Справа № 143/889/25
Іменем України
15 жовтня 2025 року м. Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Бойка А.В.,
з участю секретаря Шуваріної В. А.,
позивача ОСОБА_1 ,
третьої особи Очеретяної О. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, ГУНП у Вінницькій області, третя особа інспектор ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Очеретяна Ольга Романівна, про скасування постанови серії ЕГА №1837577, -
Встановив:
18.09.2025 ОСОБА_1 звернувся з позовом до ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, ГУНП у Вінницькій області, третя особа інспектор ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Очеретяна Ольга Романівна, про скасування постанови серії ЕГА №1837577, згідно з яким ОСОБА_1 оскаржив постанову інспектора ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Очеретяної О. Р. ЕГА №1837577 від 02.08.2025 про накладення на нього штрафу в розмірі 1700 грн. за ст.183 КУпАП.
Позов мотивований тим, що 02.08.2025 відносно позивача працівником поліції було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП, а саме за те, що 02.08.2025 він здійснив завідомо неправдивий виклик працівників поліції, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст..183 КУпАП - завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань. Даною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн.
Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП є безпідставним, інспектором поліції не було надано жодних доказів, які б свідчили про відповідне порушення, а складання оскаржуваної постанови було вчинене з порушенням норм закону, у зв'язку з чим просив позов задовольнити.
Ухвалою суду від 23.09.2025 позовну заяву залишено без руху.
24.09.2025 недоліки позовної заяви було усунуто та ухвалою суду від 29.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позовну заяву.
03.10.2025 від ГУНП у Вінницькій області надійшов відзив на позов, у якому представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити повністю. Відзив мотивовано тим, що під час винесення постанови працівник поліції діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому вважає дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності позивача законними, обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити. Суду пояснив, що він зареєстрований та постійно проживав у житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав його матері. Оскільки він постійно проживав та доглядав за матір'ю до її смерті, то він є власником вказаного будинку, однак його сестра ОСОБА_2 здійснює перешкоди у належному володінні та користуванні майном. 02.08.2025 прийшовши до даного домоволодіння він помітив спилені замки, а тому викликав працівників поліції. Однак прибувши на місце події працівниками поліції було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст..183 КУпАП за завідомо неправдивий виклик.
В судове засідання представник відповідача ГУНП у Вінницькій області не з'явився, надіслав заяву у якій розгляд справи просив провести у його відсутності (а. с. 37).
Допитана в судовому засіданні інспектор ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Очеретяна О. Р. щодо задоволення позову заперечила. Вказала, що 02.08.2025 надійшов виклик про вчинення домашнього насильства, однак прибувши на місце події інформація не знайшла свого підтвердження. Відносно заявника ОСОБА_1 було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за завідомо неправдивий виклик та рекомендовано йому вирішити спір з сестрою у цивільно-правовому порядку.
З'ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, суд визнає за необхідне позовні вимоги задовольнити з таких міркувань.
В судовому засіданні беззаперечно встановлено, що 02.08.2025 інспектором ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області лейтенантом поліції Очеретяною О. Р. було винесено постанову серії ЕГА №1837577 від 02.08.2025, якою притягнено позивача до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу 1700 гривень. Відповідно до постанови, 02.08.2025 у м. Погребище Вінницької області по вул. Коцюбинського, громадянин ОСОБА_1 здійснив завідомо неправдивий виклик працівників поліції, повідомивши про домашнє насильство СО 9301 (а. с. 5).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та правомірності рішення суб'єкта владних повноважень про притягнення позивача до адміністративної відповідальності суд виходить з наступного.
Як передбачено ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений, відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).
Згідно з частиною першою статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі ст. ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Однак, як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, інспектором ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області лейтенантом поліції Очеретяною О. Р. при винесені постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується її висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП.
Так, статтею 183 КУпАП передбачена відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань і тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є наявність складу адміністративного правопорушення, що містить об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт, суб'єктивну сторону.
Диспозиція ст. 183 КУпАП передбачає об'єктивну сторону правопорушення - виклик представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає виїзду на місце виклику працівників цієї служби.
В судовому засіданні позивач категорично заперечив вчинення адміністративного правопорушення. ОСОБА_1 зазначив, що в нього не було умислу безпідставно викликати поліцію. Він викликав їх для того, щоб отримати допомогу, оскільки його сестра ОСОБА_3 шляхом розпилу навісного замка скрили належний йому гараж, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у якому зберігалися належні йому речі. Працівники поліції в повній мірі не перевірили обставини його звернення, не зафіксували огляду місця події, не вчинили жодних дій для встановлення винних осіб, а обмежились складенням постанови відносно нього. При цьому, винесли постанову без достатніх доказів його вини.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема відмітки у копії паспорта громадянина України, ОСОБА_1 дійсно зареєстрований у житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 56).
Окрім того, з Висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 02.07.2025 вбачається, що між позивачем та його сестрою існує спір щодо житлового будинку садибного типу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 7-13).
Позивач ОСОБА_1 звернувся за допомогою до поліції, в зв'язку з тим, що було спилено навісний замок у гаражі за вказаною адресою. Він був впевнений, що йому та його майну загрожує небезпека. Позивач усвідомлював, що діє правомірно й повідомляє правдиву інформацію.
Таким чином, у суду є підстави вважати, що позивач здійснив виклик поліції небезпідставно, а з метою захисту своїх прав та інтересів.
Проте, інспектор ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області лейтенант поліції Очеретяна О. Р. при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не взяла до уваги та не дала оцінки його поясненням, не встановила і не опитала очевидців події, в результаті чого не було повно, всебічно та об'єктивно досліджено усіх обставин справи і передчасно прийнято рішення про завідомо неправдивий виклик.
Таким чином, оскільки відповідальність за ст. 183 КУпАП настає в разі завідомо неправдивого виклику поліції, а позивач здійснив такий виклик з приводу порушення своїх прав, будучи впевненим, що такі неправомірні дії вчиняються відносно нього, суд доходить висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, а отже і складу адміністративного правопорушення.
Частиною 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 19-20, 77, 286 КАС України, суд, -
Ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, ГУНП у Вінницькій області, третя особа інспектор ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Очеретяна Ольга Романівна, про скасування постанови серії ЕГА №1837577, задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕГА №1837577 від 02.08.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн. - скасувати.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП провадженням закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду виготовлено 20.10.2025.
Суддя