Справа № 131/1637/25
Провадження № 1-кп/131/98/2025
16.10.2025м. Іллінці
Іллінецький районний суд Вінницької області у складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025020250000133, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 серпня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Велика Олександрівка Великоолександрівського району Херсонської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України,
учасники:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_5 ,
В провадженні Іллінецького районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020250000133 від 31.08.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Під час підготовчого судового засідання не встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, та судом проведено підготовку до судового розгляду. Дане кримінальне провадження підсудне Іллінецькому районному суду Вінницької області.
Під час досудового розслідування цивільний позов не заявлений.
Сторонами кримінального провадження клопотань про витребування певних речей чи документів, не заявлено. Сторони не заперечували щодо призначення справи до судового розгляду.
02.09.2025 обвинуваченому ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, посилаючись на те, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 України за обставин, викладених у матеріалах досудового розслідування. Крім того, прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема в частині вчинення обвинуваченим дій пов'язаних із переховуванням від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиненням інших кримінальних правопорушень, а також може незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, що суттєво вплине на хід проведення досудового розслідування. Обґрунтовуючи наявність вказаних ризиків, прокурор вказує на те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, пов'язаного із самовільним залишенням військової частини в умовах воєнного стану, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років. Існують підстави вважати, що з метою ухилення від суду та уникнення покарання за тяжкий злочин він може переховуватись. Окрім того, враховуючи вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення (проникнення до житла) під час самовільної відсутності у військовій частині, наявний ризик вчинення ним інших кримінальних правопорушень. Також існує ризик незаконного впливу на свідків з метою перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні.
Обвинувачений ОСОБА_3 та захисник обвинуваченого ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Розглянувши вказане клопотання, заслухавши учасників процесу та дослідивши матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Приписами ч. 5 ст.132 КПК України, унормовано, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
При вирішенні питання доцільності продовження запобіжного заходу, суд бере до уваги те, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, що підтверджується наявністю на розгляді суду даного кримінального провадження та узгоджується із практикою ЄСПЛ, згідно якої наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин( рішення «Фокс та інші проти Сполученого Королівства»).
Також, у підготовчому судовому засіданні встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_3 ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 02.09.2025 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів з 31.08.2025 до 29.10.2025.
Повторно оцінюючи наявність ризиків, передбачених п.1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, суд виходить з наступного.
Так, заслухавши учасників процесу, суд вважає доведеним наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років. Суд погоджується з висновком прокурора, що тяжкість можливого покарання може спонукати обвинуваченого до переховування.
Суд також визнає обґрунтованим ризик перешкоджання кримінальному провадженню (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), зокрема, шляхом незаконного впливу на свідків, враховуючи обставини справи та тяжкість інкримінованого злочину.
Суд також визнає обґрунтованим ризик перешкоджання кримінальному провадженню, зокрема щодо ризику вчинити дії, які можуть перешкоджати провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Крім того, суд вбачає наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки з матеріалів справи випливає, що обвинувачений, крім того, що обвинувачений самовільно залишив військову частину, вчинив ще одне кримінальне правопорушення - незаконне проникнення до житла (ч. 1 ст. 162 КК України), що свідчить про його зневажливе ставлення до закону та схильність до протиправної поведінки.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу суд, керуючись ст. 178 КПК України, врахував, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Суд також взяв до уваги, що обвинувачений проживає у Херсонській області, на значній відстані від місця провадження, а під час самовільної відсутності у військовій частині вчинив додаткове кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 162 КК України. За таких обставин суд визнає, що жоден з м'якших запобіжних заходів не може гарантувати належної поведінки обвинуваченого, та ухвалює рішення про продовження тримання під вартою.
Отже, прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених п.1,3,4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а також неможливість застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів.
Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку щодо доцільності продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 з метою забезпечення реалізації положень ст.177 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України. Таким чином суд вважає за доцільне не визначати розмір застави у даному провадженні оскільки стороною захисту належним чином не обґрунтовано підстави для її визначення, а наведені доводи суд вважає не переконливими та такими що не заслуговують на увагу.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 177, 183, 314-16, 369-372 КПК України, суд
Призначити по кримінальному провадженню № 12025020250000133 від 31.08.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, проведення відкритого судового розгляду на 23.10.2025 року о 13 год. 00 хв. в приміщенні Іллінецького районного суду Вінницької області.
Викликати у судове засідання сторони кримінального провадження.
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів з 16 жовтня 2025 року до 14 грудня 2025 року включно.
Копію ухвали направити до Державної установи «Вінницька установа виконання покарань № 1» для виконання.
Копію ухвали вручити обвинуваченому негайно після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала в частині призначення проведення відкритого судового розгляду оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено 21.10.2025 о 09:50.
Суддя: