ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.10.2025Справа № 910/7411/25
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промлогістикс"
про стягнення 34354,56 грн
Суддя Усатенко І.В.
Представники сторін: не викликались
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промлогістикс" про стягнення 34354,56 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № ВП-23931-Пд від 23.06.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті спору.
Частиною п'ятою статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: Україна, 04123, м. Київ, вул. Межова, буд. 23-Б, оф. 2.
На зазначену адресу, відповідно до вищевказаних вимог процесуального закону, судом було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 19.06.2025 з метою повідомлення відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та про його право подати, зокрема, відзив на позовну заяву.
03.10.2025 до суду повернулось поштове відправлення, адресоване відповідачу, разом з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі від 19.06.2025, яке згідно з повідомленням підприємства поштового зв'язку не було вручене відповідачу та повернуто за закінченням терміну зберігання.
Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Пунктом 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17.
За приписами частини першої статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала Господарського суду міста Києва від 19.06.2025 про відкриття провадження в цій справі була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
З урахуванням викладеного, за висновком суду, відповідач не був позбавлений можливості ознайомитись з процесуальними документами у цій справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв'язку повідомлення від 25.09.2025 про неможливість вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 19.06.2025.
У відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
23.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промлогістикс" (замовник) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" (виконавець) укладено Договір №ВП-23931-Пд на надання послуг з вивезення побутових відходів, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язується надавати замовнику послуги з вивезення (збирання, зберігання, перевезення, утилізація, захоронення) твердих побутових відходів (ТПВ), що утворюються на об'єкті замовника (прод.маг), що знаходиться за фактичною адресою: м. Київ, пр-т. Свободи, 28 А. Замовник зобов'язується прийняти та своєчасно оплачувати послуги.
Відповідно до п. 1.2 Договору кількість ТПВ, що підлягає вивезенню, по факту утворення ТПВ становить 2,2 куб.м в місяць.
Тариф на послуги, які передбачені п. 1.1 цього договору, встановлено Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.03.2019 №450 "Про внесення змін до тарифів на послуги з вивезення твердих побутових відходів з урахуванням операцій поводження з побутовими відходами (збирання, перевезення, знешкодження, захоронення), що надає Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс". Тариф на послуги за цим договором становить 234,22 грн з ПДВ за 1 куб.м., за календарний місяць - 515,28 грн з ПДВ (п. 2.1 Договору).
Згідно з п. 2.2 Договору тарифи на послуги, що надаються за цим договором, та норми накопичення ТПВ можуть бути змінені на підставі відповідних актів, прийнятих органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, в інших випадках, передбачених чинним законодавством. Офіційне опублікування та оголошення в засобах масової інформації про зміну цін, тарифів на послуги з вивезення та утилізації ТПВ, а також норм утворення ТПВ, є підставою для внесення змін у вартість за цим договором, з дати опублікування такого акту у засобах масової інформації. При цьому, така зміна тарифів чи норм накопичення ТПВ не потребує складання окремого письмового документу (додаткової угоди до договору) і такі нові тарифи та норми накопичення ТПВ будуть застосовуватись при наданні послуг за цим договором з дні їх офіційного вступу в законну силу.
Відповідно до пункту 2.3 Договору оплата послуг за цим договором, у розмірі, що вказаний в пункті 2.1 цієї угоди, з урахуванням ПДВ, здійснюється замовником протягом 5 банківських днів, на розрахунковий рахунок виконавця, на підставі виписаного виконавцем рахунку з моменту отримання направленого виконавцем замовнику рахунку-фактури (можливе направлення в електронному вигляді через систему електронного документообігу).
Згідно з п. 2.5 Договору за результатами наданих послуг виконавець направляє замовнику для підписання акти наданих послуг в двох екземплярах та податкову накладну. Акт наданих послуг підписується щомісячно до 15 числа місяця, наступного за звітним. Після підписання акту уповноваженими представниками сторін усі суперечки щодо обсягу наданих послуг вважаються необґрунтованими. Замовник зобов'язаний протягом 5 робочих днів з дати підписання вищезазначений акт повернути виконавцю. Якщо замовник не повернув його протягом зазначеного терміну, акт надання послуг вважається підписаним та вважається, що замовник не має жодних претензій до обсягів наданих послуг.
Згідно з п. 7.1 Договору він вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2021.
В разі, якщо жодна із сторін протягом 15 календарних днів до закінчення строку дії цього договору не заявить в письмовій формі (шляхом надсилання рекомендованого листа) про свій намір не продовжувати дію даного договору, то строк дії цього договору вважається автоматично продовженим на наступний календарний рік (п. 7.2 Договору).
Позивачем у період з 01.07.2021 по 30.04.2025 було надано відповідачу послуги з вивезення твердих побутових відходів (ТПВ), що утворюються на об'єкті замовника, загальною вартістю 26191,04 грн.
На підтвердження обстави надання послуг на загальну суму 26191,04 грн за період з 01.07.2021 по 30.04.2025 та їх вартості, позивачем надано копії актів надання послуг та відповідних рахунків на оплату, з доказами їх направлення замовнику в системі електронного документообігу. Акти підписані та скріплені печаткою позивача. Відповідачем акти підписані не були, заперечення щодо обсягів та вартості наданих послуг (вказаних в актах) не висловлені. А отже, з урахуванням умов договору (п. 2.5) акти надання послуг вважаються підписаним та вважається, що замовник не має жодних претензій до обсягів наданих послуг
В зв'язку з неоплатою послуг, позивач неодноразова звертався до відповідача з претензіями, в яких вимагав сплати суму заборгованості та попереджав про нарахування санкцій, в разі не здійснення оплати. До матеріалів справи долучені копії претензій та докази їх направлення відповідачу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі статтею 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Відносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".
Пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Згідно зі статтею 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавцем комунальних послуг з управління побутовими відходами є адміністратор послуги з управління побутовими відходами, а у разі його відсутності - визначений у встановленому законодавством порядку суб'єкт господарювання, який здійснює збирання та перевезення побутових відходів.
Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в чинній на момент укладення договору редакції) споживачі зобов'язані укласти договір про поводження з побутовими відходами з особою, визначеною у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 25 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" обсяг наданих послуг з поводження з побутовими відходами вимірюється у кілограмах, тоннах, метрах кубічних або інших одиницях, визначених правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом. Одиниця виміру обсягу наданих послуг з поводження з побутовими відходами встановлюється органом місцевого самоврядування. Критеріями якості надання послуг з управління побутовими відходами є дотримання графіка збирання та перевезення побутових відходів, дотримання правил надання послуг з управління побутовими відходами та інших вимог законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами було укладено Договір, на виконання умов якого позивачем було надано відповідачу послуги з вивезення твердих побутових відходів у період з 01.07.2021 по 30.04.2025 загальною вартістю 26191,04 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Актів надання послуг.
Водночас копії Актів не підписані відповідачем, однак матеріалами справи підтверджується факт направлення зазначених документів замовнику через систему електронного документообігу M.E.Doc, відповідно до умов Договору.
Враховуючи вищевикладене та відсутність заперечень відповідача щодо наданих послуг, надані Акти вважаються підписаними відповідачем згідно з п. 2.5 Договору.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зважаючи на встановлений в пункті 2.3 Договору порядок оплати, відповідач повинен був перераховувати на рахунок позивача грошові кошти протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунків-фактур.
Матеріалами справи підтверджується факт щомісячного направлення позивачем рахунків на оплату та актів надання послуг через систему електронного документообігу M.E.Doc.
Зважаючи на викладене та враховуючи положення п. 2.3 Договору, строк оплати наданих за Договором послуг вартістю 26191,04 грн станом на день розгляду справи є таким, що настав.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення правовідносин) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, про наслідки був повідомлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі.
З огляду на викладене, оскільки відсутність оплати наданих за Договором послуг підтверджується матеріалами справи, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 26191,04 грн визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 422,63 грн за період з 08.11.2024 по 09.06.2025, втрати від інфляції у розмірі 6232,15 грн та 3% річних у розмірі 1508,74 грн за період з 08.07.2021 по 09.06.2025.
У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на порушення відповідачем строків оплати за Договором, суд дійшов висновку про наявність підстав для нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суми заборгованості за весь час прострочення.
Суд відзначає, що при здійсненні розрахунку, позивачем частково невірно визначено періоди нарахування 3% річних та втрат від інфляції. Позивачем не враховано умови п. 2.3 договору, який передбачає, що послуги мають бути оплачені протягом 5 банківських днів з дати отримання відповідачем рахунку. Судом було здійснено перерахунок в межах визначених позивачем періодів нарахування після спливу 5 банківських днів (починаючи з 6 дня) від дати отримання рахунків відповідачем.
Згідно перерахунку суду, сума втрат від інфляції є більшою, ніж визначив позивач, а отже з відповідача підлягають стягненню втрати від інфляції у заявленому позивачем розмірі 6232,15 грн, з огляду на приписи ч. 2 ст. 237 ГПК України.
Згідно перерахунку суду з відповідача підлягають стягненню 3 % річних у сумі 1494,10 грн.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" У разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.
Оскільки, норма Закону України "Про житлово-комунальні послуги" є спеціальною по відношенню до норм Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", то застосовується саме вона до даних правовідносин.
Отже, Законом України "Про житлово-комунальні послуги" визначено обмеження розміру пені за ставкою 0,01 % від суми боргу та визначено, що нарахування починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку оплати.
Згідно з п. 4.2 Договору за прострочення строків оплати послуг замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.
При нарахуванні пені, позивачем не враховано передбачене Законом України "Про жилого-комунальні послуги" обмеження розміру ставки пені на рівні 0,01 % та частково невірно визначено дату початку прострочення, з у урахуванням п. 2.3 договору.
Згідно перерахунку суду, з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 51,21 грн.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на встановлені судом обставини, позов підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.
Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промлогістикс" (04123, м. Київ, вул. Межова, буд. 23-Б, оф. 2; ідентифікаційний код: 43136388) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 23; ідентифікаційний код: 33745659) заборгованість у розмірі 26191 (двадцять шість тисяч сто дев'яносто одна) грн 04 коп., пеню в розмірі 51 (п'ятдесят одна) грн 21 коп., втрати від інфляції в розмірі 6232 (шість тисяч двісті тридцять дві) грн 15 коп., 3% річних у розмірі 1494 (одна тисяча чотириста дев'яносто чотири) грн 10 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2395 (дві тисячі триста дев'яносто п'ять) грн 18 коп.
3. В частині позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 14,64 грн, пені у розмірі 371,42 грн - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя І.В.Усатенко