79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
02.10.2025 Справа № 914/3004/24
Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. за участю секретаря судового засідання Григорчук Н.В., розглянув матеріали позовної заяви
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ
до відповідача: Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський науковий ліцей №1 імені Б.-І.Антонича», м. Львів
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії ТОВ «Газорозподільчі мережі України», м. Львів
про стягнення 55 434,22 грн
за участю представників:
від позивача: Трофимчук С.М. - представник;
від відповідача: Іваськів О.Л. - директор;
від третьої особи: не з'явився
Обставини розгляду справи.
04.12.2024 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ до Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський науковий ліцей №1 імені Б.-І.Антонича», м. Львів про стягнення 55 434,22 грн.
Ухвалою від 09.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 09.01.2025.
В судовому засіданні 09.01.2025 було оголошено перерву до 03.02.2025.
24.01.2025 через канцелярію суду від Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський науковий ліцей №1 імені Б.-І.Антонича» надійшли письмові заперечення (вх. №2072/25 від 24.01.2025).
Судове засідання, призначене на 03.02.2025, не відбулось у зв'язку з надходженням повідомлення про замінування будівлі Господарського суду Львівської області.
Ухвалою суду від 03.02.2025 судове засідання призначено на 17.02.2025.
В судовому засіданні 17.02.2025 було оголошено перерву до 13.03.2025.
04.03.2025 через канцелярію суду від Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський науковий ліцей №1 імені Б.-І.Антонича» надійшло клопотання про долучення документів (вх. №5578/25 від 04.03.2025).
Ухвалою від 13.03.2025 суд залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Львівську філію Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільчі мережі України», відклав судове засідання на 07.04.2025.
28.03.2025 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» надійшло клопотання про долучення документів (вх. №8080/25 від 28.03.2025).
Ухвалою суду від 07.04.2025 судове засідання відкладено на 28.04.2025.
24.04.2025 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії ТОВ «Газорозподільчі мережі України» надійшло клопотання про залучення його до участі у справі третьою особою (вх. №10601/25 від 24.04.2025).
Ухвалою від 28.04.2025 суд залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії ТОВ «Газорозподільчі мережі України», відклав судове засідання на 15.05.2025.
В судовому засіданні 15.05.2025 було оголошено перерву до 02.06.2025.
Ухвалою суду від 02.06.2025 судове засідання відкладено на 23.06.2025.
23.06.2025 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії ТОВ «Газорозподільчі мережі України» надійшли письмові пояснення (вх. №16632/25 від 23.06.2025).
Ухвалою від 23.06.2025 суд відклав судове засідання на 07.07.2025, викликав представника третьої особи для надання пояснень, запропонував позивачу та третій особі надати відповідні пояснення.
07.07.2025 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії ТОВ «Газорозподільчі мережі України» надійшли письмові пояснення (вх. №17990/25 від 07.07.2025).
07.07.2025 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» надійшло клопотання про долучення документів (вх. №18011/25 від 07.07.2025).
В судовому засіданні 07.07.2025 було оголошено перерву до 28.07.2025.
28.07.2025 розгляд справи не відбувся, у зв'язку з тим, що у період з 28.07.2025 по 30.08.2025 суддя Мазовіта А.Б. перебував у відпустці.
Ухвалою від 01.08.2025 судове засідання призначено на 04.09.2025.
В судовому засіданні 04.09.2025 було оголошено перерву до 22.09.2025.
В судовому засіданні 22.09.2025 було оголошено перерву до 02.10.2025.
Заяв про відвід суду не поступало.
Суть спору та правова позиція сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем 02.09.2023 було укладено договір №12-4533/23-БО-Т постачання природного газу, на виконання умов якого протягом вересня 2023 - грудня 2023 відповідачу було передано у власність природний газ на загальну суму 56 798,20 грн. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості отриманого газу виконав частково, заборгованість становила 44 857,06 грн. У зв'язку з порушенням строків оплати вартості природного газу, відповідачу нараховано пеню в сумі 6 303,26 грн, 3% річних в сумі 1 106,71 грн, інфляційні в сумі 3 167,19 грн. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача, становить 55 434,22 грн.
В судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву. В своїх запереченнях зазначив, що у листопаді 2023 відповідачем було спожито 0,228 тис.куб.м згідно поданого показника лічильника. Однак, позивач надав відповідачу акт приймання-передачі природного газу за листопад 2023 із обсягом споживання 3,010070 тис.куб.м на суму 49 838,78 грн, що суперечить показникам лічильника. Відповідач звертався до третьої особи та до позивача щодо здійснення коригування показників лічильника, проте такі коригування не були здійснені.
В поданих через канцелярію суду поясненнях третя особа зазначила, що в акті за листопад 2023 при внесенні показників працівником третьої особи було допущено помилку - невірно зазначено як початковий показник (51 186,70 куб.м) так і кінцевий (54 176,70 куб.м), що спричинило помилково виставлений об'єм в розмірі 3 010,70 куб.м. В наступні періоди було проведено коригування показників до тих, які відображені на лічильнику.
У процесі розгляду справи суд встановив наступне.
02.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (постачальник) та Комунальним закладом Львівської обласної ради «Львівський науковий ліцей №1 імені Б.-І.Антонича» (споживач) було укладено договір №12-4533/23-БО-Т постачання природного газу (далі - договір).
За цим договором постачальник (позивач) зобов'язувався поставити споживачеві (відповідачу) природний газ за ДК 021:2015 код 021200006 «Газове паливо» (природний газ), а споживач зобов'язувався прийняти його та оплатити на умовах цього договору (п. 1.1. договору).
Відповідно до п. 2.1. договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу за період з вересня 2023 року по 31.12.2023 (включно), в кількості 1,04000 тис.куб.м, в тому числі по місяцях: вересень 2023 - 0,26000 тис.куб.м; жовтень 2023 - 0,26000 тис.куб.м; листопад 2023 - 0,26000 тис.куб.м; грудень 2023 - 0,26000 тис.куб.м
Згідно п. 3.5 договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Як ствердив позивач, на виконання умов договору позивач у вересні 2023 передав у власність відповідачу природний газ в обсязі 0,22129 тис.куб.м на загальну суму 3 663,20 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу за вересень 2023 від 12.10.2023. У жовтні 2023 позивач передав у власність відповідачу природний газ в обсязі 0,19899 тис.куб.м на загальну суму 3 294,06 грн. У листопаді 2023 позивач передав у власність відповідачу природний газ в обсязі 3,01070 тис.куб.м на загальну суму 49 838,78 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу за листопад 2023 від 11.12.2023. У грудні 2023 позивач передав у власність відповідачу природний газ в обсязі 0,00013 тис.куб.м на загальну суму 2,16 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу за грудень 2023 від 12.01.2024. Водночас, відповідачем вказані акти не були підписані.
Відповідач листами від 15.12.2023 за вих. №163 та від 19.02.2025 за вих. №60 звертався до третьої особи щодо надання інформації про обсяг споживання відповідачем газу у спірному періоді, яка була передана позивачу. Третьою особою вказані листи залишені без розгляду.
Відповідно до п. 5.1. договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 70 відсотків вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (виключно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 відсотків грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
Згідно долученої позивачем виписки з банківського рахунку, 13.11.2023 та 16.2023 відповідач оплатив 3 663,20 грн за природний газ, отриманий у вересні 2023, 27.11.2025 відповідач оплатив 3 294,06 грн за природний газ, отриманий у жовтні 2023, 20.12.2023 відповідач оплатив 4 983,88 грн за природний газ, отриманий у листопаді 2023.
Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 44 857,06 грн основного боргу, 6 303,26 грн пені, 1 106,71 грн 3% річних, 3 167,19 грн інфляційних.
Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Частиною другою статті 714 ЦК України передбачено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).
Як ствердив позивач, він свої зобов'язання щодо передачі відповідачу природного газу у вересні-грудні 2023 за договором виконав повністю, що підтверджується долученими до матеріалів справи актами приймання-передачі природного газу за відповідні періоди на загальну суму 56 798,20 грн. Водночас, відповідачем було здійснено оплату в сумі 11 941,14 грн, розмір заборгованості становить 44 857,06 грн.
Судом встановлено, що позивач у вересні 2023 передав у власність відповідачу природний газ в обсязі 0,22129 тис.куб.м на загальну суму 3 663,20 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу за вересень 2023 від 12.10.2023. Водночас, 13.11.2023 та 16.2023 позивач оплатив 3 663,20 грн за природний газ, отриманий у вересні 2023. Таким чином, відповідачем розрахунок за газ, поставлений у вересні 2023, здійснений у повному обсязі.
Також позивач у жовтні 2023 передав у власність відповідачу природний газ в обсязі 0,19899 тис.куб.м на загальну суму 3 294,06 грн. Відповідач 27.11.2025 оплатив 3 294,06 грн за природний газ, отриманий у жовтні 2023. Таким чином, відповідачем розрахунок за газ, поставлений у жовтні 2023, здійснений у повному обсязі.
На підтвердження поставки газу у листопаді 2023 в обсязі 3,01070 тис.куб.м на загальну суму 49 838,78 грн позивачем долучено акт приймання-передачі природного газу за листопад 2023 від 11.12.2023. Відповідачем вказаний акт не підписано.
20.12.2023 відповідач оплатив 4 983,88 грн за природний газ, отриманий у листопаді 2023.
З наведеного вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем виникла виключно з поставки газу у листопаді 2023, який згідно долученого позивачем акту приймання-передачі природного газу за листопад 2023 від 11.12.2023 поставлено в обсязі 3,01070 тис.куб.м на загальну суму 49 838,78 грн.
Відповідач заперечив щодо зазначеного позивачем обсягу газу у листопаді 2023, вказавши на те, що обсяг газу, спожитий відповідачем у листопаді 2023, становив 0,228 тис.куб.м, що підтверджується показами лічильника газу, переданими третій особі.
Також відповідач листами від 15.12.2023 за вих. №163 та від 19.02.2025 за вих. №60 звертався до третьої особи щодо надання інформації про обсяг споживання відповідачем газу у спірному періоді, яка була передана позивачу. Однак, третьою особою вказані листи були залишені без розгляду.
В поданих через канцелярію суду поясненнях третя особа зазначила, що в акті за листопад 2023 при внесенні показників працівником третьої особи було допущено помилку - невірно зазначено як початковий показник (51 186,70 куб.м) так і кінцевий (54 176,70 куб.м), що спричинило помилково виставлений об'єм в розмірі 3 010,70 куб.м. Підтвердженням помилки є також інформація з картки зняття показників, в якій показник станом на 01.12.2023 зазначено 15 805,15 куб.м, а також інформація з робочого листка контролера, в якому зазначено показний 15 805,15 куб.м.
Внесення помилкової інформації також підтверджується долученими до матеріалів справи актами про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу №8607 від 30.11.2023 та №13626 від 31.12.2023, складеними третьою особою. В акті №8607 від 30.11.2023 зазначено початковий показник - 51 186,70 куб.м, кінцевий - 54 176,70 куб.м, різниця - 3 010,70 куб.м. Натомість в акті №13626 від 31.12.2023 початковим показником вказано 15 972,00 куб.м, кінцевим - 15 972,13 куб.м.
Крім того, у п. 2.1. договору сторонами було погоджено поставку газу у листопаді 2023 в обсязі 0,26000 тис.куб.м. Водночас, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що сторонами шляхом укладення додаткових договорів було погоджено зміни в обсягах поставки у листопаді 2023, зокрема до тих обсягів, які були відображені позивачем в акті за листопад 2023 від 11.12.2023.
Таким чином, відомості в акті приймання-передачі природного газу за листопад 2023 від 11.12.2023 про обсяг та вартість отриманого відповідачем газу у листопаді 2023 відображені на підставі невірно зазначених третьою особою показників лічильника газу. Наведене спричинило відображення в первинному документі позивача завищених обсягів газу, які відповідачем не замовлялися, не були ним отримані, та, надалі, виникнення безпідставної заборгованості відповідача перед позивачем. Інших доказів на підтвердження факту поставки газу у листопаді 2023 на загальну суму 49 838,78 грн позивачем не надано.
Водночас, незважаючи на неодноразові звернення відповідача до третьої особи та позивача щодо коригування показників лічильника газу, та відповідно, обсягу газу, отриманого відповідачем у листопаді 2023 року, ні третьої особою, ні позивачем відповідні коригуванні не були здійснені.
Слід також зазначити, що попри відсутність належно складеного позивачем первинного документа про обсяг постачання газу відповідачу у листопаді 2023, останнім було здійснено оплату в сумі 4 983,88 грн за природний газ, отриманий у листопаді 2023.
Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Зважаючи на наведене, позивачем не доведено належними, допустимими та достовірними доказами факт поставки природного газу у листопаді 2023 на загальну суму 49 838,78 грн згідно акту приймання-передачі природного газу, копія якого долучена до матеріалів справи.
З огляду на відсутність підстав для стягнення заборгованості, відсутніми є підстави для стягнення пені, 3% річних та інфляційних, нарахованих на таку суму заборгованості.
Покликання позивача на те, що обсяг споживання визначається постачальником на підставі даних, внесених оператором ГТС до інформаційної системи, а також на п. 7 глави 3 розділу ІХ Кодексу ГРС, судом до уваги не беруться, оскільки судом встановлено, що саме третьою особою було внесено недостовірну інформацію про обсяги споживання відповідачем газу у листопаді 2023, недостовірність такої інформації встановлена судом, позивачем та третьою особою недостовірність такої інформації не спростована, третьою особою, незважаючи не неодноразові звернення відповідача та очевидну недостовірність такої інформації, станом на дату розгляду даної справи обсяг споживання не відкориговано.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані та безпідставні, а тому в позові слід відмовити.
Оскільки спір виник з вини позивача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326 ГПК України, суд -
1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
2. Судовий збір залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 07.10.2025.
Суддя Мазовіта А.Б.