Справа № 472/508/25
Провадження №2/472/373/25
21 жовтня 2025 року с-ще Веселинове
Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді - Тустановського А.О.,
за участю секретаря - Маслюк А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селище Веселинове Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що 15 вересня 2021 року між сторонами був укладений кредитний договір №2001973554501, у вигляді підписання відповідачем заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та паспорту споживчого кредиту, за умовами якого відповідачу видано кредит в розмірі 15 000 грн. на строк 12 місяців, зі сплатою відсотків 47,88% річних.
Крім того, 08 грудня 2021 року між Акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 10002040601901 у вигляді підписання відповідачем заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та паспорту споживчого кредиту, за умовами якого відповідачу видано кредит в розмірі 10200 грн. на строк 24 місяця, зі сплатою відсотків 0,010% річних, та комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 3,99%. Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором.
Проте відповідачка умови договорів належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 04 лютого 2025 року утворилася заборгованість:
- по кредитному договору № 2001973554501 від 15 вересня 2021 року в розмірі 28 259 грн. 25 коп., в тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 14992 грн. 78 коп., заборгованість за процентами в розмірі 13266 грн. 47 коп., заборгованість за комісією в розмірі 0 грн.;
- по кредитному договору № 1002040601901 від 08 грудня 2021 року в розмірі 16669 грн. 70 коп., в тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 8528 грн. 22 коп., заборгованість за процентами в розмірі 1 грн. 88 коп., заборгованість за комісією в розмірі 8139 грн. 60 коп.
На підставі викладено позивач просить стягнути з ОСОБА_1 по кредитному договору № 2001973554501 від 15 вересня 2021 року в розмірі 28 259 грн. 25 коп. та по кредитному договору № 1002040601901 від 08 грудня 2021 року в розмірі 16669 грн. 70 коп., що загалом складає у сумі 44928 грн. 95 коп. та судовий збір.
Представник позивача АТ “Першого Українського Міжнародного Банку» в судове засідання не з'явився, але в позовній заяві зазначено про розгляд справи у відсутність представника позивача, просить позов задовольнити повністю, проти винесення заочного рішення в справі не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлена через оголошення, опубліковане на офіційному веб-сайті суду на порталі Судова влада України та направлено на його адресу судову кореспонденцію, яка повернута до суду поштовим зв'язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання. Причини неявки суду невідомі. Відзив на позов не надійшов.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
21 жовтня 2025 року суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
В зв'язку з неявкою всіх учасників справи, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд, дослідивши матеріали справи, в межах заявлених вимог та наданих доказів, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 15 вересня 2021 року між між Акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №2001973554501, у вигляді підписання відповідачем заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та паспорту споживчого кредиту, за умовами якого відповідачу видано кредит в розмірі 15 000 грн. на строк 12 місяців, зі сплатою відсотків 47,88% річних (а.с. 9-10, а.с. 27 на звороті).
Крім того, 08 грудня 2021 року між Акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 10002040601901 у вигляді підписання відповідачем заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та паспорту споживчого кредиту, за умовами якого відповідачу видано кредит в розмірі 10200 грн. на строк 24 місяця, зі сплатою відсотків 0,010% річних, та комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 3,99%.Згідно платіжної інструкції № TR.54317934.52696.88.10 від 08.12.2021 АТ «ПУМБ» здійснило перерахування отримувачу ОСОБА_1 кредитних коштів за договором № 0002040601901 від 08.12.2021 в сумі 10200 грн.
Отже, АТ «ПУМБ» виконало свої зобов'язання перед позичальником, надавши їй кредити в обумовлених кредитними договорами розмірах.
Однак ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань не виконала і не повернула кредити та платежі за користування кредитними коштами у визначений строк та розмірах, що призвело до виникнення заборгованості.
Згідно наданих позивачем розрахунків, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договорів щодо своєчасної сплати грошових коштів, станом на 04 лютого 2025 року утворилася заборгованість: - по кредитному договору № 2001973554501 від 15 вересня 2021 року в розмірі 28 259 грн. 25 коп., в тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 14992 грн. 78 коп., заборгованість за процентами в розмірі 13266 грн. 47 коп., заборгованість за комісією в розмірі 0 грн.; - по кредитному договору № 1002040601901 від 08 грудня 2021 року в розмірі 16669 грн. 70 коп., в тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 8528 грн. 22 коп., заборгованість за процентами в розмірі 1 грн. 88 коп., заборгованість за комісією в розмірі 8139 грн. 60 коп. (а.с. 28 на звороті -31).
У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх кредитних зобов'язань, АТ «ПУМБ» 04.02.2025 на адресу боржника направлено письмову вимогу (повідомлення) про повернення протягом 30 днів з моменту отримання листа кредитних коштів, процентів за користування кредитом, комісії банку в загальному розмірі 44928,95 грн., однак ОСОБА_1 кошти не сплатила, відповіді банку не надала. (а.с. 24)
Вирішуючи правомірність пред'явлених позивачем вимог суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Як зазначено у ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
У ч. 1 ст. 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом ст.ст.626,627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як зазначено у ч. 1ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як зазначено у ч. 1 ст. 1048 ЦК України, норми якої в силу ч.2ст.1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
В силу ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі (частина 1). Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (частина 2).
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що кредитний договір є двосторонньою угодою і має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит (певну грошову суму) та набуває право вимоги на повернення наданих грошових коштів і сплати процентів, а позичальник несе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту і сплати процентів.
Тобто, кредитний договір є відплатним, тому позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами.
Щодо вимоги АТ «ПУМБ» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по комісії за кредитним договором №1002040601901 від 08.12.2021 року, суд зазначає про таке.
Частинами першою, другою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відносини у сфері надання споживчих кредитів регулюються нормами Закону України «Про споживче кредитування».
Так, відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 роз'яснено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Судом встановлено, що пунктом 5 кредитного договору № 1002040601901 та графіком платежів до нього передбачено сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості: 3,99 %, що становить 406,98 грн. щомісяця.
При цьому у вказаному кредитному договорі не зазначено в переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з обслуговуванням кредитної заборгованості, що надаються відповідачу за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.
Ураховуючи, що АТ «ПУМБ» не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні даного кредитного договору, то положення пункту 5 та графіку платежів до договору щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».
Аналогічного висновку дійшов вказав Верховний Суд у постанові від 6 листопада 2023 року по справі №204/224/21.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст. 263 ЦПК України).
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення комісії в розмірі 8139,60 грн. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку що позов Банку підлягає частковому задоволенню, а саме стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованість за кредитним договором № 2001973554501 від 15.09.2021 року, що утворилася станом на 04.02.2025 року, в розмірі 28259 (двадцять вісім тисяч двісті п'ятдесят дев'ять) гривня 25 (двадцять п'ять) копійок, яка складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 14992,78 грн. заборгованості за процентами в розмірі 13266,47 грн.; заборгованість за кредитним договором № 1002040601901 від 08.12.2021 року, що утворилася станом на 04.02.2025 року, в розмірі 8530 (вісім тисяч п'ятсот тридцять) гривень 10 (десять) копійок, яка складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 8528,22 грн. та заборгованості за процентами 1,88 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Виходячи з вимог цієї статті, та з врахуванням того, що позивач просив в позовній заяві стягнути з відповідача на свою користь судовий збір, враховуючи, що позов задоволено частково, то суд вважає, що є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 1983,54 грн. судового збору (36 789,35 (сума, задоволена судом) х 2422,40 (сума судового збору за позовну заяву):44928,95 (загальна сума позову).
На підставі викладено, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 223, 247, 263-265 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.
Стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь позивача Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829) заборгованість у сумі 36 789 (тридцять шість тисяч сімсот вісімдесят дев'ять) гривень 35 (тридцять п'ять) копійок, яка складається з:
-заборгованості за кредитним договором № 2001973554501 від 15.09.2021 року, що утворилася станом на 04.02.2025 року, в розмірі 28259 (двадцять вісім тисяч двісті п'ятдесят дев'ять) гривня 25 (двадцять п'ять) копійок, яка складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 14992,78 грн. заборгованості за процентами в розмірі 13266,47 грн.;
-заборгованості за кредитним договором № 1002040601901 від 08.12.2021 року, що утворилася станом на 04.02.2025 року, в розмірі 8530 (вісім тисяч п'ятсот тридцять) гривень 10 (десять) копійок, яка складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 8528,22 грн. та заборгованості за процентами 1,88 грн.
Стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829) судовий збір в сумі 1983 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят три) гривні 54 (п'ятдесят чотири) копійки.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, тобто шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Веселинівського районного суду
Миколаївської області А.О. Тустановський