ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.10.2025Справа № 910/8666/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
до Приватного підприємства «ПАРК»
про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 178 583,27 грн.
Представники сторін: згідно протоколу судового засідання
Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Приватного підприємства "ПАРК" (далі - відповідач) про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 178 583,27 грн.
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач, як законний володілець автомобіля «Богдан» А-092 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та винуватець ДТП, у порядку статті 1172, 1194 ЦК України зобов'язаний відшкодувати позивачу різницю між загальним розміром завданої шкоди (вартістю відновлювального ремонту) та сумою виплаченого страхового відшкодування.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
25.07.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2025 клопотання Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про розгляд справи з викликом сторін задоволено. Ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено судове засідання на 02.09.2025.
Відповідач 06.08.2025 в системі «Електронний суд» сформував відзив, в якому просив суд поновити Приватному підприємству «ПАРК» пропущений процесуальний строк для подачі відзиву на позовну заяву. У відзиві проти позову заперечував, посилаючись, що у ремонтній калькуляції, яка є додатком до Звіту, вказано у складі запасних запчастин, що підлягають заміні, зокрема капот вартістю 25 225, 20 грн., фара ліва в зборі вартістю 28 935. 59 грн., вітрове скло вартістю 19 900, 00 грн., панель дверей задка вартістю 9 460, 37 грн., килим покр.багажн. вартістю 11 099, 59 грн., зазначивши, що видана Національною поліцією України про ДТП, не містить відомостей про механічні пошкодження цих частин автомобіля позивача., мотивуючи, що вказаний Звіт є лише доказом наявності пошкоджень транспортного засобу позивача. Разом з тим, зазначений документ обставини ДТП, про які вказує позивач, сам по собі підтвердити не може, враховуючи відсутність в матеріалах акту огляду КТЗ та фото, про які йдеться у Звіті, для огляду пошкодженого транспортного засобу під час проведення оцінки ПП «ПАРК» не було запрошено, що унеможливлює об'єктивно переконатися в наявності пошкоджень транспортного засобу, вказаних у Звіті за відсутності фотографій, акту технічного огляду та висновку судового експертного дослідження (експертизи) з визначення розміру завданої шкоди. Вважаючи, долучені до позовної заяви документи не можуть бути підставою для покладення на відповідача відповідальності у вигляді збитків у розмірі, заявленому позивачем до стягнення.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на подання відзиву суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Приписами ч.1 ст.118 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Відповідно до ч.1 ст.119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Слід зазначити, що вирішення питання щодо поновлення строку, відповідно до ч. 1 ст.119 Господарського процесуального кодексу України, перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Частиною 4 статті 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16.
З огляду на доводи відповідача, викладені у клопотанні про поновлення процесуального строку для подання відзиву, беручи до уваги те, що одночасно з клопотанням подано відзив, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку для його подання.
Окрім того, 07.08.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що позивач не звертався до ПП «ПАРК» з будь-якими заявами, вимогами, пропозиціями тощо з метою отримання компенсації за завдані збитки, вважаючи звернення Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" з даним позовом є передчасним.
Позивач 11.08.2025 подав до суду відповідь на відзив.
11.08.2025 відповідач подав до суду письмові заперечення.
У зв'язку з перебуванням судді Ягічевої Н.І. у відпустці, ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2025 розгляд справи призначено на 14.10.2025.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
У судовому засіданні 14.10.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва
Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - Позивач) є власником транспортного засобу марки TOYOTA COROLLA державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . Означений транспортний засіб обліковується на балансі філії «Відокремлений підрозділ «Управління справами» акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом, що підтверджується матеріалами справи.
03 серпня 2022 року за адресою: м. Київ, бульвар Шевченка, 27 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: HUNDAI SONATA, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , власник транспортного засобу ОСОБА_1 , автобуса «Богдан» А-092 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_2 , водій ОСОБА_3 , автомобіля марки TOYOTA COROLLA державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є Позивач, водій ОСОБА_4 та марки TESLA MODEL S, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , власником означеного транспортного засобу є ОСОБА_5 .
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.10.2022 у справі 761/16928/22 водія автобуса «Богдан» А-092 ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.10.2022 у справі №761/16931/22 провадження по справі про притягнення водія HUNDAI SONATA ОСОБА_1 закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного порушення.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля автобус «Богдан» А-092 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент ДТП була застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» згідно полісу №EP/209083828.
Згідно акту виконаних робіт № 2023001646 від 27.02.2023, складеним станцією технічного обслуговування ТОВ «Автосаміт ЛТД», вартість відновлювального ремонту автомобіля марки TOYOTA COROLLA державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при ДТП складає з ПДВ 621 839,06 грн., у тому числі ПДВ - 103 639,84 грн.
Відповідно до звіту №3005992_1/08/22 від 03.08.2022 р. про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, виконаного на замовлення Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», складеного суб'єктом оціночної діяльності Фізичною особою-підприємцем Чистяков С.М., вартість відновлювального ремонту TOYOTA COROLLA реєстраційний номер НОМЕР_5 , вартість відновлювального ремонту КТЗ з врахуванням фізичного зносу становить 305983,27 грн.
Спір у справі виник у зв'язку з тим, що виплаченого розміру страхового відшкодування, на думку позивача, недостатньо для повноцінного ремонту пошкодженого автомобіля TOYOTA COROLLA державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , тому відповідач у порядку ст. ст. 1172, 1192 ЦК України зобов'язаний відшкодувати позивачу різницю між вартістю відновлювального ремонту та розміром виплаченого страхового відшкодування у розмірі 178 583,27 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 1 ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).
Як передбачено ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Отже шкода, завдана внаслідок ДТП водієм та з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі ч. 1 ст. 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Матеріалами справи підтверджено, що під час ДТП 03.08.2022 р. ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з Приватним підприємством "ПАРК" та виконував відповідні службові обов'язки.
Таким чином саме відповідач як володілець транспортного засобу має нести обов'язок з відшкодування шкоди, завданої його працівником, вина якого встановлена постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.10.2022 у справі 761/16928/22.
У відповідності до абз. 2 ч. 1 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Отже розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню власнику пошкодженого транспортного засобу, визначається виходячи з оцінки вартості витрат, які несе власник пошкодженого транспортного засобу при здійсненні його відновлювального ремонту.
Зі змісту ремонтної калькуляції №3005992_1 від 18.08.2022р., складеної за допомогою системи «Audatex», а також звіту №3005992_1/08/22 від 03.08.2022р. про вартість матеріального збитку, складеного Чистяков С.М. на замовлення Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», вбачається, що вартість відновлювального ремонту автомобіля TOYOTA COROLLA державний реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 305 983,27 грн.
Доводи відповідача про те, що вказаний звіт є неналежним доказом, суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.
Вбачається, що замовником звіту про матеріальний збиток є Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», тобто страхова компанія, якою було застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу, а саме відповідача, та яка здійснила виплату на рахунок позивача страхового відшкодування у розмірі 127 400 грн. (ліміт відповідальності - 130 000,00 грн з врахуванням франшизи 2600,00 грн.).
Вказана сума страхового відшкодування була сплачена Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО».
Зі змісту звіту №3005992_1/08/22 від 03.08.2022 р. вбачається, що метою оцінки є визначення вартості матеріального збитку.
Відповідно до вказаного звіту №3005992_1/08/22 від 03.08.2022 р. метою дослідження є визначення ринкової вартості та вартості відновлюваного ремонту - автомобіля TOYOTA COROLLA, держ. номер НОМЕР_5 Сутність термінів, що застосовуються в цьому дослідженні, а також підходів, методів та принципів, що використовуються під час оцінки КТЗ розкрито у нормативних документах.
Так, до предмету доказування у даній справі входить встановлення вартості завданого позивачеві матеріального збитку внаслідок ДТП, що свідчить про те, що звіт №3005992_1/08/22 від 03.08.2022 р. використовується з метою досягнення вказаних в ньому цілей.
При цьому, факт використання звіту для доказу розміру позовних вимог позивачем, а не Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» не вказує на неналежність такого доказу, а також не доводить факт помилковості визначеного таким звітом розміру матеріального збитку.
До того ж, крім вказаного звіту у матеріалах справи міститься ремонтна калькуляція №3005992_1 від 18.08.2022р., складена за допомогою системи «Audatex», яка є належним доказом при доведенні розміру матеріального збитку, а саме вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу на суму 305 983, 27 грн.
Отже враховуючи те, що вартість майнового збитку, завданого власнику автомобіля TOYOTA COROLLA державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок ДТП перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, тому з відповідача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням.
Подання позивачем позовної заяви безпосередньо до суду свідчить про волевиявлення відносно способу захисту свого порушеного права позивачем без попереднього звернення до особи, винної у дорожньо-транспортній пригоді особи.
З огляду на наведене, посилання відповідача, наведені у відзиві в частині того, що позивач не звертався до ПП «ПАРК» з будь-якими заявами, вимогами, пропозиціями тощо з метою отримання компенсації за завдані збитки, судом відхиляються.
Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає різниця між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням) у розмірі 178 583,27 грн (305 983,27 грн - 127 400,00 грн. - виплачене страхове відшкодування).
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дає вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.
Щодо розподілу судового збору:
Позивачем при поданні позовної заяви в електронній формі було сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 2070 від 07.07.2025.
Відтак за результатами розгляду спору витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача у розмірі 2143,00 грн. (178 583,27 грн. х 0,015 х 0,8 = 2 143,00 грн.)
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зокрема зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відтак, надміру сплачений судовий збір у розмірі 885,00 грн (3 028,00 грн - 2 143,00 грн) може бути повернутий позивачу судом за його клопотанням.
Керуючись статтями 74, 76, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства «ПАРК» (04078, м. Київ, вул. Сирецька, буд. 49, код ЄДРПОУ 24102067) на користь Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Управління справами» (м. Київ, вул. Гоголівська, буд. 22-24, код ЄДРПОУ 24584661) 178 583 (сто сімдесят вісім тисяч п'ятсот вісімдесят три) грн. 27 коп. - шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та 2 143 (дві тисячі сто сорок три) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 20.10.2025
Суддя Наталія ЯГІЧЕВА