79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
06.10.2025 Справа № 914/2327/25
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Коссака С.М. здійснив у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін та без проведення судового засідання розгляд справи
за позовом: Державного підприємства “Міжнародний Аеропорт “Львів» імені Данила Галицького, м. Львів
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Дубневич Ольги Іванівни, с. Зубра, Пустомитівський р-н, Львівська обл.
про стягнення заборгованості
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Державного підприємства “Міжнародний Аеропорт “Львів» імені Данила Галицького, м. Львів до відповідача Фізичної особи-підприємця Дубневич Ольги Іванівни, с. Зубра, Пустомитівський р-н, Львівська обл. про стягнення 52 644,43грн. заборгованості, з якої: 24 139,81грн. - основний борг, 9 407,47грн. - пеня, 15 974,78грн. - інфляційні нарахування та 3 122,37грн. - 3% річних.
Також у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 3 028,00грн. та повідомляє, що інші судові витрати можуть орієнтовно складати 20 000,00грн.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 04.08.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та постановлено, що розгляд справи по суті починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі - 04.09.2025 року, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень. Зокрема, відповідачу встановлено строк у 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов.
Ухвалу про відкриття провадження у справі доставлена позивачу та відповідачу у справі до електронного кабінету позивача та відповідно до Довідки про доставку електронного листа, ухвала суду доставлена 08.08.2025 року та відповідно до списку розсилки поштової кореспонденції від 05.08.2025 року ухвала суду надіслана на юридичну адресу відповідача згідно даних відповіді №1618741 від 30.07.2025 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого місцемзнаходження відповідача є - 81135, Львівська обл., Львівський р-н, с.Зубра, вул. Шкільна, будинок 4. Конверт до суду від відповідача не повертався.
Відповідно ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвали суду у даній справі були офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - на сайті за посиланням https://reyestr.court.gov.ua, а також знаходяться у вільному доступі в мережі Інтернет на інших відповідних веб-сайтах.
До суду від відповідача відзиву на позовну заяву та інших процесуальних документів не надходило.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням припису ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Аргументи позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань, які виникли на підставі укладеного між Державним підприємством “Міжнародний Аеропорт “Львів» імені Данила Галицького, м. Львів та Фізичною особою-підприємцем Дубневич Ольгою Іванівною Договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю Договір №ОД/2018/04/13/4 від 13 квітня 2018 року (договір про відшкодування витрат балансоутримувача).
Позивач зазначає, що внаслідок припинення Договору оренди Орендар та Балансоутримувач на підставі п. 10.10. Договору оренди 31.03.2021 року склали Акт повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, та додаток до Акту - Анкету про стан Майна і розрахунків за Договором оренди, які знаходяться в матеріалах справи та підписані і скріплені печатками обох сторін. Таким чином договір про відшкодування витрат балансоутримувача автоматично припинив свою дію 31.03.2021 року.
Позивач стверджує, що внаслідок порушення Орендарем взятих на себе зобов'язань щодо оплати вартості витрат балансоутримувача на утримання Майна та надання комунальних послуг, в Орендаря на момент припинення дії договору була наявна заборгованість в сумі 24 139,81 грн., яка не заперечена та узгоджена Орендарем в Анкеті про стан Майна і розрахунків за Договором оренди, які знаходяться в матеріалах справи.
Внаслідок несвоєчасного виконання зобов'язань за договором позивач нарахував відповідачу 9 407,47 грн. - пені, 3 122,37 грн. - 3% річних та 15 974,78 грн - інфляційні втрати.
Відтак позивач просить стягнути з відповідача 52 644,43грн. заборгованості, з якої: 24 139,81грн. - основний борг, 9 407,47грн. - пеня, 15 974,78грн. - інфляційні нарахування та 3 122,37грн. - 3% річних та 3 028,00грн. судового збору.
Аргументи відповідача.
Вимог ухвали суду не виконав, проти позову в установленому порядку не заперечив. До суду від відповідача засобами поштового зв'язку або через систему «Електронний суд» жодних процесуальних документів не надходило. Тому суд розглянув справу без його відзиву на позов, за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» (Балансоутримувач/Позивач) та Суб'єктом підприємницької діяльності - Фізичною особою підприємцем Дубневич Ольгою Іванівною (Орендар/Відповідач) укладено Договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю Договір №ОД/2018/04/13/4 від 13 квітня 2018 року (договір про відшкодування витрат балансоутримувача).
Відповідно до предмету договору про відшкодування витрат балансоутримувача Балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію нерухомого державного майна - частину нежитлового приміщення, що знаходиться на першому поверсі триповерхової будівлі терміналу під літерою Б-3 - новий аеровокзал ДП «Міжнародний аеропорт «Львів», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Любінська,168 (надалі - Будівля), загальною площею 47 233,1 кв.м., а ФОП Дубневич О.І. (Орендар) бере участь у витратах Балансоутримувача з обслуговування, експлуатації Будівлі відповідно до умов цього Договору, про що сторони зазначили у п.1.1 Договору.
Орендар користується частиною нежитлового приміщення загальною площею 4,0 кв.м., вартістю 109 521,00грн. без ПДВ станом на 30.11.2017 року відповідно до плану розміщення приміщення, що додається до цього договору та Договору оренди нерухомого державного майна №32/ОРДМ/2018/03/23/1 від 23.03.2018 (п. 1.2 Договору).
Згідно п.6.1., п.6.2., договір про відшкодування витрат балансоутримувача набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до дати припинення дії Договору оренди нерухомого державного майна. Відповідно до ст.631 ЦК України, Сторони домовились, що положення цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, а саме з 23.03.2018 (набуття чинності договору оренди).
Відповідно до п.6.8. договору про відшкодування витрат балансоутримувача, в разі припинення дії договору оренди нерухомого державного майна припиняється дія цього договору. В цьому випадку плата за виконання/надання комплексу робіт/послуг, пов'язаних з обслуговуванням та експлуатацією Будівлі здійснюється до дати фактичного звільнення Орендарем орендованого приміщення.
Додатком №2 до договору про відшкодування витрат балансоутримувача сторонами узгоджено перелік робіт/послуг, що є предметом даного договору та вартість одиниці кожної роботи/послуги із змінами, внесеними додатковою угодою №1 від 29.12.2018 року в частині вартості 1 Гкал теплової енергії.
Додатком №3 до договору про відшкодування витрат балансоутримувача, зафіксовано початкові показники лічильника електроенергії та кількість працівників, що працюють в орендованому приміщенні.
Додатком №4 до договору про відшкодування витрат балансоутримувача, сторонами узгоджено розрахунок відшкодування витрат на сплату електроенергії, опалення, послуг водопостачання та водовідведення, захоронення ТПВ, утримання контейнерної тари та вивезення ТПВ.
У відповідності до п.2.2.3. договору про відшкодування витрат балансоутримувача, Орендар зобов'язаний не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, на підставі наданих Балансоутримувачем рахунків вносити плату за виконання/надання комплексу робіт/послуг, пов'язаних з обслуговуванням та експлуатацією будівлі відповідно до Додатку №2, який є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно п.2.2.6. договору про відшкодування витрат балансоутримувача, Орендар зобов'язаний самостійно отримувати рахунки, акти, податкові накладні в бухгалтерії ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького.
Внаслідок припинення Договору оренди Орендар та Балансоутримувач на підставі п. 10.10. Договору оренди 31.03.2021 року склали Акт повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, та додаток до Акту - Анкету про стан Майна і розрахунків за Договором оренди, які знаходяться в матеріалах справи та підписані і скріплені печатками обох сторін.
Таким чином договір про відшкодування витрат балансоутримувача автоматично припинив свою дію 31.03.2021 року.
Позивач стверджує, що внаслідок порушення Орендарем взятих на себе зобов'язань щодо оплати вартості витрат балансоутримувача на утримання Майна та надання комунальних послуг, в Орендаря на момент припинення дії договору була наявна заборгованість в сумі 24 139,81 грн., яка не заперечена та узгоджена Орендарем в Анкеті про стан Майна і розрахунків за Договором оренди, які знаходяться в матеріалах справи.
Судом встановлено, що Договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №ОД/2018/04/13/4 від 13 квітня 2018 року припинено 31.03.2021 року, у зв'язку із припиненням Договору оренди.
Внаслідок порушення Орендарем взятих на себе зобов'язань за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання майна та надання комунальних послуг, у період з 19.02.2020 року по 31.03.2021 рік в Орендаря наявна заборгованість в сумі 24 139,81 грн., яка узгоджена Орендарем в Анкеті про стан Майна і розрахунків за Договором оренди від 31.03.2021 року.
Позивач стверджує, що неоплаченими Орендарем є наступні виставлені Балансоутримувачем рахунки: рахунок на оплату №987 від 29.02.2020 на суму 4060,13грн. вт.ч.ПДВ за спожиту електроенергію та утримання електричних мереж, з врахуванням часткової оплати 01.06.2020 у розмірі 1060,13 грн., сума заборгованості становить 3000,00 грн. Акт надання послуг №1549 від 29.02.2020 на суму 4060,13грн. вт.ч.ПДВ.; рахунок на оплату №4297 від 30.09.2020 на суму 13,18грн. вт.ч.ПДВ за відшкодування вартості водопостачання та водовідведення, транспортування води. Акт надання послуг №5303 від 30.09.2020 на суму 13,18грн. вт.ч.ПДВ; рахунок на оплату №4298 від 30.09.2020 на суму 52,22грн. вт.ч.ПДВ за відшкодування витрат на вивезення твердих побутових відходів. Акт надання послуг №5453 від 30.09.2020 на суму 52,22грн. вт.ч.ПДВ; рахунок на оплату №4299 від 30.09.2020 на суму 2880,00грн. вт.ч.ПДВ за користування інфраструктурою аеропорту. Акт надання послуг №5480 від 30.09.2020 на суму 2880,00грн. вт.ч.ПДВ; рахунок на оплату №4779 від 31.10.2020 на суму 52,22грн. вт.ч.ПДВ за відшкодування витрат на вивезення твердих побутових відходів. Акт надання послуг №6045 від 31.10.2020 на суму 52,22грн. вт.ч.ПДВ; рахунок на оплату №4780 від 31.10.2020 на суму 2880,00грн. вт.ч.ПДВ за користування інфраструктурою аеропорту. Акт надання послуг1 №6972 від 31.10.2020 на суму 2880,00грн. вт.ч.ПДВ; рахунок на оплату №4778 від 31.10.2020 на суму 13,18грн. вт.ч.ПДВ за відшкодування вартості водопостачання та водовідведення, транспортування води. Акт надання послуг №6078 від 31.10.2020 на суму 13,18грн. вт.ч.ПДВ; рахунок на оплату №5026 від 30.11.2020 на суму 13,18грн. вт.ч.ПДВ за відшкодування вартості водопостачання та водовідведення, транспортування води. Акт надання послуг №6618 від 30.11.2020 на суму 13,18грн. вт.ч.ПДВ; рахунок на оплату №5027 від 30.11.2020 на суму 52,22грн. вт.ч.ПДВ за відшкодування витрат на вивезення твердих побутових відходів. Акт надання послуг №6656 від 30.11.2020 на суму 52,22грн. вт.ч.ПДВ; рахунок на оплату №5028 від 30.11.2020 на суму 2880,00грн. вт.ч.ПДВ за користування інфраструктурою аеропорту. Акт надання послуг №6682 від 30.11.2020 на суму 2880,00грн. вт.ч.ПДВ; рахунок на оплату №5082 від 30.11.2020 на суму 87,44грн. вт.ч.ПДВ за опалення орендованого приміщення. Акт надання послуг №6943 від 30.11.2020 на суму 87,44грн. вт.ч.ПДВ; рахунок на оплату №5592 від 31.12.2020 на суму 13,18грн. вт.ч.ПДВ за відшкодування вартості водопостачання та водовідведення, транспортування води. Акт надання послуг №7394 від 31.12.2020 на суму 13,18грн. вт.ч.ПДВ; рахунок на оплату №5594 від 31.12.2020 на суму 52,22грн. вт.ч.ПДВ за відшкодування витрат на вивезення твердих побутових відходів. Акт надання послуг №7427 від 31.12.2020 на суму 52,22грн. вт.ч.ПДВ; рахунок на оплату №5595 від 31.12.2020 на суму 2880,00грн. вт.ч.ПДВ за користування інфраструктурою аеропорту. Акт надання послуг №7452 від 31.12.2020 на суму 2880,00грн. вт.ч.ПДВ; рахунок на оплату №5593 від 31.12.2020 на суму 106,00грн. вт.ч.ПДВ за опалення орендованого приміщення. Акт надання послуг №7657 від 31.12.2020 на суму 106,00грн. вт.ч.ПДВ; рахунок на оплату №333 від 31.01.2021 на суму 2880,00грн. вт.ч.ПДВ за користування інфраструктурою аеропорту. Акт надання послуг №330 від 31.01.2021 на суму 2880,00грн. вт.ч.ПДВ; рахунок на оплату №332 від 31.01.2021 на суму 188,17грн. вт.ч.ПДВ за відшкодування витрат на вивезення твердих побутових відходів, водопостачання та водовідведення, транспортування води, опалення орендованого приміщення. Акт надання послуг №440 від 31.01.2021 на суму 188,17грн. вт.ч.ПДВ; рахунок на оплату №598 від 28.02.2021 на суму 174,92грн. вт.ч.ПДВ за відшкодування витрат на вивезення твердих побутових відходів, водопостачання та водовідведення, транспортування води, опалення орендованого приміщення. Акт надання послуг №952 від 28.02.2021 на суму 174,92грн. вт.ч.ПДВ; рахунок на оплату №599 від 28.02.2021 на суму 2880,00грн. вт.ч.ПДВ за користування інфраструктурою аеропорту. Акт надання послуг №953 від 28.02.2021 на суму 2880,00грн. вт.ч.ПДВ; рахунок на оплату №910 від 31.03.2021 на суму 161,68грн. вт.ч.ПДВ за відшкодування витрат на вивезення твердих побутових відходів, водопостачання та водовідведення, транспортування води, опалення орендованого приміщення. Акт надання послуг №1538 від 31.03.2021 на суму 161,68грн. вт.ч.ПДВ; рахунок на оплату №911 від 31.03.2021 на суму 2880,00грн. вт.ч.ПДВ за користування інфраструктурою аеропорту. Акт надання послуг №1539 від 31.03.2021 на суму 2880,00грн. вт.ч.ПДВ.
Згідно наданого суду розрахунку основної заборгованості станом на 01 квітня 2025р. (доданого до позовної заяви та претензії від 03.04.2025 №384/01.01-16), основна заборгованість ФОП Дубневич О.І. перед ДП «МА «Львів» ім. Данила Галицького» за Договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №ОД/2018/04/13/4 від 13.04.2018 року становить 24 139,81 грн., яка узгоджена Відповідачем у Анкеті про стан Майна і розрахунків за Договором оренди від 31.03.2021 року.
Станом на час слухання справи, заборгованість Відповідачем не погашена, такі докази в матеріалах справи відсутні.
Пунктом 2.2.3. договору про відшкодування витрат балансоутримувача передбачено, що Орендар зобов'язаний не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, на підставі наданих Балансоутримувачем рахунків вносити плату за виконання/надання комплексу робіт/послуг, за договором. Відтак, позивач вважає, що час прострочення рахується з наступного дня після 15 числа (тобто з 16 числа) місяця наступного за звітним - з дня, з якого Орендар вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Згідно п.4.2. Договору про відшкодування витрат балансоутримувача, в разі несвоєчасної оплати за цим договором орендар зобов'язаний сплатити балансоутримувачу пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Враховуючи наведене, пеню на за несвоєчасну оплату Орендарем рахунків нараховано по кожному рахунку окремо, враховуючи п. 2.2.3. Договору до 30.06.2023 року.
Внаслідок неналежного та несвоєчасного виконання зобов'язань за договором, загальна сума нарахованої пені, яку позивач просить стягнути з відповідача складає 9 407,47 грн. Інфляційне збільшення за весь час прострочення становить 15 974,78 грн. та загальна сума 3% річних складає 3 122,37 грн., які позивач нараховує по кожному рахунку окремо із застосуванням п. 2.2.3 Договору по 01.04.2025 рік і просить стягнути з відповідача.
Норми права та висновки суду.
Предметом розгляду у даній справі, є заявлена позивачем вимога про стягнення заборгованості за надані послуги з відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідач доказів оплати заборгованості в сумі 24 139,81 грн., яка узгоджена Відповідачем у Анкеті про стан Майна і розрахунків за Договором оренди від 31.03.2021 року витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, орендарю не надав.
За таких обставин, оцінивши вищенаведені докази в сукупності та встановивши фактичні обставини у справі, суд дійшов висновку, що факт надання позивачем послуг матеріалами справи належним чином підтверджено, відтак вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 24 139,81 грн. належить задоволити повністю.
Під час розгляду даної справи суду відповідачем не надано доказів сплати послуг на суму 24 139,81 грн., у зв'язку з чим суд вважає вимогу позивача про стягнення заборгованості обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо стягнення пені.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Пунктом 2.2.3. договору про відшкодування витрат балансоутримувача передбачено, що Орендар зобов'язаний не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, на підставі наданих Балансоутримувачем рахунків вносити плату за виконання/надання комплексу робіт/послуг, за договором. Відтак, позивач вважає, що час прострочення рахується з наступного дня після 15 числа (тобто з 16 числа) місяця наступного за звітним - з дня, з якого Орендар вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Згідно п.4.2. Договору про відшкодування витрат балансоутримувача, в разі несвоєчасної оплати за цим договором орендар зобов'язаний сплатити балансоутримувачу пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Враховуючи наведене, пеню на за несвоєчасну оплату Орендарем рахунків нараховано по кожному рахунку окремо, враховуючи п. 2.2.3. Договору до 30.06.2023 року.
Внаслідок неналежного та несвоєчасного виконання зобов'язань за договором, загальна сума нарахованої пені, яку позивач просить стягнути з відповідача складає 9 407,47 грн.
Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (на час дії ГК України та нарахування пені).
Водночас, Законом України від 30.03.2020 №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), який набрав чинності 02.04.2020, розділ ІХ «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України доповнено пунктом 7 такого змісту: « 7. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» встановлено карантин з 12.03.2020 на всій території України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Якщо умовами укладеного договору сторони передбачили більш тривалий, ніж визначений частиною шостою статті 232 ГК України, строк нарахування штрафних санкцій (зазначили про їх нарахування до дня фактичного виконання, протягом усього періоду існування заборгованості тощо), то їх нарахування не припиняється за період прострочення зобов'язання понад шість місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано, а застосуванню підлягає саме строк, встановлений договором (див. п.91 постанови Верховного Суду України від 16.10.2024 року у справі № 911/952/22, в якій умовами договору сторонами було погоджено нарахування пені по день фактичної оплати боргу).
Відтак, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, перевіривши період нарахування та Закону «України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», вимог ст. 232 ГК України, здійснивши перевірку нарахування пені, з врахуванням ч. 5 ст. 253 ЦК України, суд прийшов до висновку що така розрахована правильно та стягненню підлягає пеня в сумі 9 407,47 грн.
Щодо стягнення інфляційних втрат.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Дана правова позиція викладена постановою Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.
Керуючись, ст. 610, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 251, ч. 2 ст. 252, ст. 253 ЦКУ та Договором, час прострочення рахується з наступного дня після 15 числа (тобто з 16 числа) місяця наступного за звітним - з дня, з якого Орендар вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Суд, перевіривши розрахунки позивача щодо стягнення 15 974,78грн. - інфляційних нарахувань, яка обраховувалась від прострочених сум по кожному рахунку окремо із застосуванням п. 2.2.3 Договору по 01.04.2025 рік, прийшов до висновку, що позивачем зазначено правильні суми боргу від яких здійснювалось нарахування інфляційних втрат та період, відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні втрати в сумі 15 974,78грн.
Щодо стягнення 3% річних суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків щодо своєчасної та повної оплати вартості витрат балансоутримувача на утримання майна та надання комунальних послуг, позивачем нараховано відповідачу 3% річних у сумі 3 122,37 грн., які позивач нараховує по кожному рахунку окремо із застосуванням п. 2.2.3 Договору по 01.04.2025 рік.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Cплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Суд, здійснивши перевірку нарахування позивачем 3% річних, з врахуванням ч. 5 ст. 253 ЦК України, дійшов висновку, що позивачем зазначено правильний період прострочення грошового зобов'язання та суми від яких нараховувалося 3% річних по кожному рахунку окремо із застосуванням п. 2.2.3 Договору по 01.04.2025 рік, відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3 % річних в сумі 3 122,37 грн.
Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів щодо існування простроченої заборгованості, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а стягненню підлягає заборгованість у розмірі 52 644,43грн., з якої: 24 139,81грн. - основний борг, 9 407,47грн. - пеня, 15 974,78грн. - інфляційні нарахування та 3 122,37грн. - 3% річних.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 3028,00грн., що підтверджується платіжною інструкцією №0100028865 від 15 липня 2025 року.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, у зв'язку з задоволенням позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 3028грн.
Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 237, 238, 241 ГПК України, суд
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дубневич Ольги Іванівни ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь
Державного підприємства “Міжнародний Аеропорт “Львів» імені Данила Галицького (79000, АЕРОПОРТ ЦА, м. Львів, код ЄДРПОУ 33073442) заборгованість у розмірі 52 644,43грн., з якої: 24 139,81грн. - основний борг, 9 407,47грн. - пеня, 15 974,78грн. - інфляційні нарахування та 3 122,37грн. - 3% річних та 3028,00грн. судового збору.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Коссак С.М.