Справа № 467/1229/25
3/467/527/25
21.10.2025 року суддя Арбузинського районного суду Миколаївської області Явіца І.В., з участю секретаря судового засідання Рожкової Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Арбузинка справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; відомості про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Формулювання обвинувачення, яке визнане судом доведеним
31 серпня 2025 року о 23:52 годині на автодорозі між с. Виноградний Яр та с. Благодатне ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, як то, запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей.
Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у найближчому медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України і тим самим учинив адміністративне, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і її процесуальна поведінка щодо справи
ОСОБА_1 в судове засідання викликався двічі, проте, жодного разу на слухання справи не прибув, судові виклики не отримував, заяв і клопотань до суду не направляв, хоча про розгляд справи судом повідомлявся поліцією під час складання протоколу.
Інформація про дату, час та місце розгляду справи розміщувалася на сайті Судової влади на сторінці Арбузинського районного суду Миколаївської області.
Разом з тим, ужиті судом заходи щодо забезпечення участі ОСОБА_1 в судовому засіданні не сприяли досягненню цієї мети.
Номерів засобів зв'язку останнього матеріали справи у собі не містять.
З огляду на що, суд, беручи до уваги те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (постанова ВС від 15 травня 2019 року у справі № 0870/8014/12), вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
При тому, що норма ст. 268 КУпАП не передбачає обов'язкової участі такої особи при розгляді такого роду справи.
У свою чергу, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, дослідивши матеріали справи у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ураховуючи положення ст.ст. 245, 251, 280 цього ж Кодексу, аналізував наступні питання.
Чи було вчинено адміністративне правопорушення
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, ПДР України).
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно ж вимог п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У свою чергу, відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі:
1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;
2) передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;
3) відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У цій справі установлено, що ОСОБА_1 не дотримався указаних положень ПДР України, щонайменше, п. 2.5, так як відмовився на вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки, так і у закладі охорони здоров'я.
Тим самим, було учинене правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП і його кваліфікація є правильною.
Чи винна ця особа у вчиненні адміністративного правопорушення
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується даними, перш за все, протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 439937 від 01 вересня 2025 року щодо часу, місця та способу учинення правопорушення, у тому числі й відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
У цілому протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП щодо свого змісту, зокрема, і суті викладеного у ньому правопорушення, а тому підстав вважати, що поліція висунула ОСОБА_1 звинувачення із порушенням вимог закону у частині формулювання обвинувачення немає.
Звідси, вважати, що протокол належить до недопустимих доказів і через це підлягає виключенню з доказової бази не можна.
Обставини, що відображені у протоколі, до цього ж, підтверджуються й відеозаписом з боді - камери поліції, зокрема, у частині факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Згідно вказаного відеозапису вбачається, що поліцейським у зв'язку з виявленням у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, неодноразово запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак останній своїми діями фактично відмовився від проходження такого огляду. Крім того, ОСОБА_1 не заперечував факту вживання ним алкогольних напоїв.
Так само відеозапис підтверджує, що складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 мало місце із дотриманням поліцією приписів ст.ст. 254-256 КУпАП.
Тим самим, ця справа забезпечена доказами у їх розумінні згідно із ст. 251 КУпАП.
Крім цього, суд робить висновок, що правопорушення було учинено умисно, бо порушник є повнолітньою особою, а тому усвідомлював протиправний характер своїх дій, передбачав їх шкідливі наслідки і свідомо допускав настання цих наслідків.
Тому у ракурсі установлених фактичних обставин справи, підтверджених доказами, шляхом встановлення юридично значущих ознак, визначення правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненої дії інкримінованому складу правопорушення (кваліфікації правопорушення), суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Чи підлягає порушник адміністративній відповідальності
Обставин, що виключають адміністративну відповідальність, передбачених ст.ст. 18-20 КУпАП, суд не встановив.
Підстав для застосування положень ст. 22 КУпАП також немає, бо правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, не може вважатись малозначним, у тому числі й з огляду на його санкцію та дію прямої заборони звільняти від відповідальності за учинення такого роду порушення (ч. 2 ст. 22 КУпАП).
Тому ОСОБА_1 підлягає відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП із застосуванням її санкції
Мотиви накладення стягнення
З огляду на викладене, суд приймає рішення про накладення на порушника стягнення згідно із санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Однак, без позбавлення права керування транспортними засобами, так як ОСОБА_1 такого права не набув у встановленому законом порядку, що підтверджується довідкою ВП № 1 Первомайського ВРП ГУНП в Миколаївській області № 152181-2025 від 01 вересня 2025 року.
На підставі ч. 2 ст. 33 КУпАП суд враховує зокрема, підвищений ступінь небезпеки правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП, як для самого водія, так і інших осіб, а також те, що учиненим правопорушення не було завдано шкоди фізичним чи юридичним особам чи їх майну; особу порушника, який є, зокрема, особою молодого віку; ступінь його вини, у тому числі й даних, які свідчать про спрямованість умислу; відсутність, згідно ст.ст. 34, 35 КУпАП, обставин, які пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Адміністративне стягнення накладається у межах строку, визначеного ч. 6 ст. 38 КУпАП.
Інші питання, що вирішуються судом при винесенні постанови
На підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню й судовий збір у розмірі 605,60 грн., розмір якого передбачений ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Застосування заходів забезпечення провадження у справі не вбачається.
З цих мотивів, керуючись ст.ст.33, 283,284 КУпАП, суд,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і піддати його адміністративному стягненню у виді 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення цієї постанови становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.00 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: 1) подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; 2) витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.(ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на неї.
Строк пред'явлення до виконання три місяці з дня її винесення постанови.
Суддя Іриина Явіца