ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.10.2025Справа № 910/6198/25
Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (Україна, 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; ідентифікаційний код: 20474912)
до Приватного акціонерного товариства "Просто" (Україна, 04050, м. Київ, вул. Герцена, буд. 10; ідентифікаційний код: 24745673)
про стягнення 49 281,76 грн
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Просто" (далі - відповідач) про стягнення 49 281,76 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до позивача перейшло право на отримання від відповідача відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2025 було залишено позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" без руху на підставі ч. 11 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України.
04.08.2025 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" клопотання на виконання вимог ухвали суду від 28.07.2025, яке 04.08.2025 зареєстроване в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2025 було продовжено розгляд справи № 910/6198/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Частиною п'ятою статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана сторонам справи до їхніх електронних кабінетів 21.05.2025. Відповідно до повідомлення про доставлення процесуальних документів до електронного кабінету особи, 22.05.2025 судом отримано інформацію про доставку ухвали про відкриття провадження у справі в електронний кабінет відповідача.
Пунктом 2 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.
В клопотанні від 04.08.2025 позивач зазначає, що у нього відсутній договір добровільного страхування відповідача, оригінал якого зберігається у відповідача. Відтак позивач вказує, що у зв'язку з неможливістю самостійно отримати документи у строки встановлені судом, то на його думку вказаний договір добровільного страхування ДВНВД №/2202481 від 14.02.2022 потрібно витребувати у відповідача.
Розглянувши клопотання позивача про витребування доказів, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Частиною 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Згідно з п.п. 4, 5 ч. 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу та причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Судом встановлено, що клопотання про витребування доказів подане позивачем з суттєвим порушенням строку, встановленого ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України. Окрім того, позивач не надав жодних доказів вжиття ним заходів з метою самостійного отримання договору добровільного страхування від відповідача або будь-якої іншої особи.
З огляду на викладене, суд залишає клопотання позивача про витребування доказів без задоволення.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Частиною восьмою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
18.11.2022 о 09 год. 50 хв. по вулиці Тепловозній у місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля "Seat Cordoba", реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , а також автомобіля "Land Rover Range Rover Sport", реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Відповідно до постанови Дарницького районного суду міста Києва від 25.01.2023 у справі № 753/14811/22 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено, зокрема, автомобіль "Land Rover Range Rover Sport", реєстраційний номер НОМЕР_2 , який був застрахований у позивача на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" №18763а2к3 від 25.04.2022.
18.11.2022 страхувальник позивача звернувся до позивача із заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспорту.
Згідно з наявними у матеріалах справи Рахунками ремонтної організації (Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолайф центр") № С000088156 від 22.11.2022 та №С000088808 від 21.12.2022, вартість ремонту автомобіля "Land Rover Range Rover Sport", реєстраційний номер НОМЕР_2 , склала 380 756,47 грн та 217 967,99 грн відповідно.
На підставі Страхового акту №ARX3458203 від 01.12.2022, відповідно до якого сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті, складає 140 595,52 грн, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 132 170,02 грн, яке було перераховано на рахунок ремонтної організації.
На підставі Страхового акту №ARX3491901 від 22.12.2022, відповідно до якого сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті, складає 217 967,99 грн, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 217 967,99 грн, яке було перераховано на рахунок ремонтної організації.
З огляду на те, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "Seat Cordoba", реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на дату ДТП була застрахована відповідачем на підставі полісу ОСЦПВВТЗ № 208084329, позивач зазначає, що відповідачем було здійснено виплату страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності у розмірі 130 000,00 грн.
Позивач вказує, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "Seat Cordoba", реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на дату ДТП була також застрахована відповідачем на підставі Договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №2202481 (далі - Договір №2202481), у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача з претензією №0017960/ІНС.ЛОУ від 04.10.2024. Докази направлення претензії в матеріалах справи відсутні.
Посилаючись на ухилення відповідача від виплати страхового відшкодування за Договором №2202481, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь страхове відшкодування в розмірі 49 281,76 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Вказана норма кореспондується зі статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Суд встановив факт виконання позивачем умов Договору добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" №18763а2к3 від 25.04.2022 та виплати, на підставі заяви страхувальника, Страхових актів №ARX3458203 від 01.12.2022 та №ARX3491901 від 22.12.2022, а також Рахунків № С000088156 від 22.11.2022 та №С000088808 від 21.12.2022, своєму страхувальнику страхового відшкодування в загальному розмірі 358 563,51 грн, частину якого (350 138,01 грн) було перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолайф центр", що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями платіжних доручень №933570 від 05.12.2022 та №938126 від 26.12.2022. Інша частина страхового відшкодування у розмірі 8 425,50 грн була утримана позивачем в якості зарахування несплачених страхових платежів.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Виходячи з наведеного, страховик внаслідок виконання обов'язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває прав кредитора в частині фактично сплаченого страхового відшкодування. При цьому деліктне зобов'язання не припиняється, але відбувається заміна сторони у цьому зобов'язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 910/2603/17.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 25.01.2023 у справі №753/14811/22 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб (абз. 1 п. 36.3 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
З огляду на встановлений принцип пропорційності при визначенні розміру відповідальності за заподіяння неподільної шкоди, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є відповідальними особами за пошкодження автомобіля "Land Rover Range Rover Sport", реєстраційний номер НОМЕР_2 у рівних долях - по 179 281,76 грн кожен.
Позивач зазначає, що відповідачем вже було здійснено виплату страхового відшкодування на підставі полісу ОСЦПВВТЗ № 208084329 в межах встановленого ліміту - 130 000,00 грн.
Позовна заява обґрунтована тим, що відповідно до укладеного між відповідачем та ОСОБА_1 . Договору добровільного страхування № 2202481 збільшено суму ліміту відповідальності за полісом №208084329.
Водночас позивачем не надано доказів укладення Договору добровільного страхування № 2202481, його змісту, зокрема, збільшення ліміту відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб. Позивач також не вжив всіх можливих заходів задля отримання доказів, на які він посилається в обгрунтування своїх позовних вимог.
З наданої позивачем копії полісу №208084329 вбачається, що відповідачем застраховано відповідальність ОСОБА_1 за заподіяну шкоду майну третіх осіб в межах ліміту 130 000,00 грн.
Відтак суд дійшов висновку, що відповідальність відповідача за спричинену ОСОБА_1 внаслідок ДТП шкоду обмежується полісом ОСЦПВВТЗ № 208084329 в межах ліміту - 130 000,00 грн.
Згідно з частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Підсумовуючи вищенаведене, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд не знаходить правових підстав для задоволення позову.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача, оскільки позов не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В позові відмовити.
2. Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2 422,40 грн покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 20.10.2025
Суддя О.В. Нечай