21.10.25 Справа № 469/741/24
1 -кп/469/173/25
21 жовтня 2025 року с-ще Березанка
Березанський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62023150010001459 від 17 листопада 2023 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Велетнівка Генічеського району Херсонської області, громадянина України, не одруженого, утриманців не має, інвалідності не має, освіта вища, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання АДРЕСА_2 , військовослужбовця за контрактом військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні "солдат", засудженого вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 грудня 2023 року з урахуванням ухвали Миколаївського апеляційного суду від 05 грудня 2024 року за ч.ч.1, 2 ст.289, ч.1 ст.70 КК України до п"яти років позбавлення волі
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4
захисник ОСОБА_5 (у режимі відеоконференцзв"язку)
обвинувачений ОСОБА_3 .
Суд визнає доведеним, що солдат ОСОБА_3 , проходячи військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 та перебуваючи у розпорядженні командира вказаної військової частини, 28 вересня 2023 року о 08.00 год., діючи умисно, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов"язків військової служби, в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», усвідомлюючи суспільно небезпечність свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , яка тимчасово дислокувалась в АДРЕСА_3 , та незаконно перебував поза її межами у Миколаївській області і інших місцях, проводячи час на власний розсуд, приховуючи свою належність до Збройних Сил України, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам як про військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину.
При цьому з 23.40 год. 30 вересня 2023 року по післяобідній час доби (більш точного часу у ході досудового розслідування не встановлено) 03 жовтня 2023 року солдат ОСОБА_3 був обмежений у свободі пересування у зв"язку із затриманням в порядку ст.208 КПК України працівниками поліції Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області за вчинення злочину до звільнення з під варти Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області у зв'язку із обранням запобіжного заходу - особистого зобов'язання.
Проте після звільнення з-під варти у післяобідній час доби 03 жовтня 2023 року (більш точного часу у ході досудового розслідування не встановлено) солдат ОСОБА_3 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, спрямований на ухилення від обов"язків військової служби в умовах воєнного стану, продовжив ухилятися від обов"язків військової служби у військовій частині НОМЕР_1 та незаконно перебував поза її межами, проводячи час на власний розсуд, приховуючи свою належність до Збройних Сил України та не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам як про військовослужбовця до 15.50 год. 08 жовтня 2023 року, а саме до часу фактичного затримання в порядку ст.208 КПК України працівниками поліції Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області за вчинення злочину.
Зазначене діяння суд кваліфікує за ч.5 ст.407 КК України як самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Кримінальне правопорушення є умисним і закінченим.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість визнав повністю відповідно до викладених у обвинувальному акті обставин, у вчиненому щиро розкаявся, суду пояснив, що проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , яка тимчасово перебувала у АДРЕСА_3 , та приблизно у жовтні 2023 року, точного часу не пам"ятає, самовільно без повідомлення командира залишив військову частину, так як втомився, був відсутній близько 10 днів до моменту затримання правоохоронними органами.
Враховуючи, що обвинувачений розкаявся у вчиненому, повністю визнав свою винуватість та обставини, викладені в обвинувальному акті, та підтвердив їх своїмим показаннями, за відсутності заперечень учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо викладених у обвинувальному акті обставин, які ніким не оспорюються, враховуючи, що зміст цих обставин зрозумілий учасникам судового провадження, сумніви у добровільності їх позиції відсутні, та вирішив обмежитись допитом обвинуваченого та документів, що характеризують обвинуваченого і впливають на покарання.
Судом роз'яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Обставиною, що пом"якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, яке є умисним та відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який повністю визнав свою винуватість у вчиненому та надав визнавальні показання, бажає продовжувати військову службу, на момент вчинення злочину був не судимим, інвалідності не має, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, тяжких захворювань не має, задовільно характеризується командуванням за місцем проходження військової служби.
Враховуючи вказані обставини, а також що відсутність обвинуваченого за місцем розташування військової частини незначною мірою перевищила строк, визначений диспозицією ч.5 ст.407 КК України (три доби), суд вважає за можливе призначити йому покарання у мінімальному розмірі, визначеному санкцією ч.5 ст.407 КК України.
Оскільки після вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, ОСОБА_3 засуджено вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 грудня 2023 року з урахуванням ухвали Миколаївського апеляційного суду від 05 грудня 2024 року за ч.ч.1, 2 ст.289, ч.1 ст.70 КК України до п"яти років позбавлення волі, тому на підставі ч.4 ст.70 КК України у строк покарання за цим вироком має зараховуватися покарання, відбуте частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 КПК України.
Процесуальні витрати, речові докази у кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов не заявлено.
Оскільки обвинувачений відбуває покарання у виді позбавлення волі за вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 грудня 2023 року (з урахуванням ухвали Миколаївського апеляційного суду від 05 грудня 2024 року), підстави для застосування щодо нього запобіжного заходу судом не встановлені.
Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовані і підстави для їх застосування не встановлені.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, та призначити йому покарання у виді п"яти років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КПК України за сукупністю кримінальних правопорушень до вказаного покарання частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 грудня 2023 року (з урахуванням ухвали Миколаївського апеляційного суду від 05 грудня 2024 року), остаточно визначити покарання ОСОБА_3 у виді п"яти років одного місяця позбавлення волі.
Початок строку покарання відраховувати з моменту звернення вироку до виконання, зарахувати у строк покарання, остаточно призначеного за цим вироком ОСОБА_3 , покарання, частково відбуте ним за вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 грудня 2023 року (з урахуванням ухвали Миколаївського апеляційного суду від 05 грудня 2024 року).
Надані суду документи зберігати у матеріалах справи.
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Березанський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Роз'яснити учасникам судового провадження право подати клопотання про помилування, ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, копію вироку надіслати не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя