вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"03" вересня 2025 р. Справа № 911/1535/25
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
при секретарі судового засідання Панченко К. О.
за участю представників учасників справи:
від прокуратури: Галась О. М. (службове посвідчення № 069067 від 01.03.2023 р.);
від позивача: не з'явились;
від відповідача: не з'явились;
розглянувши матеріали справи
за позовом Керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області, с. Софіївська Борщагівка, Бучанський район, Київська область
в інтересах держави в особі Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, с. Дмитрівка, Бучанський район, Київська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ненка» , м. Київ
про стягнення 491 034, 76 грн
Керівник Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області звернувся в Господарський суд Київської області в інтересах держави в особі Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області із позовом до ТОВ “Ненка» про стягнення 491 034, 76 грн збитків, завданих неналежним виконанням умов договору від 15.04.2020 № 17 щодо капітального ремонту дороги частини вулиці Весняна в с. Личанка, Києво-Святошинського району Київської області.
Позовні вимоги обґрунтовані прокурором в інтересах держави в особі позивача тим, що внаслідок завищення відповідачем обсягів та вартості фактично виконаних будівельних робіт за договором № 17 від 15.04.2020 р., останнім було завдано збитків Дмитрівській сільській територіальній громаді.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.05.2025 р. відкрито провадження у справі № 911/1535/25 за позовом Керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області до ТОВ “Ненка» про стягнення 491 034, 76 грн, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження і призначено її розгляд у підготовчому засіданні із викликом та за участю представників учасників справи на 11.06.2025 р.
11.06.2025 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 06.08.2025 р.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.08.2025 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті із викликом та за участю представників учасників справи на 03.09.2025 р.
02.09.2025 р. через систему “Електронний суд» до суду від позивача надійшла заява б/н від 02.09.2025 р. про проведення засідання за відсутності учасника справи.
03.09.2025 р. у судовому засіданні прокурор надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з'явились, про судове засідання були повідомленні належним чином.
За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
15.04.2020 р. між позивачем (надалі - Замовник) та відповідачем (надалі - Підрядник) було укладено договір № 17, згідно з п. 1.1. якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами та засобами, на власний ризик виконати роботи по капітальному ремонту дороги частини вулиці Весняна в с. Личанка Києво-Святошинського району Київської області (надалі - Роботи) (КОД ДК 021:2015 45233000-9- Будівництво, влаштовування фундаменту та покриття шосе, доріг), за рахунок коштів місцевого бюджету, відповідно до затвердженої кошторисної документації та в обумовлений цим Договором термін. Замовник зобов'язується прийняти виконані Роботи та сплатити їх вартість. Підрядник виконує Роботи згідно з вимогами СНіП, ДБН, ДСТУ (надалі - Договір).
Згідно з пунктів 3.1., 3.2. Договору вартість Робіт за цим Договором визначена відповідно договірної ціни та становить 765 903, 06 грн (Сімсот шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот три гривні 06 копійок), в тому числі ПДВ - 127 650, 51 грн. Договірна ціна складається з вартості виконаних Робіт, що розраховані на підставі відомостей обсягів Робіт з відповідними кошторисними цінами (п. 3.1.).
3.2. Остаточна вартість Робіт визначається за фактичними обсягами виконаних Робіт з урахуванням фактичних витрат на підставі підписаних Сторонами актів.
Пунктами 4.1., 4.2., 4.3. Договору визначено, що розрахунки за цим Договором виконуються Замовником поетапно: 4.1.1. Замовник здійснює попередню оплату (аванс) у розмірі 30 % від суми Договору, що становить 229 770, 92 грн (Двісті двадцять дев'ять тисяч сімсот сімдесят гривень 92 копійок.), в тому числі ПІДВ - 38 295, 15 грн згідно постанови Кабінету міністрів України від 04 грудня 2019 р. № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» та дозволу головного розпорядника коштів, протягом 7 (семи) банківських днів з моменту підписання Договору на підставі рахунку-фактури за умови наявного бюджетного фінансування. Попередня оплата (аванс) можуть бути використані Підрядником виключно на придбання і постачання необхідних для виконання Робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. 4.1.2. Попередня оплата Замовником здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів на розрахунковий рахунок Підрядника, який відкритий в органах державної казначейської служби України, з подальшим використанням зазначених коштів Підрядником виключно з такого рахунку на цілі, визначені цим Договором (п. 4.1.).
4.2. Закриття авансу виконується обов'язково до закінчення поточного бюджетного року в розмірі використаних матеріалів, закуплених за рахунок попередньої оплати згідно актів за формою № КБ-2в і довідок за формою № КБ-3, за звітний період. Невикористану суму попередньої оплати Підрядник повинен повернути на розрахунковий рахунок Замовника відкритий в органах Державної казначейської служби України.
4.3. Остаточні розрахунки за виконані Роботи здійснюються Замовником на підставі підписаних Сторонами Акту форми КБ-2в, КБ-3 та Акту здавання-приймання результатів виконаних Робіт протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту їх підписання.
Відповідно до пунктів 5.1., 5.4. Договору термін виконання Робіт, передбачених цим Договором - 60 (шістдесят) робочих днів з моменту отримання Підрядником авансу. Строки виконання Робіт можуть змінюватися у разі: - виникнення обставин непереборної сили; - зміни обсягів Робіт, передбачених кошторисною документацією; - дій третіх осіб, що унеможливлюють належне надання Робіт, за винятком випадків, коли ці дії зумовлені залежними від Підрядника обставинами; - невиконання або неналежного виконання Замовником своїх зобов'язань (порушення умов фінансування) (п. 5.1).
5.4. Роботи повинні бути закінчені та здані Підрядником у стані, що відповідає кошторисній документації на підставі узгоджених та підписаних Актів приймання-передачі виконаних робіт.
Згідно з п. 11.1 Договору договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2020 р., а в частині фінансових зобов'язань, - до повного їх виконання, в частині гарантійних зобов'язань - до закінчення термінів гарантії, вказаних у п. 2 цього Договору.
16.04.2020 р. позивачем було перераховано відповідачу грошові кошти - попередню оплату (аванс) в розмірі 229 770, 92 грн за договором, що підтверджується платіжним дорученням № 162 від 16.04.2020 р. на суму 229 770, 92 грн, наявним в матеріалах справи.
27.05.2020 р. між позивачем та відповідачем було підписано акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2020 року на загальну суму 765 903, 06 грн, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2020 р. на загальну суму 765 903, 06 грн.
28.05.2020 р. позивачем на виконання умов договору було перераховано відповідачу грошові кошти в розмірі 536 132, 14 грн, що підтверджується трансакцією № 170933578 від 28.05.2020 р. на суму 536 132, 14 грн, наявною в матеріалах справи.
Як було зазначено вище, прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі позивача просить суд стягнути 491 034, 76 грн збитків, завданих неналежним виконанням умов договору від 15.04.2020 № 17 щодо капітального ремонту дороги частини вулиці Весняна в с. Личанка, Києво-Святошинського району Київської області.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із виконанням робіт, здійснюється Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.
Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 837 цього ж кодексу за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 843 цього ж кодексу у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Положеннями ч. 1 ст. 846 цього ж кодексу визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 854 цього ж кодексу якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Положеннями ч. 1 ст. 875 цього ж кодексу визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Згідно з ч. 4 ст. 882 цього ж кодексу передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Як вбачається з матеріалів справи, під час досудового розслідування в межах кримінального провадження № 12021110000000400, постановою слідчого слідчого управління ГУНП в Київській області Юрія Мазури від 14.08.2023 р. було призначено будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої було поставлені наступні питання: “1. Який перелік та обсяги фактично виконаних будівельних робіт були виконані підрядником (субпідрядниками) станом на дату проведення експертизи за договором № 17 від 15.04.2020 року «Капітальний ремонт дороги частини вулиці Весняна в с. Личанка Києво-Святошинського району Київської області, ціна договору 765 903, 06 укладеним Личанською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області з ТОВ «НЕНКА»? 2. Яка вартість фактично виконаних будівельних робіт, що були фактично виконані підрядником (субпідрядником) станом на дату проведення експертизи за договором № 17 від 15.04.2020 року «Капітальний ремонт дороги частини вулиці Весняна в с. Личанка Києво-Святошинського району Київської області», ціна договору 765 903,06 укладеним Личанською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області з ТОВ «НЕНКА»? 3. Чи відповідають обсяги та вартість фактично виконаних будівельних робіт обсягам та вартості, визначеним фінансово-звітною документацією (дефектним актами, актами приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В тощо) за договором № 17 від 15.04.2020 року «Капітальний ремонт дороге частини вулиці Весняна в с. Личанка Києво-Святошинського району Київської області», ціна договору 765 903,06 укладеним Личанською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області з ТОВ «НЕНКА»?».
Згідно із висновку експертів, наявного в матеріалах справи, за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні № 22893/23-47 від 26.10.2023 р. складеним і підписаним комісією судових експертів, - Люлька О. В. (кваліфікація судового експерта за спеціальністю: 10.10. “Визначення оціночної вартості будівельних об'єктів та споруд», 10.7. “Розподіл земель та визначення порядку користування земельними ділянками»), Сиводід І. М. (кваліфікація судового експерта за спеціальністю: 10.6. “Дослідження об'єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів»), Камєнєвою Ю. А. (кваліфікація судового експерта за спеціальністю: 10.6. “Дослідження об'єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів»), Шевчуком В. П. (кваліфікація судового експерта за спеціальністю: 10.7. “Розподіл земель та визначення порядку користування земельними ділянками») на вирішення якої було поставлено вищезазначені питання, надано наступні висновки: 1. Перелік та обсяги фактично виконаних будівельних робіт були виконані підрядником (субпідрядником) станом на дату проведення експертизи за договором № 17 від 15.04.2020 року «Капітальний ремонт дороги частини вулиці Весняна в с. Личака Києво-Святошинського району Київської області», ціна договору 765 903,06 укладеним Личанською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області з ТОВ «НЕНКА», які можливо було перевірити при проведенні натурного обстеження представлені в Таблиці 1 Висновку; 2. Вартість фактично виконаних будівельних робіт, що були виконані підрядником (субпідрядником) станом на дату проведення експертизи договором № 17 від 15.04.2020 року «Капітальний ремонт дороги частини вулиці Весняна в с. Личанка Києво-Святошинського району Київської області», ціна договору - 765 903,06 укладеним Личанською сільською радою Києво-Святолиниського району Київської області з ТОВ «НЕНКА», складає - 274 868, 30 грн (двісті сімдесят чотири тисячі вісімсот шістдесят вісім грн. 30 коп.); 3. Обсяги та вартість фактично виконаних будівельних робіт станом на дату проведення експертизи за договором № 17 від 15.04.2020 року «Капітальний ремонт дороги частини вулиці Весняна в с. Личанка Києво-Святошинського району Київської області», ціна договору 765 903,06 укладеним Личанською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області з ТОВ «НЕНКА», які фактично можливо було перевірити оглядом та відповідними вимірами, не відповідають обсягам та вартості, зазначеним в наданій на дослідження фінансово-звітній документації (дефектним актам, актам приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В тощо). Вартість завищень виконаних робіт на об'єкті, що не відповідають звітній документації, становить - 491 034, 76 грн (чотириста дев'яносто одна тисяча тридцять чотири грн 76 коп.), відповідно до наданого акту приймання виконаних будівельних робіт (Додаток 2).
Отже, як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом в процесі розгляду справи, відповідачем на виконання умов договору підряду № 17 від 15.04.2020 р. не було належним чином виконано свої зобов'язання за даним договором та незважаючи на фіктивне підписання між позивачем та відповідачем акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2020 року на загальну суму 765 903, 06 грн, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2020 р. на загальну суму 765 903, 06 грн, відповідачем було лише частково виконано роботи на загальну вартість 274 868, 30 грн, а вартість фактично невиконаних та при цьому вписаних в акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2020 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2020 р. становить 491 034, 76 грн.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, під час досудового розслідування в межах кримінального провадження № 12021110000000400, постановою слідчого слідчого управління ГУНП в Київській області Юрія Мазури від 13.12.2023 р. було призначено судову економічну експертизу, на вирішення якої було поставлено наступне питання: “Який розмір збитку завданий бюджету Личанської сільської рада Києво-Святошинського району Київської області (наразі Старостинський округ № 2 Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області) внаслідок завищень виконання робіт з ремонту дороги частини вулиці Весняна в с. Личанка за договором № 17 від 15.04.2020 року «Капітальний ремонт дороги частини вулиці Весняна в с. Личанка Києво-Святошинського району Київської області», ціна договору 765 903, 06 укладеним Личанською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області з ТОВ «Ненка» з урахуванням висновку будівельно-технічної експертизи № 22893/23-47 від 26.10.2023?»
Згідно із висновку експерта, наявного в матеріалах справи, за результатами проведення судової економічної експертизи № СЕ-19/111-23/66977-ЕК від 28.12.2023 р. складеним і підписаним судовим експертом, - Колядою О. В. (кваліфікація судового експерта за спеціальністю: 11.1. “Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності», 11.2. “Дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій», 11.3. “Дослідження документів фінансово-кредитних операцій») на вирішення якої було поставлено вищезазначене питання, надано наступний висновок: з урахуванням висновку будівельно-технічної експертизи № 22893/23-47 від 26.10.2023, бюджету Личанської сільської рада Києво-Святошинського району Київської області (наразі Старостинський округ № 2 Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області), внаслідок завищення вартості виконання робіт з ремонту дороги частини вулиці Весняна в с. Личанка за договором № 17 від 15.04.2020 року «Капітальний ремонт дороги частини вулиці Весняна в с. Личанка Києво-Святошинського району Київської області», ціна договору 765 903, 06 укладеним Личанською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області з ТОВ «Ненка», завданий розмір збитку на суму 491 034, 76 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ст. 224 Господарського кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Частиною 1 ст. 225 цього ж кодексу (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Згідно з ст. 226 цього ж кодексу (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.
2. Сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.
3. Сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.
4. Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов'язаної сторони від подальшого виконання зобов'язання.
5. У разі невиконання зобов'язання про передачу їй індивідуально визначеної речі (речей, визначених родовими ознаками) управнена сторона має право вимагати відібрання цієї речі (речей) у зобов'язаної сторони або вимагати відшкодування останньою збитків.
6. У разі невиконання зобов'язання виконати певну роботу (надати послугу) управнена сторона має право виконати цю роботу самостійно або доручити її виконання (надання послуги) третім особам, якщо інше не передбачено законом або зобов'язанням, та вимагати відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов'язання.
7. Відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язання, не звільняє зобов'язану сторону від виконання зобов'язання в натурі, крім випадків, зазначених у частині третій статті 193 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Положеннями пунктів 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» передбачено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Пунктом 6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди» передбачено, що для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.
За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 ГПК України). Виходячи з цього, відповідно до статті 1172 ЦК України позивач повинен довести, що шкода заподіяна працівником відповідача саме під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди і розмір відшкодування.
При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.
Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.
Як у випадках порушення зобов'язання за договором, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 614 та 1166 ЦК України) передбачає презумпцію вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди. Навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Абзацами 1-3 пункту 7 цього ж роз'яснення Вищого арбітражного суду України передбачено, що статтею 1192 ЦК України надає потерпілому право вибору способу відшкодування шкоди. При розгляді спору про відшкодування шкоди шляхом покладення на особу обов'язку відшкодувати її в натурі (надати річ того ж роду і якості, полагодити пошкоджену річ тощо) суду слід серед іншого встановити можливість відшкодування шкоди в натурі винною особою.
Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовується в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Незалежно від відшкодування шкоди в натурі або грішми особа, яка заподіяла шкоду на вимогу потерпілого відшкодовує її у повному обсязі, включаючи і неодержані доходи (упущену вигоду) (стаття 623 ЦК України).
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.08.2018 р. у справі № 917/877/17 вказав, що для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Отже, враховуючи те, що позивачем було перераховано відповідачу 756 903, 06 грн за виконані у повному обсязі роботи згідно з договором № 17 від 15.04.2020 р., при цьому відповідачем у свою чергу не було належним чином виконано свої зобов'язання за даним договором та незважаючи на фіктивне підписання між позивачем та відповідачем акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2020 року на загальну суму 765 903, 06 грн, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2020 р. на загальну суму 765 903, 06 грн відповідачем було лише частково виконано роботи на загальну вартість 274 868, 30 грн, а також беручи до уваги те, що сама вартість фактично невиконаних становить 491 034, 76 грн, суд дійшов висновку, що в даному випадку має місце прямий причинно-наслідковий зв'язок між неправомірними діями відповідача щодо завищення вартості фактично виконаних ним робіт і збитками позивача на суму 491 034, 76 грн. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
Отже, вимоги прокурора в інтересах держави в особі позивача до відповідача про стягнення 491 034, 76 грн збитків, завданих неналежним виконанням умов договору від 15.04.2020 № 17 щодо капітального ремонту дороги частини вулиці Весняна в с. Личанка, Києво-Святошинського району Київської області, є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Враховуючи вищезазначене, керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ненка» (04050, вул. Іллєнка Юрія, буд. 2/10, м. Київ; ідентифікаційний код 42513000) на користь Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області (08112, вул. Садова, буд. 2, с. Дмитрівка, Дмитрівська ТГ, Бучанський район, Київська область; ідентифікаційний код 04362125) 491 034 (чотириста дев'яносто одна тисяча тридцять чотири) грн 76 (сімдесят шість) коп. збитків.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ненка» (04050, вул. Іллєнка Юрія, буд. 2/10, м. Київ; ідентифікаційний код 42513000) на користь Київської обласної прокуратури (01601, бульв. Лесі Українки, буд. 27/2, м. Київ; ідентифікаційний код 02909996) судові витрати 7 365 (сім тисяч триста шістдесят п'ять) грн 52 (п'ятдесят дві) коп. судового збору.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя В.М.Бацуца
Повний текст рішення складено і підписано
20 жовтня 2025 р.