Справа № 132/3465/25
1-кс/132/582/25
Ухвала
Іменем України
20 жовтня 2025 року м. Калинівка
Слідчий суддя Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в місті Калинівці клопотання дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 Хмільницького районного відділу поліції ГУНП України у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025025220000074 від 15.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна,
До Калинівського районного суду Вінницької області 16.10.2025 надійшло клопотання дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 Хмільницького районного відділу поліції ГУНП України у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025025220000074 від 15.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна.
Згідно із клопотанням у ньому висловлене прохання накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: поліетиленовий пакет із речовиною рослинного походження, зеленого кольору, яку було поміщено до спец пакету НУ WAR 1966547 із відповідними написами, підписами понятих та учасників, з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування майном.
Розглянути клопотання відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України без повідомлення власника майна, його представника, з метою забезпечення арешту майна.
Це клопотання мотивовано тим, що 15.10.2025 о 16:55 год. в м. Калинівка, Хмільницького району, Вінницької області по вул. Водопянова, працівниками поліції зупинено громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , який на запитання про зберігання при собі заборонених до обігу речей та предметів, повідомив, що має при собі наркотичний засіб -канабіс. Після прибуття СОГ на місце події, ОСОБА_5 добровільно видав працівникам поліції речовину рослинного походження зеленого кольору, яку у нього було вилучено та поміщено до спеціального пакету НПУ WAR 1966547.
В діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України
Як пояснив ОСОБА_5 вказана речовина належить йому, є наркотиком- коноплею, яку він зберігав для власних потреб без мети подальшого збуту.
Відомості про дане кримінальне правопорушення відповідно до вимог ст. 214 КПК України 15.10.2025 внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Так, під час огляду місця події у громадянина ОСОБА_5 , 15.10.202), вилучено поліетиленовий пакет із речовиною рослинного походження, зеленого кольору, яку було поміщено до спец пакету НПУ PSP N? 1416959 із відповідними написами, підписами понятих та учасників.
Вилучений поліетиленовий пакет із речовиною рослинного походження, зеленого кольору під час огляду місця події у ОСОБА_5 , є предметом вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідно до постанови дізнавача сектору дізнання є речовим доказом.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно із ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Із наданих дізнавачем матеріалів вбачається, що майно, на яке просять накласти арешт, тимчасово вилучене, отже повідомлення власника цього майна про розгляд клопотання не створює ризик вчинення ним дій, спрямованих на відчуження, приховування або пошкодження зазначеного майна, що унеможливить виконання завдань кримінального провадження. З огляду на наведене, слідчий суддя дійшов висновку, що підстав для розгляду клопотання без повідомлення власника немає, оскільки дізнавачем не наведено обґрунтування такої необхідності та не надано доказів існування реальної загрози приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження тимчасово вилученого майна.
У судове засідання дізнавач СД ВП № 1 Хмільницького районного ВП ГУНП України у Вінницькій області, старший лейтенант поліції ОСОБА_3 та прокурор Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 не з'явилися. Про день та час судового засідання вони були повідомлені належним чином. На адресу суду надійшла заява від дізнавача ОСОБА_3 , про розгляд даного клопотання за його відсутності. Прокурор ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, відомостей про причини його неявки не надходило.
Власник вказаного вище майна ОСОБА_5 , якого було повідомлено повісткою, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
У зв'язку з викладеним, згідно із положеннями ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних не здійснювалося.
Дослідивши клопотання і долучені до нього письмові документи, слідчий суддя дійшов такого висновку.
З доданих до клопотання матеріалів вбачається, що СД відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке внесено 15.10.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025025220000074, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Згідно із долученим до клопотання витягом від 15.10.2025, 15.10.2025 о 16:55 год. в м. Калинівка, Хмільницького району, Вінницької області по вул. Водопянова, працівниками поліції зупинено громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , який на запитання про зберігання при собі заборонених до обігу речей та предметів, повідомив, що має при собі наркотичний засіб - канабіс. Після прибуття СОГ на місце події, ОСОБА_5 добровільно видав працівникам поліції речовину рослинного походження зеленого кольору, яку у нього було вилучено та поміщено до спеціального пакету НПУ.
До клопотання долучено копії матеріалів, якими обґрунтовані доводи, наведенні в клопотанні, серед них: копія заяви ОСОБА_5 від 15.10.2025 про добровільну видачу працівникам поліції пакету з речовиною рослинного походження зеленого кольору; копія протоколу огляду місця події від 15.10.2025; копія пояснень ОСОБА_5 від 15.10.2025; копія протоколу допиту свідка ОСОБА_6 від 15.10.2025; копія постанови про визнання речовими доказами від 15.10.2025.
Положеннями ст. 131 КПК України визначено, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно із ч. 1 ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно із ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (частина третя статті 170 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно із ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Беручи до уваги наведені положення процесуального закону та оцінюючи доводи клопотання слідчого, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність його задоволення з огляду на таке.
Під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025025220000074 встановлено обставини, які вказують на те, що вилучений 15.10.2025 поліетиленовий пакет із речовиною рослинного походження зеленого кольору, який поміщено до спец пакету НПУ WAR 1966547, відповідно до ст. 98 КПК України є речовим доказом у цьому кримінальному провадженні.
Накладення арешту на добровільно видане 15.10.2025 ОСОБА_5 майно, обґрунтовується наявністю підстав вважати, що поліетиленовий пакет з речовиною рослинного походження зеленого кольору, що є об'єктом кримінально-протиправних дій, а отже він є речовим доказом, а не застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді їх арешту може призвести до їх втрати, а настання цих наслідків перешкоджатиме встановленню істини у цьому кримінальному провадженні.
Слідчий суддя виходить з того, що незастосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту цього майна може призвести до його приховування, пошкодження, знищення та відчуження, а тому клопотання дізнавача підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання дізнавача СД ВП № 1 Хмільницького районного відділу поліції ГУНП України у Вінницькій області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025025220000074 від 15.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна, - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: поліетиленовий пакет із речовиною рослинного походження, зеленого кольору, яку було поміщено до спец пакету НУ WAR 1966547 із відповідними написами, підписами понятих та учасників, з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування майном.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1