ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.10.2025Справа № 910/9844/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»
до Фізичної особи-підприємця Палагусинець Олександри В'ячеславівни
про стягнення 182 114,80 грн.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Палагусинець Олександри В'ячеславівни про стягнення 182 114,80 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у позивача права на отримання відшкодування понесених витрат за договором страхування транспортного засобу за рахунок відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк усунення недоліків.
Позивачем 14.08.2025 позовну заяву приведено у відповідність до статей 162, 164 та 172 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін та встановлено строки надання учасниками заяв по суті.
Ухвалу про відкриття провадження у даній справі направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за місцезнаходженням відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, суд дійшов висновку, що відповідач повідомлений про судовий розгляд спору належним чином. Крім того, відповідач мав можливість ознайомитись з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідачем відзив суду не надано та позовні вимоги не заперечено. Відповідно до частини дев'ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Позивач страховим актом №19820328167 від 15.07.2024 визнав пошкодження 13.06.2024 у місті Буковелі по вулиці Вишні автомобіля Nissan Qashqai (державний номерний знак НОМЕР_1 ) страховим випадком за договором добровільного страхування №011113/4605/0000239.
Платіжною інструкцією №175467 від 17.07.2024 позивачем перераховано 182 114,80 грн. страхового відшкодування на поточний рахунок ФОП Вульчин М.О.
Відповідно до наведених позивачем пояснень, автомобіль Nissan Qashqai (державний номерний знак НОМЕР_1 ) 13.06.2024 перебував на підземній автомобільній стоянці готелю «Beskyd Suites», де його було пошкоджено внаслідок пожежі, що підтверджується доданою до позовної заяви копією акту про пожежу від 13.06.2024.
Актом про пожежу від 13.06.2024 визначено ймовірною причиною пожежі - хибне спрацювання системи пожежогасіння.
За висновком експерта №468/24 від 16.08.2024 (копія додана до позовної заяви) Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності (зокрема):
1)джерелом запалювання є теплові потоки, що виникли внаслідок спрацювання декількох модулів системи пожежогасіння;
2)технічною причиною пожежі є займання горючих матеріалів (матеріали даху автомобілів, у тому числі лакофарбове покриття, сторінка 15 Висновку №468/24 від 16.08.2024) внаслідок спрацювання декількох модулів ГВА типу FS-M-60;
3)спрацювання модулів пожежогасіння є наслідком некоректної роботи пожежного приймально-контрольного приладу системи пожежної сигналізації;
4)настання пожежі знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку з некоректною роботою пожежного приймально-контрольного приладу системи пожежної сигналізації та оповіщення.
Таким чином, позивачем доведено суду поза розумним сумнівом, що причиною нанесення майнової шкоди його страхувальнику фактично було хибне спрацювання частини системи пожежогасіння, встановленої у підземному паркінгу готелю «Beskyd Suites».
Правомірність перебування застрахованого автомобіля на підземній автомобільній стоянці цього готелю позивачем доводиться твердженнями про наявність бронювання номерів, що обґрунтовується виключно матеріалами електронної переписки.
Фіскальних чеків або будь-яких інших документів первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких можна встановити особу, яка перебувала у цивільно-правових відносинах зі страхувальником позивача на момент настання страхового випадку, матеріали справи не містять.
У той же час, надані позивачем роздруківки матеріалів електронної переписки не можуть ніяким чином підтвердити особу, яка прийняла на себе цивільно-правове зобов'язання з бронювання та надання у подальшому у користування номеру готелю та місця на автомобільній стоянці, що унеможливило у даному випадку встановлення у межах матеріалів даної справи особу суб'єкта господарської діяльності, що здійснює її у місці нанесення майнової шкоди майну страхувальника позивача.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За приписами частини третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Таким чином, при зверненні з позовом про стягнення збитків позивач має процесуальний обов'язок довести суду належними доказами:
1) факт порушення відповідачем господарського чи цивільного зобов'язання (факт правопорушення);
2) наявність збитків у певному грошовому еквіваленті;
3) причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням та виникненням збитків.
В свою чергу, з огляду на встановлену законодавством презумпцію, доведення відсутності вини у вчиненому правопорушенні є процесуальним обов'язком відповідача.
Уданому випадку позивачем не доведено суду поза розумним сумнівом факт протиправної поведінки (бездіяльності) саме відповідача у справі.
Наявність запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань запису про обрані види діяльності не є доказом безпосереднього здійснення цієї діяльності.
Долучена до позовної заяви копія Правил готелю «Beskyd Suites» ставить під обґрунтований сумнів можливість пред'явлення даного позову саме до Фізичної особи-підприємця Палагусинець Олександри В'ячеславівни, оскільки правила готелю затверджені іншою особою - ФОП Коваль Ю.В.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України).
У даному випадку більш вірогідним є висновок про здійснення готельної діяльності фізичною особою підприємцем Коваль Ю.В., а не відповідачем у справі, оскільки затвердження внутрішніх регламентних документів здійснюється саме особою, яка здійснює господарську діяльність, а не власником приміщень, у яких здійснюється ця господарська діяльність іншою особою.
Таким чином, позивачем доведено суду поза розумним сумнівом факт переходу до нього вимоги, що мав страхувальник до винної у нанесенні збитків особи у межах виплаченого страхового відшкодування на підставі статті 993 Цивільного кодексу України, проте не доведено, що цією особою є саме відповідач у справі.
Твердження останнього абзацу сторінки 3 позовної заяви є помилковим, оскільки наявність титулу права власності на парко місце підземної стоянки не є джерелом підвищеної небезпеки.
Відповідно до частини першої статті 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Крім того, суд не може погодитись і з твердженнями абзацу першого сторінки 4 позовної заяви в частині відповідальності власника майна, оскільки це твердження більше відповідає правовому режиму використання майна у господарській діяльності, у тому числі на праві оренди чи іншого права користування.
Таким чином, позивачем не доведено суду поза розумним сумнівом, що саме відповідач у справі є відповідальною за завдану шкоду особою у розумінні статті 1166 Цивільного кодексу України.
Враховуючи наведене, Господарський суд міста Києва відмовляє у задоволені даного позову повністю.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя Т.Ю. Кирилюк