79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
20.10.2025 Справа № 914/2490/25
м. Львів
За позовом: Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління'Львів
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Хомсі Карлоса, м. Львів
про стягнення 15589,20 грн
Суддя Олена ЩИГЕЛЬСЬКА
1. ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
2. Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Хомсі Карлоса про стягнення 15589,20 грн витрат, пов'язаних з проведеним демонтажем та зберіганням демонтованих конструкцій.
3. Ухвалою суду від 18.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи №914/2490/25 вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) сторін.
4. Ухвала суду від 18.08.2025 року про відкриття провадження у справі надіслана позивачу та відповідачу до їхніх електронних кабінетів, в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та доставлена - 21.08.2025 року о 08:20 год.
5. Відповідно до положень ч. 11 ст. 242 ГПК України у зв'язку з відсутністю у відповідача електронного кабінету, ухвала суду про відкриття провадження у справі була надіслана за місцезнаходженням відповідача, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
6. Поштова кореспонденція яка надсилалася на адресу місцезнаходження відповідача повернута на адресу суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим конвертом з вкладенням та Довідкою Ф.20.
7. Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
8. Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
9. Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
10. Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу.
11. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції або повернуті органами зв'язку з позначками «адресат відсутній», «закінчення терміну зберігання» тощо з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Відсутність сторони за адресою чи незабезпечення одержання за такою адресою кореспонденції створює саме для учасника справи негативні наслідки, які він зобов'язаний передбачити та самостійно вжити заходи щодо їх ненастання.
12. Сам лише факт не отримання учасником провадження кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
13. Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
14. Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, у відповідності до ст. 13 ГПК України, учасникам справи створювались необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
15. АРГУМЕНТИ СТОРІН.
16. Аргументи позивача.
17. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач самовільно встановив малу архітектурну форму (вивіску) за адресою вул.Личаківська, 1 у м.Львові, без паспорта малої архітектурної форми (вивіски) та листа уповноваженого органу про відповідність.
18. У зв'язку з виявленим порушенням ФОП Хомсі Карлоса 19.02.2019 було скеровано вимогу Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 23/Р-3-482, якою було запропоновано Відповідачу добровільно усунути допущене порушення у зазначений у вимозі термін, яка залишилась без відповіді та задоволення.
19. Відтак, Департамент містобудування Львівської міської ради видав наказ № 19 від 13.03.2019 року «Про демонтаж самовільно встановлених малих архітектурних форм (вивісок)».
20. 09.07.2019 року КП «Адміністративно-технічне управління» здійснило із залученням підрядної організації (ФОП Алексєєва М.М.) примусовий демонтаж самовільно встановленої конструкції ФОП Хомсі Карлоса, про що було складено акт проведення демонтажу спеціальних конструкцій від 09.07.2019 року № 8.
21. Загальна вартість робіт за демонтаж та зберігання рекламних конструкцій відповідача з ПДВ становить 15589,20 грн, цю суму позивач просить стягнути з відповідача.
22. Аргументи відповідача.
23. Відповідач відзиву на позов не подав.
24. ОБСТАВНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
25. ФОП Хомсі Карлос самовільно встановив малу архітектурну форму (вивіску) за адресою вул.Личаківська, 1 у м.Львові, без паспорта малої архітектурної форми (вивіски) та листа уповноваженого органу про відповідність.
26. У зв'язку з виявленим порушенням ФОП Хомсі Карлосу було скеровано вимогу Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради №23/Р-3-482 від 19.02.2019, якою було запропоновано відповідачу добровільно усунути допущене порушення у зазначений у вимозі термін (до 04.03.2019). Проте, відповідач вимоги Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про демонтаж не виконало.
27. Департамент містобудування Львівської міської ради видав наказ № 19 від 13.03.2019 року «Про демонтаж самовільно встановлених малих архітектурних форм (вивісок)», яким доручив КП «Адміністративно-технічне управління» демонтувати самовільно встановлену малу архітектурну форму (вивіску) ФОП Хомсі Карлоса в примусовому порядку.
28. У акті проведення демонтажу спеціальних конструкцій № 8 від 09.07.2019 зазначено, що на замовлення Комунального підприємства Адміністративно-технічне управління здійснено демонтаж спеціальної конструкції силами ФОП Алексєєвої М.М. за адресою: район Галицький, вул. Личаківська, 1, на підставі наказу Департаменту містобудування Львівської міської ради від 13.03.2019 р. № 19.
29. Копію акту демонтажу було скеровано на адресу відповідача засобами поштового зв'язку, що підтверджується долученим позивачем списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів (містяться в матеріалах справи).
30. Послуги з демонтажу рекламних конструкцій та малих архітектурних форм (вивісок) (надалі об'єктів демонтажу), їх завантаження, транспортування до майданчиків (складів) тимчасового зберігання Комунального підприємства "Адміністративно- технічне управління" та розвантаження в склад (майданчик) тимчасового зберігання підприємства здійснено ФОП Алексєєвою М.М. на підставі договору про надання послуг №02/04/19 від 02.04.2019, укладеного між ФОП Алексєєвою М.М. та КП "Адміністративно- технічне управління".
31. Додатком № 1 до згаданого вище договору є договірна ціна на послуги з демонтажу рекламних конструкцій та малих архітектурних форм (вивісок), у якій визначено ціну послуг, що надавались фізичною особою-підприємцем Алексєєвою М.М.
32. ФОП Алексєєва М.М. та КП "Адміністративно- технічне управління" складено та підписано акт надання послуг №43 від 09.07.2019 р. з демонтажу рекламних конструкцій, вивісок тощо.
33. Фізична особа - підприємець Флисом Т.І. виставив рахунок на оплату № 43 від 09.07.2019 послуг з демонтажу рекламних конструкцій, вивісок тощо, у тому числі за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 1.
34. Оплата позивачем витрат за демонтаж самовільно встановлених вивісок підряднику ФОП Алексєєвою М.М. підтверджується копією платіжної інструкції №329 від 25.07.2019.
35. Зберігання демонтованих малих архітектурних форм (вивісок) відповідача на складі Комунального підприємства Адміністративно-технічне управління підтверджується долученою до матеріалів справи копією накладної №70 від 09.07.2019 року.
36. Позивач звертався до відповідача з листами вимогами від 20.08.2019 №2410-10-5105, від 27.03.2024р. №2410-10-1342 про повернення витрат, понесених КП «Адміністративно-технічне управління», у зв'язку з демонтажем, транспортувуанням та зберіганням вивіски, які залишено відповідачем без відповіді та задоволення.
37. Позивачем нараховано вартість витрат, понесених Комунальним підприємством «Адміністративно-технічне управління»: за демонтаж двох конструкцій - 581,00 грн, та зберігання конструкцій на складі 12 410,00 грн. (з 09.07.2019 р. - 365 днів * 17 грн. * 2 конструкції = 12 410,00 грн.). Загальна вартість понесених позивачем витрат становить 12991,00 грн, сума ПДВ 20 % - 2598,20 грн., а відтак, загальна сума понесених позивачем витрат, пов'язаних з проведеним демонтажем та зберіганням демонтованих конструкцій становить 15589,20 грн.
38. У зв'язку з тим, що відповідач не відшкодував позивачу зазначені вище понесені витрати, останній звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 15589,20 грн. витрат, пов'язаних з проведеним демонтажем та зберіганням двох демонтованих конструкцій, що належали відповідачу.
39. ОЦІНКА СУДУ.
40. Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
41. Відповідно ч.1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
42. Відповідно до ч. 1-2 ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).
43. Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з приводу примусового демонтажу самовільно встановленої малої архітектурної форми (вивіски).
44. Відносини, які виникають у зв'язку з встановленням малих архітектурних форм (вивісок) у м. Львові, розміщення яких передбачено законодавством України, процедуру встановлення архітектурних форм (вивісок) та правові відносини між органами місцевого самоврядування і фізичними та юридичними особами, які виникають у процесі розташування архітектурних форм (вивісок), врегульовано «Порядком розміщення малих архітектурних форм (вивісок) у м. Львові», затвердженим рішенням виконкому Львівської міської ради № 1025 від 11.11.2016 (зі змінами та доповненнями), який також регламентує загальні вимоги до їх розміщення (надалі Порядок).
45. Вказаний Порядок розроблений відповідно до Законів України «Про рекламу», «Про охорону культурної спадщини», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про адміністративні послуги», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про основи містобудування в Україні», «Про благоустрій населених пунктів», Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067, ухвали міської ради від 21.04.2011 № 376 «Про Правила благоустрою м. Львова».
46. Такий Порядок є обов'язковим для виконання всіма підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та відомчої належності, а також фізичними особами-підприємцями, які встановлюють малі архітектурні форми (вивіски) у м. Львові (п.1.4 Порядку).
47. Відповідно до пункту 1.7 Порядку, розміщення малих архітектурних форм (вивісок), затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради від 11.11.2016 № 1025, паспорт малої архітектурної форми (вивіски) - проектна документація, яка є підставою, для встановлення малої архітектурної форми (вивіски). Паспорт малої архітектурної форми (вивіски) виготовляє власник (користувач) вивіски у разі відсутності на дану будівлю паспорта комплексного розміщення малих архітектурних форм. Узгоджений паспорт розміщення малих архітектурних форм (вивісок) підлягає внесенню у реєстр погоджених проектів малих архітектурних форм (вивісок), ведення якого забезпечує КП Адміністративно-технічне управління.
48. Лист про відповідність/невідповідність заключний документ уповноваженого органу, у якому зазначено відповідність або невідповідність малої архітектурної форми (вивіски) вимогам цього Порядку.
49. Лист про відповідність є підставою для внесення паспорта малої архітектурної форми (вивіски) у реєстр узгоджених паспортів вивісок, ведення якого забезпечує комунальне підприємство Адміністративно-технічне управління.
50. Лист про невідповідність повинен містити посилання на пункти цього Порядку, яким не відповідає паспорт малої архітектурної форми (вивіски).
51. Водночас Порядком розміщення малих архітектурних форм (вивісок), затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради від 11.11.2016 № 1025 визначено, що підставою, для встановлення малої архітектурної форми (вивіски) є паспорт малої архітектурної форми (вивіски), виготовлений власником (користувачем) вивіски у разі відсутності на дану будівлю паспорта комплексного розміщення малих архітектурних форм.
52. Крім того, обов'язковим є наявність листа про відповідність, що є підставою для внесення паспорта малої архітектурної форми (вивіски) у реєстр узгоджених паспортів вивісок, ведення якого забезпечує Комунальне підприємство Адміністративно-технічне управління.
53. Пунктом 1.7. Порядку передбачено, що самовільно встановлена мала архітектурна форма (вивіска) - елемент декоративного оздоблення фасаду будинку, який розміщується з порушенням вимог діючого Порядку.
54. Згідно з п.п. 1.6, 5.1 Порядку, встановлення малих архітектурних форм (вивісок) з порушенням цього Порядку забороняється, а моніторинг їх розміщення у м. Львові здійснює Комунальне підприємство Адміністративно-технічне управління.
55. У п.6.2 Порядку визначено, що власникам самовільно встановлених малих архітектурних форм (вивісок) скеровуються вимоги уповноваженого органу (департаменту містобудування) про усунення допущеного порушення.
56. У вимозі Департаменту містобудування Львівської міської ради від 19.02.2019 № 23/Р-3-482, надісланій відповідачу, зазначено про встановлене порушення відповідачем вимог «Порядку розміщення малих архітектурних форм (вивісок) у м.Львові» (рішення виконкому від 11.11.2016 №1025), а саме, що відповідачем самовільно встановлено малу архітектурну форму (вивіску) на зовнішній поверхні будинку за адресою: вул.Личаківська, 1 у м.Львові, у якої відсутній паспорт малої архітектурної форми (вивіски) та лист уповноваженого органу про відповідність.
57. Згідно частини 1 статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
58. Частинами 1, 4 статті 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, установлених законом. Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту, є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.
59. Проте, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідачем вимог вказаних актів органу місцевого самоврядування не виконано, внаслідок чого допущено відповідне порушення, встановлене позивачем.
60. Відповідно до п.5.3 Порядку, відповідальність за розміщення малої архітектурної форми (вивіски) (міцність, стійкість, безпеку, відповідність погодженому паспорту, цілісність фасаду будівлі після монтажу/демонтажу малої архітектурної форми (вивіски), несе власник або уповноважена власником особа.
61. Відповідно до пп.6.1.1, п.6.1 Порядку, самовільно встановлені малі архітектурні форми (вивіски) підлягають демонтажу.
62. У п.п. 6.3, 6.6 Порядку встановлено, що демонтаж таких малих архітектурних форм (вивісок) повинен провести власник (користувач) малої архітектурної форми (вивіски) самостійно за власний рахунок у термін, вказаний у вимозі уповноваженого органу. Малі архітектурні форми (вивіски), власники яких не виконали у встановлений термін вимог уповноваженого органу про добровільний демонтаж (або отримання паспорта), вносяться до наказу на примусовий демонтаж. Примусовий демонтаж малих архітектурних форм (вивісок) організовує комунальне підприємство Адміністративно-технічне управління, за наказом уповноваженого виконавчого органу Львівської міської ради, проект якого готує орган, який здійснює нагляд за станом малої архітектурної форми (вивіски) (комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління»).
63. Оскільки відповідачем у добровільному порядку самовільно встановлену малу архітектурну форму (вивіску) не демонтовано, Департаментом містобудування Львівської міської ради 13.03.2019 р. видано відповідний наказ № 19, за яким Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» повинно в строк до 14.12.2019 року демонтувати самовільно встановлену вивіску. Такий наказ відповідачем не оскаржено та в судовому порядку незаконним не визнавався.
64. Суд звертає увагу на те, що на Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» покладено функції з організації примусового демонтажу малих архітектурних форм (вивісок). Відтак, як вбачається з матеріалів справи, ним залучено до проведення відповідних робіт Фізичну особу-підприємця Алексєєву М.М.
65. Зазначеним вище Порядком встановлено, що під час проведення демонтажу можуть бути присутні власник або користувач малої архітектурної форми (вивіски), представники державних органів, міських служб та інших організацій (п.6.6). Примусовий демонтаж малих архітектурних форм (вивісок) оформляється актом (2 примірники), який підписують власник (користувач) малої архітектурної форми (вивіски) (у разі його присутності при демонтажі), представник Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» та представник організації, яка здійснювала демонтаж. До акта додається в обов'язковому порядку фотофіксація місця розташування малої архітектурної форми (вивіски) до і після демонтажу (п.6.7). У разі відсутності власника малої архітектурної форми (вивіски) при демонтажі або його відмови від підписання акта демонтажу (про що робиться відповідна відмітка на акті), другий примірник акта Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» у п'ятиденний термін надсилає поштою за місцем реєстрації власника рекомендованим листом (якщо встановлено його місцезнаходження) (п.6.8).
66. Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що демонтаж самовільно встановленої малої архітектурної форми (вивіски) проведено у відповідності до встановлених вимог, акт проведення демонтажу зазначеної спеціальної конструкції №8 від 09.07.2019 р. складено належним чином та направлено на адресу відповідача у встановленому порядку, зважаючи на його відсутність при демонтажі.
67. У відповідності до п.п. 6.9, 6.10 Порядку, після проведення демонтажу складається акт демонтажу малої архітектурної форми (вивіски) з зазначенням характеру робіт та їх вартості, який підписує комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» (замовник) та організація або особа (виконавець), які надали послуги з демонтажу. Демонтовані малі архітектурні форми (вивіски) зберігаються на складі комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління».
68. До матеріалів справи позивачем долучено належні та допустимі докази на підтвердження того, що вартість послуг демонтажу, транспртування самовільно встановленої малої архітектурних форм (вивісок), належних ФОП Хомсі Карлосу, наданих Фізичною особою-підприємцем Алексєєвою М.М. на підставі укладеного з Комунальним підприємством Адміністративно-технічне управління договору №02/04/19 про надання послуг від 02.04.2019 р. (з додатком) становить 581,00 грн.
69. Відповідно до п.13.4.2 «Правил благоустрою м. Львова», затверджених ухвалою Львівської міської ради №376 від 21.04.2011, витрати за зберігання конструкції зовнішньої реклами відшкодовують її власники у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожну добу зберігання.
70. Відтак, за зберігання демонтованих вивісок відповідача позивачем нараховано 12 410,00 грн.
71. Щодо застосування ПДВ при визначенні розміру понесених витрат, то у листі ДФС України від 28.10.2016 року № 23363/6/99-99-15-03-02-15 зазначено, що якщо кошти надходять до платника податків в рахунок оплати вартості поставлених таким платником товарів/послуг, в тому числі які постачаються в рамках виконання програми благоустрою міста чи інших подібних програм, які для цілей оподаткування ПДВ, є об'єктом оподаткування, то на дату зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку платник зобов'язаний визначити податкові зобов'язання, виходячи з вартості таких товарів/послуг.
72. Позивачем долучено до матеріалів справи розрахунок суми позову, відповідно до якого вартість витрат, понесених Комунальним підприємством Адміністративно-технічне управління за демонтаж двох конструкцій становить - 581,00 грн та зберігання конструкцій на складі 12 410,00 грн. (з 09.07.2019 р. - 365 днів * 17 грн. * 2 конструкції = 12 410,00 грн.). Загальна вартість понесених позивачем витрат становить 12991,00 грн, сума ПДВ 20 % - 2598,20 грн., а відтак, загальна сума понесених позивачем витрат, пов'язаних з проведеним демонтажем та зберіганням демонтованих конструкцій становить 15589,20 грн.
73. З огляду на вищенаведене, загальна вартість понесених Комунальним підприємством Адміністративно-технічне управління витрат, пов'язаних з примусовим демонтажем, транспортуванням та зберіганням самовільно встановлених малих форм (двох вивісок), належних ФОП Хомсі Карлосу складає 15589,20 грн., у тому числі 2568,20 грн. ПДВ.
74. У відповідності до п.6.11 Порядку, компенсація витрат комунального підприємства Адміністративно-технічне управління, пов'язаних з примусовим демонтажем, транспортуванням та зберіганням малої архітектурної форми (вивіски), покладається на власника (користувача) демонтованої малої архітектурної форми (вивіски).
75. Згідно зі статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
76. Відповідно до частини 4 статті 11 Цивільного кодексу України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
77. В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем позивачу у добровільному порядку 15589,20 грн. витрат, пов'язаних з проведеним демонтажем та зберіганням демонтованих конструкцій.
78. З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, а тому підлягають до задоволення повністю.
79. Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
80. У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
81. Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
82. Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
83. У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
84. Стандарт доказування вірогідності доказів на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. На суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.
85. Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
86. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
87. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
88. Враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, перевіривши розрахунок позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 15589,20 грн витрат, пов'язаних з проведеним демонтажем та зберіганням демонтованих вивісок, є обгрунтованими і підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а тому підлягають до задоволення в даному розмірі і стягненню з відповідача на користь позивача.
89. Судові витрати.
90. Судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028,00 грн, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Хомсі Карлоса ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» (79005, м. Львів, пл. Міцкевича, 6/7; код ЄДРПОУ 13804591) 15589,20 грн витрат, пов'язаний з проведенням демонтажу та зберігання демонтованих конструкцій та 3 028,00 грн судового збору.
3. Накази видати після набрання рішенням законної сили, відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Суддя Щигельська О.І.