Справа № 487/6958/25
Провадження № 2/487/3300/25
21.10.2025 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: судді Темнікової А.О., за участю секретаря судового засідання Демиденко Н.В., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -
17.09.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду міста Миколаєва з позовною заявою до Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, в якій просив стягнути з Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі, що належала йому до виплати при звільненні, в розмірі 46535,25 гривень та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.01.2025 року по 06.08.2025 року в розмірі 56828,73 гривень.
Ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 22.09.2025 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
24.09.2025 року від представника відповідача Царюка Володимира Володимировича надійшла заява, в якій він просив матеріали справи №487/6958/25 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі передати до Господарського суду Миколаївської області, на розгляді якого перебуває справа №915/1097/20 про банкрутство Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод».
29.09.2025 року до Господарського суду Миколаївської області було скеровано запит щодо стадії розгляду справи №915/1097/20.
01.10.2025 року на адресу суду надійшов лист керівника Господарського суду Миколаївської області Ремеза В.М., відповідно до якого у провадженні Господарського суду Миколаївської області (судді Давченко Т.М.) перебуває справа №915/1097/20 про банкрутство Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод» (код ЄДРПОУ 14313240). Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Шалашного Л.О. Наразі у справі здійснюється процедура розпорядження майном боржника. Ухвалою суду від 16.06.2025 року процедура розпорядження майном Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод» продовжена на 6 місяців до 16.12.2025 року.
Учасники справи до судового засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, місце та час судового засідання були повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.
10 вересня 2020 року на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, який є загальнодоступним,було оприлюднено ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 08 вересня 2020 року у справі №915/1097/20 про відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод» та призначено арбітражних керуючих Шалашного Леоніда Олександровича, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Станом на 01.10.2025 року у провадженні по справі №915/1097/20 здійснюється процедура розпорядження майном боржника, яку ухвалою суду від 16.06.2025 року було продовжено до 16.12.2025 року.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
У частині 1 ст. 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Разом із тим, за приписами п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.
21 жовтня 2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень якого передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
За змістом ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Таким чином, норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Отже, порушення провадження у справі про банкрутство боржника обумовлює особливість вирішення таких спорів і полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються по суті саме у межах справи про банкрутство.
Дана позиція висловлена у Постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 19 червня 2018 року у справі № 908/4057/14 та Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц, в яких, зокрема, зазначено, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута.
Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.
Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.
В судовому засіданні встановлено, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.06.2025 року процедура розпорядження майном Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод» продовжена на 6 місяців до 16.12.2025 року, а відтак на спірні правовідносини розповсюджується дія ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, а спір належить до юрисдикції господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
У свою чергу, нормою п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Водночас, у відповідності до ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
При цьому, системний аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника. Спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства застосовуються переважно щодо інших законодавчих актів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19) зазначено, що захист осіб, які мають вимоги до банкрута, полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.
У вказаній справі Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками судів першої та апеляційної інстанції, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до господарської юрисдикції. Однак не погодилася з висновками про закриття провадження у справі, оскільки такі дії перешкоджають позивачу у доступі до правосуддя та унеможливлюють захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення, та направила справу до господарського суду, на розгляді якого перебуває справа про банкрутство.
Таким чином, виходячи із правових висновків Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах, суд дійшов висновку, що з моменту порушення провадження у справі про банкрутство відповідач Державне підприємство «Миколаївський суднобудівний завод» перебуває в особливому правовому режимі, тобто внаслідок змін у правовому статусі відповідача справа належить до виключної підсудності іншого суду господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
Крім того, суд звертає увагу, що частиною 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що справу слід передати за підсудністю до Господарського суду Миколаївської області, оскільки відносно відповідача Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод» відкрито провадження у справі про банкрутство.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31, 261, 354ЦПК України, суд,-
Цивільну справу№487/6958/25 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платіпередати до Господарського суду Миколаївської області, на розгляді якого перебуває справа № 915/1097/20 про банкрутство Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод».
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Сторони, яким ухвала суду не була вручена у день її складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення їм цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.О. Темнікова