Справа №478/983/25 Пров. №2/478/460/2025
21 жовтня 2025 року смт.Казанка
Казанківський районний суд Миколаївської області, у складі:
головуючого судді Томашевського О.О.,
за участі:
секретаря судового засідання Луговської А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Казанка, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Дідуха Євгена Володимировича, поданого в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Адвокат Дідух Є.В. звернувся в інтересах ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до Казанківського районного суду Миколаївської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4683899 від 26.05.2024 року у загальному розмірі 21 340,36 грн, яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 3 807,48 грн, суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором у розмірі 14 677,27 грн, суми заборгованості за процентами, нарахованими позивачем в розмірі 2 855,61 грн;витрати по сплаті судового збору та витрати на надання правової допомоги у розмірі 10 000,00 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що відповідно до укладеного 26.05.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем було укладено кредитний договір № 4683899, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 5 000,00 гривень, строком на 360 днів (з 26.05.2024 року по 21.05.2025 року), шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,5 % від суми кредиту за кожен день користування із періодичністю платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.
Кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» виконало свої зобов'язання надавши відповідачу на його банківський рахунок платіжної картки суму кредиту в розмірі 5 000,00 грн, але у зв'язку із неналежним виконанням своїх зобов'язань із повернення кредиту та сплати грошових коштів у відповідача виникла заборгованість за кредитним договором.
Протягом періоду з 26.05.2024 року по 31.03.2025 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» було нараховано відповідачу проценти за користування кредитом у розмірі 14 677,27 грн, а в подальшому, на підставі договору факторингу, укладеного 31.03.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (Клієнт) та ТОВ «УКРАЇНСЬКІФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» № 31-1/03/2025, передало право вимоги до відповідача за кредитним договором № 4683899 від 26.05.2024 року ТОВ "УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ" на суму 20 984,75 грн, з яких: 3807,48 грн- заборгованість за тілом кредиту; 14 677,27 грн - заборгованість за процентами; 2 500,00 грн - заборгованість за штрафами/неустойкою.
Ухвалою судді від 19.08.2025 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін. Витребувано у АТ «Ощадбанк» інформацію щодо належності відповідачу банківської картки № НОМЕР_1 та зарахування коштів на вказаний картковий рахунок.
В судове засідання сторони не прибули, про дату. Час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. Згідно поданої заяви від 16.09.2025 року представник позивача просив розглянути справу без своєї участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач про причини своєї неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав, будь-яких клопотань про відкладення судового засідання до суду не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
В постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 Верховний Суд зазначив, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Суд вважає можливим провести судовий розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Виходячи з викладеного, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Так, 26 травня 2024 року о 15:59:01 відповідач ОСОБА_1 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором: 61417, Паспорт споживчого кредиту, відповідно до якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» пропонувало умови надання кредиту, на суму 5 000,00 грн, строком 360 днів, у безготівковій формі, шляхом перерахування кредитодавцем коштів кредиту на банківський рахунок за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки), зазначеної споживачем зі встановленою стандартною процентною ставкою у розмірі 547,50% річних, або 1,5% в день. Загальні витрати за кредитом були передбачені у розмірі 27 000,00 грн за стандартною процентною ставкою, а за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) у розмірі 32 000,00 грн. Запропонована реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою, відсотків річних,складає 9 541,79 %. Порядок повернення кредиту - кожні 30 днів, а саме: 10 платежів в розмірі 2 250,00 грн зі сплати процентів, а останній платіж - 7 250,00 грн, який включає проценти в розмірі 2 250,00 грн та кредит в розмірі 5 000,00 грн.
Погодившись із запропонованими умовами, 26 травня 2024 року о 15:59:55 відповідач ОСОБА_1 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором: 61914 договір № 4683899 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. За умовами п.п. 1.2-1.6 укладання такого договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через вебсайт або Мобільний застосунок «Credit7». На умовах встановлених договором, Товариство зобов'язалось надати Клієнту грошові кошти в гривні (кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Сума кредиту - 5000,00 грн. Строк кредиту - 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до цього Договору. Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти за стандартною ставкою, яка становить 1,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту (360 днів). Орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою за весь строк кредитування 9 541,79 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом складає 32 000,00 грн.
Додатком № 1 до договору сторонами було погоджено загальну вартість кредиту та реальну процентну ставку за користування ним, передбачено періодичність сплати процентів та дату повернення кредиту, яка складається із 12 щомісячних платежів.
Загальні умови договору відповідають Паспорту споживчого кредиту. Обидва документи підписано електронним підписом відповідача. Іншого з матеріалів справи не вбачається.
Факт перерахування кредиту в розмірі 5 000,00 грн на рахунок 5167803293672866, який належить відповідачу, підтверджується листом АТ «Ощадбанк» від 01.09.2025 року № 46/1211/112155/2025/БТ та листом ТОВ «ПЕЙТЕК» від 09.04.2025 року № 20250409-161.
Як вбачається із розрахунку заборгованості за Договором № 4683899 від 26.05.2024 року за період з 26.05.2024 року по 31.03.2025 року, відповідачем 17.07.2024 року було сплачено 5 167,52 грн в рахунок погашення кредиту та відсотків. Будь-яких інших платежів зі сторони відповідача не вбачається у зв'язку із чим, заборгованість за кредитним договором станом на 31.03.2025 року складає 20 984,48 грн, з яких: 3 807,48 грн - заборгованість за кредитом; 14 677,27 грн - заборгованість за процентами; 2 500,00 грн - штрафні санкції.
31 березня 2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (Клієнт) та ТОВ "УКРАЇНСЬКІФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ" було укладено Договір факторингу № 31-1/03/2025, відповідно до умов якого право вимоги за договором № 4683899 від 26.05.2024 року перейшло до ТОВ "УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ" до відповідача на суму 20 984,48 грн, з яких: 3 807,48 грн - заборгованість за кредитом; 14 677,27 грн - заборгованість за процентами; 2 500,00 грн - штрафні санкції, що підтверджується Витягом з реєстру боржників від 31.03.2025 року та актом прийому-передачі Реєстру Боржників від 31.03.2025 року.
Як вбачається із розрахунку заборгованості за Договором № 4683899 від 26.05.2024 року за період з 01.04.2025 року по 20.05.2025 року, позивачем було нараховано в межах строку кредитування проценти за користування кредитом в розмірі 2 855,50 грн.
Встановивши наведене, суд керується наступним.
Відповідно до ч. 1ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно положень статей 3,627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.
Згідно ч. 1ст. 1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.
Відповідно до ч. 1ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Відповідно до ст.3,12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
З огляду на ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За результатами судового розгляду, з матеріалів справи встановлено, що відповідач уклав кредитний договір у виді електронної форми із Первинним кредитором внаслідок чого отримав на власний рахунок банківської платіжної картки в розмірі 5 000,00 грн під зобов'язання його повернути та сплатити проценти за користування кредитом. Протягом строку повернення кредиту, відповідач лише частково виконав свій обов'язок щодо повернення кредиту та сплати відсотків на суму 5 167,52 грн в результаті чого у нього виникла заборгованість перед Первинним кредитором у розмірі 20 984,48 грн, з яких: 3 807,48 грн - заборгованість за кредитом; 14 677,27 грн - заборгованість за процентами; 2 500,00 грн - штрафні санкції.
В подальшому, Первинний кредитор відступив своє право вимоги до відповідача за кредитним договором позивачу, який в межах строку кредитування додатково нарахував відповідачу проценти за користування кредиту в розмірі 2 855,00 грн. Виходячи з цього, позивач звернувся до суду із позовом, де просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 21 340,36, яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 3 807,48 грн, суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором у розмірі 14 677,27 грн, суми заборгованості за процентами, нарахованими позивачем в розмірі 2 855,61 грн.
Тобто, позивач просить стягнути з відповідача розмір кредиту та нараховані проценти на розмір кредиту, без штрафних санкцій нарахованих Первинним кредитором в розмірі 2 500,00 грн.
Проте, судом встановлено, що позивачем було нараховано в межах строку кредитування проценти за користування кредитом в розмірі 2 855,50 грн, що підтверджується дослідженим судом розрахунком заборгованості за Договором № 4683899 від 26.05.2024 року за період з 01.04.2025 року по 20.05.2025 року. Відповідно, заявлені позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за процентами, нарахованими позивачем в розмірі 2 855,61 грн., а не 2 855,50 грн суд вважає не доведеною.
З урахуванням наведеного,суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача заборгованість в розмірі 21 340,25 грн, яка складається із суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 3 807,48 грн, суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором у розмірі 14 677,27 грн, суми заборгованості за процентами, нарахованими позивачем в розмірі 2 855,50 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Як вбачається з позовною заяви, ціна позову складає 21 340,36 грн, в той час як задоволенню підлягають позовні вимоги в розмірі 21 340,25 грн, або 99,9%.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2419,97 грн.
Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
За змістом пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України здійснені стороною у справі судові витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Частиною четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно правової позиції Великої Палати ВС, викладеної у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
У рішенні ЄСПЛ від 23.01.2014 року у справі "East/WestAllianceLimited проти України", заява №19336/04 зазначається, що Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим, а з огляду на рішення ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії», заява № 58442/00 підкреслюється, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Судом встановлено, що витрати на отримані послуги адвоката становили 10 000,00 грн станом на, про що свідчать надані позивачем договір № 01/08/2024-А від 01.08.2024 року,заявка на виконання доручення № 4683899 від 21.04.2025 року, детальний опис робіт (наданих послуг) від 04.08.2025 року та акт прийому - передачі виконаних робіт № 4683899 від 04.08.2025 року.
За змістом прийому - передачі виконаних робіт № 4683899 від 04.08.2025 року до переліку виконаних робіт адвокатом увійшли тотожні консультаційні послуги адвоката, що вбачається зі змісту пунктів 1-5, а також дії зі складання процесуальних документів та представництва інтересів позивача у суді (п.п. 9-10). Всі наведені послуги адвоката визначають їх вартість окремо за кожну дію. Між тим, суд зазначає, що перелік послуг, визначений у пунктах 1-5 є консультацією адвоката, а тому суд не вбачає розмежування юридичної консультації на окремі дії адвоката та відповідно визначення їх вартості щодо окремої дії адвоката під час консультування позивача. Крім того, суд зауважує, що складання процесуальних документів та участі адвоката у судовому засіданні під час розгляду справи не відбулось.
З огляду на наведене, суд вважає недоведеним розмір витрат на професійну правничу допомогу, в розмірі 3 280,00 грн за складання процесуальних документів та участі адвоката у судовому засіданні під час розгляду справи, що не відбулося. Так само суд не погоджується із визначеним позивачем розміром витрат на консультацію адвоката, яка складала 5 годин на загальну вартість 3 400,00 грн, вважає її не об'єктивною та недоведеною належними та допустимими доказами. Відповідно до складності справи, суд виходить з того, що консультація адвоката зазначена у п.п. 1-3 акту прийому-передачі виконаних робіт відповідає об'єктивним обставинам, оскільки полягає у наданні усної первинної консультації, аналізі документів, чинного законодавства та судової практики. Розмір вказаних адвокатських послуг визначений сторонами у сумі 1 760,00 грн.
Виходячи з встановлених судом обставин, суд приходить до висновку, що розмір послуг адвоката отриманих відповідачем за критеріями реальності, розумності та співмірності у справі доведено у розмірі 5 080,00 грн, що також відповідає ціні позову та складності справи.
З урахуванням наведених вище правових норм та встановлених фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2419,97 грн, а також понесені позивачем витрати за послуги з надання професійної правової допомоги в сумі 5 080,00 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 259, 263-265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27/2, ЄДРПОУ 40966896) заборгованість за договором № 4683899 від 26.05.2024 року у розмірі 21 340,25 грн, яка складається із суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 3 807,48 грн, суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором у розмірі 14 677,27 грн, суми заборгованості за процентами, нарахованими позивачем в розмірі 2 855,50 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27/2, ЄДРПОУ 40966896)понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2419,97 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27/2, ЄДРПОУ 40966896) понесені судові витрати за послуги з надання професійної правової допомоги в сумі 5 080,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня оголошення ухвали про залишення заяви без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 21.10.2025 року.
Суддя