ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.08.2025Справа № 910/4248/25
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (04080, місто Київ, вулиця Новокостянтинівська, будинок 20)
доДержавного підприємства Міністерства оборони України "Оборонавторемсервіс" (02093, місто Київ, вулиця Миколи Хвильового, будинок 15)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
Приватне підприємство "Атіка Логістик" (08321, Київська область, Бориспільський район, село Чубинське, вулиця Погребняка, буд. 13, кв. 34)
провизнання договору укладеним
Представники сторін:
від позивача Халимон С.В.
від відповідача Романюк І.М.
від третьої особи Атаманенко В.І.
04.04.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" з вимогами до Державного підприємства Міністерства оборони України "Оборонавторемсервіс" про визнання укладеним договору про спільне використання технологічних електричних мереж.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач на підставі норм чинного законодавства України зобов'язаний укласти договір про спільне використання технологічних електричних мереж з позивачем для забезпечення розподілу електричної енергії субспоживачам.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 відкрито провадження у справі № 910/4248/25, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.05.2025, а також залучено до участі в розгляді справи Приватне підприємство "Атіка Логістик" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
24.04.2025 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
01.05.2025 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли пояснення.
02.05.2025 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшла заява про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2025 заяву Приватного підприємства "Атіка Логістик" про забезпечення позову повернуто без розгляду.
08.05.2025 до Господарського суду міста Києва від Приватного підприємства "Атіка Логістик" надійшла заява про забезпечення позову.
12.05.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли відзив на позовну заяву, клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
В підготовчому засіданні 12.05.2025, суд протокольної ухвалою, постановив ухвалу про оголошено перерву до 09.06.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 відмовлено в задоволенні заяви Приватного підприємства "Атіка Логістик" про вжиття заходів забезпечення позову.
06.06.2025 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли пояснення на відзив відповідача.
09.06.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі.
09.06.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.
В підготовчому засіданні 09.06.2025, суд протокольної ухвалою, постановив ухвалу про оголошено перерву до 30.06.2025.
23.06.2025 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи заяви свідка.
У підготовчому засіданні 30.06.2025 суд, керуючись пунктом 3 частиною 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України, постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 07.08.2025.
В судовому засіданні 07.08.2025 на стадії оголошення рішення, суд протокольної ухвалою постановив ухвалу про оголошення перерви до 18.08.2025.
14.08.2025 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшло клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням.
18.08.2025 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшло клопотання про проведення засідання без участі представника третьої особи.
В судове засідання 18.08.2025 з'явилися представники сторін.
У судовому засіданні 18.08.2025 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
На балансі Державного підприємства Міністерства оборони України "Оборонавторемсервіс" знаходиться ТП992, КЛ 10 кВ: РП239-ТП992.
13.10.2005 Публічне акціонерне товариство "Київенерго", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі", на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерметекс" було видано технічні умови № 26770 на приєднання об'єкта до електричних мереж.
Пунктами 1, 2 Технічних умов № 26770 вказано: 1) Назва об'єкта виробничо- складський корпус; 2) Адреса об'єкта вул. Бориспільська, 15.
Відповідно до пункту 8.1.1. Технічних умов № 26770 визначено, що електропостачання об'єкту виконати КЛ-0,4кВ (у землі) від РУ-0,4кВ ТП-992. Можливість використання існуючої КЛ-0,4кВ (АВВГ-ЗхІ 85+1x95) вирішити проектом. Схему підключення вирішити проектом та погодити з власником (ДП "Оборонавтосервіс") до початку проектування.
27.10.2005 Публічне акціонерне товариство "Київенерго" видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерметекс" Технічне рішення № 26770 з робочого проекту електропостачання.
Пунктом 4.4.1. Технічного рішення № 26770 визначено, що електропостачання ВРП об'єкту існуючою КЛ АВВГ-ЗхІ85+1x95 в землі від РУ-0,4кВ (II с.ш) ТП-922 через запобіжники Іп.в=400А. Підключення погоджено з власником ТП.
01.11.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерметекс" та Приватним підприємством "Атіка" було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 01-10/11/09, предметом якого є головний виробничий корпус за адресою м. Київ вул. Бориспільська, 15.
22.01.2010 між Публічне акціонерне товариство "Київенерго" та Приватним підприємством "Атіка" укладено договір про постачання електричної енергії № 11092 з особовим рахунком №11092017
Електроживлення електроустановок Приватного підприємства "Атіка" забезпечується технологічними електричними мережами основного споживача Державного підприємства Міністерства оборони України "Оборонавторемсервіс" на підставі укладеного між оператором системи розподілу та Приватним підприємством "Атіка" договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Позивачем не одноразово були надіслано листи від 13.07.2022 № 3/01/21/18127, від 10.01.2023№ 3/01/2/809 та від 16.01.2025 № 2317/3/01/2 на адресу Державного підприємства Міністерства оборони України "Оборонавторемсервіс" з проєктом договору про спільне використання технологічних електричних мереж.
Відповідач протиправно не надає позивачу доступу для проведення робіт з відновлення розподілу електричної енергії на електроустановки Приватного підприємства "Атіка", як субспоживача Державного підприємства Міністерства оборони України "Оборонавторемсервіс".
Позивач наполягає на тому, що не підписання Державним підприємством Міністерства оборони України "Оборонавторемсервіс" наданого проекту договору разом з додатками є прямим порушенням статті 49 Закону України "Про ринок електричної енергії", пунктів 1.2.3, 2.5.1, 2.5.2, підпункту 17 пункту 5.5.14 Правил та пунктів 11.1.7, 11.6.1, 11.6.2 Кодексу систем розподілу.
Крім того, позивач наголошує, що Регулятор, який здійснює державне регулювання ринку електричної енергії, листом №14867/20.3/7-24 від 26.12.2024, посилаючись на норми Правил, зокрема пункт 1.2.3, зобов'язав позивача вжити заходів щодо укладання договору про спільне використання технологічних електричних мереж у судовому порядку, у разі відмови основного споживача Державного підприємства Міністерства оборони України "Оборонавторемсервіс" укласти такий договір.
Зважаючи на вказане, Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі "звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати укладеним договір про спільне використання технологічних електричних мереж з додатками в редакції, що викладена в прохальній частині позовної заяви.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно з частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Враховуючи зміст позовних вимог, предметом доказування у цій справі є обставини, пов'язані із наявністю законодавчо встановленої вимоги для укладення спірного договору, поширення такої законодавчої вимоги на учасників справи, відповідність запропонованих умов договору з додатками чинному законодавству України, а також наявність факту порушення, невизнання чи оспорювання права позивача, а також підстав для подачі позову.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про ринок електричної енергії", підзаконними актами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Національної комісії регулювання електроенергетики України та іншими нормативно-правовими актами України.
Законом України "Про ринок електричної енергії" визначаються правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулюються відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
За приписами частини 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Статтею 49 Закону врегульовано питання розподілу електричної енергії електричними мережами основних споживачів.
Відповідно до частини 1 статті 49 Закону, для цілей цієї статті основним споживачем вважається споживач та/або власник електричних мереж, який не є оператором системи розподілу, електричні мережі якого використовуються для розподілу електричної енергії іншим споживачам, а також для транспортування електричної енергії в мережі оператора системи розподілу.
Позивач є оператором системи розподілу і здійснює господарську діяльність з розподілу електричної енергії на території Києва та Київської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у його власності.
Відповідач є власником технологічних електричних мереж, які приєднані до мережі позивача та використовуються для розподілу електричної енергії іншим споживачам, а тому є основним споживачем у розумінні частини 1 статті 49 Закону.
Згідно з частиною 2 статті 49 Закону, відносини між основним споживачем та користувачами, що живляться від його мереж, та оператором системи розподілу та/або оператором системи передачі регулюються кодексом систем розподілу, кодексом системи передачі, правилами роздрібного ринку та договорами, укладеними на їх основі.
Частиною 3 коментованої статті встановлено, що основний споживач зобов'язаний укласти з оператором системи розподілу, на території здійснення ліцензованої діяльності з розподілу якого розташовані його мережі, договір про спільне використання електричних мереж за типовою формою, затвердженою Регулятором. Вартість послуг за цим договором визначається за затвердженою Регулятором методикою. Вартість оплачених оператором системи розподілу послуг за договором про спільне використання електричних мереж включається до тарифу на розподіл відповідного оператора системи розподілу.
Відповідно до пункту 1.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі Правила), вони регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.
Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.
Відповідно до пункту 1.1.2 Правил:
- договір про спільне використання технологічних електричних мереж домовленість двох сторін, що встановлює зміст та регулює правовідносини між оператором системи та основним споживачем, мережі якого розташовані на території ліцензованої діяльності оператора системи, під час транспортування електричної енергії технологічними електричними мережами основного споживача (у тому числі електричним мережами виробників, резервне живлення яких забезпечується від мереж оператора системи, та споживачів (основних споживачів), електроустановки яких приєднані до електричних мереж таких виробників, та їх субспоживачів), що укладається за типовою формою, затвердженою Регулятором, та згідно з яким передбачається оплата вартості послуг з використання технологічних електричних мереж основного споживача, визначеної за затвердженою Регулятором методикою;
- субспоживач - споживач, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача;
- основний споживач - споживач та/або власник електричних мереж, який не є оператором системи, електричні мережі якого використовуються оператором системи для транспортування електричної енергії іншим споживачам та/або для транспортування електричної енергії в мережі оператора системи.
Відповідно до підпункту 17 пункту 5.5.14 Правил, непобутовий споживач, крім обов'язків та відповідальності, що визначені пунктами 5.5.5-5.5.12 цієї глави, у разі використання технологічних електричних мереж оператором системи розподілу зобов'язаний укласти з ним договір про спільне використання технологічних електричних мереж.
Аналогічні положення, щодо обов'язку власника мереж (основного споживача) укласти з оператором системи розподілу договір про спільне використання технологічних електричних мереж, визначені у пункті 1.2.3 Правил, відповідно до якого, у разі використання оператором системи технологічних електричних мереж власника, який не виконує функцій оператора системи згідно з умовами ліцензії або законодавством, для забезпечення транспортування електричної енергії електричними мережами, що не належать оператору системи відносини між власником цих мереж та оператором системи, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору (додаток 1 до цих Правил). Власник технологічних електричних мереж (основний споживач) не має права відмовити оператору системи, на території ліцензованої діяльності якого приєднані мережі власника, в укладенні (переукладенні) договору про спільне використання технологічних електричних мереж у передбачених цими Правилами випадках.
Разом з цим, пунктом 2.5.1 Правил, що кореспондується з пункту 11.1.7 та пункту 11.6.1 Кодексу систем розподілу, затвердженому постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, визначено, що для забезпечення розподілу електричної енергії споживачам, а також для транспортування електричної енергії в мережі ОСР електричними мережами, що не належать цьому ОСР, укладається договір на основі Типового договору про спільне використання технологічних електричних мереж (додаток 1 до цих Правил) між ОСР та власником цих мереж, приєднаним до цього ОСР.
Пунктом 2.5.2 Правил та пунктом 11.6.2. Кодексу систем розподілу встановлено, що основний споживач не має права відмовити оператору системи, на території здійснення ліцензованої діяльності якого розташовані його мережі, в укладенні (переукладенні) договору про спільне використання технологічних електричних мереж.
Пунктом 1.2.15 Правил визначено, що укладення, внесення змін продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил.
Таким чином, Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії та Кодексом систем розподілу встановлено обов'язковість укладення між оператором системи розподілу, яким є позивач, та основним споживачем, яким є відповідач, договору про спільне використання електричних мереж за типовою формою, затвердженою НКРЕКП.
Можливість укладення типових договорів також передбачена статтею 630 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно зі статтею 640 Цивільного кодексу України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Статтею 641 Цивільного кодексу України встановлено, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.
Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Щодо твердження відповідача стосовно неможливості безоплатної передачі майна державного підприємства, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до пункту 2.5.6 Правил обґрунтовані витрати на утримання технологічних електричних мереж відшкодовуються основному споживачу відповідно до його кошторису витрат на здійснення цієї діяльності. Кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж складається на підставі бухгалтерських документів про фактичні витрати на здійснення цієї діяльності впродовж базового періоду. До надання основним споживачем погодженого в установленому порядку кошторису витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для розподілу (передачі) та/або транспортування електричної енергії, ці технологічні витрати покладаються на основного споживача.
Згідно з пунктом 1.8 та пунктом 2.5. Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж (далі - Методика), затвердженої постановою НКРЕКП від 12.06.2008 № 691, для підтвердження величини обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання за розрахунковий період (базовий період) основний споживач складає кошторис витрат (без податку на додану вартість) на підставі бухгалтерських документів про фактичні витрати, що безпосередньо стосуються цього виду діяльності за попередній базовий період. Кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання з обґрунтуванням щодо кожної статті витрат та розрахунок плати за спільне використання технологічних електричних мереж подаються основним споживачем щороку на погодження до відповідного структурного підрозділу НКРЕКП на території. Узгоджений із структурним підрозділом НКРЕКП на території кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання (та/ або зміни до нього), який є невід'ємним додатком до договору про спільне використання технологічних електричних мереж, подається оператору системи основним споживачем (його уповноваженою особою) протягом 30 календарних днів від дати погодження безпосередньо або поштовим зв'язком (рекомендованим листом з повідомленням про вручення).
Отже, виходячи із системного аналізу положень Правил та вказаної Методики, обов'язок складення кошторису витрат, що є додатком до Договору про спільне використання технологічних електричних мереж та відповідно до якого відшкодовуються фактичні обґрунтовані витрати на утримання технологічних електричних мереж основному споживачу, покладено на власника мереж і відповідно до наявних у нього бухгалтерських документів про фактичні витрати на обслуговування мереж.
Відповідно до абзацу 6 пункту 2.5. Методики кошторис витрат діє протягом одного року від дати його подання основним споживачем (його уповноваженою особою) оператору системи. Якщо впродовж цього року основним споживачем не поданий оператору системи новий погоджений кошторис витрат на наступний рік, відшкодування витрат оператором системи основному споживачу припиняється.
При цьому, відповідач не позбавлений можливості скласти кошторис витрат та врегулювати решту умов Договору про спільне використання технологічних електричних мереж, зокрема додатків до вказаного договору, шляхом укладення між сторонами відповідних додаткових угод, оскільки предметом спору в даній справі було укладення договору відповідно до типового договору, як спосіб захисту майнового права позивача у передбаченому законодавством порядку. Водночас, сторони зобов'язані врегулювати усі істотні умови даного виду договору шляхом переговорів та укладення додаткових угод, а за відсутності згоди - в судовому порядку.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.11.2018 у справі N 914/31/18 та від 12.04.2018 у справі N 906/316/17".
Правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".
Відповідно до статті 1 вказаного Закону НКРЕКП (далі також - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.
Згідно з частиною 1 статті 3 цього Закону Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про ринок електричної енергії" до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, який включає в тому числі положення щодо особливостей розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів з третіми державами, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Відповідно до пункту 4 частини 4 статті 6 Закону України "Про ринок електричної енергії" Регулятор має право приймати рішення, що є обов'язковими до виконання учасниками ринку.
Пунктом 3 частини 2 статті 14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" визначено, що Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції. Згідно ч. 2 цієї статті рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.
Відповідно до пункту 1 частини 1 вказаного Закону для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор приймає обов'язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про ринок електричної енергії" до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належить затвердження типових та примірних договорів, визначених цим Законом.
Отже, Регулятор наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електричної енергії, зокрема через затвердження типових і примірних договорів.
Типові і примірні договори входять до системи джерел господарського договірного права як особливі нормативно-правові акти. Затвердження таких договорів уповноваженими державними органами є формою державною регулювання договірних відносин у сфері господарювання.
Таким чином, хоча вказані вище постанови НКРЕКП мають нижчу юридичну силу порівняно з Цивільним кодексом України, втім їх норми є обов'язковими до виконання всіма учасниками ринку електричної енергії та мають застосовуватися останніми у своїй господарській діяльності на ринку електроенергії.
Отже, враховуючи, що запропонований позивачем проект Договору про спільне використання відповідає Типовому договору та обов'язок його укладання визначений Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії та Кодексом систем розподілу, враховуючи ухилення відповідача від укладання такого договору, наведені відповідачем обставини не можуть бути підставою для відмови у позові.
Згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України , належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому, суд зауважує, що при наданні оцінки доводам всіх учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 9 статті Господарського процесуального кодексу України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
Враховуючи те, що позивач просить суд визнати укладеним Договір про спільне використання технологічних електричних мереж на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії, з огляду на положення частини 3 статті 184 Господарського кодексу України та Додаток №1 до постанови НКРЕКП, в якому викладено Типовий договір про спільне використання технологічних електричних мереж, суд вважає, що у резолютивній частині рішення слід викласти його умови без викладення додатків до такого договору, що також відповідає змісту Типового договору.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.11.2020 у справі № 914/31/18 та від 17.05.2019 у справі № 914/1002/18.
Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №127/3429/16-ц.
На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів у їх сукупності, керуючись сталою практикою Верховного Суду та нормами чинного законодавства України, суд вважає позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати укладеним Договір про спільне використання технологічних електричних мереж між Державним підприємством Міністерства оборони України "Оборонавторемсервіс" (02093, м. Київ, вулиця Миколи Хвильового, 15 ідентифікаційний код 43069909) та Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські Електромережі" (04080, місто Київ, вулиця Новокостянтинівська, 20, ідентифікаційний код 41946011) у наступній редакції:
"1 Предмет Договору
1.1. Основний споживач зобов'язується забезпечити технічну можливість доставки електричної енергії необхідного обсягу та рівня потужності (із забезпеченням якості, надійності та безперервності) власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок Оператора системи або інших суб'єктів господарювання, розподіл (передачу) електричної енергії яким забезпечує Оператор системи, а Оператор системи - своєчасно сплачувати вартість послуг Основного споживача з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього Договору.
1.2. Доставка електричної енергії забезпечується відповідно до Однолінійної схеми, який є додатком 1 до цього Договору, наданого Основним споживачем, з обов'язковим зазначенням місць встановлення, типів, марки обладнання, довжини ліній, які задіяні в передачі електричної енергії. Основний споживач забезпечує доставку електричної енергії до межі балансової належності належних йому електричних мереж, визначених Актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, який є додатком 2 до цього Договору.
2. Обов'язки Основного споживача
2.1. Основний споживач зобов'язаний:
1) утримувати технологічні електричні мережі спільного використання у належному технічному стані, формувати електричну схему цих мереж відповідної пропускної здатності та забезпечувати технічну можливість для доставки електричної енергії до межі балансової належності електроустановок Оператора системи або інших суб'єктів господарювання, розподіл (передачу) електричної енергії яким забезпечує Оператор системи
2) забезпечувати на межі балансової належності технологічних електричних мереж підтримання параметрів якості електричної енергії та узгодженого рівня надійності електропостачання відповідно до категорії струмоприймачів суб'єктів господарювання, розподіл (передачу) електричної енергії яким забезпечує Оператор системи, згідно з Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року N 310, та Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року N 309 (рівень надійності електропостачання відповідно до категорії струмоприймачів суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує Оператор системи, не може бути вищим ніж існуюча категорія надійності електропостачання Основного споживача);
3) забезпечувати виконання графіка попереджувальних ремонтів та обсягів робіт, визначених технологічними картами ремонту, збереження елементів обладнання, встановлених на території Основного споживача;
4) щомісяця до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, надавати Оператору системи рахунок на оплату послуг за спільне використання технологічних електричних мереж та два примірники Акта прийому-передачі наданих послуг, який є додатком 3 до цього Договору, оформлені Основним споживачем;
5) упродовж 3 робочих днів з дня переходу права власності (права господарського відання) на технологічні електричні мережі до іншої особи повідомити про це Оператора системи;
6) забезпечити безперешкодний доступ (за службовим посвідченням) відповідальних представників Оператора системи до власних електричних установок для проведення технічної перевірки, контролю за рівнем споживання електричної енергії;
7) забезпечити безперешкодний доступ (за службовим посвідченням) відповідальних представників Оператора системи для виконання Оператором системи відключення або обмеження споживання електричної енергії суб'єктам господарювання, електроустановки яких приєднані до технологічних електричних мереж Основного споживача, відповідно до порядку, встановленого Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року N 312 (далі - Правила роздрібного ринку), або за обґрунтованою письмовою вимогою Оператора системи припиняти чи обмежувати обсяг передачі електричної енергії;
8) своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень;
9) у разі розподілу (передачі) електричної енергії в електричні мережі інших суб'єктів господарювання забезпечити складення балансу електричної енергії у власних технологічних електричних мережах для проведення комерційних розрахунків;
10) оперативно повідомляти Оператора системи та інших суб'єктів господарювання, електроустановки яких приєднані до технологічних електричних мереж Основного споживача, про порушення, що пов'язані з перериванням електропостачання, їх причини і терміни/строки відновлення режиму електропостачання, про виведення в ремонт, а також введення в дію після ремонту технологічних електричних мереж, якими здійснюється розподіл (передача) електричної енергії;
11) забезпечувати відповідно до акта про пломбування збереження і цілісність встановлених на території (у приміщенні) Основного споживача розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр);
12) припинити надання послуг із спільного використання технологічних електричних мереж на вимогу Оператора системи;
13) не допускати безоблікове споживання електричної енергії від технологічних електричних мереж Основного споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані Оператору системи, у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж Основного споживача.
3. Права Основного споживача
3.1. Основний споживач має право:
1) на отримання від Оператора системи плати за спільне використання технологічних електричних мереж, визначеної відповідно до Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою НКРЕ від 12 червня 2008 року N 691, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08 серпня 2008 року за N 732/15423 (із змінами) (далі - Методика обрахування плати);
2) на доступ до розрахункових засобів та систем обліку електричної енергії, що розташовані на об'єктах Оператора системи або інших суб'єктів господарювання, розподіл (передачу) електричної енергії яким забезпечує Оператор системи, для зняття показів;
3) вимагати від Оператора системи або інших суб'єктів господарювання, розподіл (передачу) електричної енергії яким забезпечує Оператор системи, дотримання на належному рівні показників якості електричної енергії на межі балансового розподілу електромереж відповідно до умов цього Договору;
4) на припинення спільного використання технологічних електричних мереж Основного споживача у випадках та порядку, передбачених главою 6 цього Договору
4. Обов'язки Оператора системи
4.1. Оператор системи зобов'язується:
1) здійснювати оплату за використання технологічних електричних мереж Основного споживача за розрахунковий період. Розрахунок плати за використання технологічних електричних мереж Основного споживача здійснюється згідно з Порядком обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, який є додатком 5 до цього Договору;
2) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених осіб Основного споживача до систем та засобів обліку і засобів контролю потужності та якості електричної енергії, а також для контролю встановлених режимів споживання електричної енергії.
5. Права Оператора системи
5.1. Оператор системи має право:
1) не сплачувати за використання технологічних електричних мереж за час перерви в електропостачанні, якщо перерва відбулася не з вини Оператора системи;
2) на отримання від Основного споживача інформації щодо якості електричної енергії, порядку визначення плати за використання технологічних електричних мереж Основного споживача, умов та режимів передачі електричної енергії;
3) на відшкодування згідно з законодавством України збитків, заподіяних унаслідок порушення його прав;
4) на доступ до електроустановок, розрахункових засобів та систем обліку електричної енергії, що розташовані на об'єктах Основного споживача і враховують обсяг електричної енергії, для зняття показів, та на перевірку схеми приєднання струмоприймачів Основного споживача, які беруть участь у регулюванні навантаження в електромережі, а також на перевірку працездатності установлених у Основного споживача пристроїв протиаварійної автоматики та інших пристроїв, що забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі.
6. Порядок обмеження та припинення спільного використання технологічних електричних мереж
6.1. Спільне використання технологічних електричних мереж може бути припинене або обмежене Основним споживачем:
1) без попередження у разі виникнення аварійних ситуацій в електроустановках Основного споживача на час, що не перевищує визначеного Правилами улаштування електроустановок, затвердженими наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 21 липня 2017 року N 476, для струмоприймачів відповідної категорії Оператора системи;
2) на виконання припису державних органів;
3) у разі відсутності резервного живлення - з повідомленням не пізніше ніж за 10 днів для проведення планових ремонтних робіт в електроустановках оператора системи, Основного споживача або для приєднання нових споживачів;
4) на вимогу оператора системи у зазначені в цій вимозі терміни (строки).
7. Порядок розрахунків за спільне використання технологічних електричних мереж
7.1. Розрахунковим вважається період з 01 числа розрахункового місяця до такого самого числа наступного місяця.
7.2. Вартість послуг Основного споживача з утримання технологічних електричних мереж спільного використання визначається відповідно до Порядку обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, який є додатком 5 до цього Договору, розробленому відповідно до Методики обрахування плати. Сторони забезпечують доступ Оператора системи до розрахункових засобів обліку електричної енергії Основного споживача та інших суб'єктів господарювання, електроустановки яких приєднані до технологічних електричних мереж Основного споживача, у терміни (строки), встановлені договорами про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, укладеними між Оператором системи та Основним споживачем і між Оператором системи та іншими суб'єктами господарювання, електроустановки яких приєднані до технологічних електричних мереж Основного споживача.
7.3. Оплата Оператором системи послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання здійснюється платіжним дорученням на підставі виставленого Основним споживачем рахунка та оформленого Акта прийому-передачі наданих послуг у десятиденний строк з дати отримання рахунка.
8. Відповідальність Сторін
8.1. У разі погіршення передбачених умовами договору про постачання електричної енергії показників якості електричної енергії з вини Основного споживача останній відшкодовує Оператору системи завдані збитки відповідно до вимог чинного законодавства.
8.2. Основний споживач мереж не несе відповідальності за порушення вимог пункту 8.1 цієї глави у разі порушення Оператором системи вимог розділу 4 цього Договору.
8.3. Основний споживач не несе матеріальної відповідальності перед Оператором системи за обмеження (припинення) розподілу (передачі) електричної енергії, яке викликане:
1) некваліфікованими діями персоналу Оператора системи або інших суб'єктів господарювання, розподіл (передача) електричної енергії яким забезпечує Оператор системи;
2) умовами обмеження або припинення постачання електричної енергії у випадках, передбачених Правилами роздрібного ринку;
3) автоматичним відключенням лінії живлення внаслідок пошкодження устаткування або дій Оператора системи, які викликали спрацювання автоматики за умови справності системи автоматичного відключення;
4) діями оператора системи.
8.4. У разі невиконання обґрунтованих вимог Оператора системи щодо відключення субспоживачів Основний споживач відшкодовує завдані ним збитки іншим суб'єктам відповідно до чинного законодавства.
8.5. На підставі складеного акта про пломбування Основний споживач відповідає за збереження розташованих на його об'єктах засобів обліку, які належать Оператору системи або іншим суб'єктам господарювання, розподіл (передачу) електричної енергії яким забезпечує Оператор системи, а також за збереження відповідних пломб (відбитків їх тавр), установлених на розрахункових приладах обліку.
8.6. За внесення платежів, передбачених підпунктом 1 пункту 4.1 глави 4 цього Договору, з порушенням терміну (строку), визначеного додатком 5 до цього Договору, Оператор системи сплачує Основному споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.
9. Обставини непереборної сили
9.1. Сторони не несуть відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань за цим Договором, якщо воно є результатом дії обставин непереборної сили. До обставин непереборної сили належать: - надзвичайна і непереборна за наявних умов сила, захист від якої не передбачено в проектній та іншій нормативній документації, дію якої неможливо попередити застосуванням високопрофесійної практики персоналу, що може бути викликана: - винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту); - непередбаченими ситуаціями, викликаними діями сторони, що не є Стороною цього Договору (страйк, локаут, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, карантин); - умовами, регламентованими відповідними органами виконавчої влади, а також пов'язаними з ліквідацією наслідків, викликаних винятковими погодними умовами і непередбаченими ситуаціями, що перешкоджають виконанню договірних зобов'язань у цілому або частково. Термін (строк) виконання зобов'язань за цим Договором у такому разі відкладається на період дії обставин непереборної сили.
9.2. Сторона, для якої виконання зобов'язань стало неможливим внаслідок дії обставин непереборної сили, має письмово повідомити іншу Сторону про початок, тривалість та ймовірну дату припинення дії обставин непереборної сили.
9.3. Наявність обставин непереборної сили підтверджується відповідною довідкою (сертифікатом), виданою Торгово-промисловою палатою України.
10. Строк договору
10.1. Цей Договір укладається на строк до « 31» грудня 2026 року, набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення цього строку одна із Сторін не повідомить іншу про відмову від цього Договору або його перегляд.
10.2. Договір може бути розірвано і в інший термін (строк) за ініціативою будь-якої із Сторін у порядку, встановленому чинним законодавством. У разі переходу права власності (права господарського відання) на технологічні електричні мережі до іншої особи цей Договір втрачає чинність з моменту набуття права власності (права господарського відання).
Інші умови
11.1. За наявності у Сторін суміжних електроустановок межа відповідальності за стан та обслуговування електроустановок визначається актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін.
11.2. Строки проведення ремонтних робіт в електромережах Основного споживача, під час яких електроустановки Оператора системи або інших суб'єктів господарювання, розподіл (передача) електричної енергії яким забезпечує Оператор системи, будуть відключені або буде знижена надійність електропостачання інших споживачів, доводяться до відома заінтересованих сторін письмовим повідомленням Основного споживача, узгодженим з оператором системи.
11.3. Усі суперечки, що випливають з цього Договору, вирішуються шляхом переговорів між Сторонами. У випадку, якщо їх неможливо вирішити шляхом переговорів між Сторонами, вони вирішуються в судовому порядку відповідно до чинного законодавства.
11.4. Додатки до цього Договору є його невід'ємними частинами:
1) №1 «Однолінійна схема з нанесенням елементів технологічних мереж спільного використання»;
2) №2 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін». Сторони домовились вважати Додатком № 2 до цього Договору Додаток №6 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» до діючого Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладеного між споживачем, який є Основним споживачем за даним договором та Оператором системи у порядку, передбаченому Договором про надання послуг з розподілу електричної енергії.
3) №3 «Акт прийому-передачі наданих послуг Основним споживачем з утримання технологічних електричних мереж спільного використання».
4) №4 «Перелік об'єктів Основного споживача та об'єктів Оператора системи або інших суб'єктів господарювання», розподіл електричної енергії яким забезпечує Оператор системи, що живляться від мереж Основного споживача.
5) №5 «Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж»;
6) №6 «Операційні витрати, що включаються до Кошторису витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання Основного споживача» з доповненням № 6.1 «Розрахунок об'єму технологічних електричних мереж спільного використання в умовних одиницях».
7) №7 «Інформаційна взаємодія мж Оператором системи розподілу та Основним споживачам»
11.5. Сторони зобов'язуються письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно-правової форми, банківських реквізитів тощо) не пізніше ніж через 10 днів після настання таких змін.
11.6. Цей Договір укладений у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з них зберігається у Основного споживача, другий - у Оператора системи.» з додатками 1, 3, 4, 5, 6, 7."
3. Стягнути з Державного підприємством Міністерства оборони України "Оборонавторемсервіс" (02093, м. Київ, вулиця Миколи Хвильового, 15 ідентифікаційний код 43069909) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" (04080, місто Київ, вулиця Новокостянтинівська, 20, ідентифікаційний код 41946011) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст рішення складено: 20.10.2025
Суддя Н.Плотницька