Справа № 146/1318/25
"16" жовтня 2025 р. Томашпільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Мороза І.С.,
за участю секретаря судового засідання Баранецької О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Томашпіль цивільну справу
ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: ОСОБА_2
вимоги позивача: про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини
представник позивача: адвокат Ліщук І.В.
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
28 серпня 2025 року до Томашпільського районного суду, посилаючись на ст. 180-183 ЦК України, звернулася ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , який проживає по АДРЕСА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття..
Даний позов обґрунтовано наступним.
ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , який було розірвано рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 03.08.2011.
Під час перебування у шлюбі в сторін народилась спільна донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спільне проживання та ведення спільного господарства з відповідачем припинено, допомоги на утримання дитини він не надає. Після розірвання шлюбу донька залишилась проживати спільно з матір'ю та на час подання позову проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивачка зазначає, що дитина потребує постійного забезпечення її матеріально-побутових потреб, лікування, фізичного, розумового розвитку. Окрім того, дитина має проблеми зі здоров'ям зокрема: дистальний прикус, звуження верхньої щелепи, звуження нижньої щелепи, адентія зубів 1.2, 2.2.,скупченість зубів на верхній та нижній щелепі, зниження жувальної ефективності - потребує постійного спостереження лікаря стоматолога щодо встановлених тимчасових конструкцій та подальшої імплантації зубів; складний міопічний астигматизм слабкого ступеня обох очей - потребує окуляри або контактні лінзи для постійного використання, регулярний (раз на 4-6 місяців) огляд в офтальмологічному центрі та зміна рецептів на окуляри; бронхіальна астма, реактивна артропатія правого колінного суглобу - у зв'язку з чим перебуває на “Д» обліку, здійснюється постійне медичне спостереження.
Також дитина здобуває повну загальну середню освіту (переведено до 10 класу) та постійно займається з репетиторами для підготовки до складання національного мультипредметного тесту та подальшого успішного вступу до вищого навчального закладу.
Упродовж тривалого часу забезпечення усіх потреб дитини та повне її утримання здійснює одноосібно позивачка, відповідач в утриманні дитини не приймає участі, тому з даним позовом позивачка звернулася до суду.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою Томашпільського районного суду від 9 вересня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження, судовий розгляд призначено на 30 вересня 2025 року.
Ухвалою Томашпільського районного суду від 30 вересня 2025 року розгляд справи відкладено на 16 жовтня 2025 року.
Доводи учасників справи.
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Ліщук І.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала посилаючись на обставини зазначені в позові, позов просила задоволити повністю та стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з дня подачі заяви до суду.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Станом на 16 жовтня 2025 року відзив на позов до Томашпільського районного суду Вінницької області не надійшов, про відкриття провадження у справі та розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження по справі ОСОБА_2 був належним чином повідомлений, в зв'язку з чим суд ухвалив провести по даній справі заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ст. 280, 281 ЦПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Суд, заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, оцінивши їх належність та достовірність, сприяючи всебічному й повному з'ясуванню обставин справи, що має істотне значення для правильного вирішення спору, прийшов до наступного.
Відповідно до ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; розумні строки розгляду справи судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення; обов'язковість судового рішення.
Відповідно ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом установлено, що у сторін є дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
Згідно витягів з реєстру територіальної громади № 2025/008432457, №2025/008432884 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно рішення Тетіївського районного суду Київської області від 3 серпня 2011 року у цивільній справі № 2-360/2011р. шлюб між ОСОБА_2 , 1982 року народження та ОСОБА_1 , 1983 року народження, зареєстрований 15 вересня 2007 року відділом РАЦС Тетіївського районного управління юстиції Київської області, актовий запис № 80 - розірвано.
Позивач звернулася до суду для вирішення спору у правовідносинах щодо участі того з батьків, що проживає окремо від дитини в її утриманні шляхом стягнення аліментів. Вказані правовідносини регулюються ст. 180-182 Сімейного кодексу України (далі СК України), за змістом яких батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, у випадку не досягнення домовленості щодо участі в утриманні дитини, рішенням суду з того з батьків, який проживає окремо може бути стягнуто кошти на утримання дитини (аліменти) в частці від доходу і (або) у твердій грошовій сумі.
Таким чином ОСОБА_2 зобов'язаний утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття.
Дитина сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно довідок медичних закладів та виписок з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого має дистальний прикус, звуження верхньої щелепи, звуження нижньої щелепи, адентія зубів 1.2, 2.2.,скупченість зубів на верхній та нижній щелепі, зниження жувальної ефективності - потребує постійного спостереження лікаря стоматолога щодо встановлених тимчасових конструкцій та подальшої імплантації зубів; складний міопічний астигматизм слабкого ступеня обох очей - потребує окуляри або контактні лінзи для постійного використання, регулярний (раз на 4-6 місяців) огляд в офтальмологічному центрі та зміна рецептів на окуляри; бронхіальна астма, реактивна артропатія правого колінного суглобу - у зв'язку з чим перебуває на “Д» обліку, здійснюється постійне медичне спостереження.
Декларація з прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, закріплює, що дитина повинна мати можливість користуватися благами соціального забезпечення, повинна бути забезпечена належним харчуванням, житлом, розвагами та медичним обслуговуванням. Найкраще забезпечення інтересів дитини повинно бути головним принципом, і відповідальність за це лежить перш за все на батьках дитини. Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Держава вживає всіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Крім того, статтею 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно статті 11 ЗУ «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до цивільного кодексу України.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 2 та 3 ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. (ст. 182 СК України).
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно ч.1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Виходячи із характеру спірних правовідносин, що виникли між сторонами, та враховуючи вищенаведені обставини справи в їх сукупності, зважаючи на обов'язок батька утримувати дитину, враховуючи, що відповідачем не надано відзиву на позов, відтак не заперечено проти заявленого розміру аліментів, зважаючи на те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, зважаючи на те, що відповідач є у працездатному віці, а дитина потребує постійного лікування, суд дійшов висновку про наявність в даному випадку передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог і вважає достатнім стягувати із відповідача аліменти в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Позовну заяву ОСОБА_1 подано до суду 28 серпня 2025 року. Тобто саме з цієї дати суд присуджує аліменти.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч.5 ст.265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.
Згідно п. 3 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів у справах про стягнення аліментів.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Згідно Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за поданням до суду позовної заяви майнового характеру справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином з ОСОБА_2 підлягає стягненню в дохід держави 1211,20 гривень судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статями 4, 13, 76 ,81, 133, 137, 141, 263-265, 279, 430, ЦПК України суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з дня подачі заяви до суду - 28 серпня 2025 року, і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1211,20 грн. (одну тисячу двісті одинадцять гривень двадцять копійок) судового збору.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до закону.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Повне найменування (ім'я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ,
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 20 жовтня 2025 року
Суддя: І. С. Мороз