ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
21.10.2025Справа № 910/12705/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Футура фінанс»
про заміну сторони її правонаступником
у справі № 910/12705/22
за позовом Акціонерного товариства "Банк Альянс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Івенрайс"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Дейвест"
про звернення стягнення на предмет застави.
Без повідомлення (виклику) сторін.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.07.2023, позов задоволено повністю.
08.01.2024 Господарським судом міста Києва видано накази на примусове виконання вказаного рішення.
16.10.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Футура фінанс» подано заяву про заміну сторони її правонаступником.
Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку про необхідність передачі заяви до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи № 910/18683/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Івенрайс", з огляду на наступне.
Провадження у справах про банкрутство є однією з форм господарського процесу, тому в його межах повинні виконуватися завдання господарського судочинства та досягатися його мета - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно із частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство (з 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.
Справи, передбачені пунктом 8 частини першої статті 20 ГПК України, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника (частина тринадцята статті 30 цього Кодексу), тобто є справами виключної підсудності.
Таким чином, процесуальний закон встановив імперативне правило виключної підсудності справ про банкрутство та справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство.
Верховний Суд неодноразово зауважував, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.
Провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, одним із завдань має задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможним боржником. При цьому обов'язковим завданням провадження у справі про банкрутство є справедливе задоволення усієї сукупності вимог кредиторів в порядку черговості, встановленому законом. Тому провадження у справах про банкрутство об'єктивно формується на засадах конкуренції кредиторів.
Тобто призначення провадження у справі про банкрутство полягає у збалансуванні реалізації прав та законних інтересів учасників справи. Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів.
Раціональність механізму конкурсної процедури полягає саме в тому, що вона надає інструментарій для узгодження прав та інтересів усіх кредиторів, а також забезпечує взаємні права та інтереси сукупності кредиторів і боржника. При цьому інструментом гарантування прав кожного із сукупності кредиторів є принцип конкурсного імунітету, за яким кредитор не має права задовольнити свої вимоги до боржника інакше, як в межах відкритого провадження у справі про банкрутство. Кредитори можуть задовольнити свої вимоги за правилами конкретної конкурсної процедури
Дотримання цього принципу забезпечується, зокрема, концентрацією судових спорів, стороною яких є боржник, у межах справи про його банкрутство відповідно до пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України та кореспондуючими цій нормі правилами статті 7 КУзПБ.
Відповідно до частини першої, абзацу першого частини другої статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Отже, за змістом частини першої статті 7 КУзПБ саме господарський суд, що здійснює провадження у справі про банкрутство, розглядає спори, стороною яких є боржник, причому частина друга цієї статті конкретизує, що до таких спорів, зокрема, належать спори щодо інших вимог до боржника, тобто спори, які тим чи іншим чином стосуються інших вимог до боржника.
Суд наголошує, що спори (правовідносини), стороною яких є боржник у справі про банкрутство слід розглядати керуючись пріоритетом приписів спеціального закону - КУзПБ, а також закріпленими у цьому законі принципами концентрації всіх спорів, стороною яких є боржник, у межах справи про банкрутство та судового контролю у відносинах банкрутства (неплатоспроможності).
Здійснюючи системне тлумачення приписів статті 7 КУзПБ, підпункту 8 частини першої статті 20 ГПК України, а також статті 334 ГПК України, слід виходити з того, що процедура банкрутства - це спеціальна правова процедура, норми КУзПБ є спеціальними і під час їх зіставлення з нормами загальними вони повинні мати процесуальний пріоритет.
Частиною третьою статті 7 КУзПБ встановлено правило, за яким матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Отже, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд усіх спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Системний аналіз змісту приписів статті 7 КУзПБ у сукупності із зазначеними нормами ГПК України щодо предметної та територіальної юрисдикції (підсудності) свідчить, що принцип концентрації в межах справи про банкрутство всіх спорів, у яких стороною є боржник, щодо спорів з вимогами до боржника, є універсальним і норми ГПК України чи КУзПБ не встановлюють винятків із цього правила.
З огляду на вказані положення законодавства України, розгляд всіх спорів з вимогами до боржника у справі про банкрутство та щодо його майна, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Як встановлено судом, ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 відкрито провадження у справі № 910/18683/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Івенрайс" (04052, м. Київ, вул. Глибочицька, 13, секція 1, офіс 3, ідентифікаційний номер 40816031), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядника майна боржника арбітражного керуючого; призначено попереднє засідання суду та вирішено інші процедурні питання.
Отже питання щодо заміну сторони її правонаступником, що передане на розгляду Господарському суду міста Києва у межах справи № 910/12705/22, має усі характерні ознаки спору, оскільки постає як стан невизначеності у правах та обов'язках її учасників, що має бути усунутий судовим рішенням.
Суд враховує, що та обставина, що спір цей є суто процесуальним, особливого значення в розглядуваному контексті не має, оскільки за змістом частини першої статті 7 КУзПБ саме господарський суд, що здійснює провадження у справі про банкрутство, розглядає спори, стороною яких є боржник, причому частина друга цієї статті конкретизує, що до таких спорів, зокрема, належать спори щодо інших вимог до боржника, тобто спори, які тим чи іншим чином стосуються інших вимог до боржника.
У даному випадку, виходячи із предмету переданої на розгляд суду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Футура фінанс» про заміну сторони її правонаступником у справі № 910/12705/22, виходячи із пріоритету приписів КУзПБ, за змістом яких, рішення чи дії боржника та третіх осіб, що можуть вплинути на майнові активи боржника, мають бути підконтрольні суду, що здійснює провадження у справі про банкрутство.
Натомість розгляд відповідної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Футура фінанс» про заміну сторони її правонаступником у справі № 910/12705/22 та ухвалення відповідного рішення поза провадженням у справі про банкрутство може мати наслідком суперечність між судовим рішенням за заявою та метою процедур банкрутства (неплатоспроможності) за приписами спеціального закону - КУзПБ, що має пріоритет з часу відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.
За таких обставин, з огляду на положення законодавства України, приймаючи до уваги правові висновки, які викладені в постановах Верховного Суду, суд дійшов висновку, що спір про заміну сторони правонаступником виконанню має вирішуватись господарським судом у межах справи про банкрутство, яку такий суд розглядає.
У відповідності до вимог статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду (ч. 1 ст. 31 ГПК України).
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3 ст. 31 ГПК України).
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що матеріали справи № 910/12705/22 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Футура фінанс» про заміну сторони її правонаступником у справі № 910/12705/22 за позовом Акціонерного товариства "Банк Альянс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Івенрайс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Дейвест", про звернення стягнення на предмет застави, підлягають передачі до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи № 910/18683/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Івенрайс".
Керуючись ст. ст. 31, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Матеріали справи № 910/12705/22 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Футура фінанс» про заміну сторони її правонаступником у справі № 910/12705/22 за позовом Акціонерного товариства "Банк Альянс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Івенрайс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Дейвест", про звернення стягнення на предмет застави передати для розгляду в межах справи № 910/18683/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Івенрайс".
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.А. Грєхова