ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.10.2025Справа № 910/8771/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи
за позовом Фізичної особи-підприємця Тарабана Романа Володимировича
до Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня №7» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про стягнення 323504,63 грн
Без виклику представників сторін
Фізична особа-підприємець Тарабан Роман Володимирович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня №7» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 323504,63 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору про закупівлю товару №190 від 14.11.2024 в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 275700, 90 грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача. Окрім того позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 12199,78 грн та штрафні санкції у вигляді подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 35603, 95 грн.
Ухвалою Господарського суді міста Києва від 28.07.2025 року позовну заяву фізичної особи-підприємця Тарабан Романа Володимировича до Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня №7» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 323504,63 грн залишено без руху.
29.07.2025 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду міста Києва позивачем на виконання вимог ухвали від 28.07.2025 року подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвал, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Визначено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.
Вказана ухвала, з урахуванням ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України, була отримана відповідачем 08.08.2025, що підтверджується Повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня №7» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Проте відповідач в установлений строк відзиву на позов не подав, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направив.
Таким чином, суд вказує на те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 14.11.2024 між до Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня №7» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Замовник) та Фізичною особою-підприємцем Тарабан Роман Володимирович (далі - Постачальник) укладено Договір поставки №190 (далі - Договір) відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати (поставити) зумовлений даним Договором строк у власність Замовника (далі - Товар), а Замовник зобов'язується прийняти Товар і оплатити його в порядку та на умовах, передбачених Договором (п.1.1. Договору).
Відповідно до пункту 4.1. Договору встановлено Постачальник власними силами, засобами та за власний рахунок відповідно до умов даного Договору зобов'язується здійснити поставку Товару протягом строку дії даного Договору. Поставка та навантажувально-розвантажувальні роботи здійснюються Постачальником за його власними коштами.
Відповідно до п. 4.4 договору поставка товару здійснюється за адресою: 03179, м. Київ, вул. Котельникова, буд. 95, склад.
Пунктом 4.3. Договору встановлено Замовник здійснює заявку щодо поставки відповідної партії Товару у телефонному режимі в асортименті та кількості вказаній у заявці не пізніше 5 діб з отримання заявки або у письмовому вигляді засобам електронного зв'язку з Постачальником (e-mail, чи за менеджером телефонного номеру (через Viber, WhatsApp, Telegram, Signal), зазначеними у цьому Договорі.
Ціна даного Договору включає в себе сплату податків і зборів, обов'язкових платежів, що сплачуються або мають бути сплачені, усіх інших витрат Постачальника, пов'язаних з паркуванням, маркування, доставкою, зборкою, завантаженням та розвантаженням Товару. (п.2.2 Договору)
Загальна вартість Договору визначена на підставі Додатку № 1 до даного Договору та складає: 400 403 грн 25 коп. (чотириста тисяч чотириста три гривні 25 копійок) без ПДВ (п.2.1. Договору)
Відповідно до п.3.1. Договору розрахунки за цим Договором здійснюються у національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування належних до сплати сум коштів та поточний розрахунок Виконавця, що вказаних у реквізитах цього Договору.
Пунктом 3.2. Договору визначено, що розрахунки здійснюються з відстрочкою платежу до дев'яносто календарних днів з моменту та на підписаного Сторонами Акту здачі-приймання наданих Послуг.
Положеннями ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Судом встановлено, що позивачем на виконання умов Договору було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 344700,90 грн, що підтверджується підписаною позивачем та відповідачем видатковою накладною №102 від 27.11.2024.
В той же час, відповідач в порушення умов Договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання та здійснив неповну оплату за Товару станом на 02.07.2025 року в розмірі 69000 грн., у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 275700,90 грн.
Позивач звертався до відповідача з претензіями за №0605/1 від 06.05.2025 року, за №0606/1 від 05.06.2025 року та за №1006/1 від 10.06.2025 року, у яких вказував на наявність у відповідача заборгованості, зокрема, за Договором №190 від 14.11.2024 та вимагав її сплати.
В свою чергу, відповідачем було надано відповідь на претензію за №061/07-1368 від 02.07.2025 року в якій вказав, що у зв'язку із тим, що КНП «Київська міська клінічна лікарня №7» від Національної служби здоров'я України вчасно не отримує фінансування за надані медичних послух.
Згідно ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 527 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Оскільки заявлена позивачем сума заборгованості підтверджена наявними доказами у матеріалах справи в повному обсязі, за відсутності у матеріалах справи доказів повної сплати вказаної заборгованості, суд приходить до висновку, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 275700,90 грн.
Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 12199, 78 грн та штрафних санкцій у розмірі 35603, 95 грн, суд зазначає наступне.
Пунктом 7.8 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату поставленого Товару Замовник сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставник НБ, яка діяла на момент прострочення оплати, від розміру несвоєчасного виконання зобов'язань за кожен день прострочення.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Перевіривши наданий позивачем розрахунки та враховуючи межі заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 12199, 78 грн та штрафні санкції у вигляді подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 35603, 95 грн.
Відповідно до ч.10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Відповідно до приписів статті 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Застосування частини 10 статті 238 ГПК України у даному випадку, сприятиме найшвидшому виконанню відповідачем судового рішення в частині сплати основного боргу, а позивач буде позбавлений необхідності ще раз звертатися до суду з позовом про стягнення з відповідача додатково нарахованих процентів, за допущене ним прострочення після ухвалення судом рішення.
Відповідно до частин 11, 12 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що відповідно до положень частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України наявні всі правові підстави для зазначення у рішенні суду про проведення нарахування органом (особою), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, на користь Фізичної особи-підприємця Тарабана Романа Володимировича штрафні санкції у вигляді подвійної облікової ставник НБУ за формулою: Сх2УСДхД:100, де С - сума заборгованості за період, УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення, Д - кількість днів прострочення., до моменту повного виконання рішення.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем не надано суду доказів на спростування викладених у позові обставин чи погашення заборгованості за Договором.
Разом з тим, з урахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня №7» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (03179, м. Київ, вул. Котельникова, буд. 95; ідентифікаційний код 05494840) на користь Фізичної особи підприємця Тарабана Романа Володимировича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) заборгованість у розмірі 275700 (двісті сімдесят п'ять тисяч сімсот) грн 90 коп., інфляційні втрати у розмірі 12199 (дванадцять тисяч сто дев'яносто дев'ять) грн 78 коп., штрафні санкції у вигляді подвійної ставки НБУ розмірі 35603 (тридцять п'ять тисяч шістсот три) грн 95 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 4852 (чотири тисячі вісімсот п'ятдесят два) грн 57 коп.
Органу (особі), що проводитиме примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 у справі №910/8771/25 здійснювати нарахування штрафних санкцій у вигляді подвійної облікової ставник НБУ на користь Фізичної особи-підприємця Тарабана Романа Володимировича за формулою: Сх2УСДхД:100, де С - сума заборгованості за період, УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення, Д - кількість днів прострочення, до моменту повного виконання рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено: 21.10.2025
Суддя Я.В. Маринченко