Справа № 127/28392/24
Провадження № 2/127/4076/24
(заочне)
16 жовтня 2025 рокум. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Жмудя О.О., при секретарі судового засідання Чех А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-
До Вінницького міського суду Вінницької області звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є спадкоємцями після смерті батька ОСОБА_3 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . До спадкової маси зокрема входить належне ОСОБА_3 на праві власності майно, а саме квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 .
Постановою державного нотаріуса Лук'ян Олесі Романівні відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру під АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 , оскільки згідно відомостей наданих КП «ВМБТІ» 18.09.2015 за №3938 за ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_4 . Станом на 05.12.2007 в матеріалах інвентаризаційної справи №2422 було зафіксовано самочинне об'єднання квартир АДРЕСА_5 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_3 , в єдиний об'єкт нерухомого майна, а саме квартиру АДРЕСА_5 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_3 загальною площею 123,8 кв.м., житловою площею 75.8 кв.м. У зв'язку з тим, шо встановлено об'єднання декількох об'єктів нерухомого майна в новий об'єкт нерухомості, проте спадкодавцем за життя не було належним чином оформлено право власності на нерухоме майно свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 нотаріальна контора видати не може.
Наразі об'єднання квартир АДРЕСА_5 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_3 в один об'єкт нерухомого майна є неможливим, оскільки відповідно до Договору купівлі-продажу 15.03.2002 квартира АДРЕСА_7 належить відповідачу. Позивач є власником квартири АДРЕСА_8 . Між позивачем і відповідачем 09.10.2015 було укладено договір про поділ спадкового майна, на підставі якого спірні квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 вирішено залишити за позивачем.
Враховуючи наведене, позивач має перешкоди у реалізації своїх спадкових прав у зв'язку з чим вимушена звернутись до суду з даним позовом, в якому просить: визнати за нею право власності на квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області 30.09.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу п'ять днів з дня отримання даної ухвали, для усунення недоліків, зазначених в ній.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в загальному позовному провадженні, призначено підготовче засідання. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.11.2024 відмовлено в задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05.12.2024 задоволено клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
17.03.2025 адвокат Межова К.П. подала на адресу суду заяву, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_2 підтримує позовні вимоги у повному обсязі та не заперечує проти розгляду справи за його відсутності. До заяви додано ордер на надання правничої допомоги від 17.03.2025 укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_4 . Суд не бере до уваги заяву про визнання позову, оскільки вона подана адвокатом, який представляє також інтереси позивача, що суперечить принципу змагальності сторін та вимогам статей 19, 20 Правил адвокатської етики, які забороняють адвокату здійснювати представництво сторін із конфліктом інтересів.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27.05.2025 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
Сторони в судове засідання не з'явились.
Від представника позивача адвоката Межової К.П. надійшла заява про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги просила задовольнити у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений шляхом розміщення оголошення-повідомлення на офіційному веб-порталі судової влади України, а також шляхом направлення кореспонденції за його зареєстрованим місцем проживання, однак конверти повернулись до суду з відміткою на довідках «Укрпошти» про причини повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою». Відзив на позовну заяву відповідачем не подавався.
Враховуючи зазначене вище суд ухвалив провести розгляд справи за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановив наступне.
Судом встановлено, що відповідно до копій свідоцтва про народження батьками ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зазначені ОСОБА_3 , ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .
Згідно довідки №2225 від 23.11.2021, виданої Першою Вінницькою нотаріальною конторою ЦЗМУ МЮУ (м. Хмельницький) після смерті ОСОБА_3 , заведена спадкова справа №189/2015. Із заявами про прийняття спадщини звернулись ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Відомостей про інших спадкоємців немає.
09.10.2015 державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори Дишкант М.В. посвідчено договір про поділ спадкового майна та зареєстровано в реєстрі за №2-2235. Зі змісту договору слідує, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняли. До складу спадкового майна входить:
- квартира під номером АДРЕСА_9 ;
- квартира під номером АДРЕСА_10 ;
- квартира під номером АДРЕСА_2 ;
- легковий автомобіль марка MERSEDES-BENZ 600 SEL, 1995 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 ;
- земельна ділянка площею 0262 гектара, кадастровий номер 0510136600:02:086:0050;
- частка в статутному капіталі ТОВ «Компанія «Агропромсервіс», АДРЕСА_11 , в розмірі 80%, що становить 16000,00 грн;
- внесок учасника до статутного капіталу ТОВ «Торговий дім «Підриємство трансформаторних підстанцій» в розмірі 100 % статутного капіталу, що становить 1000,00 грн.
Після укладення цього договору у спадщину спадкоємця ОСОБА_2 переходить:
- квартира під номером АДРЕСА_9 ;
- земельна ділянка площею 0,262 гектара, кадастровий номер 0510136600:02:086:0050;
- частка в статутному капіталі ТОВ «Компанія «Агропромсервіс», АДРЕСА_11 , в розмірі 80%, що становить 16000,00 грн;
- внесок учасника до статутного капіталу ТОВ «Торговий дім «Підриємство трансформаторних підстанцій» в розмірі 100 % статутного капіталу, що становить 1000,00 грн.
У спадщину спадкоємиці ОСОБА_1 переходить:
- квартира під номером АДРЕСА_10 ;
- квартира під номером АДРЕСА_2 ;
- легковий автомобіль марка MERSEDES-BENZ 600 SEL, 1995 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Постановами державного нотаріуса Першої вінницької державної нотаріальної контори Дишкант М.В. №3755/22-31, №3756/02-31 19.10.2015 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру під АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 належну її батьку ОСОБА_3 .
Постанови мотивовані тим, що відповідно до відомостей наданих КП «ВМБТІ» 18.09.2015 за №3938 за ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2 . Станом на 05.12.2007 (дата останньої технічної інвентаризації) в матеріалах справи інвентаризаційної справи № 2422 було зафіксовано самочинне об'єднання квартир АДРЕСА_5 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_3 , в єдиний об'єкт нерухомого майна, а саме квартиру АДРЕСА_12 загальною площею 123,8 кв.м., житловою площею 75.8 кв.м. Об'єднання декількох об'єктів нерухомого майна, які мають характер самостійних речей, тобто не є складовими частинами складної речі і не є приналежністю головної речі, передбачає їх фізичне об'єднання в одну нерухому річ і у зв'язку з цим отримання одного правовстановлюючого документа на один об'єкт нерухомого майна, що утворився в результаті фізичного об'єднання декількох самостійних нерухових речей. Свідоцтво про право власності на майно, що виникло в результаті об'єднання самостійних відокремлених об'єктів нерухомості, не було видано на ім'я спадкодавця. У зв'язку з тим, що за життя не було належним чином оформлено право власності на вищезазначене нерухоме майно, свідоцтво про право на спадщину нотаріальна контора видати не може.
З відповіді на запит від 14.08.2018 №3288, наданої КП ВМР «ВМБТІ» вбачається, що квартира АДРЕСА_2 , зареєстрована на праві приватної власності в цілому за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом від 31.07.2003 №2697. Станом на 25.05.2018 загальна та житлова площі квартири не змінились. На момент обстеження вищезазначеної квартири самочинно перепланованих, переобладнаних, прибудованих приміщень не виявлено.
Згідно договору купівлі-продажу квартири від 07.07.2002 ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_8 .
Згідно договору купівлі-продажу від 28.09.1996 ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_10 .
Згідно договору купівлі-продажу квартири від 15.03.2020, ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_7 .
На квартири АДРЕСА_5 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_2 заведено інвентаризаційну справу.
З експлікації внутрішніх площ до плану житлового будинку вбачається, що до перепланування квартир АДРЕСА_5 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_3 загальна площа квартир 118,9 кв.м., житлова площа 91,3 кв.м., підсобна 27,6 кв.м.
Згідно експлікації внутрішніх площ до плану житлового будинку вбачається, після перепланування квартир АДРЕСА_5 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_3 загальна площа квартир становить 123,8 кв.м., житлова площа 75,8 кв.м., підсобна 48,0 кв.м.
За змістом ст. ст. 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно із ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
У розумінні ч. 1 ст. 376 ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об'єкт, а і об'єкт нерухомості, який виник в результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови уже існуючого об'єкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого органами архітектурно-будівельного контролю, оскільки в результаті таких дій об'єкт втрачає тотожність з тим, на який власником (власниками) отримано право власності.
Згідно із п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами ст. 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)», право власності на самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме майно не набувають як особи, які здійснили це будівництво, так і їхні спадкоємці. Це майно не є об'єктом права власності, воно не може бути предметом поділу та встановлення порядку користування в судовому порядку. Такий же висновок зроблено у п 7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у спорах про спадкування».
Як роз'яснено у п.7, п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво (ч. 1 ст. 376 ЦК), то до спадкоємців переходить право власності лише на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва. Якщо право власності на самочинно зведену будівлю визнано судом за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій вона розміщена, то до складу спадщини входить право на відшкодування витрат на будівництво (частина шоста статті 376 ЦК).
Відповідно до ч. 3 ст. 375 ЦК України, право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Пунктом 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» №6 від 30.03.2012 р. вказано, що вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов'язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.
Об'єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об'єкти не є об'єктами права власності.
Вищезазначені правові позиції викладені в постанові №6-130 цс13 від 04.12.2013 року.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого Спеціалізованого Суду від 16.05.2013 р. №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» у разі відсутності документів, що підтверджують право власності спадкодавця на житловий будинок, або відсутності державної реєстрації права власності необхідно з'ясувати причини відсутності правовстановлюючих документів, державної реєстрації права власності або документів на забудову. У разі недотримання спадкодавцем вимог законодавства щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно судами може визнаватись у порядку спадкування право на забудову, право на будівельні матеріали та інше у відповідності зі встановленим судом правовим режимом спірного майна.
Умови і порядок переобладнання, перебудови, перепланування будинків, жилих і нежилих приміщень у житлових будинках встановлені Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76.
Згідно з пунктом 1.4.1 цього наказу, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих приміщень у будинках дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої ради. Цими ж правилами надається визначення таких понять, як переобладнання і перепланування.
При цьому судам слід враховувати наявність технічного висновку про відповідність виконаних робіт будівельним нормам і правилам, висновку про відповідність перепланування санітарно-епідеміологічним вимогам, правилам пожежної безпеки, наявність даних про не порушення прав власників інших квартир та правил експлуатації будинку.
Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації
Судом встановлено, що спірне спадкове майно зазнало реконструкції внаслідок об'єднання об'єктів нерухомого майна, яка істотним чином вплинула на його технічні характеристики.
Таким чином, внаслідок реконструкції квартир, спірні об'єкти нерухомості втратили тотожність із тим домоволодінням, на який було отримано право власності за свідоцтвами про право власності, про право на спадщину відповідно.
У матеріалах справи відсутні докази державної реєстрації прав спірні квартири. Спадкодавцем за життя не було належним чином оформлено право власності на спірне нерухоме майно. Отже, якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.
Законодавством передбачено порядок прийняття в експлуатацію будівель інспекцією архітектурно-будівельного контролю за місцем їх розташування, який не може підмінятися судовим рішенням.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не зверталась до компетентних органів щодо реєстрації права власності на спірні квартири.
За таких обставин, враховуючи той факт, що позивачем не доведено узаконення об'єктів спадкового майна, а суд не може підміняти орган, який наділений саме такими повноваженнями, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.
Також суд зауважує, що суд ухвалював рішення за відсутності учасників справи. Відповідно до положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
На відповідне застосування вказаних положень також звернула увагу Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 5 вересня 2022 року в справі №1519/2-5034/11.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 316, 328, 376, 392, 1218, 1261, 1268, 1296 ЦК України, ст. ст. 3, 5,12,13,18, 258,260,265,268, 273 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_13 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_14 .
Повний текст рішення складено 16.10.2025.
Суддя О.О. Жмудь