Справа №478/908/24
пров. №2-др/478/6/25
20 жовтня 2025 року Казанківський районний суд Миколаївської області
у складі: головуючої судді Сябренко І.П.
за участю: секретаря Шинкарюка М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду с-ще Казанка заяву представника відповідача Фермерського господарства «Лендєл-Агро» - адвоката Мотуза Олександра Володимировича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Лівицький Олександр Миколайович до Фермерського господарства «Лендєл-Агро», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Баштанська районна державна адміністрація Миколаївської області, Баштанська територіальна громада Миколаївської області, Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні земельними ділянками, шляхом скасування державної реєстрації договорів оренди та повернення земельних ділянок,
01 жовтня 2025 року представник відповідача ФГ «Лендєл-Агро» - адвокат Мотуз О.В., через систему «Електронний суд», звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ФГ «Лендєл-Агро», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Баштанська районна державна адміністрація Миколаївської області, Баштанська територіальна громада Миколаївської області, Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні земельними ділянками, шляхом скасування державної реєстрації договорів оренди та повернення земельних ділянок.
Заяву обґрунтовує тим, що рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 30 вересня 2025 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ФГ «Лендєл-Агро», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Баштанська районна державна адміністрація Миколаївської області, Баштанська територіальна громада Миколаївської області, Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні земельними ділянками, шляхом скасування державної реєстрації договорів оренди та повернення земельних ділянок, відмовлено. 09 вересня 2024 року відповідачем ФГ «Лендєл-Агро» в особі представника адвоката Мотуза О.В. на виконання вимог ч.8 ст.141 ЦПК України було подано до суду клопотання про зазначення орієнтовного розрахунку судових витрат із зазначенням вартості правничої допомоги та орієнтовним розміром судових витрат, які будуть понесені відповідачем, що станом на 08 вересня 2024 року орієнтовно складали 30000 грн. У відповідності до вимог ч.8 ст.141 ЦПК України, представником відповідача ФГ «Лендєл-Агро» адвокатом Мотузом О.В. також було повідомлено суд, що після ухвалення рішення суду, ними протягом п'яти днів буде подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на правничу допомогу, а також документи які їх підтверджують. Враховуючи те, що при ухвалені рішення судом не було вирішено питання про розподіл між сторонами понесених відповідачем ФГ «Лендєл-Агро» судових витрат на правничу допомогу, розмір яких станом на 01 жовтня 2025 року складає сукупно 40000 грн, тому представник відповідача Мотуз О.В. просить ухвалити додаткове рішення у справі яким стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ФГ «Лендєл-Агро» понесені судові витрати на професійну правничу допомогу, у розмірі 40000 грн.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилися, про час, дату і місце його проведення були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.
Представник відповідача ФГ «Лендєл-Агро» Мотуз О.В. у судове засідання не з'явився, від нього надійшла письмова заява про можливість розгляду справи у його відсутності, заяву про ухвалення додаткового рішення підтримав, просив задовольнити.
Представник третьої особи - Баштанської районної військової адміністрації, у судове засідання не з'явився, але від нього надійшла письмова заява про можливість розгляду справи у його відсутності.
Третя особа - Баштанська територіальна громада Миколаївської області явку свого представника у судове засідання не забезпечила, про дату, час і місце його проведення була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області явку свого представника у судове засідання не забезпечило, про дату, час і місце його проведення було повідомлене належним чином, причини неявки суду не повідомило.
Оскільки учасники справи у судове засідання не з'явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, вирішуючи питання про ухвалення додаткового рішення у справі, суд приходе такого висновку.
Як вбачається із матеріалів справи рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 30 вересня 2025 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Лівицький Олександр Миколайович до Фермерського господарства «Лендєл-Агро», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Баштанська районна державна адміністрація Миколаївської області, Баштанська територіальна громада Миколаївської області, Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні земельними ділянками, шляхом скасування державної реєстрації договорів оренди та повернення земельних ділянок, відмовлено. Судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з розглядом справи, віднесено на його рахунок. Повний текст рішення складено 08 жовтня 2025 року. Рішення не набрало законної сили.
Порядок та підстави ухвалення додаткового рішення визначені ст.270 ЦПК України.
Згідно п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Частиною 3 вказаної статті передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України).
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Згідно ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до вимог ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Статтею 246 ЦПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Тобто для відшкодування понесених судових витрат учасник справи повинен подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс чи які очікує понести у зв'язку з розглядом справи, до суду тієї інстанції, в якій такі витрати були чи будуть понесені, а також заявити клопотання про компенсацію судових витрат до закінчення судових дебатів та надати докази щодо розміру понесених витрат у строк, визначений ч.8 ст.141 ЦПК України.
Право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, керуючись положеннями ст.ст.124, 129 ГПК України (аналогічні положення закріплені й у ст.ст.134, 141 ЦПК України), кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (пункт 1.20 постанови Верховного Суду від 19 липня 2021 року у справі №910/16803/19).
У постанові від 31 липня 2024 року у справі №916/2929/22 Верховний Суд наголосив на різниці між заявою про стягнення судових витрат та заявою про намір подати докази понесення судових витрат, про яку йдеться у ч.8 ст.129 ГПК України (аналогічна норма міститься у ч.8 ст.141 ЦПК України). У вказаній нормі йдеться не про заяву про стягнення витрат, а саме про те, що розмір цих витрат встановлюється на підставі доказів, поданих або до закінчення судових дебатів у справі, або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Тому, ключовим є те, коли саме особа, яка має намір стягнути судові витрати, подала до суду докази та які дії для цього вчинила.
Таким чином, наведені процесуальні норми вказують на те, що, при поданні доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, мають бути дотримані наступні дві умови:
- докази повинні бути подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду;
- до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила заяву про те, що такі докази будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (постанови Верховного Суду від 27 січня 2022 року у справі №921/221/21, від 31 травня 2022 року у справі №917/304/21, від 24 січня 2023 року у справі №922/4022/20).
З урахуванням принципу правової визначеності заявою про розподіл витрат на правову допомогу в розумінні ч.8 ст.141 та ч.1 ст.246 ЦПК України є усне чи письмове клопотання сторони до закінчення судових дебатів у справі про розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу з доказами на їх підтвердження або із заявою про намір подати докази на підтвердження цих витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Протилежне тлумачення розуміння ч.8 ст.141 та ч.1 ст.246 ЦПК України суперечить принципу правової визначеності та посягає на гарантоване державою верховенство права.
Відповідне тлумачення надано у постанові Верховного Суду від 19 червня 2024 року у справі №401/1086/23, провадження №61-4103св24.
Не заявлення до ухвалення судового рішення про необхідність розподілу витрат на правничу допомогу та про подання відповідних доказів протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат.
Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07 лютого 2024 року у справі №910/216/23.
Судом встановлено, що 09 вересня 2024 року відповідачем ФГ «Лендєл-Агро» в особі представника адвоката Мотуза О.В., на виконання вимог ч.8 ст.141 ЦПК України, було подано до суду клопотання про зазначення орієнтовного розрахунку судових витрат із зазначенням вартості правничої допомоги та орієнтовним розміром судових витрат, які будуть понесені відповідачем, що станом на 08 вересня 2024 року орієнтовно складали 30000 грн (а.с.153-154 том 1).
16 вересня 2025 року у підготовчому судовому засіданні представником відповідача ФГ «Лендєл-Агро» адвокатом Мотузом О.В. було заявлено про необхідність розподілу витрат на правничу допомогу та про подання відповідних доказів після ухвалення рішення суду.
Рішення Казанківського районного суду Миколаївської області ухвалене 30 вересня 2025 року.
01 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача ФГ «Лендєл-Агро» адвоката Мотуза О.В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій просить стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ФГ «Лендєл-Агро» понесені судові витрати на професійну правничу допомогу, у розмірі 40000 грн (а.с.44-47 том 3).
Відтак, заява представника відповідача ФГ «Лендєл-Агро» адвоката Мотуза О.В. подана у визначений законом строк та не порушено порядок визначений ст.141 ЦПК України.
Частина 3 ст.141 ЦПК України встановлює, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
У постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі №362/3912/18 (провадження №61-15005св19) та від 30 вересня 2020 року в справі №201/14495/16-ц (провадження №61-22962св19) викладено правовий висновок про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п. 269).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії», заява №58442/00, зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути не тільки доведений та документально обґрунтований, але й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
У постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року в справі №757/29103/20 (провадження №61-11792св21) зазначено, що у разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості, витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України). Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв'язку із розглядом конкретної справи.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу відповідачем ФГ «Лендєл-Агро» надано: копію Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДП №3602 від 25 січня 2018 року (а.с.158 том 1), копію Договору про надання правничої допомоги від 23 серпня 2024 року, укладеного між Адвокатським об'єднанням «Фаворит», в особі старшого партнера Мотуза О.В. та Фермерським господарством «Лендєл-Агро», в особі голови Лендєла М.І. (а.с.155 том 1), копію Ордеру на надання правничої допомоги від 06 вересня 2024 року (а.с.157 том 1), копію Додатку №2 до Договору про надання правничої допомоги від 23 серпня 2024 року (а.с.156 том 1); копію Акту приймання-передачі наданих послуг згідно Договору про надання правничої допомоги від 23 серпня 2024 року від 01 жовтня 2025 року (а.с.50 том 3).
Відповідно до п.3.1. Договору за надання правничої допомоги Клієнт сплачує Об'єднанню винагороду в розмірі, визначеному Додатками до цього Договору.
Згідно Додатку №2 до Договору про надання правничої допомоги від 23 серпня 2024 року Клієнт доручає, а Об'єднання приймає на себе обов'язок виконання наступних доручень: надання консультацій з правових питань, підготовка всіх необхідних процесуальних документів при розгляді Казанківським районним судом Миколаївської області (або іншим судом якщо справу буде передано) цивільної справи №478/908/24 за позовом ОСОБА_1 до Клієнта про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні земельними ділянками, представництво інтересів Клієнта у судах будь-якої інстанції при розгляді даної справи, надання інших видів правничої допомоги при вирішенні вказаної справи. Сторони погодили вартість правничої допомоги: складання позовної заяви, відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь на відзив, письмових пояснень - від 5000 грн; складання адвокатського запиту, заяв, клопотань - 2000 грн; представництво інтересів Клієнта в суді (участь в судовому засіданні) - 3000 грн за одне судове засідання незалежно від його тривалості; складання апеляційної, касаційної скарги, відзиву на апеляційну чи касаційну скаргу - 6000 грн; інші види правничої допомоги - домовленістю, при цьому вартість погоджується шляхом підписання акту приймання-передачі правничої допомоги.
Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг згідно договору про надання правничої допомоги від 23 серпня 2024 року, складеного між ФГ «Лендєл-Агро», в особі голови Лендєла М.І. та АО «Фаворит», в особі старшого партнера Мотуза О.В. від 01 жовтня 2025 року вбачається, що Виконавець надав, а Замовник прийняв правничу допомогу згідно договору про надання правничої допомоги від 23 серпня 2024 року. Сума наданих послуг відповідно до Договору складає 40000 грн.
Суд погоджується з тим, що загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу ФГ «Лендєл-Агро» в сумі 40000 грн підтверджений належними та допустимими доказами.
Разом з тим, розподіляючи витрати, які відповідач ФГ «Лендєл-Агро» поніс на професійну правничу допомогу, суд зауважує на те, що наявний в матеріалах справи Акт приймання-передачі наданих послуг згідно договору про надання правничої допомоги від 23 серпня 2024 року, від 01 жовтня 2025 року, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у визначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
У постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі №211/3113/16-ц та від 06 листопада 2020 року у справі №760/11145/18 зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Аналогічні висновки викладені й у постановах Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі №456/456/20, від 01 листопада 2022 року у справі №757/24445/21-ц.
З урахуванням складності даної справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, суд вважає, що зазначені представником відповідача ФГ «Лендєл-Агро» адвокатом Мотузом О.В. витрати на професійну правничу допомогу є завищеними, що суперечить принципу розподілу судових витрат.
Таким чином, оцінивши подані представником відповідача ФГ «Лендєл-Агро» адвокатом Мотузом О.В. докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, виходячи із принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги, суд вважає за можливе стягнути із ОСОБА_1 на користь ФГ «Лендєл-Агро» витрати на правничу допомогу, понесені в суді першої інстанції у розмірі 10000 грн.
Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 81, 133, 137, 141, 247, 258-259, 263-265, 270 ЦПК України, суд
Заяву представника відповідача Фермерського господарства «Лендєл-Агро» - адвоката Мотуза Олександра Володимировича про ухвалення додаткового рішення, - задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі №478/908/24 (провадження №2/478/24/2025) за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Лівицький Олександр Миколайович до Фермерського господарства «Лендєл-Агро», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Баштанська районна державна адміністрація Миколаївської області, Баштанська територіальна громада Миколаївської області, Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні земельними ділянками, шляхом скасування державної реєстрації договорів оренди та повернення земельних ділянок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Фермерського господарства «Лендєл-Агро» (56023, Миколаївська область, Баштанський район, с. Миколо-Гулак, вул. Першотравнева, буд. №15, Код ЄДРПОУ 36813993), судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 10000 грн.
В останній частині заявлених вимог відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного додаткового рішення суду.
Повний текст додаткового рішення складено 20.10.2025 року.
Суддя І.П. Сябренко