ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.10.2025Справа № 910/9266/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Приватного підприємства "Санбридж" про стягнення 109 496,45 грн., без виклику представників сторін,
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 109 496,45 грн., з яких 76 464,00 грн. безпідставно збережених грошових коштів пайової участі, 26 150,69 грн. інфляційних втрат та 6 881,76 грн. 3% річних на підставі 253, 255, 509, 525, 526, 625, 1212 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2025 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін від сторін у встановлений законом строк не надано.
Відповідач відзив на позов не подав, про розгляд справи судом повідомлений належним чином.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 08.06.2017 року Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві зареєстрував декларацію про початок будівельних робіт № КВ 082171598612 за адресою: місто Київ, вулиця Вербова, будинок 4.
25.07.2022 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстрував декларацію про готовність до експлуатації об'єкта № КВ101220712412, що розташований за адресою: місто Київ, вулиця Вербова, будинок 4.
Замовником вказаного вище будівництва визначено Приватне підприємство "Санбридж" (відповідач). Дата початку будівництва: 08.06.2017 року, дата завершення будівництва: 11.11.2021 року. Строк введення об'єкта в експлуатацію: 25.07.2022 року.
Відповідно до пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.
Разом із тим, рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 року № 411/1415 затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва Порядок), за змістом пункту 3.1 розділу ІІІ якого пайова участь є обов'язковим внеском, який замовник має сплатити до бюджету міста Києва, крім випадків, передбачених законами України та цим Порядком. Відповідно до пункту 3.3 розділу ІІІ Порядку в усіх питаннях щодо залучення коштів пайової участі Київська міська рада виступає в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (позивач, Департамент).
Однак, відповідач не звертався із заявою про визначення розміру пайової участі щодо вищенаведених об'єктів будівництва після 01.01.2020 року та до введення об'єкта в експлуатацію і не сплатив пайовий внесок за збудовані об'єкти, чим порушив встановлений пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядком обов'язок, а також права та інтереси територіальної громади міста Києва та Департаменту.
12.04.2024 року позивач звернувся до відповідача з вимогою щодо отримання розрахунку та сплати пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва та вимогою про підписання розрахунку і повернення позивачу для реєстрації із відповідним зверненням у термін не більше 5 робочих днів з дня ознайомлення, але не пізніше 01.05.2024 року.
Враховуючи наведені обставини, а також зважаючи на залишення відповідачем вищевказаної вимоги позивача без задоволення, останній звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача безпідставно збережених останнім грошових коштів пайової участі у розмірі 76 464,00 грн., а також нарахованих сум інфляційних втрат у розмірі 26 150,69 грн. та 3% річних у розмірі 6 881,76 грн.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 року № 3038-VI (Закон № 3038-VI).
За статтею 1 Закону № 3038-VI замовником будівництва є фізична чи юридична особа, яка має у власності чи користуванні одну чи декілька земельних ділянок або у власності чи управлінні будівлю/споруду і має намір щодо виконання підготовчих та/або будівельних робіт.
Частиною 1 статті 2 цього Закону визначено, що плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об'єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.
Відповідно до частини 3 статті 40 Закону № 3038-VI (у редакції, чинній до 01.01.2020 року) пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Зі змісту статті 40 Закону № 3038-VI (чинної до 01.01.2020 року) вбачається, що перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту є обов'язком, а не правом забудовника, який виникає на підставі положень закону, а положення договору лише визначають суму, що належить до перерахування. Тому укладення в таких випадках договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який опосередковує відповідний платіж, було обов'язковим на підставі закону.
Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 року в справі № 911/594/18, від 22.08.2018 року в справі № 339/388/16-ц, від 22.09.2021 року в справі № 904/2258/20 та інших.
Суд звертає увагу на те, що означену статтю 40 Закону № 3038-VI було виключено на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" (Закон № 132-IX), який набув чинності 01.01.2020 року.
Таким чином, починаючи з 01.01.2020 року передбачений до цього статтею 40 Закону № 3038-VI обов'язок замовників забудови земельної ділянки у населеному пункті щодо необхідності укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту перестав існувати.
Разом із тим, абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 132-IX встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку:
- розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом): для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта; для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;
- замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва;
- пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію;
- кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;
- інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об'єкта до експлуатації або в акті готовності об'єкта до експлуатації.
Пайова участь не сплачується у разі будівництва: об'єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення; будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла; індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках; об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів; об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури; об'єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру; об'єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів; об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу); об'єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків; об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства; об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель промислових; об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції).
Зі змісту наведених норм вбачається, що передбачений Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 132-IX порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для:
- об'єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 року не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 року не були укладені;
- об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.
Отже, у вказаних двох випадках, враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу 2 пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 132-IX, замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об'єкта в експлуатацію.
За змістом зазначених норм відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не звільняє забудовника від зобов'язання сплатити визначені суми, таке зобов'язання повинно бути виконане до прийняття новозбудованого об'єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.
Аналогічна правова позиції викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії судді Касаційного господарського суду від 20.07.2022 року в справі № 910/9548/21.
Вищенаведені обставини та нормативні законодавчі приписи спростовують заперечення відповідача проти позову, які зводяться до того, що за Перехідними положеннями Закону № 132-IX від 20.09.2019 лише протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту у розмірі та порядку, визначено цим пунктом, тоді як починаючи з 01.01.2021 року такий обов'язок відсутній.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач договір про пайову участь не уклав, як і не сплатив відповідні кошти пайової участі, у зв'язку з початком будівництва об'єкта у 2020 році.
Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина 2 статті 1212 Цивільного кодексу України).
У такому разі слід виходити з того, що замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже, зобов'язаний повернути ці кошти на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 року в справі № 643/21744/19.
Відповідно до пунктів 3.3, 3.4 розділу ІІІ Порядку в усіх питаннях щодо залучення коштів пайової участі Київська міська рада виступає в особі Департаменту, який є єдиним органом, уповноваженим здійснювати розрахунок пайової участі та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь (з урахуванням особливостей інших положень цього Порядку).
З наданого Департаментом розрахунку обсягу пайової участі (внеску) у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва вбачається, що останній здійснено, зокрема, на підставі декларацій про готовність до експлуатації об'єкта, зареєстрованих Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 25.07.2022 року за № КВ 082171598612 та № КВ101220712412, а також відповідно до підпункту 6.4.1 пункту 6.4 Порядку.
За змістом пункту 6.3 розділу VI Порядку розмір пайової участі замовника при новому будівництві або реконструкції житлових будинків (багатоквартирних житлових будинків з вбудованими, вбудовано-прибудованими та прибудованими приміщеннями) та реконструкції квартир визначається Департаментом відповідно до опосередкованої вартості спорудження житла для міста Києва, яка затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України і діє на дату розрахунку.
У пункті 6.4 розділу VI Порядку визначено, що розрахунок розміру пайової участі для нежитлових будівель, споруд та приміщень визначається за формулою: РПУ = ЗКВ об'єкта х 4%, де
РПУ - розмір пайової участі об'єкта (грн);
ЗКВ об'єкта - загальна кошторисна вартість об'єкта будівництва/реконструкції, визначена відповідно до пункту 6.2 Порядку (грн).
У разі якщо загальна кошторисна вартість не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами (не подано замовником затвердженої в установленому порядку проектної документації в частині кошторису відповідно до підпункту 5.1.1 та пункту 6.2 цього Порядку), ЗКВ об'єкта визначається за наступною формулою: ЗКВ об'єкта = Sоб'єкта х Nнежитл, де
Sоб'єкта - загальна площа (крім загальної площі приміщень, визначених в пункті 4.2 цього Порядку) об'єкта будівництва або додатково створені площі в результаті реконструкції (кв. м.);
Nнежитл - норматив одиниці створеної потужності для будівництва або реконструкції об'єктів нежитлового призначення, який дорівнює 13 500,00 грн. (грн/кв.м).
Як вбачається зі змісту розрахунку позивача, розмір пайової участі, який підлягає сплаті відповідачем, визначено виходячи із 4% від загальної площі об'єктів будівництва (1 562,6 м2), помноженої на норматив одиниці створеної потужності для будівництва або реконструкції об'єктів нежитлового призначення, який дорівнює 13 500,00 грн., що узгоджується зі змістом пункту 6.4 Порядку.
Так, розрахункова сума пайового внеску відповідача у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва згідно з наведеним розрахунком склала 76 464,00 грн.
Дослідивши наданий позивачем розрахунок обсягу пайової участі (внеску) у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, суд дійшов висновку, що останній є обґрунтованим та здійсненим на законних підставах.
Відповідачем жодних заперечень щодо розміру пайової участі суду не надано, як і не надано доказів, які свідчать про наявність підстав для звільнення відповідача від сплати коштів пайової участі.
За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість тверджень позивача щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача пайової участі в розмірі 76 464,00 грн. на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України як безпідставно збережених грошових коштів.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача сум 3% річних у розмірі 6 881,76 грн. та інфляційних втрат у сумі 26 150,69 грн., нарахованих у період з 25.07.2022 року по 25.07.2025 року на суму боргу в розмірі 76 464,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно із частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Норма вказаної статті регулює відносини, коли у боржника існує обов'язок, але строк його виконання не встановлений, тоді такий обов'язок боржник має виконати у семиденний строк від дня пред'явлення кредитором йому вимоги. Ця норма зазвичай застосовується у договірних відносинах, коли сторони в договорі встановлюють певний обов'язок, але не визначають строк його виконання. У такому випадку кредитор, направляючи вимогу боржнику, повідомляє про готовність прийняти виконання від боржника.
Проте, у статті 1212 Цивільного кодексу України врегульовані недоговірні відносини, коли особа набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно). З моменту безпідставного набуття такого майна або з моменту, коли підстава його набуття відпала, утримання особою такого майна є неправомірним. Тому зобов'язання з повернення потерпілому такого майна особа повинна виконати відразу після його безпідставного набуття або відпадіння підстави набуття цього майна.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.02.2024 року в справі № 910/3831/22.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає його таким, що відповідає положенням чинного законодавства, а також не перевищує обрахованого судом розміру означених компенсаційних виплат.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 6 881,76 грн. 3% річних та 26 150,69 грн. інфляційних втрат.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, у зв'язку із задоволенням позовних вимог.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства "Санбридж" (03142, місто Київ, вулиця Академіка Кримського, будинок 27-А; ЄДРПОУ: 33747991) на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36; ЄДРПОУ: 04633423; Реквізити: Одержувач: ГУК у м. Києві; Код ЄДРПОУ: 37993783; Банк одержувача: Казначейство України (ЕАП); Код доходів: 24170000; Рахунок IBAN: UA538999980314131921000026001) 76 464 (сімдесят шість тисяч чотириста шістдесят чотири) грн. 00 коп. безпідставно збережених грошових коштів пайової участі, 26 150 (двадцять шість тисяч сто п'ятдесят) грн. 69 коп. інфляційних втрат та 6 881 (шість тисяч вісімсот вісімдесят одна) грн. 76 коп. 3% річних.
Стягнути з Приватного підприємства "Санбридж" (03142, місто Київ, вулиця Академіка Кримського, будинок 27-А; ЄДРПОУ: 33747991) на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36; ЄДРПОУ: 04633423; Реквізити: Отримувач: Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); Код ЄДРПОУ: 04633423; Банк одержувача: Держказначейська служба України, м. Київ; Рахунок IBAN: НОМЕР_1 ) 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору.
Після вступу рішення в законну силу видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.
Суддя С.О. Чебикіна