Іменем України
"21" жовтня 2025 р. Справа153/1605/25
Провадження3/153/780/25-п
Код суду: 231
Суддя Ямпільського районного суду Вінницької області Швець Р.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, непрацюючої, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
26 вересня 2025 року, близькор 16 години 00 хвилин, ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме: висловлювалася на її адресу нецензурною лайкою.
ОСОБА_1 на виклик суду не з'явилася. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про що свідчить підпис в рекомендованому повідомленні про отримання поштового відправлення, а саме: судової повістки.
Враховуючи те, що будь-яких заяв від ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи та поважність причин неявки суд не отримував, ОСОБА_1 була обізнана про складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, повідомлялася належним чином про місце і час розгляду справи, будь-яких дій з її боку, спрямованих на визначення результату розгляду справи відносно неї, не вчинялось, тому в силу ч.1 ст.268 КУпАП справа розглядається у її відсутності.
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про що свідчить підпис в рекомендованому повідомленні про отримання поштового відправлення, а саме: судової повістки.
Згідно п.3 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п.14 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Частина 1 ст.173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а саме: дані, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, серії ВАД №749466 від 26.09.2025; письмові пояснення ОСОБА_2 ; форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, вважаю вину ОСОБА_1 доведеною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а її дії кваліфікую, як вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь психологічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої особи.
При призначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 , враховую характер скоєного правопорушення та особу винної.
Обставин, які пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст.ст.34, 35 КУпАП, не встановлено.
З врахуванням обставин справи та особи порушника ОСОБА_1 , вважаю за необхідне застосувати відносно неї захід адміністративного стягнення, який передбачений санкцією ч.1 ст.173-2 КУпАП, у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Відповідно до ч.1 ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто - 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок. Тому є всі підстави для стягнення із ОСОБА_1 судового збору в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 173-2, 221, 283, 284 ч.1 п.1 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Роз'яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до вимог ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з часу її винесення через Ямпільський районний суд Вінницької області.
Суддя Р.В. Швець