Справа № 128/4073/25
Іменем України
21 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2
та учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань29.03.2023 за №62023050010000891, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,
До Вінницького районного суду Вінницької області подано обвинувальний акт у вищезазначеному кримінальному провадженні.
Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою судді від 13.10.2025 по вказаному кримінальному провадженню призначив підготовче судове засідання.
У підготовчому судовому засіданні 21.10.2025 прокурор ОСОБА_3 зазначив, що дане кримінальне провадження підсудне Вінницькому районному суду Вінницької області, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, що відповідає положенням статті 615 КПК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні 21.10.2025 суду зазначила, що дане кримінальне провадження підсудне суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. У даному випадку орган досудового розслідування знаходиться у м. Вінниця по вул. Мечнікова, 7, однак чому даний обвинувальний акт подано до Вінницького районного суду Вінницької області, вона не знає.
Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні 21.10.2025 підтримав думку свого захисника.
Заслухавши думки учасників судового провадження, оглянувши обвинувальний акт, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 314 КПК України, після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п'яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження. У підготовчому судовому засіданні суд має право направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.
У частині першій статті 32 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування. Дія цього абзацу не поширюється на кримінальні провадження, що віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду згідно з правилами статті 33-1 цього Кодексу.
У статті 408 КК України передбачена відповідальність за дезертирство, тобто самовільне залишення військової частини або місця служби з метою ухилитися від військової служби, а також нез'явлення з тією самою метою на службу у разі призначення, переведення, з відрядження, відпустки або з лікувального закладу.
Місце вчинення кримінального правопорушення - це місце здійснення суспільно небезпечного діяння, конкретизована частина простору, з вчиненням (чи не вчиненням) у якій суспільно небезпечного діяння кримінальний закон пов'язує наявність певного складу злочину.
З об'єктивної сторони дезертирство полягає у діях або бездіяльності, які мають дві форми: 1) самовільне залишення військової частини або місця служби; 2) нез'явлення на службу у разі призначення, переведення, з відрядження, відпустки або з лікувального закладу. У першій формі дезертирство є закінченим злочином з моменту, коли суб'єкт фактично залишив розташування військової частини (місця служби), а у другій - коли він не з'явився в частину (до місця служби) в установлений строк.
Отже, злочинний результат у вигляді відсутності військовослужбовця настає саме за місцем дислокації військової частини або несення служби.
Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, дезертирство, тобто самовільне залишення військової частини з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
Так, з обвинувального акту убачається, що 23.01.2023 солдат військової служби за мобілізацією ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, із особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від виконання обов'язків військової служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану вчасно не прибув з відпустки за станом здоров'я до місця несення служби, а саме: військової частини НОМЕР_1 .
Згідно з копією витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, «22.01.2023 військовослужбовець військової служби за мобілізацією в/ч НОМЕР_2 солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в умовах воєнного стану, самовільно залишив місце несення служби біля с. Мемрик Новогродівської ТГ Покровського району Донецької області».
Отже, місцем вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, є місце дислокації військової частини НОМЕР_2 , що розташована за межами територіальної юрисдикції Вінницького районного суду Вінницької області.
Прокурор Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, посилаючись на положення статті 615 КПК України, вказав, що даний обвинувальний акт скерований до Вінницького районного суду Вінницької області, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування.
Згідно з ч. 9 ст. 615 КПК України, під час дії воєнного стану обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення, а в разі неможливості з об'єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством.
З обвинувального акту убачається, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснювалось слідчими відділу поліції №3 Вінницького районного управління поліції Головного управління національної поліції у Вінницькій області (м. Вінниця, вул. Мечнікова, 7) та закінчено шляхом затвердження обвинувального акта прокурором Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону за адресою: м. Вінниця, вул. Стрілецька, 105-Б.
Тому даний обвинувальний акт не підсудний Вінницькому районному суду Вінницької області, відповідно до ч. 9 ст. 615 КПК України, оскільки орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, знаходиться за межами територіальної юрисдикції Вінницького районного суду Вінницької області.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про направлення обвинувального акту до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК України, кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.
У частині другій статті 34 КПК України визначено, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Зважаючи на вищевикладене, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань29.03.2023 за №62023050010000891, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, слід направити до Вінницького апеляційного суду для визначення підсудності.
Керуючись статтями 32, 314, 372 КПК України, суд -
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань29.03.2023 за №62023050010000891, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, - направити до Вінницького апеляційного суду для визначення підсудності.
Ухвала оскарженню не підлягає.