Справа № 471/1086/25
Провадження №3/471/467/25
Номер рядка звіту 307
21 жовтня 2025 року с-ще Братське
Суддя Братського районного суду Миколаївської області Гукова І.Б., за участю секретаря Прокопчук Н.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 1 Вознесенського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , притягувалась протягом року до адміністративної відповідальності,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення;
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 721443 від 17.09.2025 року, 16.09.2025 року о 20 год. 40 хв., за адресою: АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 , вчинила сварку з колишньою свекрухою гр.. ОСОБА_2 , в ході якої висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, ображала, на зауваження не реагувала. Внаслідок чого завдала шкоди психологічному здоров'ю. Чим вчинила домашнє насильство психологічного характеру.
В судове засідання ОСОБА_1 , не з'явилась про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (ч. 1 ст. 268 КУпАП).
Дослідивши письмові матеріали справи, встановлено наступне.
Суддя, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення приходить до наступного.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ст. 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Обставини скоєння правопорушення, підтверджуються даними протоколу, заявою потерпілої та її поясненнями.
Кваліфікуючи дії ОСОБА_1 , суд виходив із положень Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07 грудня 2017 року № 2229 -VIII, який визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства ( далі Закон).
Зокрема, із положень п. 3 ст. 1 Закону, згідно яких домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
У свою чергу, особа, яка постраждала від домашнього насильства це - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі ( п. 8 ст. 1 Закону).
А психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи ( п. 14 Закону).
У цьому контексті, суд ураховував той факт, що потерпіла особа мала побоювання за свою безпеку, поза як, звернулась до органу Національної поліції, що достовірно установлено судом із її заяви.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що в судовому засіданні в ході слухання справи доведено вину ОСОБА_1 в скоєні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
При призначенні покарання, суд враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, яка протягом року притягувалась до адміністративної відповідальності, з урахуванням усіх обставин, суд вважає необхідним призначити, передбачене санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, покарання у вигляді штрафу.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 283-284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винною в скоєні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та призначити покарання у вигляді двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян штрафу, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Миколаївського апеляційного суду.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення.
Суддя - Гукова І. Б.