ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.10.2025Справа № 910/3049/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія НІКО-ТАЙС"
про покладення на Святошинський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу
за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія НІКО-ТАЙС"
на бездіяльність державного виконавця Святошинського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Компанія НІКО-ТАЙС"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-ПАЛИВОСЕРВІС"
про стягнення 450000,00 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю " Компанія НІКО-ТАЙС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-ПАЛИВОСЕРВІС" про стягнення 450000,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-ПАЛИВОСЕРВІС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія НІКО-ТАЙС" 450000,00 грн заборгованості та 500,00 грн судового збору.
Додатковим рішенням від 02.06.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "НІКО-ТАЙС" про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-ПАЛИВОСЕРВІС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" 13500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу; в іншій частині заяви про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
16.06.2025 Господарським судом міста Києва на виконання рішення було видано відповідний наказ.
03.07.2025 Господарським судом міста Києва на виконання додаткового рішення було видано відповідний наказ.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 09.10.2025 задовольнив скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія НІКО-ТАЙС" на бездіяльність державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) у виконавчому провадженні №78458843; визнав за період із 02 липня 2025 року по 22 вересня 2025 року неправомірною бездіяльність державного виконавця Святошинського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №78458843 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі №910/3049/25 від 16 червня 2025 року, яка виражена у порушенні порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №78458843 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №910/3049/25 від 16 червня 2025 року із врахуванням положень Закону України "Про виконавче провадження"; зобов'язав державного виконавця Святошинського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №78458843 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №910/3049/25 від 16 червня 2025 року із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження".
13.10.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія НІКО-ТАЙС" надійшла заява про покладення на Святошинський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За приписами частин 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Оскільки заява подана лише щодо вирішення питання розподілу судових витрат, суд вважає наявні у справі матеріали достатніми для здійснення розгляду заяви без виклику учасників справи.
Розглянувши заяву ТОВ "Компанія НІКО-ТАЙС" про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.
У заяві про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу заявник просить покласти на орган державної виконавчої служби понесені ним витрати на правову допомогу у зв'язку з поданням скарги на бездіяльність державного виконавця у розмірі 11500,00 грн.
Згідно з ч.1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Верховний Суд у постанові від 16.02.2022 у справі № 913/869/14 зазначив, що під час розгляду скарги на дії (бездіяльність) органу державної виконавчої служби при вирішенні питання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу підлягають застосуванню положення статей 123, 126, 344 Господарського процесуального кодексу України.
На підтвердження понесених позивачем судових витрат до матеріалів справи долучено: копію договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 18-09-2025/1 від 18.09.2025, акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 10.10.2025.
Згідно із п.3.1 договору сторони погодили, що вартість виконання передбачених договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи із того, що вартість однієї години роботи виконавця складає 1900,00 грн. При цьому сторонами враховано як середній розмір вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт в регіонах України, так і рекомендовані ставки аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, котрі пропонуються радами адвокатів відповідного регіону. Окремо сторони дійшли згоди, що вартість послуг та роботи виконавця становить, зокрема:
- судові засідання - 2000,00 грн за одне судове засідання;
- побудова правової позиції, аналіз судової практики, вивчення первинної документації, складання процесуальних документів, надсилання їх та документів до них сторонам та до суду; інші види правової допомоги у межах судового розгляду справи - із розрахунку 1900,00 грн за 1 годину.
Відповідно до п.3.2 договору замовник повинен здійснити сплату грошових коштів наступним чином: 100% вартості наданих послуг та/або виконаних робіт відповідно до акту здачі-прийняття виконаних робіт протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення/прийняття судового рішення за результатами розгляду справи № 910/3049/25 за скаргою замовника на дії та/або бездіяльність державного виконавця.
Відповідно до Акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 10.10.2025 загальна вартість виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) становить 115000,00 грн, з яких: 9500,00 грн - за підготовку, складення скарги (виходячи із 5 годин затраченого часу) та 2000,00 грн за участь у судовому засіданні.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (такий правовий висновок викладено в пункті 6.5 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
Для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18".
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою та дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 19.01.2023 у справі № 345/136/18, у постанові від 04.03.2025 у справі № 906/400/22, у постанові від 13.02.2025 у справі № 40/115.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18).
Керуючись нормами статті 129 ГПК України, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 29.02.2024 року у справі № 922/1341/23.
Для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Отже, нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33- 34; 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19.
Враховуючи вище наведене, дослідивши надані заявником докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу у зв'язку зі розглядом скарги на бездіяльність органу державної виконавчої служби, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, та є завищеним, з огляду на таке:
- обсяг правничої допомоги фактично включав: 1) написання скарги (аналіз документів виконавчого провадження, судової практики тощо); 2) дослідження майнового стану боржника; 3) участь у судовому засіданні;
- деякі зазначені в Акті від 10.10.2025 послуги є тотожними, дублюють та охоплюють одна одну, що в підсумку свідчить про штучний та надмірний характер правничої допомоги;
- послуги з приводу дослідження майнового стану боржника не були відображені ні у скарзі, ні у подальших документах, наданих суду;
- послуга у вигляді "здійснення пошуку, ознайомлення, аналізу та дослідження можливої зміни та/або залишенням без змін судової практики (правової позиції)" не може розглядатися як індивідуальна послуга, що була необхідною і зумовлена конкретною справою.
Крім того, практика стягнення ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" з відділів ДВС витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з задоволенням скарг на бездіяльність державних виконавців є системною. З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що в переважній більшості справ ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" зверталось до суду із скаргою на бездіяльність державних виконавців та у подальшому - із заявами про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Так, Верховний Суд у постанові від 24.01.2022 у справі №911/2737/17 погодився з доводами щодо невідповідності заявлених ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" витрат на професійну правничу допомогу вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності та дійшов висновку про наявність підстав для скасування судових актів (якими було повністю задоволено заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу) та часткового задоволення заяви і зменшення суми витрат на правничу допомогу у зв'язку із розглядом скарги судами першої та апеляційної інстанцій. При цьому, Верховний Суд у цій постанові вказав таке:
"47. Документи, що подавались ТОВ "Ніко-Тайс", як правило, містили загальні обґрунтування та посилання на норми закону без надання аналізу щодо того, як такі норми, на думку заявника, мають застосовуватись до правовідносин, що склались у цій справі. Тобто наведена в документах позиція є універсальною та може бути використана заявником і у інших справах практично без внесення змін до відповідних документів.
48. Про це свідчить, зокрема, зміст відзиву на касаційні скарги Відділу ДВС, який ТОВ "Ніко-Тайс" подавало до Верховного Суду у цій справі. Більшість розділів відзиву очевидно містять текст відзиву на апеляційну скаргу відділу ДВС, який подавався ТОВ "Ніко-Тайс" у іншій справі, оскільки позивач не змінив у тексті відомості про сторін, обставини справи, найменування суду, якому адресується процесуальних документ.
49. Це узгоджується із доводами скаржника про наявність значної кількості подібних справ за участю ТОВ "Ніко-Тайс" щодо стягнення з відділів ДВС витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду заяви про бездіяльність відділів.
50. Як зазначав скаржник, ТОВ "Ніко-Тайс" є суб'єктом господарювання, що надає юридичні послуги. Також до видів діяльності позивача належать діяльність агентств зі стягнення платежів та бюро кредитних історій. Скаржник посилається на існування принаймні 2 142 судових рішень у справах, де стороною є ТОВ "Ніко-Тайс", а серед відповідачів - відділи ДВС. Зазначене свідчить про те що, правова позиція позивача є сформованою та незмінною по суті, а коригується лише відповідно до фактичних обставин справи.
…
58. Верховний Суд погоджується з доводами скаржника, що подібна практика стягнення ТОВ "Ніко-Тайс" з відділів ДВС витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з задоволенням скарг на бездіяльність державних виконавців є системною.
59. Зокрема, відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, суди перших інстанцій постановили ухвали та додаткові ухвали про стягнення з відділів ДВС на користь ТОВ "Ніко-Тайс" у 2021 році принаймні у 42 судових справах, а у 2020 році принаймні у 70 судових справах; при цьому в окремих справах витрати на професійну правничу допомогу з відділів ДВС стягувались по декілька разів. Суми, які підлягали до стягнення, коливаються від 1 980,00 грн до 10 000,00 грн та часто у декілька разів перевищують розмір боргу, щодо стягнення якого ТОВ "Ніко-Тайс" зверталось до суду.
60. В переважній більшості справ, у яких ТОВ "Ніко-Тайс" зверталось до суду зі скаргою на бездіяльність державних виконавців, його наступними діями було стягнення з відділів ДВС витрат на правничу допомогу".
У пунктах 49, 50 додаткової постанови від 23.01.2025 у справі №20/156-09 Верховний Суд вказав, що у відкритому доступі інформацією в Єдиному державному реєстрі судових рішень ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" є безпосереднім учасником численних судових спорів щодо визнання незаконними дій та актів державних і приватних виконавців, а стягнення витрат на адвокатські послуги є систематичним. Така участь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" у зазначених справах свідчить не лише про системність, але й про обізнаність представників заявника із наявною судовою практикою. Зазначена категорія справ не є складною та не потребує додаткового часу на ознайомлення з судовою практикою та підготовку відповідних процесуальних рішень.
Отже, Верховний Суд виклав послідовний підхід до вирішення питання відшкодування витрат на правничу допомогу за заявами ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" та сформував сталу позицію стосовно цього питання, що також підтверджується постановою Верховного Суду від 11.07.2025 у справі 16/528.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши наданий заявником обсяг послуг, врахувавши характер правовідносин, а також те, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути ані способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються (тим паче за рахунок держави), ані становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу, керуючись принципами справедливості, верховенства права, критеріями реальності адвокатських витрат в контексті їхньої дійсності та необхідності, а також критерієм розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку про необґрунтованість розміру витрат стягувача на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 11500,00 грн.
Отже, керуючись вимогами щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності та з метою запобігання зловживанням ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" правом на компенсацію вартості правничої допомоги, суд дійшов висновку про необхідність зменшення заявлених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11500,00 грн до 2000,00 грн.
З огляду на викладені вище висновки суду щодо розміру витрат на правову допомогу, суд вважає, що наявні підстави для часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія НІКО-ТАЙС" про покладення на Святошинський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу, а саме у розмірі 2000,00 грн.
Керуючись ст.126, 129, 130, 232-235, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія НІКО-ТАЙС" про покладення на Святошинський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/3049/25 задовольнити частково.
2. Стягнути зі Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (03148, Україна, місто Київ, вулиця Гната Юри, будинок 9, ідентифікаційний код 34999049) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд. 40, оф. 315; ідентифікаційний код 38039872) витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 2000,00 грн.
3. В іншій частині заяви відмовити.
4. Додаткова ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткової ухвали складено 21.10.2025.
Суддя С.О. Турчин