Справа153/1453/25
Провадження2/153/518/25-ц
"21" жовтня 2025 р. м.Ямпіль
у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Гаврилюк Т. В.
за участю секретаря судового засідання Шарко Л. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №153/1453/25 за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором, в якому просить стягнути із відповідача на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість за Кредитним договором №5815377109 від 26.04.2021, що станом на 12.05.2025 становить 36761.57 грн. основний борг (в т.ч. прострочений), 4.97 грн. заборгованість за процентами річними, 20685.00 грн. заборгованість за процентами щомісячними, а також стягнути судові витрати. На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 26 квітня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №5815377109. Відповідно до п.1.1. Кредитного договору кредитодавець зобов'язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Згідно з п.1.2., 1.3. Кредитного договору позичальник зобов'язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах передбачених у порядку повернення кредиту. Відповідно до п.3.3. Кредитного договору всі інші умови кредитного договору, викладені в паспорті кредиту та в Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР», які розміщені на сайті ТОВ «ФК «ЦФР». Отже, відповідно до умов Кредитного договору №5815377109 від 26.04.2021 позичальнику надано грошові кошти на суму 59336.98 грн., дата закінчення кредитного договору 24.04.2023. Позичальник повідомлений кредитодавцем у відповідності до вимог чинного законодавства, у чіткій та зрозумілій формі з інформацією, вказаною в ст.11 Закон України «Про захист прав споживачів», ст.6, 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та держави регулювання ринків фінансових послуг» та іншою інформацією, необхідною для свідомого та добровільного вибору фінансової послуги (п.2.2. Кредитного договору). Кредит відповідачем було отримано шляхом безготівкового перерахування коштів у спосіб, зазначений в Кредитному договорі (п.1.2.1.4. Кредитного договору) отже кредитодавець, свої обов'язки за Кредитним договором виконав в повно обсязі. Одночасно повідомляє, що права вимоги за Кредитним договором відступлені АТ «ТАСКОМБАНК» на підставі Договору факторингу. Відповідно до умов Договору факторингу позивач є новим кредитором до ОСОБА_1 за кредитним договором №5815377109 від 26.04.2021 з усіма наступними додатками та змінами. Факт передачі права вимоги за вищезазначеним договором, а також відповідний розмір зобов'язання, що існував на момент передачі підтверджується Реєстром прав вимоги до Договору відступлення права вимоги, Випискою та Розрахунком заборгованості. Неодноразовими телефонними повідомленнями банку позичальника було сповіщено про наявність заборгованості. Таким чином, через неналежне виконання відповідачем умов Кредитного договору, станом на 12.05.2025 заборгованість становить 36761.57 грн. основний борг (в т.ч. прострочений), 4.97 грн. заборгованість за процентами річними, 20685.00 грн. заборгованість за процентами щомісячними, що підтверджується відповідним Розрахунком заборгованості по кредитному договору та Виписками. Таким чином, позичальником було грубо порушено умови Кредитного договору №5815377109 від 26.04.2021 року, а також норми чинного законодавства. Що змусило позивача звернутися до суду із даним позовом.
18 вересня 2025 року відповідно до ухвали судді відкрито спрощене позовне провадження у цій справі.
Сторони у судове засідання не з'явилися, так як не викликалися. Лише належним чином повідомлялися про проведення судового засідання. Представник позивача просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує (а.с.5 позовної заяви). Відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву не подала, хоча про день розгляду справи повідомлялася належним чином - рекомендованим повідомленням вих..№0610280759409, яке повернулося із відміткою «28.09.2025 вручено особисто».
Відповідно до ч.3 ст.223, ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглянув справу за відсутності сторін, на підставі наявних доказів.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Заяви, клопотання: заява представника позивача про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, без його участі, а також не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с.5 позовної заяви).
Інші процесуальні дії у справі: відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.53- 56), про що постановлено ухвалу окремими процесуальним документом.
Судом встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини:
Із досліджених судом копій письмових доказів; листа перевірки кредитної справи №5815377109 від 26.04.2021, кредитного договору №5815377109 від 26.04.2021, паспорту кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» №5377109, копії паспорта громадянина України виданого на ім'я ОСОБА_1 , графіка платежів та розрахунок сукупної вартості кредиту, розрахунку заборгованості та виписок по особовому рахунку судом встановлено, що між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно якого ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» зобов'язалось надати та надало кредит у сумі 59336.98 грн., а відповідач зобов'язалася повернути кредит, сплатити нараховані відсотки за його користування, однак, як слідує із розрахунку заборгованості по договору, не виконала своєчасно своїх зобов'язань та допустила заборгованість станом на 12.05.2025 у сумі 57451.54 грн.
Із Договору Факторингу №171221 від 17.12.2021 з додатками до нього судом встановлено, що з однієї сторони ТОВ «ФК «ЦФР» з другої сторони АТ «ТАСКОМБАНК» уклали договір Факторингу щодо переходу Права Вимоги Боргу від позичальників і Фактор стає кредитором по відношенню до позичальників стосовно їх боргів.
Із повідомлення-вимоги з доданими документами судом встановлено, що АТ «ТАСКОМБАНК» повідомляло відповідача ОСОБА_1 про необхідність сплати боргу за кредитним договором у сумі 36761.57 грн. основний борг (в т.ч. прострочений), 4.97 грн. заборгованість за процентами річними, 20685.00 грн. заборгованість за процентами щомісячними, станом на 23.05.2025.
Дослідивши усі докази в їх сукупності, та беручи до уваги документально підтверджені доводи позивача, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні договірні цивільні правовідносини, за якими ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» зобов'язалося надати та надало грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а відповідач зобов'язався повернути кредит та проценти за користування кредитом, однак у повному обсязі та вчасно свої зобов'язання не виконав.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Позичальник згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, стаття 1050 ЦК України зобов'язує його сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що між сторонами по даній справі в установленому законом порядку був укладений договір про надання банківських послуг на підставі якого між ними виникли відповідні кредитні правовідносини.
Виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України доведення умов кредитування і наявності заборгованості є обов'язком позивача.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі №751/861/17 (провадження №61-28582ск18).
Згідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі №161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження №61-517св18), банк зобов'язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Виходячи зі змісту ст.22 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів України», документами, які можуть підтвердити факт проведення розрахункових операцій, є такі види розрахункових документів, як платіжні доручення, платіжна вимога-доручення, розрахунковий чек, платіжна вимога та меморіальний ордер.
Матеріали справи містять відомість про щоденні нарахування, з яких встановлено, що відповідач отримав 26.04.2021 кредитні кошти (кредит) у сумі 59336.98 грн.
Тобто, суду позивачем надано докази видачі відповідачеві кредитних коштів у сумі 59336.98 гривень 26.04.2021.
Доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Подібні за змістом висновки, викладені і у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц.
Оцінюючи усі докази, що є у справі, в їх сукупності, суд вважає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог і має підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі. А саме, суд має підстави стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість кредиту у сумі 57451.54 грн.
Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені - платіжною інструкцією №2162737210 від 12.08.2025, за правилами ст.141 ЦПК України підлягають відшкодуванню із відповідача у сумі 2422,40 грн., а тому суд має підстави для стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат по оплаті судового збору у сумі 2422 гривні 40 копійок.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 275, 279, 351, 352, 354, 355 ЦПК України і на підставі ст.ст.15, 16, 526, 527, 530, 533, 610, 611, 612, 623, 625, 631, 1048-1050, 1051, 1052, 1054, 1055, 1056, 1056-1 ЦК України, ст.129 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд
Позов Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (місцезнаходження: 01032, місто Київ вулиця С.Петлюри,30, код ЄДРПОУ 09806443) заборгованість за Кредитним договором №5815377109 від 26.04.2021 у сумі 57451.54 грн., а також понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 2422.40 грн., а всього 59873 (п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот сімдесят три) гривні 94 копійки.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Т. В. Гаврилюк