ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.10.2025Справа № 910/7027/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Блажівської О.Є., при секретарі судового засідання - Глиняній А.С., розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи №910/7027/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» (04116, м. Київ, вул. Старокиївська, буд. 14; ЄДРПОУ 42190690)
до
відповідача Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, місто Київ, вул. Симона Петлюри, 25; ЄДРПОУ 00100227)
про стягнення 7 337 662, 78 грн,
за участю представників:
від позивача - Горбаченко Н.В.,
від відповідача - не з'явився,
До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» з позовом до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення грошових коштів в сумі 7 337 662 грн 78 коп., з яких: 3% річних в розмірі 1 246 438,84 грн. 84 коп., інфляційні втрати у розмірі 6 091 223 грн 94 94 коп.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2025 вказану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення ухвали суду, у визначений спосіб, шляхом: зазначення відомостей про наявність/відсутність в сторін електронного кабінету; доказів надсилання копії заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами відповідачу.
10.06.2025 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 16.07.2025.
03.07.2025 через систему «Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» надійшов відзив на позовну заяву.
07.07.2025 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» надійшла відповідь на відзив.
17.07.2025 через систему «Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2025 засідання у справі №910/7027/25 призначено на 06.08.2025.
06.08.2025 у судове засідання з'явились представник позивача та представник відповідача.
06.08.2025 представник позивача та представник відповідача не заперечували щодо відкладення судового засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання у даній справі на 10.09.25.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2025 засідання у справі № 910/7027/25 призначено на 15.10.25.
15.10.2025 через систему «Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» надійшло клопотання про відкладення судового засідання.
У судове засідання 15.10.2025 з'явився представник позивача.
15.10.2025 у судове засідання не з'явився представник відповідача. 15.10.2025 через систему «Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» надійшло клопотання про відкладення судового засідання.
15.10.2025 у судовому засіданні представник позивача надала усні пояснення та виказала позицію щодо клопотання представника відповідача про поновлення строку на подання заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву від 17.07.2025. Також надала усні пояснення щодо клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання від 15.10.2025 та щодо можливості закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті та при вирішення даних питань поклалася на розсуд суду.
Заслухавши усні пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, клопотання представника відповідача про поновлення строку на подання заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву від 17.07.2025, суд ухвалив клопотання задовольнити.
До Господарського суду міста Києва 17.07.2025 через систему «Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву. У поданих запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву міститься клопотання про поновлення строку для подання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву у справі №910/7027/25 та долучення їх до матеріалів справи.
Відповідно до матеріалів справи, усних пояснень та змісту заявленого клопотання, суд дійшов наступного висновку щодо задоволення клопотання з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (частини 1, 2 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України).
Суд зазначає, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.07.2025, встановлено відповідачам строк протягом 15-ти днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України, позивачу у строк протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив із врахуванням вимог ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням положень ч. 3-6 ст. 165 ГПК, надано суду докази направлення відповіді на відзив з доданими до нього документами на адресу відповідача запропоновано відповідачам у строк протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив (якщо така буде подана) надати суду заперечення на відповідь на відзив.
Як підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, «Реєстраційна картка документа, що надійшов з кабінету ЕС» від 08.07.2025 () доставлена до електронного кабінету відповідача 08.07.2025 о 13:12 та з урахуванням приписів абз. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України вважається врученою останньому - 08.07.2025.
Відтак, строк для подання Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» заперечення на відповідь на відзив тривав до 13.07.2025 включно.
Разом з тим, заперечення на відповідь на відзив відповідач направив до суду 17.07.2025, надавши при цьому заяву про поновлення строку на подання заперечення на відповідь на відзив.
Приписами ч. 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
За змістом частин першої та четвертої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Положеннями ч. 4 ст. 168 ГПК України встановлено, що заперечення подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання заперечення, який дозволить іншим учасниками справи отримати заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.
Вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має врахувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.04.2025 у справі №910/7746/20.
Нормами процесуального закону чітко визначено строки вчинення процесуальних дій, порядок обчислення, початок відліку та їх закінчення. Процесуальні строки є обов'язковими як для суду, так і учасників судового процесу, оскільки визначають, зокрема, час протягом якого має бути вчинено процесуальну дію.
Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №910/22695/13).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. (Рішення ЄСПЛ у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008).
Суд звертає увагу на те, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.
Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Верховний Суд зазначає, що згідно з практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, та як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
Надмірний формалізм є порушенням права на справедливий судовий захист.
Європейським судом з прав людини зазначено, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах "Белеш та інші проти Чеської Республіки", "ЗУБАЦ ПРОТИ ХОРВАТІЇ" (ZUBAC v. CROATIA), (Beles and Others v. the Czech Republic), №47273/99, пп. 50-51 та 69, ЄСПЛ 2002 IX, та "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), №35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).
При цьому, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії", заява №48778/99).
Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Згідно з частиною 3 зазначеної статті судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
Відтак, враховуючи наведені представником відповідача в поданому клопотанні обґрунтування підстав для поновлення строку на подання заперечення на відповідь на відзив та долучення даних заперечень до матеріалів справи, позицію представника позивача у судовому засіданні, з метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, а також з метою забезпечення реалізації принципу змагальності сторін, суд дійшов висновку про задоволення клопотання представника відповідача про поновлення строку на подання заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву від 17.07.2025 та долучення даних заперечень до матеріалів справи.
Відповідно до частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Згідно ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
При цьому суд зазначає, що за змістом ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема розумні строки розгляду справи судом.
Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об'єктивного та розумного обґрунтування.
Згідно ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі; розумність строків розгляду справи судом є одним з основних засад (принципів) господарського судочинства.
Відповідно до ст. 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій; строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів. При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Враховуючи зазначене, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, забезпечення рівності прав та обов'язків всіх учасників процесу, суд дійшов висновку про розгляд справи у підготовчому провадженні із застосування розумності процесуальних строків та відкладення підготовчого засідання.
Керуючись ст. ст. 114, 118, 119, 167, 177, 182, 183, 185, 202, 232, 233, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Клопотання представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про поновлення строку на подання заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву від 17.07.2025 - задовольнити.
2. Поновити строк представнику відповідача Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на подання заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву від 17.07.2025.
3. Долучити до матеріалів справи заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву від 17.07.2025.
4. Відкласти підготовче засідання у даній справі на 12.11.25 о 15:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 19 .
5. Викликати у судове засідання представників учасників справи. У відповідності до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України надати документи, що підтверджують повноваження представників учасників справи.
6. Усі заяви, клопотання, заперечення подати заздалегідь до суду у строк до 10.11.2025 (включно) з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України. Звернути увагу сторін на положення статей 74, 80, 81 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку подання доказів, наслідків неподання їх та доказів їх направлення іншим учасникам справи, а також щодо порядку витребування доказів.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, відповідно до приписів статті 255 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 20.10.2025.
Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА
Ознайомлення з матеріалами справи здійснюється щоп'ятниці в приміщенні суду, каб.35 з 14:00 по 16:00 год., за наявності завчасно поданого через канцелярію суду клопотання, в якому просимо зазначати дату та час, коли представник з'явиться до суду для ознайомлення з матеріалами справи, документа, що посвідчує особу, оригіналу довіреності.