОВ "АВТОДОР" прийнято роботи з монтажу навігаційного комплекту на автомобілях з номерними знаками, зокрема НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та НОМЕР_3 (Договір від 02.10.2017 № 0517 П).
03 квітня 2024 року ТОВ "АВТОДОР" надано відповідь на запит ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ", в якій повідомляє, що автомобілі Scania P 440 В8ХН2 державний номерний знак НОМЕР_1 , Scania G 440 А4X2NА державний номерний знак НОМЕР_2 та Scania G 440 А4X2NА державний номерний знак НОМЕР_3 обладнано пристроями спостереження за рухомими об'єктам моделі GGT-109 з GPS-приймачем та GSM-антеною.
Поставка, монтаж на автомобілі і підключення пристроїв спостереження до програмного забезпечення «GG Explorer» здійснено ТОВ «ДЖ ЕС ЕМ ДЖ ПІ ЕС ТЕХНОЛОГІЇ» на підставі договору від 02 жовтня 2017 року №0517П та оформлене видатковими накладними і актами надання послуг.
Послуги спостереження за автомобілями за допомогою програмного забезпечення «GG Explorer» надаються ТОВ «ДЖ ЕС ЕМ ДЖ ПІ ЕС ТЕХНОЛОГІЇ» на підставі договору від 11 листопада 2017 року № 0517У (копія додається).
З відповіді ТОВ «ДЖ ЕС ЕМ ДЖ ПІ ЕС ТЕХНОЛОГІЇ» від 29 березня 2024 року №0329 (копія додається) вбачається, що програмне забезпечення «GG Explorer» є інтелектуальною власністю ТОВ «ДЖ ЕС ЕМ ДЖ ПІ ЕС ТЕХНОЛОГІЇ», програмне забезпечення «GG Explorer» наділене функціями контролю у режимі реального часу параметрів переміщення та стану датчиків транспортних засобів та наділене функціями візуального відображення переміщення транспортних засобів із встановленими на них пристроями спостереження.
До відповіді представлено відповідні договори від 02 жовтня 2017 року №0517П та від 11 листопада 2017 року № 0517У.
16 лютого 2025 року ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" подано податкову декларацію за звітний період (що уточнюється) - січень 2022 року, із відомостей про суми податку на додану вартість, зазначених у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі податкових накладаних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1), вбачається факт коригування інформації про здійснення певної операції із постачальником (індивідуальний податковий номер 324836413031), а саме з від'ємним значенням - 2801212,50 грн, сума ПДВ - 560252,50 грн.
16 лютого 2025 року ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" подано податкову декларацію за звітний період (що уточнюється) - лютий 2022 року, із відомостей про суми податку на додану вартість, зазначених у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі податкових накладаних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1), вбачається факт коригування інформації про здійснення певної операції із постачальником (індивідуальний податковий номер 324836413031), а саме з від'ємним значенням - 4928400,00 грн, сума ПДВ - 985680,00 грн.
15 квітня 2025 року ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" подано податкову декларацію за звітний період (що уточнюється) - березень 2022 року, із відомостей про суми податку на додану вартість, зазначених у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі податкових накладаних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1), вбачається факт коригування інформації про здійснення певної операції із постачальником (індивідуальний податковий номер 324836413031), а саме з від'ємним значенням - 582750,00 грн, сума ПДВ - 116550,00 грн.
03 липня 2025 року Київським науково-дослідним інституту судових експертиз Міністерства юстиції України представлено висновок експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у справі № 916/349/24, в якому зазначено, що:
- встановити, чи виконано підписи від імені Соболева А.М., що містяться у договорі поставки товару № 1001-1х/2022 від 10.01.2022 (том 3, а.с.68-70), в додатках № 1 і № 2 від 10.01.2022 (том 3, а.с. 71- 72) та у документі - Довіреність № 1 від 14.01.2022 (том 3, а.с.73), Соболевим Артемом Миколайовичем, чи іншою особою, не виявилось можливим;
/встановити походження вказаних розбіжностей (чи є вони варіантами підписного почерку Соболева А.М., чи виникли через зміну власних почеркових ознак Соболевим А.М. при виконанні досліджуваних підписів або пояснюються виконанням досліджуваних підписів не Соболевим А.М., а іншою особою) експерт не зміг у зв'язку зі значною варіаційністю наданих зразків підпису Соболева А.М. та через відсутність зразків підпису Соболева А.М., виконаних аналогічним чи схожим пишучим приладом, що і досліджувані підписи.
Що стосується встановлених збіжних ознак, то вони хоча й чисельні, проте враховуючи значну варіаційність зразків підпису Соболева А.М. та за наявності вказаних розбіжностей, не є достатніми не тільки для категоричного, але й навіть для ймовірного висновку про тотожність/
- підписи від імені Новака Олександра Сергійовича, що містяться у видаткових накладних № 2 від 14.01.2022, № 3 від 14.01.2022 та №4 від 14.01.2022 (том 3, а.с.74-76) та у товарно-транспортних накладних № 1 від 14.01.2022, № 2 від 14.01.2022, № 3 від 14.01.2022, виконані не Новаком О.С., а іншою особою.
Суд відзначає, що фактично у даній у справі спір виник щодо питання наявності/відсутності правових підстав для стягнення коштів за Договором поставки.
Для з'ясування наведеного питання, а відтак і правильного вирішення спору господарському суду в межах наданих йому повноважень процесуальним законом належало дослідити умови укладеного між сторонами договору, якими опосередковувалися спірні правовідносини, зміст доказів наданих сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, і на підставі цього встановити наявність (відсутність) підстав для стягнення з Відповідача як покупця заборгованості за спірним Договором.
Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:
Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини 3 статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права.
У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
В свою чергу, частинами 1 та 2 статті 67 ГК України (тут і далі в редакції, чинній на час укладення Договору та виникнення спірних правовідносин) передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Відповідно ж до статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у статті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти - юридичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами, зобов'язаною та управненою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор.
Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до приписів статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
В свою чергу, вимоги встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 ЦК України передбачають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Частиною 1 статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.
Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Приписами статті 174 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 598 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до приписів статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Приписами статті 601 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (частина 2 статті 628 ЦК України).
Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Аналогічні положення містяться в частинах 1 та 7 статті 193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Частинами 1 та 2 статті 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.
Частинами 1 та 2 статті 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини 1 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Частиною 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
В свою чергу частини 1-3 статті 692 ЦК України передбачають, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
В процесі розгляду справи судом встановлено факт укладання 10.01.2022 між ТЗОВ "ПРОЛОГ ТД" як Постачальником та ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" як Покупцем дослідженого Договору поставки № 1001-1х/2022.
Як зазначалось, стаття 204 ЦК України визначає презумпцію правомірності правочину, в процесі розгляду справи ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" не спростовано факту не підписання вказаного Договору директором, аналогічне встановлено за результатами проведеної судової експертизи.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 44 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (в редакції від 06.10.2021 - чинній на час укладання Договору) статут товариства може встановлювати особливий порядок надання згоди уповноваженими на те органами товариства на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв (значні правочини).
Рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, приймаються виключно загальними зборами учасників, якщо інше не передбачено статутом товариства.
Як зазначалось, пунктом 9.3.3 Статуту ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" визначено, що без рішення Загальних зборів Учасників, Директор не має права вчиняти правочин, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів Товариства станом на кінець попереднього кварталу (пункт).
Частиною ж 1 статті 46 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено, що значний правочин, правочин із заінтересованістю, вчинений з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки товариства лише у разі подальшого схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення.
При цьому, Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» прямо не встановлює недійсність укладеного значного правочину (директором за відсутності відповідного рішення загальних зборів), відтак такий правочин може бути визнано судом недійсним, однак відповідної вимоги учасниками справи не заявлено.
Відтак, в силу приписів статті 204 ЦК України господарський суд доходить до висновку, що укладений 10.01.2022 між ТЗОВ "ПРОЛОГ ТД" як Постачальником та ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" як Покупцем Договір поставки № 1001-1х/2022 є правомірним правочином.
Цивільним кодексом України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до частини 1 статті 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Умовами дослідженого судом додатку № 2 до Договору погоджено серед іншого загальна вартість товару 9974835,00 грн та умови поставки - склад Продавця (Львівська обл., смт. Запитів, вул. Київська, 236).
ТЗОВ "ПРОЛОГ ТД" в підтвердження виконання взятих на себе зобов'язань із передачі товару ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" представлено видаткові накладні від 14.01.2022 №№ 2,3,4 разом із товарно-транспортними накладними від 14.01.2022 №№ 1,2,3 (перевізник ТОВ "АВТОДОР").
З боку ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" досліджені судом видаткові накладні від 14.01.2022 №№ 2,3,4 разом із товарно-транспортними накладними від 14.01.2022 №№ 1,2,3 підписано особою «Новак О.С.» та скріплені печаткою Відповідача.
Як зазначалось, ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" заперечувався факт відрядження особи задля отримання товару, так і факт підписання працівником Новак О.С. зазначених товарно-транспортних накладних разом із видатковими накладними.
З огляду на те, що в суду відсутні спеціальні знання у сфері іншій аніж право, тобто суд позбавлений можливості як спростування, так і підтвердження посилань однієї із сторін на те, що проставлений підпис (підписи) не належать відповідним працівникам, призначено почеркознавчу експертизу задля можливості надати вичерпну відповідь з цього питання.
В свою чергу, із висновку судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України вбачається, що підписи від імені Новака О.С., що містяться у видаткових накладних № 2 від 14.01.2022, № 3 від 14.01.2022 та № 4 від 14.01.2022 та у товарно-транспортних накладних № 1 від 14.01.2022, № 2 від 14.01.2022, № 3 від 14.01.2022, виконані не Новаком О.С., а іншою особою.
З огляду на зазначене, суд позбавлений можливості встановлення факту передачі товару за відповідними первинним документами (видатковими накладними від 14.01.2022 №№ 2,3,4 разом із товарно-транспортними накладними від 14.01.2022 №№ 1,2,3) уповноваженій особі Покупця - ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ".
Згідно з усталеними правовими позиціями Верховного Суду, викладеними в постановах Верховного Суду від 23.01.2025 у справі № 910/55/23, від 30.04.2024 у справі № 910/5729/21, від 11.07.2023 у справі № 905/1223/21, від 11.01.2022 у справі № 927/738/19, від 29.01.2020 у справі № 916/922/19, визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, а отже, судам під час розгляду справ належить досліджувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару в господарській діяльності покупця). У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання товару сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.
Поряд із наведеним, ТЗОВ "ПРОЛОГ ТД" (індивідуальний податковий номер 324836413031) представлено складені 14.01.2022 податкові накладні №№ 2,3,4, в яких відображено факт здійснення господарської операції із ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" /загальною вартістю 5914080,00 грн, в тому числі 985680,00 грн ПДВ; 3361455,00 грн, в тому числі 560242,50 грн ПДВ; загальною вартістю 699300 грн, в тому числі 116550,00 грн ПДВ/.
А також виписку із банківського рахунку про зарахування 19.01.2022 коштів від ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" у розмірі 500000,00 грн, однак із призначенням платежу «оплата за матеріали згідно дог№ 1004-1Х/2022 від 10.01.2022…».
Відповідачем, а також податковими органами на виконання приписів ухвали про витребування доказів, представлено відповідну податкову звітність, в якій 19.02.2022 ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" відображено здійснення певної операції із постачальником (індивідуальний податковий номер 324836413031) на суму 2801212,50 грн, сума ПДВ 560242,50 грн.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у постанові від 03.06.2022 у справі № 922/2115/19 зазначала наступне:
За приписами частин 3 та 8 статті 19 ГК України, обов'язком суб'єктів господарювання є ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності згідно із законодавством, що забезпечує здійснення державою контролю і нагляду за господарською діяльністю суб'єктів господарювання, а також за додержанням ними податкової дисципліни.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу).
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, тобто спричиняють правові наслідки.
Підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
Встановлюючи правило щодо обов'язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов'язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.
Такий висновок сформовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 зі справи № 910/23097/17.
У відповідності до пункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно із пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/ послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг…
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Разом з тим, у відповідності до абзацу 1 пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Наказом від 28.01.2016 Міністерства фінансів України № 21 затверджено форми та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.
У відповідності до пункту 6 розділу I «Загальні положення» Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі - Порядок) до податкової звітності з податку на додану вартість (далі - податкова звітність) належить: уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками.
Згідно із пунктами 1 і 2 Розділу IV «Внесення змін до податкової звітності» Порядку у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.
У відповідності до пункту 8 розділу VI «Порядок заповнення уточнюючого розрахунку» Порядку у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників. Уточнення показників у додатках (крім (Д3) (додаток 3), таблиць 3, 4 (Д4) (додаток 4), таблиць 1, 3 (Д5) (додаток 5)) здійснюється лише щодо рядків, які потребують виправлення (рядки без змін не зазначаються), у такому порядку: у рядку додатка, що уточнюється, - зазначаються показники зі знаком «-»; в наступному рядку - зазначаються правильні показники.
Як зазначалось, 16.02.2025 та 15.04.2025 ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" подано нові податкові декларації за звітні періоди (січень-березень 2022 року), в яких вбачається факт коригування інформації про здійснення певної операції із постачальником (індивідуальний податковий номер 324836413031), а саме: з від'ємним значенням - 2801212,50 грн, сума ПДВ - 560252,50 грн; з від'ємним значенням - 4928400,00 грн, сума ПДВ - 985680,00 грн; з від'ємним значенням - 582750,00 грн, сума ПДВ - 116550,00 грн.
Окрім того, ТОВ "АВТОДОР" як особою, визначеною перевізником у товарно-транспортних накладних від 14.01.2022 №№ 1,2,3 повідомлено, що автомобілі перелічені у вказаних накладних в день їх складання не перебували у Львівській області (склад Продавця).
ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" поставлено під сумнів факт долучених разом із відзивом договорів, укладених між ТОВ "АВТОДОР" та ТОВ «ДЖ ЕС ЕМ ДЖ ПІ ЕС ТЕХНОЛОГІЇ», однак в силу приписів статті 204 ЦК України судом не встановлено підстав для визнання вказаних догорів нікчемними, відтак у випадку наявності певних дефектів їх змісту, в межах окремого судового провадження підлягає дослідженню та встановленню факт визнання їх недійсними. Відповідні вимоги в межах даної справи не заявлялись, у зв'язку із чим відповідні договори, укладені між ТОВ "АВТОДОР" та ТОВ «ДЖ ЕС ЕМ ДЖ ПІ ЕС ТЕХНОЛОГІЇ», визнаються судом правомірними в силу приписів статті 204 ЦК України.
Окрім того, з огляду на презумпцію правомірності правочину, суд позбавлений можливості стверджувати про надання Відповідачем завідомо недостовірних доказів, на чому наголошував Позивача у клопотанні про постановлення окремої ухвали.
Так, за визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Отже, первинний документ, згідно з цим визначенням, має дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.
При цьому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і, власне, її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
Зі змісту частин 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" вбачається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Тобто, первинні документи повинні містити відомості, які підтверджують вчинення господарської операції, на виконання якої вони складаються, у зв'язку з чим вчинення певної господарської операції фіксуватиметься документально, що в сукупності свідчить про підтвердження між учасниками такої операції певних прав та обов'язків, зокрема, і щодо обов'язку сплатити певну суму коштів, яка складатиме еквівалент певної вартості наданих послуг.
Верховний Суд, зокрема, у постанові від 10.11.2020 у справі № 910/14900/19 зазначив, що за загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та відображають реальні господарські операції.
Разом з тим, визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, у т.ч. необхідно досліджувати обставини поставки товару, слід з'ясовувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. Зокрема, обставини здійснення перевезення товару поставленого за спірним договором, інші обставини, які будуть переконливо підтверджувати реальний рух активів, свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару та які давали б змогу встановити реальність здійснених господарських операцій.
У постанові від 16.03.2021 у справі № 580/2490/19 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначив, що: «однією із судових доктрин, виділених на сьогоднішній день національним законодавством та судовою практикою Верховного Суду є доктрина реальності господарської операції. Суть вказаної доктрини полягає в тому, що наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України. При цьому будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством... Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції».
При цьому суд відзначає, що за умовами укладеного між сторонами Договору, Позивач мав здійснити поставку значного обсягу Товару, що безумовно не може підтверджуватись лише складенням певного переліку первинних документів, а повинно бути підтверджено доказами, що свідчать про реальність такої господарської операції. Однак доказів, які б свідчили про обставини поставки товару та його отримання Відповідачем, зокрема але не виключно, заяви свідків, фото та/або відео фіксація, довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю тощо не представлено.
Дійсно, у разі наявності дефектів первинних документів та/або невизнання стороною факту постачання товару, що має місце у спірних правовідносинах, сторони не позбавлені права доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару (схожа правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.06.2022 у справі № 922/2115/19).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 у справи № 910/23097/17 підтримала правовий висновок Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, наведений у постанові від 14.02.2020 у справі № 640/18643/18, щодо підтвердження факту вчинення правочину та проведення господарських операцій на його виконання для виникнення в платника податку права на податковий кредит, визначивши, що податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (підрядником) на постачання послуг на користь другої сторони (замовника), може бути доказом правочину з огляду на те, що така поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Якщо сторона заперечує факт передачі товару за договором поставки за податковими накладними, але одночасно реєструє податкові накладні на придбання товарів від постачальника та формує як покупець податковий кредит за фактом поставки товару на підставі спірних видаткових накладних, і жодним чином не пояснює свої дії та правову підставу виникнення в платника права на податковий кредит з ПДВ за цими накладними, то така поведінка сторони не є добросовісною та розумною. У такому випадку дії сторони з реєстрації податкових накладних засвідчують волю до настання відповідних правових наслідків, тому податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (постачальником) на постачання послуг на користь другої сторони (покупця), може бути допустимим доказом факту прийняття товару від контрагента на визначену суму, якщо покупець вчинив юридично значимі дії, зокрема, відобразив податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом.
Разом з тим, у постанові від 05.06.2024 у справі № 916/2492/21 Верховний Суд зазначив, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, у т. ч. необхідно досліджувати обставини поставки товару, слід з'ясовувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. Зокрема, обставини здійснення перевезення товару поставленого за спірним договором, інші обставини, які будуть переконливо підтверджувати реальний рух активів, свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару та які давали б змогу встановити реальність здійснених господарських операцій.
Однією із судових доктрин, виділених на сьогоднішній день національним законодавством та судовою практикою Верховного Суду є доктрина реальності господарської операції. Суть вказаної доктрини полягає в тому, що наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.
При цьому будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Також у справах № 916/3027/21, № 905/49/15, № 914/2267/18, № 916/922/19, № 924/233/18 у тому числі міститься висновок про те, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, а отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару в господарській діяльності покупця). У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.
Верховний Суд у справі № 520/1284/19 висловив правову позицію відносно того, що інформація, яка міститься в інформаційних базах даних контролюючих органів носить інформативний характер, не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не може бути самостійним та належним доказом в розумінні процесуального закону щодо наявності порушень податкового законодавства. При цьому Верховним Судом постійно наголошується про необхідність дослідження сукупності обставин справи та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій у конкретному спірному випадку.
Разом з тим, як встановлено суд у справі ТЗОВ "ПРОЛОГ ТД" здійснено реєстрацію податкових накладних, однак, у подальшому, ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" було скореговано податковий кредит шляхом його скасування на відповідну суму. При цьому, що податкова накладна не може буди єдиним доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним, та має оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 12.07.2023 у справі № 910/5080/21.
На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).
Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Обставина, про яку стверджує сторона, підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 08.11.2023 у справі № 16/137б/83б/22б (910/12422/20)).
Аналогічний стандарт доказування застосувала Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює потребу співставлення судом доказів. Отже, з введенням у дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
При цьому безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити й перевірити як кожний доказ окремо, так і у взаємозв'язку з іншими доказами, здійснити їх оцінку і сформувати повне та об'єктивне уявлення про фактичні обставини справи. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 27.07.2021 у справі № 357/4897/20, від 23.12.2020 у справі № 757/28231/13-ц.
З огляду на викладене, суд зазначає, що податкова накладна має оцінюватись в сукупності з іншими доказами у справі, що і було зроблено у цій справі.
ТЗОВ "ПРОЛОГ ТД" посилається на факт наявності відтисків печатки ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" на відповідних первинних документах, котрі надають можливість підтвердити факт участі у відповідній господарській операції.
Верховним Судом у постанові від 28.03.2023 у справі № 916/2492/21 відзначено, що печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин. Тобто вона може бути відповідним доказом для ідентифікації особи. Той факт, що печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин, не вказує на те, що саме вона є єдиним та належним доказом підтвердження особи, яка вчинила правочин, а суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, і суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За приписами статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються засобами доказування, передбаченими у частині другої цієї статті, зокрема, письмовими, речовими та електронним доказами.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (частина 1 статті 76 ГПК України).
Відповідно до статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно, цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.
Для виконання вимог статті 86 ГПК України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.
Суд зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей".
Так, дійсно у даному випадку Позивачем було надано докази на підтвердження наявності між сторонами договірних відносин (Договір поставки), погодження поставки товару та його вартість (Додатки до Договору), видаткові накладні та товарно-транспортні накладні, часткове перерахування коштів Відповідачем (платіжне доручення).
В той же час, як вже було вказано вище у правовідносинах з поставки товару визначальним є не саме складення певного ряду первинних документів, а наявність доказів, які б достеменно свідчили про реальний рух активів (товару) та які давали б змогу встановити реальність здійснених господарських операцій, зокрема але не виключно: здійснення перевезення товару за договором, його отримання в місці призначення (поставки), фіксація такого переміщення в певних документах, підтвердження іншими особами, тощо.
У контексті вищезазначеного, господарський суд доходить до висновку, що докази надані Відповідачем в частині відсутності господарської операції є більш вірогідними, аніж докази надані Позивачем в підтвердження факту здійснення господарської операції із постачання (передачі) товару.
За відсутності можливості встановлення факту виконання господарської операції із передачі товару, суд позбавлений можливості розглядати перерахування коштів у певній сумі як доказ визнання факту наявності заборгованості.
Відтак, господарський суд доходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених ТЗОВ ПРОЛОГ ТД" позовних вимог з огляду на відсутність можливості встановлення факту господарської операції із передачі товару.
Суд відзначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, Велика Палата конкретизувала свої висновки щодо тлумачення змісту поняття «подібні правовідносини», що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями, відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.
Господарський суд вважає, що в контексті розгляду даної справи підлягають вираховуванню висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 05.06.2024 у справі № 916/2492/21 та у постанові від 10.09.2025 у справі № 910/1615/24, як такі, що викладені у справах із подібними правовідносинами.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п.29).
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, сплачений ТЗОВ "ПРОЛОГ ТД" судовий збір покладається на платника у зв'язку із відмовою у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст.13,20,73,74,76,86,129,165,232,233,237,238,240,241
Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОЛОГ ТД" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОДОР", про стягнення 9 474 835,00 грн заборгованості відмовити.
Витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОЛОГ ТД".
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст складено 20 жовтня 2025 р.
Суддя С.Ф. Гут